7157 4

Здійснення публічних закупівель: запитання та відповіді

04.10.16
Автор: Дуброва Ярослава, консультант з публічних закупівель

Чи необхідно проводити процедури закупівлі при відшкодуванні витрат

Бюджетна установа орендує приміщення та відшкодовує орендодавцю вартість тепло-, електро- і водопостачання. Яка з цих послуг є обов’язковим об’єктом для застосування закупівель через систему Prozorro?

Як передбачено п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 922публічна закупівля — це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 договір про закупівлю — це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Отже, в розумінні Закону № 922 закупівля послуг — це публічна закупівля, а в разі, якщо вартість предмета закупівлі таких послуг дорівнює або перевищує 200 тис. грн., таку закупівлю замовник має проводити через електронну систему Prozorro.

Разом з тим ч. 3 ст. 2 Закону № 922 мiстить винятки, тобто перелік випадків, на які не поширюється дія цього Закону. Зокрема, одним iз таких винятків є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі, інше нерухоме майно.

Оскільки примiщення можна вiднести в цьому випадку до поняття «iнше нерухоме майно», то закупівля послуг з оренди примiщення здійснюється без застосування Закону № 922. Отже, немає необхідності проводити таку закупівлю у Prozorro.

Разом з тим нині спостерiгається ситуація, коли деякі пiдприємства, установи, організації з метою прозорості та відкритості використання коштів, їх економії, забезпечення конкуренції проводять в електронній системі закупівель Prozorro закупівлі навiть у необов’язкових випадках.

Якщо ж замовник здійснює відшкодування витрат за послуги (чи товари), то в такому разі факт закупівлі послуг (чи товарів) у розумінні норм Закону № 922 не відбувається, оскільки такий замовник не набуває права власності на зазначені послуги чи товари.

Тож якщо замовник витрачає бюджетні кошти саме як відшкодування (компенсацію) орендодавцю вартості тепло-, електро- і водопостачання, а не для придбання товарів, робіт чи послуг, і укладення договору про закупівлю не передбачається, то процедуру публічних закупівель такий замовник не здійснює.

Отже, відшкодування орендодавцю вартості тепло-, електро- і водопостачання не є закупівлею у розумінні Закону № 922 i незалежно від суми такого відшкодування установа (орендар) не повинна застосовувати для цього Закон № 922.

Як правильно провести закупівлю на відшкодування витрат для придбання лікарських засобів за безкоштовними рецептами лікарів для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС?

Аналогічно до попередньої ситуації, у розумінні Закону № 922 відшкодування витрат для придбання лікарських засобів за безкоштовними рецептами лікарів не є публічною закупівлею. Тож, якщо установа вiдшкодовує витрати на придбання лікарських засобів, вона не застосовує Закон № 922.

Натомість якщо така установа-замовник сама отримує кошти як відшкодування витрат на придбання лікарських засобів та планує здійснити за рахунок таких отриманих коштів закупівлю товарів, робіт чи послуг, а очікувана вартість предмета закупівлі перевищує вартісні межі, установлені ч. 1 ст. 2 Закону № 922, то цей Закон слід застосовувати й проводити відповідну процедуру публічної закупівлі через електронну систему закупівель Prozorro.

Установа уклала договір про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг на суму 55 тис. грн. Чи потрібно реєструвати звіт за таким договором в системі Prozorro?

Не потрібно. Відшкодування комунальних послуг не є закупівлею в розумінні Закону № 922. Тож незалежно від суми такого відшкодування Закон № 922 не застосовується до вiдшкодування витрат на оплату комунальних послуг.

Щодо визначення предмета закупівлі

Розробка проектно-кошторисної документації належить до робіт у визначенні, наведеному у п. 22 ч. 1 Закону № 922. Але у Єдиному закупівельному словнику ДК 021:2015 за номером 71320000-7 зазначено послуги з інженерного проектування.

