Інформація по темі "" | Публікації по тегу
03.08.12
1731 0
Друкувати
Обране

Современные инвалютные радости современной единоналожной жизни

О попытках включения налоговиками в доход единоналожникам сумм курсовых разниц, возникающих при продаже инвалюты, а также от пересчета инвалюты и задолженностей, в ней выраженных.




Алексей Павленко, Андрей Павлов


Все могут прочитать в Налоговом кодексе о том, что в доход субъектов, работающих на едином налоге, согласно п. 292.1 НКУ помимо доходов в денежной форме (в первую очередь — за реализованные товары, работы или услуги) включаются также и некоторые доходы в форме неденежной (материальной и нематериальной), при этом список неденежных доходов приведен в п. 292.3 НКУ.

Вот в нем-то законодатели в качестве добавки к «объективным» (денежным) видам доходов и предписали единоналожникам включать в состав доходов такие неденежные «внереализационные» доходы, как стоимость безвозмездно полученных ими товаров, работ или услуг (материальная форма), и помимо них еще — кредиторскую задолженность с истекшим сроком исковой давности (нематериальная форма). Кстати, последняя с 01.07.2012 г. (благодаря Закону № 4834-VI) считается доходом только для ЧПЕНов-НДСников и для ЮРЕНов.

Вот вроде бы и всё.

Ан нет, не совсем так.

На тот факт, что перечень денежных доходов исчерпывающим не является, мы указывали еще в «Бухгалтере» № 46’2011 на с. 32–37, анализируя новое определение и состав доходов для единоналожников согласно новым «упрощенным» нормам из раздела ХIV НКУ.

Например, помимо вышеперечисленных позиций в доходы единоналожника может угодить безвозвратная финпомощь или же возвратная со сроком возврата более года. Однако отметим, что такие доходно-расширительные моменты оговорены в Кодексе отдельно, а вот оснований для раздувания списка неденежных «внереализационных» доходов единоналожников мы в Кодексе вообще не находим.

Тем не менее активно работающие в этом направлении налоговики регулярно пытаются для целей обложения единым налогом список таких «внереализационных» доходов расширять и дополнять.


Приведем несколько примеров из инвалютной области.

1. Доход единоналожника от экспорта
(с учетом продажи инвалюты)

В ЕБНЗ (подраздел 240.04) обнародованы две консультации сходного содержания, срок действия которых пока не ограничен: одна посвящена ЮРЕНу (размещена в ЕБНЗ 14.02.2012 г.), вторая ЧПЕНу третьей группы (размещена 12.04.2012 г.).

В них главные налоговики фактически устанавливают свой порядок определения суммы дохода упомянутых субъектов единоналожия от экспортных операций, охватывающий и операции продажи иностранной валюты, полученной единоналожником от осуществления экспорта.

Вначале их авторы — со ссылкой на норму п. 292.5 НКУ — справедливо пишут, что доход, полученный ЮРЕНом/ЧПЕНом от осуществления экспортных операций, пересчитывается в гривни по официальному курсу НБУ к полученной иностранной валюте на дату получения такого дохода (то есть — поступления к единоналожнику инвалюты). Далее идет реверанс в сторону специального П(С)БУ 21 «Влияние изменений валютных курсов» — почти дословно цитируются нормы его п. 4 и 8*, и в финале обеих консультаций следуют практически идентичные выводы:

«доход, полученный от осуществления операций по экспорту товаров (работ, услуг), выраженный в иностранной валюте, пересчитывается в гривни по официальному курсу гривни к иностранной валюте, установленному Национальным банком Украины на дату получения такого дохода. При этом учитывается сумма положительной курсовой разницы от продажи такой иностранной валюты. В случае образования отрицательной курсовой разницы от продажи валюты ее величина не уменьшает базу обложения единым налогом».

* Кстати, если ссылки на П(С)БУ 21 в ЮРЕНской консультации еще как-то оправданны, то вот в ЧПЕНской консультации упоминание норм П(С)БУ 21 вообще смотрится притянутым за уши, так как ЧПЕНы и бухучет, как считают, кстати, и сами налоговики, несовместимы...

