Службове авто потрапило у ДТП: обліковуємо страхове відшкодування

Оскільки в установі цей автомобіль єдиний, то, аби повернути його до роботи скоріше, довелось його ремонтувати за рахунок коштів установи. Вартість послуг СТО з ремонту автомобіля згідно з актом виконаних робіт становить 15000 грн.

Як потрібно обліковувати страхове відшкодування, яке надійде до установи від страхової компанії? 

Що таке страхове відшкодування та як його отримати? 

Насамперед слід з'ясувати що ж це таке - страхове відшкодування.

Страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону про страхування).

Розмір такого відшкодування визначається договором страхування. Однак сума страхового відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку.

Також враховуйте, що існує частина збитків, яка не підлягає відшкодуванню згідно з договором страхування. Мова йде про франшизу. Вона встановлюється як у відсотках від страхової суми, так і в абсолютному розмірі. Її розмір обов’язково прописують у договорі страхування. Відповідно, збитки у розмірі менше встановленої франшизи не відшкодовуються.

Підставами для виплати страхового відшкодування є:

1) заява страхувальника;

2) страховий акт (аварійний сертифікат), який складає страховик або уповноважена ним особа (аварійний комісар) у формі, що визначається страховиком (ч. 1 ст. 25 Закону про страхування). Страховий акт (аварійний сертифікат) складають у двох примірниках, один з яких видають страховикові. У цьому документі вказують дату, час і місце настання страхового випадку, причини ушкодження або загибелі застрахованого майна, а також розмір збитку.

Увага! Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, повинна подати заяву до страхової компанії протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП (п. 35.1 Закону про ОСЦПВ).

Неподання такої заяви протягом відведеного строку є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

При цьому граничним строком для подання заяви у разі заподіяння майнової шкоди є один рік з моменту скоєння ДТП. А якщо завдано шкоди здоров’ю або життю людей, то такий строк становить три роки (п.п. 37.1.4 Закону про ОСЦПВ).

Відмовити у виплаті страхового відшкодування також можуть у разі несвоєчасного повідомлення про настання страхового випадку без поважних на це причин.

Також страхова компания не виплатіть постраждалому жодної копійки, якщо він отримає повне відшкодування завданих збитків від особи, винної у їх заподіянні, тобто від винуватця ДТП (ч. 1 ст. 26 Закону про страхування). 

Рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв’язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як правило, причини настання страхового випадку та розмір збитків визначають працівники страхової компанії. Але у разі необхідності потерпілий також може залучити аварійних комісарів, експертів або юридичних осіби, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (п. 34.4 Закону про ОСЦПВ).

Якщо сторона, потерпіла у ДТП, не задоволена розміром збитків, який визначила страхова компанія, то можна замовити автотоварознавчу експертизу (оцінку майна) у незалежного експерта (оцінювача). Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів такої оцінки регламентованоМетодикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом ФДМУ від 24.11.2003 р. № 142/5/2092.

За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку колісного транспортного засобу. А у разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта.

Тож, якщо справа дійде до суду, то саме ці документи будуть слугувати аргументованим підтвердженням розміру збитків.

До речі, рахунки, акти виконаних робіт із СТО не можуть бути доказами розміру понесеного збитку.

З огляду на це, не варто квапитися із ремонтом пошкодженого внаслідок аварії автомобіля. Принаймні, цього не слід робити до моменту узгодження із страховою компанією суми страхового відшкодування (отримання страхового відшкодування, одержання інформації про суму такого відшкодування).

Що стосується строків виплати страхового відшкодування, то страхова компанія зобов’язана виплатити таке відшкодування протягом 15 днів з дня узгодження його суми з потерпілою особою, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п. 36.2 Закону про ОСЦПВ).

Отже, щоб отримати страхове відшкодування з разі ДТП необхідно:

1) відразу після оформлення матеріалів ДТП письмово повідомити про ДТП страхову компанію — не пізніше трьох робочих днів;

2) подати заяву про страхове відшкодування до страхової компанії — протягом 30 календарних днів;

3) отримати від страхової компанії примірник страхового акта (аварійного сертифіката) та узгодити суму страхового відшкодування;

4) за потреби замовити звіт про оцінку майна (звіт дослідження спеціаліста-автотоварознавця) у незалежного експерта (оцінювача). 

Бухоблік страхового відшкодування 

Аби службовий автомобіль швидче повернувся до роботи, його дійсно часто ремонтують «за свої», а потім отримують компенсацію від страховика. Це еще й тому, що страхові компанії буває затягують з перерахуванням коштів.

