Трудові медогляди — 2026: вимоги, строки та відповідальність
Медогляди & воєнний стан
Обов’язок роботодавця забезпечувати проведення трудових медоглядів передбачений ст. 169 КЗпП та Законом про охорону праці*. Порядок їх проведення визначено Порядком № 246**.
* Закон України «Про охорону праці» від 14.11.92 № 2694-XII.
Зверніть увагу, жоден із цих актів не дозволяє переносити медогляди або допускати до роботи працівників, які їх не пройшли, навіть під час воєнного стану.
Тому Держпраці у своєму роз’ясненні від 24.10.2024 наголошує: роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення трудових медоглядів працівників навіть у період дії воєнного стану (з урахуванням безпекової ситуації в регіоні та можливості медзакладів).
Звісно, якщо заклад охорони здоров’я знаходиться на території активних бойових дій (їх перелік затверджений наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376), провести медогляд неможливо. У такому разі ПФУ рекомендує роботодавцям перенести проведення медоглядів до моменту припинення бойових дій та відновлення планових медичних заходів відповідним закладом охорони здоров’я (див. роз’яснення від 07.08.2024).
На безпечних територіях медогляди проводяться у звичайному порядку, як і в мирний час.
Хто має проходити трудові медогляди
Обов’язкові трудові медогляди проходять такі категорії працівників.
Категорія 1. Працівники, зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці або тих, де потрібен професійний відбір.
Визначитись із тим, хто саме з працівників потрапляє до цієї категорії, роботодавцю допоможуть:
— Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу (додаток 4 до Порядку № 246);
— Перелік робіт, зазначений у додатку 5 до Порядку № 246;
— Перелік робіт, де є потреба у професійному відборі (затверджений наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці від 23.09.94 № 263/121).
Такі працівники повинні проходити:
— попередній медогляд — при прийнятті на роботу;
— періодичні медогляди — протягом трудової діяльності.
Зверніть увагу, що водії також проходять трудові медогляди, але лише якщо вони не підпадають під вимоги Положення № 65/80*.
Категорія 2. Працівники віком до 21 року.
Відповідно до вимог ст. 191 КЗпП усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду, а до досягнення 21 року повинні проходити його щороку.
Зверніть увагу, що Порядком № 246 не передбачено винятків, в яких перелічені вище працівники могли б не проходити трудові медогляди. А раз так, то в них мають брати участь навіть ті працівники, які:
1) працюють дистанційно. Звісно, якщо працівник зайнятий на «важких» чи «шкідливих» роботах, то він не може працювати дистанційно. А ось для працівників віком до 21 року для проходження трудового медогляду професія та вид виконуваних ними робіт ролі не відіграють. А отже, вони можуть і працювати дистанційно, і при цьому бути зобов’язаними проходити трудовий медогляд;
2) є особами з інвалідністю;
3) є сезонними чи тимчасовими працівниками (див. роз’яснення ПЗМУ Держпраці від 26.08.2024);
4) є сумісниками. Виняток — працівники, які працюють за сумісництвом на одному підприємстві на аналогічних робочих місцях, в однакових умовах і вже пройшли медогляд на основному робочому місці. Тоді медогляд на робочому місці за сумісництвом вони можуть не проходити (роз’яснення ПСМУ Держпраці від 15.11.2024).
Процедура проведення медогляду
Процедура проведення трудових медоглядів включає в себе такі етапи.
Етап 1. Атестація робочих місць. Зауважте, що Порядок № 246 не встановлює чіткого переліку посад, займаючи які, працівники повинні проходити трудовий медогляд.
Тому першим кроком роботодавця є проведення атестації робочих місць, щоб визначити, де виконуються важкі, шкідливі чи небезпечні роботи.
Атестацію проводять відповідно до вимог Методрекомендацій № 41*. Як саме її проводити — читайте у статті «Атестація робочих місць: усе за планом» // «Оплата праці», 2022, № 14 та статті «Атестація робочих місць: нюанси для воєнного стану» // «Оплата праці», 2023, № 14 (ср. 025135600).
