Провели реконструкцію котельні: як передати видатки?

Ця ситуація — приклад взаємодії та розподілу функцій і повноважень між управліннями (відділами) капітального будівництва (далі — управління) та балансоутримувачами комунального майна. І саме від того, як побудована така схема, залежить порядок відображення таких операцій у бухобліку всіма учасниками.

Так, з одного боку, зазначені управління є звичайними бюджетними установами, які утримуються за рахунок бюджетних коштів А з іншого боку, такі управління виконують функції та повноваження з організації будівництва (у т. ч. реконструкції) об’єктів комунальної власності та забезпечують контроль за ефективним використанням бюджетних коштів, спрямованих на цю мету. Проте вони не є балансоутримувачами об’єктів комунальної власності, а лише виконують функції замовників різних робіт стосовно зазначених об’єктів.

Аби розібратися, як слід показати операції з реконструкції комунального майна у бухобліку, пригадаємо основні функції замовників таких робіт. Для цього звернемося до Порядку № 1764*.

* Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 № 1764.

Замовник — юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов’язаних із капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів) та укладає договори (контракти). При цьому саме замовник контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи.

До основних функцій та завдань замовників (у нашому випадку — управління), зокрема, належать:

1) виконання функції замовника на проєктування та проведення будівельно-монтажних робіт, щодо будівництва нових, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації житлових будинків, об’єктів сфери освіти, охорони здоров’я, зв’язку, транспорту, торгівлі, комунального господарства, культурно-побутового й іншого призначення, які належать до комунальної власності територіальної громади міста, а також супровідних роботам послуг, у т. ч. здійснення технагляду, геодезичних робіт, буріння та інших послуг, які включаються до кошторисної вартості робіт;

2) організація прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством;

3) здійснення технагляду і оцінки стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж;

4) забезпечення виконання пусконалагоджувальних робіт і підготовки об’єктів до введення в експлуатацію;

5) здійснення розрахунків з підрядниками та іншими організаціями за виконані роботи та послуги;

6) передача завершених будівництвом та введених в дію об’єктів підприємствам, установам та організаціям, на які покладено їх експлуатацію, тощо.

Детально завдання та функції замовника (управління), питання організації його діяльності визначають в установчих документах, затверджених їх засновниками — органами місцевого самоврядування.

Крім того, управління діють як розпорядники бюджетних коштів. Зокрема, ці органи планують у своїх кошторисах видатки на здійснення будівельних робіт, а також реєструють бюджетні зобов’язання при здійсненні таких видатків у межах затверджених бюджетних асигнувань.

Тепер перейдемо до найцікавішого — питань бухгалтерського обліку.

Хто застосовує субрахунок 1311?

За загальним правилом витрати на поліпшення основних засобів (далі — ОЗ), зокрема на реконструкцію та модернізацію, з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об’єктів в експлуатацію визнають незавершеними капінвестиціями. Для обліку цих витрат призначений субрахунок 1311.

Але із застосуванням субрахунку 1311 маємо цікаву ситуацію. Передусім цей субрахунок використовує установа, яка приймає виконані роботи з реконструкції. Та, як ми вже з’ясували, вирішення цих питань цілком і повністю на совісті замовника.

Тож у ситуації саме замовник повинен накопичувати у себе в обліку витрати, пов’язані з реконструкцією майна (від початку і до закінчення зазначених робіт).

Додамо, що зазначені витрати установа має обліковувати за такими напрямами:

— проєктно-вишукувальні роботи;

— будівельні роботи;

— роботи з монтажу устаткування;

— придбання устаткування, що потребує монтажу;

— придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

— інші капітальні роботи і витрати.

Отже, всі витрати, пов’язані з реконструкцією котельні, від початку і до завершення робіт управляння визнає незавершеними капінвестиціями та накопичує за дебетом субрахунку 1311.

Після закінчення усіх робіт, пов’язаних із реконструкцією, необхідно визначити їх загальну вартість. Підставою для визначення вартості виконаних підрядних робіт і проведення розрахунків із підрядником є Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3).

Після завершення та прийняття робіт із реконструкції замовник передає всі витрати установі — балансоутримувачу котельні. Звісно ж, передачу витрат, пов’язаних з реконструкцією, необхідно оформити документально. Зокрема, підставою для передачі може бути Акт приймання-передачі робіт з реконструкції ОЗ, складений у довільній формі.

При цьому діє головне правило — всі витрати, накопичені за дебетом субрахунку 1311, замовник відносить на фінрезультат. Такий підхід передбачений у п. 1.15 Типової кореспонденції*.

* Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 № 1219.

Отже, передачу зазначених витрат замовник має показати такими записами:

— Дт 5511 — Кт 1311— вартість переданих капінвестицій, здійснених у поточному році;

— Дт 5512 — Кт 1311— вартість переданих капінвестицій, здійснених у минулих роках.

У свою чергу, установа, яка приймає такі витрати, також зараховує вартість робіт із реконструкції котельні до складу «своїх» незавершених капінвестицій на субрахунок 1311. Про це свідчить п. 1.16 Типової кореспонденції.

При цьому установа-балансоутримувач має виконати зворотні записи:

— Дт 1311 — Кт 5511 — вартість отриманих капінвестицій, здійснених у поточному році;

— Дт 1311 — Кт 5512 — вартість отриманих капінвестицій, здійснених у минулих роках.

Зверніть увагу: передача-отримання капінвестицій відбувається в рамках операцій з внутрішнього переміщення в межах головного розпорядника бюджетних коштів (органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності).

Хто застосовує субрахунок 5411?

Звісно, цільове фінансування для виконання робіт з реконструкції отримує замовник. Тож саме він для обліку таких коштів застосовує субрахунок 5411.

Як правильно закрити залишок за цим субрахунком? Відповідь на це запитання знаходимо в п. 1.15 Типової кореспонденції. Тож підхід подібний до списання незавершених капінвестиції, тобто закриваємо на фінрезультат:

— Дт 5411 — Кт 5511— кошти цільового фінансування, спрямовані на реконструкцію у поточному році;

— Дт 5411 — Кт 5512 — кошти цільового фінансування, спрямовані на реконструкцію у минулих роках.

Хто збільшує вартість ОЗ?

Вочевидь, вартість робіт із реконструкції котельні має віднести на збільшення її первісної вартості саме установа-балансоутримувач.

Водночас установа-балансоутримувач повинна показати збільшення внесеного капіталу на вартість таких робіт. І зробити це слід за рахунок зменшення фінрезультату: Дт 5511, 5512 — Кт 5111. Саме такий підхід до формування внесеного капіталу випливає з п. 1.16 Типової кореспонденції (ср. USER_SHOW_ID).

І не забудьте занести всю інформацію про характер робіт та їх вартість до Інвентарної картки обліку об’єкта ОЗ. Безперечно, це нагадування для установи-балансоутримувача об’єкта реконструкції.