Зміни до постанови № 169: думка Мінекономіки

* Постанова КМУ «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 169.

** Лист Мінекономіки «Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану» від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06.

*** Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Власне, іншої відповіді від Мінекономіки на це риторичне запитання й годі було очікувати. Оскільки на нього не існує універсальної відповіді, яка б влаштовувала всіх замовників у всіх ситуаціях.

Так, постановою № 169 замовник має керуватися для цілей забезпечення необмеженого кола потреб, об’єктивно пов’язаних із виконанням повноважень та/або вжиттям необхідних заходів під час дії особливого правового режиму. Вочевидь, потреба в закупівлі таких товарів, робіт чи послуг напряму пов’язана з потребами воєнного стану та є нагальною (терміновою). Наприклад, закупівля продуктів харчування та інших товарів для забезпечення військовослужбовців або внутрішньої переміщених осіб. Або ж закупівля будматеріалів для облаштування захисних споруд у закладах освіти тощо.

А ось на норми Закону № 922 слід опиратися тоді, коли здійснення закупівель тих чи інших товарів, робіт чи послуг не потребує використання особливих механізмів закупівель, нерозривно пов’язаних із введенням воєнного стану. Тобто коли таку закупівлю установа планувала з року в рік. Або ж її проведення не є нагальною (терміновою) потребою і може бути здійснено протягом 2 — 3 тижнів. Та головне — таке її відтермінування жодним чином не повинно вплинути на діяльність установи-замовника, виконання її основних завдань і функцій.

До речі, це питання ми розглядали на конкретних ситуаціях у наших матеріалах:

— «Поточний ремонт та обслуговування криниць: як провести закупівлі?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 27);

— «Ремонт укриття: як закупити матеріали та роботи?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 26);

— «Закупівлі за грантові кошти: як проводити?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 21);

— «Закупівлі згідно із Законом № 922: чи можливо?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 19).

За загальним правилом усі заплановані закупівлі замовник вносить до річного плану. Це прямо передбачено в Законі № 922. За невиконання цієї вимоги службовим (посадовим) особам замовника, уповноваженій особі загрожує штраф згідно зі ст. 164¹⁴ КУпАП.

Натомість щодо закупівель, які замовники здійснюють за постановою № 169, Мінекономіки непохитно стоїть на своїй позиції: інформацію про такі закупівлі включати до річного плану не потрібно. При цьому такий підхід варто застосовувати не лише до закупівель, здійснених шляхом укладання прямого договору без застосування електронної системи закупівель (далі — ЕСЗ). Також повною мірою це стосується й тих закупівель, які здійснюють із застосуванням електронного каталогу та/або спрощених закупівель.

Обґрунтовує свою думку Мінекономіки так: механізм планування закупівель, установлений ст. 4 Закону № 922, не застосовується до закупівель, що здійснюються за постановою № 169.

Єдина вимога — у разі використання постанови № 169 замовник має скласти перелік і відобразити необхідний обсяг закупівель. Такий документ затверджують відповідним розпорядчим документом (наприклад, наказом).

Наразі складно сказати однозначно, чи варто покладатися лише на роз’яснення Мінекономіки. Як-то кажуть, одна голова — добре, а дві — краще. Так, не завадило б дізнатися й позицію контролюючих органів із цього питання.

Хоча обережні замовники, вочевидь, уже обрали для себе безпечний варіант. Та, незважаючи на думку уповноваженого органу, включають закупівлі, здійснені через ЕСЗ за постановою № 169, до річного плану.

У цій частині листа Мінекономіки акцентувало увагу на закупівлях вартістю понад 50 тис. грн. Наразі замовники здійснюють такі закупівлі із застосуванням одного зі способів.

Спосіб 1. Із використанням електронного каталогу.

Спосіб 2. Проведення спрощених закупівель.

Спосіб 3. Без використання ЕСЗ.

Про вимоги та правила, які передбачено для кожного з цих способів чинним закупівельним законодавством, ми детально розповідали в матеріалі «Що змінилось у закупівлях?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 25).

Мінекономіки наголосило: постанова № 169 не містить верхньої межі для закупівель, які замовники проводять із використанням електронного каталогу, та спрощеної закупівлі. Це означає, що такі закупівлі замовники здійснюють від 50 тис. грн і вище без жодних обмежень.

Але пам’ятайте: якщо замовник закуповує через електронний каталог товар вартістю 200 тис. грн і більше, а в його профілі розміщено дві та більше пропозиції щодо нього від постачальників, то відбір постачальника здійснюють шляхом запиту ціни пропозицій постачальників.

