Індексація в місяці простою: як проводити розрахунок?

Оплата простою

Нагадаємо, що простоєм вважається призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). На період оголошення простою працівників не звільняють. Вони залишаються у трудових відносинах із роботодавцем. Крім того, трудове законодавство встановлює для них на цей період певні «оплатні» гарантії.

Загальні правила оплати часу простою наведені у ст. 113 КЗпП. Час простою не з вини працівника оплачують із розрахунку не нижче від 2/3 посадового окладу (тарифної ставки). Таке формулювання дає роботодавцям певну свободу дій. А саме — можливість оплачувати період простою в більшому розмірі. Наприклад, оплату простою не з вини працівника в розмірі середньої зарплати для працівників закладів освіти рекомендує забезпечувати п.п. 8.3.3 Галузевої угоди між МОН та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021 — 2025 роки.

Окремо звертаємо увагу на те, що наразі продовжує діяти постанова № 221*. Цим нормативним документом передбачено право керівників бюджетних установ до припинення чи скасування воєнного стану в межах фонду заробітної плати, передбаченого в кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою, але не нижче від 2/3 окладу.

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» від 07.03.2022 № 221.

Отже, якщо фонд оплати праці дозволяє, керівник установи може ухвалити рішення про оплату простою в більшому розмірі. Наприклад, у розмірі середньої зарплати. А чи впливає розмір оплати простою на порядок проведення індексації? Давайте з’ясуємо.

Простій та індексація

У структурі заробітної плати оплата періоду простою не з вини працівника належить до додаткової зарплати. Така оплата разом із відпускними, оплатою курсів, «донорських» днів тощо входить до складу виплат за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5*).

* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.

Дні простою не вважаються фактично відпрацьованими для цілей індексації зарплати. Незалежно від розміру їх оплати (з розрахунку 2/3 окладу або середньої зарплати) такі дні виключаються з фактично відпрацьованого часу з метою індексації зарплати.

При цьому якщо місяць був відпрацьований не повністю через перебування працівника у простої, суму індексації визначають з розрахунку повного робочого часу, а нараховують (виплачують) пропорційно відпрацьованому часу (абз. 6 п. 4 Порядку № 1078).

Пояснимо зазначене на прикладі.

Приклад. У серпні 2024 року працівник (оплата праці за ЄТС) відпрацював 20 днів (з 10.06.2024 по 04.08.2024 був оформлений простій з оплатою 2/3 окладу). При «базовому» січні 2024 року сума поточної індексації в серпні 2024 року становить 115,06 грн.

Працівник через простій відпрацював місяць не повністю, тому індексацію обчислюємо пропорційно відпрацьованим дням (див. таблицю нижче).

Утім якщо в серпні 2024 після виходу з простою хтось із працівників оформить відпустку, лікарняний тощо, то суму індексації доведеться ще пропорційно зменшити, враховуючи дні відсутності працівника (детальніше про це читайте у статті «Індексація зарплати — 2024: згадуємо основні правила» // «Оплата праці», 2024, № 14).

ВИСНОВКИ

• Нижня оплатна межа часу простою — 2/3 посадового окладу. Якщо фонд оплати праці дозволяє, керівник установи може ухвалити рішення про оплату простою в більшому розмірі.
• Оплата періоду простою, незалежно від її розміру, не підлягає індексації.
• Якщо місяць був відпрацьований не повністю через простій, суму індексації визначають із розрахунку повного робочого часу, а виплачують пропорційно відпрацьованому часу.