Послуги супервізії: який КЕКВ застосувати?

Питання отримання субвенції та надання послуг супервізії обумовлені насамперед постановою № 237¹.

¹ Постанова КМУ «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» від 04.04.2018 № 237.

І, як завжди, нагадаємо: застосування КЕКВ залежить від економічної сутності платежу.

Тому спочатку слід розібратися, що ж таке супервізія.

Супервізія — це професійна підтримка (наставництво, надання допомоги із виправлення помилок, що виникли в роботі) педагогічних працівників.

У свою чергу, супервізор — особа з числа педагогічних або науково-педагогічних працівників, яка пройшла навчання та може здійснювати комплекс заходів з професійної підтримки педагогічних працівників, що підтверджується відповідним документом (сертифікатом, свідоцтвом).

Дійсно, кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» можна витрачати на проведення супервізії. Це прямо передбачено п.п. 3 п. 4 постанови № 237.

Оплата послуг із проведення супервізії здійснюється відповідно до цивільно-правових договорів між ЗЗСО і супервізорами. Безпосередньо підставою для оплати є акти про надання відповідних послуг, складені у порядку, визначеному договором (абз. 4 п. 7 постанови № 237).

При цьому оплата послуг із супервізії здійснюється за ставками погодинної оплати в розмірах, передбачених для осіб, які не мають наукового ступеня, за проведення навчальних занять із слухачами курсів. Розміри зазначених ставок визначено у додатку 5 до постанови № 1298.

Видатки на оплату винагороди та інших виплат, нарахованих працівникам, які не перебувають у штаті установи (організації), відповідно до умов цивільно-правового договору слід здійснювати за КЕКВ 2111 «Заробітна плата». Це прописано у п.п. 4 п. 2.1.1.1 Інструкції № 333. Відповідно, видатки на сплату ЄСВ необхідно планувати та проводити за КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці». Це випливає з норми п.п. 2.1.2 Інструкції № 333.

Вкотре нагадуємо: відмова Казначейства у проведенні оплати має бути обґрунтованою. Докладно випадки відмови органів Держказначейської служби у здійсненні платежів описано в консультації «Орендні кошти: на що можна витрачати?» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 42, с. 11). Тому пропонуємо додатково ознайомитися з цим матеріалом.