Страхова компанія може перерахувати відшкодування як безпосередньо страхувальнику, так і третій особі (наприклад, СТО). Тут все залежить від умов договору.

Але незалежно від порядку надходження цих сум підхід до їх відображення в бухобліку такий: на суму очікуваного страхового відшкодування слід відображати дебіторську заборгованість з одночасним визнанням доходу від операційної діяльності (доходи від надання послуг (виконання робіт)) за субрахунком 7111 «Доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)». Збільшення заборгованості слід показувати за дебетом субрахунку 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».

Причому дохід слід відображати в бухобліку на дату складання страхового акта (аварійного сертифіката). Це випливає з норм п. 2.4 та 2.5 розд. ІІ НП(С)БО 124 «Доходи».  Адже саме цим документом страхова компанія засвідчує настання страхового випадку, розмір страхового відшкодування та прийняття рішення про його виплату.

До доходів має потрапити сума, яка фактично належить страхувальнику, тобто сума збитків, зазначена у страховому акті, за мінусом франшизи.

Підтвердженням надходження коштів від страхової компанії безпосередньо на рахунок установи буде виписка з реєстраційного рахунку.

Але, як зазначено вище, страхова компанія може перерахувати страхове відшкодування не на рахунок установи, а на рахунок СТО. У цьому разі підтвердженням здійснення відшкодування буде квитанція про оплату (інший документ, що засвідчує оплату). Також установа має обов’язково отримати від ремонтної організації наряд-замовлення та акт виконаних робіт, як підтвердження вартості здійсненого ремонту.

Увага! Оплату страховою компанією послуг СТО слід розглядати як отримання таких послуг в натуральному вигляді. А значить, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця необхідно скласти і подати в орган Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі.

Звісно, такі надходження не мають постійного характеру, тому розпорядники бюджетних коштів не планують їх у своїх кошторисах. Тому у разі фактичного отримання страхового відшкодування (незалежно від форми) необхідно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями. Для цього слід подати розпоряднику вищого рівня копії довідок про зміни до кошторису за власними надходженнями. Ці довідки обов’язково повинні бути завірені відповідним органом Держказначейської служби.

Доходи від отримання відшкодування завданих збитків (у тому числі страхового відшкодування), як правило, прирівнюють до надходжень від реалізації в установленому порядку майна — четверта підгрупа першої групи власних надходжень (ч. 4 ст. 13 БКУ). Відповідно, такі надходження підлягають зарахуванню за кодом класифікації доходів бюджету 25010400 «Надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)».

Такий підхід до класифікації цих надходжень доволі логічний з огляду на визначені ч. 4 ст. 13 БКУ напрямки використання зазначених коштів, а саме, на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей. Відповідно, суми одержаного страхового відшкодування слід спрямовувати передусім на відновлення пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу (придбання нового).

Якщо ж після відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей залишаться кошти страхового відшкодування, то їх слід перерахувати до доходів того бюджету, за рахунок якого утримується установа. Цього вимагає п. 10 Порядку № 116.

Розглянемо порядок відображення таких операцій в бухобліку на умовних прикладах. 

Приклад 1. Службовий автомобіль бюджетної установи потрапив у ДТП. Обидва учасники ДТП мали чинні поліси ОСЦПВ. За фактом аварії було складено страховий акт та подано заяву на виплату страхового відшкодування. Збитки установи оцінено в сумі 15000 грн. Страхове відшкодування виплачується в сумі 14700 грн за вирахуванням 2 % франшизи (300 грн).

Вартість послуг СТО з ремонту авто згідно з актом виконаних робіт становить 15000 грн.

Відповідно до умов договору страхове відшкодування було перераховано на реєстраційний рахунок бюджетної установи. 

У бухгалтерському обліку установи ці операції відображають так: 

Приклад 2. Візьмемо до уваги ті ж самі умови, що у прикладі 1, але припустимо, що відповідно до умов договору страхове відшкодування було перераховано на поточний рахунок СТО. 

У цьому разі бухгалтерські проведення будуть таки: 

Нормативні документи

БКУ – Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Закон про ОСЦПВ – Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV.

Закон про страхування – Закон України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР.

Закон про оцінку майна – Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Порядок № 116 – Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.

Типова кореспонденція – Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена наказом Мінфіну від 29.12.2015 р. № 1219.

НП(С)БО 124 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.2010 р. № 1629.