Ну и как вам такой подход? Налоговики по-своему «перепели» Налоговый кодекс — как обычно, порядком переврав его мотивчик. Понимая, что под отдельным соусом воткнуть единоналожнику в доход такие курсовые разницы будет не очень-то законно, налоговики привязали их к сумме дохода, полученного от экспорта...

(Впрочем, спасибо и за то, что не предписали вообще всю сумму от продажи инвалюты считать отдельным доходом.)

Но при таком подходе — если уже и считать, что курсовые разницы, полученные при продаже «экспортной» инвалюты, влияют на сумму дохода единоналожника от экспорта,— сказав «а», следует говорить и «б»: если положительная курсовая разница при продаже единоналожником полученной от экспорта иностранной валюты увеличивает сумму его дохода от экспорта, то аналогичным образом следует вести речь об уменьшении суммы его дохода от экспорта в случаях возникновения отрицательной курсовой разницы. То есть при логическом развитии такого подхода получается следующее. Коль скоро окончательной суммой дохода единоналожника от экспорта является сумма гривень, фактически им в конечном счете полученная после продажи инвалюты**,— следует учитывать любую (не только положительную, но и отрицательную) сумму курсовой разницы, возникшей при такой продаже.

** Впрочем, такой подход, хотя и выглядит в некоторой степени оправданным, не очень-то соответствует буквальному прочтению нормы п. 292.5 НКУ. Да и как при нем быть в ситуации, когда полученная от экспорта инвалюта продается в следующем налоговом периоде или не продается вообще?

(Отметим, что фискальный дискурс упомянутых консультаций распространяется налоговиками на местах и на случаи продажи единоналожниками иностранной валюты, полученной не только от экспорта, но и от других операций.)

 

По нашему мнению, операции по продаже (или приобретению) иностранной валюты не должны учитываться для целей обложения ЕН, поскольку это не предусмотрено нормами НКУ.


2. Собственно инвалюта, находящаяся
на валютных счетах или в кассе у единоналожника

Здесь ситуация складывается достаточно забавно.

Ни одна норма раздела ХІV НКУ не вменяет в обязанность единоналожникам (ни ЮРЕНам, ни ЧПЕНам) для целей налогового учета*** пересчитывать остатки иностранной валюты и учитывать результаты такого пересчета при исчислении дохода для целей обложения единым налогом.

*** Именно налогового, но не бухгалтерского, в котором ЮРЕНы подобный пересчет производить обязаны — согласно нормам П(С)БУ 21. А вот ЧПЕНов нормы П(С)БУ, как мы уже упоминали, вообще не касаются.

Впрочем, налоговики и данный момент не преминули обработать, опубликовав в своей ЕБНЗ консультации соответствующего толка; при этом подходы их к ЮРЕНам и к ЧПЕНам оказались достаточно оригинальными.

«ЮРЕНская» консультация является ответом на вопрос о том, осуществляется ли пересчет иностранной валюты, которая на дату окончания отчетного периода учитывается на текущем счете юрлица — плательщика ЕН, и включается ли курсовая разница от такого пересчета в доход.

В ней — по аналогии с упомянутой выше консультацией, связанной с продажей ЮРЕНом инвалюты от экспорта,— авторы, опираясь по той же схеме на нормы П(С)БУ 21 (апеллируя, как и раньше, к п. 4, 7 и 8), формируют фискальный вывод — о включении в облагаемый ЕН доход ЮРЕНа сумм положительных курсовых разниц. При этом (как и в предыдущей ситуации) налоговики заявляют, что отрицательные курсовые разницы для целей обложения единым налогом не учитываются.

В итоге можно прийти к парадоксальным результатам: например, в ситуации, когда одна и та же инвалюта, провисев на счете длительный период времени, сначала привнесла в доходы сумму положительной курсовой разницы, а в следующем налоговом периоде разница по ней, висящей, уже оказалась отрицательной. Получается, налог ЮРЕН уплачивает с воздуха, поскольку никаких реальных доходов от пересчета (одной и той же!) инвалюты им не получено (или даже, напротив, понесен убыток).

