Ремонт за рахунок батьківської плати: чи можливо?

Під батьківською платою можуть розумітися як плата за послуги, які надає заклад позашкільної освіти, так і благодійні внески від батьків. Тож далі розглянемо обидва варіанти.

Батьківська плата як плата за послуги

Державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади визначає Закон № 1841¹.

¹ Закон України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 № 1841-III.

Система позашкільної освіти включає державні, комунальні та приватні заклади позашкільної освіти.

Типи позашкільних навчальних закладів визначено Переліком № 433². ЦДЮТ належать саме до позашкільних навчальних закладів, про що свідчить п. 7 Переліку № 433.

Державні та комунальні заклади позашкільної освіти можуть надавати платні освітні та інші послуги згідно з переліком, затвердженим Кабміном (ст. 28 Закону № 1841). Наразі діє Перелік № 796³.

² Перелік типів позашкільних навчальних закладів, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 № 433.

³ Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затверджений постановою КМУ від 27.08.2010 № 796.

При цьому заклади позашкільної освіти можуть надавати лише ті види платних послуг, які наведені в цьому Переліку. Якщо ж такі заклади надаватимуть платні послуги, не передбачені Переліком № 796, то всю суму отриманих за ці послуги коштів доведеться перерахувати до бюджету. І ми неодноразово звертали увагу на це в наших матеріалах.

При наданні платних послуг закладами позашкільної освіти слід враховувати і вимоги Порядку № 736⁴.

⁴ Порядок надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затверджений наказами МОН, Мінекономіки, Мінфіну від 23.07.2010 № 736/902/758.

Вартість платних послуг визначається на підставі калькуляції витрат.

Складовими вартості витрат є (п. 2.2 Порядку № 736):

— витрати на оплату праці працівників;

— нарахування на оплату праці відповідно до законодавства;

— безпосередні витрати та оплата послуг інших організацій;

— капітальні витрати;

— індексація заробітної плати, інші витрати відповідно до чинного законодавства.

При цьому до оплати послуг інших організацій, зокрема, належить проведення поточного ремонту, технічного огляду та техобслуговування основних фондів, що використовуються для надання платних освітніх послуг (п. 2.5 Порядку № 736).

У свою чергу, до капітальних витрат, зокрема, належать капітальне будівництво, придбання, ремонт, реконструкція та реставрація приміщень, будівель, споруд, транспортних засобів, що використовуються в навчальному процесі (у т. ч. придбання будівельних матеріалів, виготовлення проєктно-кошторисної документації). Це передбачено п. 2.6 Порядку № 736.

Таким чином, видатки на ремонт електропроводки у приміщеннях, де займаються діти, тобто де безпосередньо надаються платні послуги, цілком можна віднести до складових витрат вартості платної послуги.

Кошти, отримані від надання платних послуг, належать до першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ. Витрачання таких коштів чітко регламентовано нормами ч. 4 ст. 13 БКУ.

Вважаємо, що видатки на проведення аварійного ремонту електропроводки у приміщенні, де надаються платні послуги дітям, повністю відповідають зазначеному напряму витрачання коштів, якщо вони є складовою вартості таких послуг. Тож проводити такі видатки за рахунок коштів, отриманих як плата за послуги, можливо.

Якщо ж кошти на ремонт не були закладені у вартості платних послуг, то тут уже складніше. Адже за отримані кошти спочатку доведеться покрити всі витрати, пов’язані з наданням відповідної платної послуги. Пояснимо.

Власні надходження бюджетних установ є джерелом формування спеціального фонду кошторису. Користуємося нормами Порядку № 228⁵.

⁵ Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджені постановою КМУ від 28.02.2002 № 228.

Кошти спеціального фонду використовуються (пп. 23 та 49 Порядку № 228):

— у першу чергу — за встановленими напрямами використання;

— у другу чергу — на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондами кошторису;

— у третю чергу — на проведення заходів, пов’язаних із виконанням основних функцій установи, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Тобто якщо у ЦДЮТ після витрачання коштів, що надійшли від надання платних послуг, та покриття витрат, пов’язаних із наданням таких послуг, залишилися кошти, то спочатку їх слід спрямувати на погашення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями за спеціальним і загальним фондами.

Якщо ж заборгованості немає, ЦДЮТ може витратити такі кошти на проведення заходів, пов’язаних із виконанням основних функцій установи, не забезпечених видатками загального фонду. Відповідно, лише в третю чергу можна буде витратити зазначені кошти на ремонт електропроводки.

Батьківська плата як благодійні внески

Під батьківською платою, крім плати за послуги, часто розуміють добровільні внески батьків на розвиток матеріально-технічної бази закладів освіти. Такі кошти є нічим іншим, як благодійною допомогою.

Однією зі сфер благодійної діяльності, визначених ч. 2 ст. 3 Закону № 5073⁶, є саме освіта.

Як зазначило МОН у листі від 05.09.2013 № 1/9-608, прийняття благодійних внесків від фізичних та юридичних осіб відбувається виключно на добровільній основі. І в разі надання благодійних внесків батьками дотримання вимог законодавства про благодійну діяльність є обов’язковим.

⁶ Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI.

Докладніше про це читайте в матеріалі «Батьківські внески: оформлюємо, обліковуємо та використовуємо» // «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 14.

Як ми вже зазначали, плату за послуги розраховують на підставі витрат, безпосередньо пов’язаних з їх наданням. При цьому плата за надані послуги є обов’язковою. Тоді як благодійні внески батьків — цілком і повністю добровільні.

Кошти, надані батьками навчальному закладу, визнаються бюджетними коштами. Такі надходження належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ). У свою чергу, останні є складовою частиною спеціального фонду бюджету.

Причому напрями витрачання коштів цієї підгрупи також чітко регламентовано ч. 4 ст. 13 БКУ (ср. USER_SHOW_ID).

Утім, благодійник цілком може визначити конкретні цілі витрачання благодійного внеску самостійно. Якщо ж батьки надали ЦДЮТ благодійні кошти без визначення конкретних напрямів їх спрямування, їх установлює керівник закладу. При цьому він має спрямовувати одержані надходження на першочергові потреби, пов’язані з основною діяльністю установи.

Вважаємо, що видатки на аварійний ремонт проводки цілком можливо провести за благодійні кошти. Адже навчальний процес відбувається в приміщенні, де такий ремонт нагально необхідний.