Результатом проведення атестації є Карта умов праці на кожному визначеному робочому місці або групі робочих місць (додаток 2 до Методрекомендацій № 41).
Етап 2. Заява до Держпраці. До 1 грудня поточного року роботодавець подає заяву до територіального органу Держпраці (за своїм місцезнаходженням) для визначення категорій працівників, які мають проходити попередній або періодичний медогляд у наступному році.
Зауважте, що п. 2.2 Порядку № 246 досі вимагає подавати цей документ до Державної санепідемслужби. Проте нагадаємо, що функції цього органу щодо організації медоглядів давно було передано до Держпраці (п.п. 34 п. 4 Положення № 96*).
* Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою КМУ від 11.02.2015 № 96.
Подати заяву до Держпраці можна як у паперовій формі, так і в електронному форматі.
Форму заяви не затверджено. Тому як зразок можна використати:
- або форму, розміщену на сайті Держпраці;
- або форму, запропоновану у статті «Трудові медогляди працівників: порядок проведення» // «Оплата праці», 2023, № 22.
До заяви обов’язково додають такі документи:
- витяг зі штатного розпису підприємства із зазначенням структурних підрозділів, назв професій та кількості працівників за такими професіями;
- відомості про загальну кількість працюючих станом на дату надання заяви, у т. ч. жінок та осіб до 21 року;
- перелік працівників, які виконують небезпечні роботи (перелічені в додатку 5 до Порядку № 246);
- дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників.
На підставі отриманої заяви Держпраці за участю представника первинної профорганізації (або уповноваженої працівниками особи) складає Акт визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду (форма наведена в додатку 1 до Порядку № 246). Один примірник Акта отримує роботодавець.
Етап 3. Договір із медзакладом. Отримавши Акт, роботодавець укладає (поновлює) дію договору з закладом охорони здоров’я, в якому працівники проходитимуть медогляд.
На сьогодні це має бути заклад, який відповідає вимогам п. 2.1 Порядку № 246, тобто:
- або заклад охорони здоров’я, віднесений до другої, першої, вищої акредитаційної категорії за результатами державної акредитації;
- або спеціалізований заклад охорони здоров’я, який має право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань (їх перелік затверджено наказом МОЗ від 09.04.2022 № 603);
- або вищий медичний навчальний заклад III — IV рівнів акредитації, який має кафедри та курси професійних захворювань та проводить лабораторні, функціональні та інші дослідження і надає медико-санітарну допомогу.
Етап 4. Поіменні списки працівників. Протягом місяця після отримання Акта від Держпраці роботодавець:
1) формує поіменні списки працівників, які підлягають медоглядам у наступному році (за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 246) в 4 примірниках на паперовому й електронному носіях.
Зверніть увагу! Графи 11 та 12 цього документа роботодавець залишає порожніми. Їх заповнить медзаклад, у якому працівники проходитимуть медогляд;
2) погоджує такі списки з фахівцем відділу з питань гігієни праці органу Держпраці (надсилає лист із проханням погодити такі списки).
Перший примірник списків роботодавець залишає в себе, другий — направляє до медзакладу, в якому працівники проходитимуть медогляд, третій — передає до відділу з питань гігієни праці управління Держпраці, четвертий — робочому органу ПФУ.
Отримавши від роботодавця поіменні списки, заклад охорони здоров’я:
- складає план-графік проведення медоглядів (зазначає строки їх проведення, лабораторні, функціональні та інші дослідження, а також лікарів, що залучаються до їх проведення);
- погоджує цей план з роботодавцем та з Держпраці.