Кстати, поскольку результаты от такого пересчета инвалюты* в бухгалтерском учете отражаются развернуто, то для целей ЕН при таком фискальном подходе будет учитываться не свернутый (итоговый) положительный результат, а сумма всех положительных курсовых разниц, начисленных за отчетный период, то есть без учета отрицательных курсовых разниц, возникших в этом же периоде. Таким образом, сумма такого (и без того воздушного) дохода будет в значительной степени завышенной.

* А также — и задолженностей, в ней выраженных, но об этом дальше.

Мы данный подход налоговиков не разделяем.

Во-первых, потому, что, как мы уже отмечали выше, перечень внереализационных неденежных доходов в НКУ — исчерпывающий.

Во-вторых, свои рассуждения налоговики строят, на наш взгляд, на достаточно зыбком фундаменте: мол, поскольку согласно п/п. 296.1.3 НКУ плательщики-ЮРЕНы «используют данные упрощенного бухгалтерского учета относительно доходов и расходов», то они (с учетом вышеупомянутых положений П(С)БУ 21) должны для целей обложения единым налогом курсовые разницы брать из бухучета (причем только положительные). Однако отметим, что доход бухгалтерский и доход для целей обложения единым налогом — суть вещи разные, в чем можно легко убедиться, проанализировав налоговое и бухгалтерское определения понятия «доход» и составы доходов в обоих учетах. Так что здесь налоговики для достижения своих фискальных целей пошли по пути подтасовки и передергивания.

В то же время отметим, что в аналогичной консультации на заданную тему, но посвященной уже ЧПЕНам**, вывод налоговиками делается диаметрально противоположный.

** Она отвечает на вопрос о том, осуществляется ли пересчет иностранной валюты по официальному курсу гривни, установленному Национальным банком Украины, которая на дату окончания отчетного периода учитывается на текущем счете ЧПЕНа.

Авторы этой консультации сначала цитируют фрагмент п/п. 1 п. 292.1 НКУ, в котором в отношении ЧПЕНов указано, что в доход помимо денежных включаются и неденежные доходы, но лишь упомянутые в п. 292.3 НКУ (сумма кредиторской задолженности, по которой истек срок исковой давности, и стоимость бесплатно полученных в течение отчетного периода товаров/работ/услуг). При этом специально упомянуто, что в доход ЧПЕНа

«не включаются полученные таким физическим лицом пассивные доходы в виде процентов, дивидендов, роялти, страховые выплаты и возмещения, а также доходы, полученные от продажи движимого и недвижимого имущества, которое принадлежит на праве собственности физическому лицу и используется в его хозяйственной деятельности».

К счастью, нормы П(С)БУ 21 в данной консультации уже никаким боком не фигурируют (видимо, над ней трудился более компетентный налоговик).

Вышеперечисленного оказалось вполне достаточно, чтобы сделать совершенно вменяемый вывод, что

«пересчет иностранной валюты по официальному курсу гривни, установленному Национальным банком Украины, которая на дату окончания отчетного периода учитывается на текущем счете физического лица — предпринимателя — плательщика единого налога, не осуществляется».

То есть положительные курсовые разницы (ни развернутые, ни итоговые) в доходы ЧПЕНа включаться не должны.***

*** И хотя, похоже, в консультации речь шла о ЧПЕНах третьей группы, облагаемых ЕН по процентной ставке, ее вывод относится и к ЧПЕНам первых двух групп, сумма доходов которых тоже важна — для определения права нахождения на ЕН и отнесения к соответствующей группе плательщиков.