Чи припустимо застосування цього коду для такого виду робіт, як розробка проектно-кошторисної документації на реконструкцію певного об’єкта (наприклад, котельні)?

Так, дійсно, проектування в будівництві відповідно до Закону № 922 є роботою, а не послугою.

Поряд із цим предмет закупівлі робіт визначають за об’єктом будiвництва iз зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр ДК 021:2015. Такий механізм визначення предмета закупівлі робіт зазначено в розд. III Порядку № 454.

При цьому зазначимо, що згаданий ДК 021:2015 складається з основного і додаткового словників.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Додатковий словник містить більш детальний опис предмета контракту. Він базується на системі абетково-цифрових кодів, яким відповідає формулювання, що деталізує характер чи призначення товарів. Абетково-цифровий код складається з трьох рівнів:

— перший рівень складає літера, що позначає секцію;

— другий рівень — літера, що позначає групу;

— третій рівень — три цифри, що позначають підрозділ.

Остання цифра — контрольна.

Так, дійсно, відповідно до основного словника ДК 021:2015 проектування зазначено як послуга.

Водночас згідно з додатковим словником ДК 021:2015 проектування та будiвництвo мiстяться пiд одним абетково-цифровим кодом у секцiї I (Додаткові характеристики будiвництва/робіт) групи А (Характеристики будiвництва /робіт), а саме: IА01-9.

З огляду на це, в будь-якому випадку при визначенні предмета закупівлі робіт вирішальним є об’єкт будiвництва, наприклад котельня. Тобто в даному випадку варто додати очікувані вартості усіх робіт з проектування котельні, і така загальна сума робіт буде очікуваною вартістю предмета закупівлі за цим об’єктом будiвництва.

Який порядок закупівлі продуктів харчування для дитячого садочка, якщо це близько 25 назв: крупи, овочі, фрукти, молочні продукти? При цьому вартість кожного найменування товару не підпадає під критерії закупівель, тобто є менше 200 тис. грн.

Основним документом, що регулює питання визначення предмета закупівлі, є Порядок № 454.

Taк, п. 1 цього Порядку передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пп. 17 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 та на основі ДК 016:2010 за показником 5-го знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої — п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015, а також конкретної назви товару чи послуги.

Отже, насамперед замовник має визначати предмет закупівлі за вказаним Порядком. Якщо вартість кожного з предметiв закупівлі таких продуктів харчування (крупи, овочі, фрукти, молочні продукти тощо) не будe перевищувати 200 тис. грн., то замовник може не проводити процедуру закупівлі за Законом № 922 та укласти прямий договір.

Так, у цьому випадку згідно з ДК 016:2010 за показником 5-го знака овочі подiляються на:

01.13.1 Овочі листкові (а за показником 6-го знака до цієї категорії включені, зокрема, 01.13.12 капуста, 01.13.13 капуста цвітна та капуста броколі, 01.13.16 шпинат);

01.13.2 Культури баштанні;

01.13.3 Культури овочеві плодоносні, інші (за показником 6-го знака до цієї категорії включені, зокрема, 01.13.31 перець стручковий гострий і солодкий (тільки роду Capsicum), 01.13.32 огірки та корнішони, 01.13.33 баклажани, 01.13.34 помідори);

01.13.4 Овочі коренеплідні, цибулинні та бульбоплідні;

01.13.5 Коренеплоди та бульби їстівні з високим умістом крохмалю та інуліну;

01.13.7 Буряки цукрові та насіння цукрових буряків;

01.11.6 Овочі бобові свіжі (за показником 6-го знака до цієї категорії включено: 01.11.61 квасоля свіжа, 01.11.62 горох свіжий).