Етап 5. Проходження медогляду працівниками. Для проходження медогляду працівниками роботодавець видає:
- або наказ (розпорядження) про проведення обов’язкового медогляду. Зразок цього документа шукайте у статті «Трудові медогляди працівників: порядок проведення» // «Оплата праці», 2023, № 22;
- або направлення на обов’язковий попередній медичний огляд (додаток 3 до Порядку № 246) — якщо медогляд є попереднім.
У встановлений час працівник, якого направлено для проходження медогляду, повинен прибути до закладу охорони здоров’я з такими документами:
- паспортом або іншим документом, що посвідчує особу;
- Медичною карткою амбулаторного хворого (цього вимагає п. 2.10 Порядку № 246).
Крім того, окремі категорії працівників повинні мати додатково:
- сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду;
- довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;
- висновок психофізіологічної експертизи (для працівників, зайнятих на роботах, що вимагають професійного добору).
Зауважте, на період проходження медогляду роботодавець зберігає за працівником його місце роботи (посаду) і середній заробіток.
Етап 6. Оформлення результатів. Комісія закладу охорони здоров’я:
- заносить результати медогляду та висновки про стан здоров’я до Картки працівника (додаток 7 до Порядку № 246);
- видає працівникові медичну довідку про проходження медогляду (додаток 8 до Порядку № 246);
- протягом місяця після закінчення медогляду оформляє Заключний акт за результатами періодичного медогляду працівників (додаток 9 до Порядку № 246). Один із його примірників отримує і роботодавець.
Якщо за результатами медогляду визначено, що працівник:
- потребує дообстеження / лікування, роботодавець відсторонює його від роботи на період додаткового обстеження / лікування (видає відповідний наказ). Після завершення виконання оздоровчих заходів працівник має стати до роботи;
- не може стати до роботи за станом здоров’я. Такого працівника за його згодою може бути переведено на іншу, легшу роботу (ст. 170 КЗпП) або звільнено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП у зв’язку з невідповідністю займаній посаді через стан здоров’я (у разі відмови працівників від запропонованої роботи).
Якщо працівник взагалі не пройшов медогляд, роботодавець повинен відсторонити його від роботи без збереження зарплати.
Після завершення медогляду роботодавець також має передати відомості про його проведення до ПФУ у розділі «Відомості про медичний огляд працівників» на порталі Пенсійного фонду.
Як саме? Читайте у статті «Трудові медогляди працівників: вносимо дані на порталі ПФУ» // «Оплата праці», 2023, № 22.
Відповідальність
Роботодавець, який допускає працівників до роботи без проходження обов’язкового медогляду, порушує вимоги трудового законодавства і може бути притягнутий до відповідальності.
У такому разі:
1) підприємству загрожують фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 МЗП за кожне порушення (абз. 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Водночас у період дії воєнного стану, якщо роботодавець виконав у повному обсязі та у встановлений строк припис Держпраці про усунення порушення, фінансові санкції за ст. 265 КЗпП не застосовуються;
2) посадовим особам підприємства — адмінвідповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 340 до 680 грн (ч. 5 ст. 41 КУпАП).
Водночас штрафу за неподання роботодавцем заяви до Держпраці законодавством не передбачено.
Висновки
- Роботодавець має забезпечити проведення трудових медоглядів працівників навіть у період дії воєнного стану.
- Трудові медогляди мають проходити певні категорії працівників — зокрема, ті, хто зайнятий на важких чи шкідливих роботах, а також працівники віком до 21 року.
- До 01.12.2025 роботодавець має подати до Держпраці заяву щодо визначення категорії працівників, які підлягають трудовому медогляду у 2026 році.
- За результатами проходження медогляду працівників медзаклад оформлює Заключний акт, що містить рекомендації щодо поліпшення умов праці, обов’язкові для виконання.
- Відомості про проходження медогляду передаються роботодавцем до ПФУ.
- Допуск працівника до роботи без проходження обов’язкового медогляду є порушенням трудового законодавства і тягне фінансову та адміністративну відповідальність.
у Facebook
у Viber
у Telegram