С выводами авторов данной консультации мы полностью согласны. Но: действие обеих упомянутых консультаций с 01.07.2012 г. (даты вступления в силу изменений к Налоговому кодексу, внесенных Законом от 24.05.2012 г. № 4834-VI) приостановлено. Хотя мы не усматриваем среди упомянутых изменений таких, которые могли бы повлиять на выводы данных консультаций. Похоже, налоговики просто огульно приостанавливают абсолютно все «подозрительные» консультации в ЕБНЗ. И вполне вероятно, что вскоре они эти же консультации просто заменят аналогичными.

А пока ЧПЕНы в подтверждение правомерности неначисления ими курсовых разниц на свою инвалюту могут ссылаться на логику упомянутой приостановленной консультации. ЮРЕНам же, напротив, выгоднее утверждать, что, поскольку «их» консультация приостановлена, значит, налоговики засомневались в корректности такой своей (не слишком законной) позиции.


3. Курсовые разницы
от пересчета единоналожником задолженностей,
выраженных в иностранной валюте

В отношении курсовых разниц, возникающих от пересчета монетарных задолженностей, выраженных в инвалюте, следует отметить, что при буквальном прочтении норм НКУ они тоже, по нашему мнению, не должны влиять на сумму доходов единоналожников.

Причины — аналогичны вышеперечисленным:

перечень видов неденежных (внереализационных) доходов — исчерпывающий,

прямого указания на включение таких сумм в доходы НКУ не содержит.

(К тому же учет курсовых разниц у единоналожников выглядит весьма нелогично: ведь если их учитывать, то, например, по дебиторской задолженности одна и та же сумма курсовых разниц учтется в доходах дважды*, так как доход единоналожника в инвалюте учитывается по кассовому методу — по курсу НБУ на дату поступления денег.)

* А то и больше, поскольку налоговики предписывают учитывать суммы только положительных отклонений.

Впрочем, у налоговиков, похоже, и здесь подход к ЮРЕНам вырисовывается фискальный — из серии «облагай все, что движется» (идентичный подходу к ситуации с курсовыми разницами по инвалюте, имеющейся у ЮРЕНов на конец отчетного периода на счетах и в кассе).

По крайней мере, на местах консультируют именно в таком ключе. Однако из ЕБНЗ (возможно, пока) это прямо не вытекает.

В одной из консультаций, отвечая на вопрос, включается ли в доход юрлица — плательщика ЕН положительное значение курсовых разниц от пересчета задолженности в иностранной валюте юридического лица по расчетам с поставщиками, покупателями и другими дебиторами и кредиторами, выраженной в иностранной валюте (в том числе по операциям с ценными бумагами и корпоративными правами),— налоговики изрядно замутили воду. В целом повторяя схему ответа на вопрос о пересчете инвалюты, авторы приходят к следующим выводам:

«пересчет иностранной валюты, которая на дату окончания отчетного периода учитывается на текущем счете юридического лица — плательщика единого налога, осуществляется на дату отчетного баланса на весь остаток иностранной валюты в соответствии с П(С)БУ 21.

Курсовые разницы от такого пересчета отражаются в составе доходов или расходов плательщика налога.

Доходом юридического лица — плательщика единого налога является сумма положительной курсовой разницы от пересчета остатков иностранной валюты.

В случае образования отрицательной курсовой разницы от пересчета иностранной валюты ее величина не уменьшает базу обложения единым налогом».**

** Процитированное нами окончание данной консультации представлено также как краткий ответ на заданный вопрос.

Ну и как это понимать? Ведь про инвалюту-то не спрашивали, спрашивали о задолженностях, в ней выраженных!

Кстати, перед тем как сделать данный вывод, авторы исправно процитировали фрагмент из п. 8 П(С)БУ 21 — относительно того, что

«определение курсовых разниц по монетарным статьям в иностранной валюте производится на дату осуществления хозяйственной операции и на дату баланса».

Однако это — из бухучета, а вот как быть в учете налоговомчеткого ответа так и не последовало. Поэтому ЮРЕНы могут трактовать такую консультацию как им вздумается:

 

осторожные, видимо, будут включать в доход и облагать ЕН положительные курсовые разницы, возникшие в отчетном квартале от пересчета инвалютных задолженностей,

 

а рассудительные — напротив, скажут, что исходя из вывода, прозвучавшего в финале консультации, ответ налоговиков следует понимать как отрицательный (ведь в выводе речь идет о пересчете только остатков непосредственно инвалюты на счетах у ЮРЕНов на дату баланса, то есть на конец отчетного квартала).