Згідно з ДК 016:2010 за показником 5-го знака фрукти подiляються на:

01.21.1 Виноград;

01.22.1 Плоди тропічних і субтропічних культур (за показником 6-го знака до цієї категорії включено, зокрема, 01.22.12 банани, 01.22.11 авокадо, 01.22.13 фініки, 01.22.14 iнжир);

01.23.1 Плоди цитрусових культур;

01.24.1 Яблука;

01.24.2 Плоди зерняткових і кісточкових культур, інші (за показником 6-го знака до цієї категорії включені, зокрема, 01.24.21 груші, 01.24.22 айва, 01.24.23 абрикоси, 01.24.24 вишні, 01.24.25 персики, 01.24.26 нектарин, 01.24.27 сливи).

Згідно з ДК 016:2010 за показником 5-го знака молочні продукти вiдносяться до категорії:

10.51.1 Молоко та вершки, рідинні, оброблені.

Згідно з ДК 016:2010 за показником 5-го знака крупи подiляються на:

01.11.1 Пшениця;

01.11.2 Кукурудза;

01.11.3 Ячмінь, жито й овес;

01.11.4 Сорго, просо та інші зернові культури;

01.12.1 Рис нелущений;

10.61.1 Рис напівобрушений чи повністю обрушений, або лущений чи дроблений;

10.61.3 Крупи, крупка, гранули та інші продукти з зерна зернових культур.

Як бачимо, овочі, фрукти, молочні продукти та крупи — це різні предмети закупівель за показниками 5-го знака ДК 016:2010. Тож для правильного прийняття рiшення щодо необхідності застосування Закону № 922 замовник має виходити з очікуваної вартості кожного окремого предмета закупівлі.

Тож якщо вартість такого окремого предмета закупівлі менша 200 тис. грн., то це «допорогова» закупівля. А отже, замовник може або укласти прямий договір, або провести таку закупівлю в електронній системі закупівель Prozorro.

А якщо вартість, наприклад, фруктiв (таких, як груші, абрикоси, персики, нектарин, сливи, вишні) окремо менша 200 тис. грн., але разом дорівнює або перевищує цю суму, то в такому разі необхідно проводити процедуру закупівлі за Законом № 922, оскільки предметом закупівлі буде:

01.24.2 Плоди зерняткових і кісточкових культур, інші.

При цьому для збільшення конкуренції замовник може подiлити такий предмет закупівлі на лоти за показниками 6-го знака ДК 016:2010(якi зазначено нами вище).

Є проект на загальну суму 294 тис. грн., до складу якого включено такі видатки: капітальний ремонт братської могили воїнам-визволителям — 70 тис. грн., установлення лав та урн для сміття — 20 тис. грн., укладення тротуарної плитки територією парку — 204 тис. грн.

Чи можна укласти договори на кожний вид робіт з різними підрядниками без проведення процедури публічних закупівель, чи це все ж таки один предмет закупівлі?

Як передбачено п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

При цьому згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 до робіт відносять: проектування, будівництво нових, розширення, реконструкцію, капітальний ремонт та реставрацію існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникову фотозйомку та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Вiдповiдно до розд. III «Визначення предмета закупівлі робіт» Порядку № 454 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Держслужби автодоріг від 23.08.2011 р. № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої — п’ятої цифр ДК 021:2015.

При цьому ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 не містить визначення терміна «об’єкт будівництва». Водночас згідно з розд. 3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 у цьому стандарті терміни використовуються відповідно до ДБН А.2.2-3.

Вiдповiдно до п. 3.12 розд. 3 ДБН А.2.2-3-2014 об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

При цьому частина будинку, будівлі, споруди — це визначена проектною документацією на реконструкцію або капітальний ремонт частина існуючого об’єкта, уведеного в експлуатацію в установленому порядку.

Отже, при визначенні предмета закупівлі робіт необхідно виходити з поняття «об’єкт будівництва» з урахуванням очікуваної вартості для всього обсягу робіт за кожним окремим їх видом.

Вiдповiдно до ч. 1 ст. 2 Закону № 922 цей Закон застосовується до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн грн.