Договір про закупівлю: умови укладення, унесення змін і строк дії

Традиційно замовники при застосуванні терміна «договір про закупівлю» автоматично для такого договору застосовують правила, передбачені Законом № 922. А це означає, що на такий договір повністю поширюються вимоги ст. 41 та 43 цього Закону.

Але на договір закупівлі, укладений на підставі постанови № 169, вимоги Закону № 922 не поширюються. Такий договір укладають відповідно до норм ЦКУ та ГКУ.

З огляду на це, Мінекономіки зазначило: до договорів про закупівлі, які укладають відповідно до постанови № 169, встановлені ст. 41 Закону № 922 обмеження не застосовують. Зміни до такого договору сторони вносять, керуючись нормами ЦКУ та ГКУ.

Також Мінекономіки нагадало: замовники можуть продовжувати строк дії договору в разі продовження строку дії воєнного стану. Як саме прописати в договорі такий пункт, ми розповідали в матеріалі «Закупівельний договір: на який строк укладаємо?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 18).

Мінекономіки узагальнило основні правила оприлюднення закупівельної інформації в ЕСЗ. Тож замовникам варто запам’ятати :

1) оприлюднюємо інформацію про закупівлі вартістю понад 50 тис. грн;

2) розміщуємо в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, а також усі додатки та зміни до нього після його укладення;

3) самостійно вирішуємо, коли оприлюднити зазначену інформацію про закупівлі в ЕСЗ. Так, ви можете зробити це відразу після проведення закупівлі та укладання договору, не чекаючи моменту припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Утім, не буде порушенням, якщо зробити це пізніше.

Майте на увазі: граничний строк для оприлюднення інформації — не пізніше ніж через 70 днів із дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Окремо Мінекономіки наголосило: замовники не повинні оприлюднювати звіт про виконання договору про закупівлю, укладеного за постановою № 169.

Мінекономіки навело перелік підстав, коли замовник може не використовувати спрощені закупівлі або електронний каталог, передбачених постановою № 169. А також фахівці Міністерства пояснили, за яких умов замовники можуть застосовувати такі винятки.

При цьому підстави, за наявності яких замовник укладає договір про закупівлю без застосування спрощеної закупівлі та/або електронного каталогу, можуть бути підтверджені:

— як внутрішніми документами замовника (наприклад, наказом, розпорядженням, доповідною/службовою запискою, протоколом тощо);

— так і зовнішніми документами (наприклад, листом військової адміністрації, або військового командування, або компетентних органів влади, установ, підприємств, організацій тощо).

Цікаво, що автори листа приділили особливу увагу одному з гарячих запитань замовників, яке ми розглядали в матеріалі «Ремонт укриття: як закупити матеріали та роботи?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 26). Коротко нагадаємо, про що йдеться.

Наша позиція: у такому випадку замовник може не використовувати спрощені закупівлі або електронний каталог та укласти договір на підставі постанови № 169. Підстава — нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або застосування електронного каталогу (які орієнтовно становлять відповідно від 8 та 4 робочих днів).

Приємно, що фахівці Мінекономіки підтвердили наші висновки та додали: підтвердними зовнішніми документами можуть бути, наприклад, доручення, висновки компетентних комісій та внутрішні документи — акти обстежень, дефектні акти тощо.

У постанові № 169 чітко прописано, що відповідальною за організацію та проведення закупівель є уповноважена особа або інша особа, визначена замовником.

Позиція компетентного органу з цього питання: такою особою може бути як уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі згідно із Законом № 922, так й інший працівник замовника.

Таким чином, замовник самостійно визначає особу, що організовує та проводить закупівлі.

Але майте на увазі: якщо відповідальною визначено не уповноважену особу, а іншого працівника, на неї не поширюються вимоги Закону № 922 щодо тестування та інші вимоги, встановлені для уповноважених осіб.

На думку Мінекономіки, повноваження органів Казначейства не поширюються на договори, укладені замовниками відповідно до постанови № 169.

Фактично це означає, що такі органи не можуть перевіряти наявність річного плану, звіту про результати закупівлі з використанням ЕСЗ, що підтверджують проведення процедури закупівлі (спрощеної закупівлі).

Безумовно, це надто сміливий висновок. Але навіть якщо з ним погодитися, органам Казначейства ніщо не завадить перевірити такі договори на предмет дотримання вимог Порядку № 590**** та Порядку № 309*****.

**** Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 09.06.2021 № 590.

***** Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309.