Добавляет в ситуацию «ясности» и тот факт, что действие данной консультации с 01.07.2012 г. тоже, разумеется, приостановлено.

Что же касается ЧПЕНов, то налоговики не удостоили их высокой чести получить адресную консультацию на заданную тему. Однако исходя из подхода ГНСУ к пересчету ЧПЕНами инвалюты (см. выше) последние могут особо не переживать на этот счет и никакие инвалютные задолженности для целей налогового учета не пересчитывать, то есть свои доходы на суммы положительных курсовых разниц искусственно не раздувать.

Такие вот запутанные инвалютные ЕН-дела.

Продолжение, естественно, следует.

env_icon Отримуйте новини поштою!

Ми будемо надсилати вам найсвіжіші матеріали кожного тижня

Для цього вкажіть своє ім'я та електронну скриньку

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
(0)
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Ваше ім`я
Коментарі
pw-image
Читайте сайт за ціною чашки кави
Платне користування buhgalter.com.ua передбачає:
  • доступ до новин, статей, довідників
  • безлімітні завантаження бланків
  • відсутність реклами.
Передплатники «Бюджетної бухгалтерії», «Оплата праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
30
грн/
місяць
Вже передплатили? Увійти
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
ic-acc-pay
×

 

Договір публічної оферти

Угода

про умови використання інформаційних ресурсів сайту

Ця Угода укладена між ТОВ «НВП «ФАКТОР» (далі - Компанія) і будь-яким Користувачем (далі загально названі - Сторони) веб-сайту (-ів) buhgalter.com.ua і / або budget.factor.ua, далі іменуються - Сайт.

Загальні положення

Наведені нижче умови є електронною формою документа, що визначає порядок використання, а саме, надання Користувачеві доступу до інформаційних ресурсів через Сайт.

Ця угода (Договір) носить характер публічної оферти, тобто є еквівалентом "усної угоди" і відповідно до чинного законодавства України має належну юридичну силу.

Сайт є об'єктом авторського права і як складного твору, а також "компіляції даних" ("бази даних") охороняється на території України, відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Всі авторські майнові права на Сайт належать Компанії. Позначення «buhgalter», «Factor» є знаком для товарів і послуг (торговою маркою) і не може використовуватися Користувачем без отримання відповідної ліцензії.

Компанія докладає всіх зусиль щодо забезпечення достовірності і актуальності інформації, представленої на Сайті. Однак Компанія не бере на себе фінансової та іншої відповідальності за результати застосування цієї інформації.

Підписка - повний доступ до всіх матеріалів, розміщених на Сайті. Підписка надається за певну плату на певний строк відповідно до умов відповідного тарифу Підписки.

Автоподовження підписки - сервіс автоматичного продовження підписки.

 

 

1. Прийняття Угоди

 

1.1. Для того, щоб отримати право доступу до інформаційних ресурсів Сайту, Користувачеві необхідно спочатку висловити свою згоду з цією угодою. Користувач не має санкціонованого доступу до інформаційних ресурсів Сайту, якщо він не прийняв або не згоден з умовами цієї угоди.

1.2 Згідно з умовами Договору Компанія надає Користувачам Передплату на платній основі з метою перегляду користувачами окремих матеріалів, розміщених на Сайті. Категорії платної інформації визначаються Товариством самостійно.

1.3. За згодою Користувача з умовами цієї угоди, Користувачеві надається доступ до інформаційних ресурсів Сайту. Інформаційні ресурси надаються «як є» і не припускають наступних доопрацювань.

1.4. Користувач має право припинити користуватися Сайтом в будь-який момент, без спеціального повідомлення Компанії про припинення користування Сайтом.