Оскільки проект по об’єкту затверджено на загальну суму 294 тис. грн. (до складу якого включено роботи з капітального ремонту — 70 тис. грн., роботи із встановлення лав та урн для сміття — 20 тис. грн., роботи з укладення тротуарної плитки на території парку — 204 тис. грн.), що є менше вартісних меж застосування Закону № 922 для робіт — 1,5 млн грн., то замовник може укласти окремi прямі договори на кожний вид робіт з різними підрядниками без проведення процедури публічних закупівель.

Інші запитання

Чи потрібно через Prozorro обирати навчальний заклад для професійної адаптації (навчання) учасників АТО? Чи можна діяти як раніше та укладати угоди із закладом, який обрав учасник АТО, без Prozorro?

У подібних ситуаціях усе залежить від вартості предмета закупівлі.

Так, якщо вартість предмета закупівлі послуг з навчання дорівнює або перевищує 200 тис. грн., то замовник має застосовувати Закон № 922 та проводити закупівлі через Prozorro.

У разі якщо вартість послуг з навчання буде менше 200 тис. грн., законодавець надає замовнику право використовувати електронну систему закупівель Prozorro з метою відбору надавача послуг для укладення договору.

При цьому по допорогових закупівлях замовники також повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом № 922.

Також нагадаємо: у разі здійснення закупівель послуг з навчання без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнюватиме або перевищуватиме 50 тис. грн. та буде меншою за 200 тис. грн., замовник обов’язково має оприлюднити звіт про укладені договори в системі електронних закупівель Prozorro відповідно до ст. 10 Закону № 922.

Як діяти в ситуації, якщо торги відбулися, договір підписаний, товар надійшов, але він не підійшов за параметрами? Як оформити повернення товару?

У такій ситуації радимо дiяти відповідно до умов, погоджених сторонами в договорі про закупівлю. Зокрема, щодо умов повернення контрагенту товару неналежної якості, відповідальності сторін договору за його невиконання тощо.

Що робити, якщо постачальник, який став переможцем на аукціоні електронних закупівель, відмовляється від постачання товару тієї якості, що виставлено в оголошенні: замість паперу А4 80г/м2 нам пропонують папір А4 75г/м2 за ціною, виставленою у пропозиціях аукціону?

У такій ситуації радимо не приймати товар, який не відповідає вимогам щодо нього, прописаним у договорі про закупівлю. При цьому варто дiяти відповідно до умов відповідальності сторін договору за його невиконання. Зокрема, щодо нарахування контрагенту штрафних санкцій за прострочення строку постачання товару належної якості тощо. Провести претензiйну роботу. Якщо контрагент не задовольнить вимоги претензiї — подати позов до суду.

При цьому оскільки в такому випадку потребу замовника в паперi не задоволено, то необхідно провести нову закупівлю за цим же предметом закупівлі.

Нормативні документи

Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VII.

Порядок № 454 — Порядoк визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 р. № 454.

ДК 016:2010 — Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держкомспоживполітики від 11.10.2010 р. № 457.

ДК 021:2015 — Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 р. № 1749.

ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 — ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийняті наказом Мінрегіонрозвитку від 05.07.2013 р. № 293.

ДБН А.2.2-3-2014 — ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації та будівництво», затверджені наказом Мінрегіонрозвитку від 04.06.2014 р. № 163.



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (4)
Людмила
04.10.2016
Скажіть будь ласка , якщо закупівля до 50 тис. то її не потрібно закідати в прозоро.. Пишите в статьї що заклюзається прямий договір?
Вікторія
04.10.2016
Якщо вашим розпорядником визначена межа для Прозорро від 50 тис. грн., то укладаєте прямий договір
людмила Вікторія
06.10.2016
А якщо розпорядником не встановлена межа , а законом 922 передбачено якщо менше 50 тисяч.грн. проводиться електрона закупівля в прозорро
Оксана
04.10.2016
Скажіть, будь ласка, чи має право школа проводити тендерні процедури. Школа являється розпорядником нижчого рівню коштів.