Програма харчування тероборони: чи достатньо розпорядження голови?
Кошти місцевого бюджету на тероборону
Ми неодноразово в наших матеріалах наголошували, що видатки на реалізацію місцевих програм можна проводити за рахунок коштів місцевих бюджетів. Про це чітко зазначено в п. 21 ч. 1 ст. 91 БКУ.
Так, до видатків, які можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки за іншими програмами, пов’язаними з виконанням власних повноважень, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом.
Але хто взагалі має фінансувати видатки тероборони?
Нагадаємо: добровольче формування територіальної громади (далі — ДФТГ) — це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, та призначений для участі у підготовці і виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади. Таке визначення наведено в п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 17021.
1 Закон України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 № 1702-IX.
Порядок утворення та діяльності ДФТГ визначено Положенням № 14492.
Забезпечення матеріально-технічними засобами та фінансування діяльності ДФТГ здійснюються за рахунок і в межах коштів (ч. 1 ст. 23 Закону № 1702 та п. 5 Положення № 1449):
— Державного бюджету України;
— місцевих бюджетів;
— інших джерел, не заборонених законодавством.
Тож, як бачимо, виділяти кошти місцевих бюджетів для потреб тероборони (в т. ч. на харчування її членів) цілком можливо.
Ба більше, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, зокрема, належать саме видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення. Пряму вказівку на це містить п. 17 ч. 1 ст. 91 БКУ.
Таким чином, для харчування членів тероборони в закладах освіти має бути прийнято відповідну місцеву програму або внесено зміни до існуючої програми на предмет забезпечення безоплатним харчуванням членів тероборони на період дії воєнного стану в Україні. Також у відповідній програмі необхідно визначити конкретні заклади освіти, які здійснюватимуть харчування членів тероборони.
Затвердження програми розпорядженням голови: чи можливо?
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування. Це передбачено п. 22 ч. 1 ст. 26 Закону № 2803.
3 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97-ВР.
Отже, місцеві програми мають бути затверджені рішенням відповідної місцевої ради. Але в умовах воєнного стану не завжди є змога зібратися депутатам на сесію. Що ж робити? Відповідь варто шукати в постанові № 2524.
Так, під час воєнного стану право затверджувати місцеві (цільові) програми (вносити до них зміни) з дотриманням вимог ст. 91 БКУ надано виконкомам місцевих рад, місцевим держадміністраціям, військово-цивільним (військовим) адміністраціям. Це чітко передбачено п.п. 2 п. 1 постанови № 252 (ср. USER_SHOW_ID).
Докладніше про це читайте в матеріалі «Бюджетний процес під час війни» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 13.
Водночас у тих громадах, де є змога проведення сесій, радимо місцеві програми затверджувати саме сесійно.
У будь-якому разі затвердження місцевої програми розпорядженням голови суперечить вимогам чинного законодавства.
Бюджетна програма, КПКВК и КЕКВ
Не секрет, що всі видатки місцевих бюджетів мають знайти своє відображення в бюджетних програмах. Тому, крім місцевої програми харчування членів тероборони або наявності таких заходів у рамках загальної програми соціально-економічного розвитку, обов’язково має бути затверджено відповідну бюджетну програму.
Для відображення видатків на реалізацію програм і заходів з організації та діяльності територіальної оборони наказом № 7935 передбачено КПКВК 8240 «Заходи та роботи з територіальної оборони».
До речі, під час воєнного стану деякі бюджетні програми вже не потребують такого фінансування, як у мирний час. Зокрема, йдеться про бюджетні програми за КПКВК 1021 «Надання загальної середньої освіти закладами загальної середньої освіти», КПКВК 1010 «Надання дошкільної освіти» тощо.
Відповідно, такі програми доцільно переглянути і перерозподілити видатки на користь програми із забезпечення діяльності тероборони. Як саме здійснити перерозподіл видатків під час воєнного стану, читайте в матеріалі «Перерозподіл видатків під час воєнного стану» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 18.
Декілька слів щодо застосування КЕКВ. Як завжди, застосовуємо їх виходячи з економічної суті платежу та відповідно до Інструкції № 333. Зокрема, видатки на закупівлю продуктів харчування слід проводити за КЕКВ 2230 «Продукти харчування».
Водночас не забуваємо, що у процесі приготування їжі відбувається споживання певних комунальних послуг (водо-, електро-, газопостачання тощо). Також їжу готують працівники, які отримують зарплатню. Тому залежно від того, які видатки здійснюються для харчування членів тероборони, застосовуємо відповідні КЕКВ.
Також нагадаємо: наразі черговість проведення видатків визначено п. 19 Порядку № 5906. Видатки на програми з підтримки ЗСУ, заходи та роботи з тероборони (зокрема, матеріально-технічного забезпечення підрозділів територіальної оборони) здійснюються у другу чергу. Повну інформацію про черговість проведення видатків ви знайдете в матеріалі «Черговість здійснення видатків під час воєнного стану» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 17.
Щодо списання продуктів харчування членів тероборони також радимо переглянути матеріал «Харчуємо тероборону та переселенців: як списати продукти харчування?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2022, № 12.
Бюджетна бухгалтерія, травень, 2022/№ 20