1.5. Для отримання доступу до ресурсів від Користувача може знадобитися надання інформації про себе (наприклад, відомості про особу, відомості про юридичну особу та інші контактні дані) з метою продовження користування Користувачем послугами Компанії.

1.6. Беручи до уваги безперервне впровадження нових розробок, Користувач визнає і погоджується з тим, що Компанія має право на власний розсуд припинити (тимчасово або остаточно) надання доступу до ресурсів Сайту (або будь-яких окремих функцій Сайту) всім користувачам взагалі або Користувачеві зокрема, без попереднього повідомлення.

1.7. Компанія на постійній основі впроваджує нові розробки для того, щоб надавати найкращі можливі послуги своїм користувачам. Користувач визнає і погоджується з тим, що форма і характер послуг (дизайн сайту, обсяг наданої інформації, тематика і ін.) можуть час від часу змінюватися без попереднього повідомлення Користувача.

 

 

2. Відповідальність сторін

 

2.1. Матеріали Сайту видаються без будь-яких гарантій, неявних або інших. Компанія не несе відповідальність за повноту і точність інформації, що міститься в матеріалах сайту, відповідність її вимогам Користувача.

2.2. Всі ризики, що виникають при використанні матеріалів (ресурсів) Сайту, несе Користувач. Компанія ні за яких умов не несе відповідальності за будь-які понесені Користувачем збитки, у чому б вони не виражалися, в тому числі, в разі якщо компанія була повідомлена про можливість заподіяння збитків.

2.3. Ризик настання негативних наслідків в результаті використання рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті, в повному обсязі несе Користувач. Компанія не гарантує і не підтверджує точність і достовірність, рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті.

2.4. Компанія не несе ніякої відповідальності за будь-які помилки, неточності, втрати часу, порушення в роботі обладнання і ліній комунікацій, проникнення комп'ютерних вірусів, втрати і зміни даних, виникнення дефектів в роботі програм. які виникли, незалежно від причин, в результаті використання Сайту.

2.5. У разі здійснення Користувачем дій, передбачених ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (порушення авторського права і суміжних прав), Компанія залишає за собою право, без попереднього повідомлення Користувача, за своїм вибором здійснювати дії щодо захисту немайнових і майнових авторських прав та суміжних прав в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

 

3. Порядок і умови оформлення Передплати

 

3.1 Для оформлення Передплати Користувачеві необхідно:

3.1.1 Авторизуватись або зареєструватися на сайті buhgalter.com.ua шляхом заповнення всіх необхідних полів реєстраційної форми

3.1.2 Уважно ознайомитися з умовами договору і прийняти його,

3.1.3 Ввести необхідні для оплати дані, якщо того вимагає Платіжна система; підтвердити оплату і оплатити.

3.2 Оплата доступу до сайту buhgalter.com.ua проводиться Користувачем на умовах 100% передплати.

3.3 Компанія попереджає користувачів, а Користувачі розуміють і погоджуються з тим, що Платіжна система може стягувати понад вартості послуг будь-якого роду комісії та збори, включаючи комісії мобільних операторів (за їх наявності), надаючи свої послуги тільки в разі, якщо такі комісії і збори будуть оплачені користувачем. Інформацію про такі комісії і збори (за їх наявності) Користувач самостійно може дізнатися в Платіжній системі. Комісії та збори не повертаються і не відшкодовуються Компанією. Користувач, який скористався послугами платіжної системи, вважається попередженим і згодним з їх умовами.

3.4 Компанія має право в односторонньому порядку і без попереднього повідомлення Користувача змінювати умови цього договору, наповнення пакетів Підписка, розміри тарифів і т.п. шляхом розміщення відповідного документа в новій редакції на сайті.

3.5 Зміни умов цього Договору набирають чинності з моменту опублікування на сайті buhgalter.com.ua

3.6 Зміни, що стосуються наповнення пакетів Підписка, розмірів тарифів застосовуються тільки для підписок, придбаних після такої зміни.

3.7 Відмова від послуг після оплати неможлива.

