Закупівлі, розпочаті до війни: як завершити?

Немає зв’язку з переможцем: як вчинити?

У цій ситуації закупівельник має справу із закупівлею, розпочатою до введення правового режиму воєнного стану в Україні. Таку закупівлю замовник повинен завершити за правилами, визначеними Законом № 922. Саме таку вказівку щодо дій замовників надало Мінекономіки в листі № 9225*. Пояснимо, як саме замовнику реалізувати це на практиці.

* Лист Мінекономіки «Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану» від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06.

Насамперед усе залежить від того, на якому етапі знаходиться процедура закупівлі: подання тендерних пропозицій, розгляд пропозицій учасників, кваліфікація або укладання договору про закупівлю. Вочевидь, у цій ситуації закупівля знаходиться на етапі укладання договору. З огляду на це, наступні дії замовника повинні бути такими.

Крок 1. Відхиляємо переможця

Підставу для прийняття такого рішення передбачено ч. 7 ст. 33 Закону № 922.

Так, у разі неукладення договору про закупівлю (далі — договір) з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений ч. 6 ст. 33 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Нагадаємо: строк укладання договору не може перевищувати 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір з переможцем.

Наприклад, якщо замовник не впевнений, що таке пролонгування призведе до укладання договору. До речі, максимальний строк такого продовження — 60 днів.

Якщо все ж таки замовник вирішив відхилити пропозицію переможця, таку інформацію слід оприлюднити в електронній системі закупівель (далі — ЕСЗ), зазначивши підставу такого відхилення. Це потрібно зробити протягом одного дня з дня ухвалення уповноваженою особою (далі — УО) такого рішення (затвердження протоколу).

Крок 2. Розглядаємо наступного учасника

Замовник визначає остаточного переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Якщо з цим усе гаразд, то УО приймає рішення про намір укласти з ним договір. У цьому разі вам доведеться оприлюднити повідомлення про намір укласти договір з новим переможцем. Зробити це необхідно протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі.

Крок 3. Укладаємо договір

Укладати такий договір слід за правилами, визначеними Законом № 922. Та й це ще не всі вимоги. Строки укладання договору доведеться обчислювати в порядку та на умовах, визначених ч. 6 ст. 33 Закону № 922. І звісно, не забудьте оприлюднити такий договір та всі додатки до нього в ЕСЗ протягом трьох робочих днів з дня його укладення.

Але знайте: такі кроки варто робити лише за умови, що потенційний переможець закупівлі — наступний учасник дійсно має можливість постачати необхідний вам товар. Якщо ж ви не впевнені в такому учаснику, тоді лишається другий варіант, запропонований Мінекономіки в листі № 9225.

У такому разі доведеться визнати тендер таким, що не відбувся. Підстава — здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок дії непереборної сили (ч. 5 ст. 32 Закону № 922). Таке рішення неодмінно слід оприлюднити в ЕСЗ протягом одного робочого дня з дня його прийняття. І не забудьте зазначити підстави для прийняття такого рішення.

І тільки після цього можна провести закупівлю необхідного товару на підставі вимог постанови № 169*. Тому ще раз поміркуйте, який із запропонованих варіантів наразі є для вас доречним.

* Постанова КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169.

Строк укладання договору закінчився: що робити далі?

Для кожної закупівлі Законом № 922 передбачено мінімальні та максимальні строки укладання договору. Узагальнимо цю інформацію в таблиці та поміркуємо над варіантами вирішення ситуації.

Строки укладення договорів залежно від процедури закупівлі

Як бачимо, Закон № 922 дозволяє продовжити строк укладання договору тільки в одному випадку. Це стосується відкритих торгів. Максимальний строк укладання такого договору — 60 днів. Таку можливість чітко прописано в ч. 6 ст. 33 Закону № 922. Для решти видів закупівель такої можливості не передбачено.

Як УО оформити прийняття такого рішення? Немає нічого складного. Для цього достатньо скласти протокол про продовження строку укладання договору до 60 днів.

Які наслідки чекають на замовника у разі порушення строку укладання договору? Якщо такий договір усе ж таки буде укладено з порушенням строків, Закон № 922 визнає його недійсним. Тож чи варто замовнику свідомо йти на порушення закупівельного законодавства? Звісно, ні. За таких умов рекомендуємо скористатися запасним варіантом, запропонованим Мінекономіки в листі № 9225.

У такому разі замовник визнає тендер таким, що не відбувся. Підстава —неможливість здійснення закупівлі внаслідок дії непереборної сили (ч. 5 ст. 32 Закону № 922). І знову ж таки відповідне рішення необхідно оприлюднити в ЕСЗ протягом одного робочого дня з дня його прийняття із зазначенням підстави його прийняття.

А що далі? А далі, якщо потреба в такому товарі не відпала, ви можете зв’язатися з потенційним постачальником та здійснити закупівлю необхідного товару за прямим договором на підставі вимог постанови № 169 (ср. USER_SHOW_ID). У такому разі оприлюднити договір про закупівлю та всі додатки до нього слід не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Коли оприлюднити звіт про виконання договору?

Ні, жодних змін з цього приводу не відбулося. Тому оприлюднюйте звіт про виконання договору за правилами, передбаченими п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону № 922.

Зробити це необхідно протягом 20 робочих днів з дня настання однієї з таких подій:

— виконання договору;

— закінчення строку дії договору (за умови його виконання);

— розірвання договору.

Підвищено ціну більше ніж на 10 %: як бути?

У цій ситуації замовнику доцільно призупинити укладений договір (якщо умову про призупинення передбачено умовами договору) або розірвати його. Чому?

Річ у тім, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання і аж до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Це чорним по білому прописано в ч. 5 ст. 41 Закону № 922. Звісно, з цього правила є винятки. Зокрема, одним із них є підвищення ціни за одиницю до 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку у разі коливання цін на відповідний товар. До того ж підвищення ціни не повинно спричинити збільшення суми, визначеної договором (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922). Натомість у запитанні йдеться про підвищення ціни більш ніж на 50 % порівняно з попереднім її рівнем, а жодного документального підтвердження коливання рівня цін на ринку пального не надано. Тому погодитися на такі умови ви як замовник просто не маєте права.

Майте на увазі: якщо договір буде розірвано, то подбайте про своєчасне оприлюднення звіту про виконання договору. Зробити це слід протягом 20 робочих днів з дня розірвання такого договору.

А що робити далі? У подальшому для закупівлі бензину та дизпалива слід керуватися постановою № 169. Детально алгоритм дій таких закупівель ми пояснювали в матеріалі «Закупівлі в умовах воєнного стану» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 11).

Строк дії договору закінчується: що далі?

Дійсно, наразі всі спрощені закупівлі та процедури закупівель (у т. ч. відкриті торги) замовники здійснюють на підставі постанови № 169, а не Закону № 922. Тому для закупівлі електроенергії ви вже зараз можете укласти з постачальником прямий договір. Це означає, що такий договір можна укласти як на один місяць, так і на декілька місяців.

Але не поспішайте укладати договір на всю річну потребу та зазначати строк дії 31.12.2022. Ліпше пропишіть у договорі, що він діє до закінчення воєнного стану.

Більше про те, як здійснювати такі закупівлі, читайте в нашому матеріалі «Закупівлі в умовах воєнного стану» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 11).