3.8 Користувач не має права:

3.8.1 реєструватися як інша особа; вводити в оману інших користувачів щодо своєї особи, використовуючи реєстраційні дані іншої людини; навмисне спотворювати уявлення про самого себе, свій вік або свої відносини з іншими особами або іншими організаціями; передавати реєстраційні дані, логін і пароль для доступу до системи іншим особам;

 

4. Автоподовження підписки

 

4.1 Учасники оплачують доступ до сайту buhgalter.com.ua щомісяця, надають згоду на послуги автоматичного регулярного продовження Підписки на новий термін (автоподовження Підписки). Після активації даної послуги оплата нового терміну Підписки здійснюється шляхом автоматичного безакцептного списання коштів з рахунку користувача. Послуга автоподовження Підписки надається до тих пір, поки Користувач не повідомить про її скасування в особистому кабінеті користувача, заповнивши необхідну форму.

4.2 Послуга вважається скасованою з наступного оплатного періоду.

4.3 Послуга активується при здійсненні першої або чергової оплати Підписки, що означає згоду користувача з тим, що після закінчення оплаченого строку дії Передплати Договір автоматично пролонгується на тих же умовах на той же термін з автоматичним списанням вартості Передплати з рахунку Користувача

4.4 У разі недостатності коштів на рахунку користувача або неможливості проведення платежу Підписка на новий термін не надається, а послуга «автоподовження Підписки» відключається, до моменту появи коштів на рахунку користувача або заміни користувачем рахунку в особистому кабінеті).

4.5 При зміні Товариством тарифів на підписку автоподовження Підписка на черговий новий термін, наступний за періодом, протягом якого відбулася така зміна буде здійснено за новим тарифом.

 

5. Припинення відносин з Компанією. зміна угоди

 

5.1. Компанія і Користувач домовилися, що компанія має право припинити підтримувати Сайт (надавати доступ / надавати послуги) в будь-який час на власний розсуд.

5.2. Компанія залишає за собою право припинити доступ до Сайту, якщо: доступ до Сайту втрачений через відсутність зв'язку на маршруті від Користувача до Сайту; Користувачеві відмовлено в доступі до Сайту внаслідок порушення ним «Інтрукціі користування сайтом» (http://budget.factor.ua/faq.php) або перевищення обсягу прав на використання Сайту.

5.3. Компанія залишає за собою право за своїм вибором без попереднього повідомлення та / або роз'яснення причин: змінювати, виправляти, обмежувати, припиняти чи зупиняти дію Сайту і будь-яких його розділів (матеріалів, ресурсів, сервісів); відмовляти Користувачеві в доступі до користування Сайтом і / або будь-якого його розділу. Задоволення / розгляд потреб Користувача при використанні Сайту не є обов'язком Компанії.

 

6. Заключні положення

 

6.1. Сайт може містити посилання на інші Інтернет - сайти. Дані сайти не перебувають під контролем Компанії і Компанія не несе відповідальності за зміст даних сайтів та / або зміст сайтів, посилання на які знаходяться на даних сайтах. Посилання на інші сайти включені в Сайт тільки для зручності користувачів і не означають згоду Компанії та його посадових осіб з вмістом даних сайтів. Інші Інтернет - сайти можуть містити посилання на Сайт без спеціального дозволу Компанії.

6.2. У разі незгоди Користувача з будь-яким з умов цієї угоди він зобов'язаний негайно припинити використання Сайту і / або будь-якого з його розділів.

6.3. У разі якщо компетентними органами / особами частина цієї угоди буде визнана недійсною, такою, що суперечить законодавству і не підлягає застосуванню, це не тягне неможливість застосування інших положень цієї угоди. Ця угода діє повною мірою в рамках, встановлених чинним законодавством.

6.4. До відносин в рамках цієї Угоди застосовується право України. Користувач і Компанія домовилися підкорятися при виникненні будь-яких спорів, що виникають у зв'язку зі справжньою угодою (використанням Сайту), виключно юрисдикції судів України.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 30 грн