201685 69

Оплатно-трудові новації 2016 року: вивчаємо разом

12.01.16
Про парламентські дебати довкола проектів основоположних законів на 2016 рік чули всі. Тому перед Новим роком з нетерпінням чекали на їх остаточні тексти. І ось 31 грудня 2015 року в газеті «Голос України» № 250 були опубліковані Закон про Держбюджет на 2016 рік, Закон про зміни до ПКУ та інші не менш важливі закони. Змін чимало. Тож починаємо вивчати.

Автор: Онищенко Тетяна, Трохименко Людмила, експерти з питань оплати праці

Зміни, про які йтиметься сьогодні, безпосередньо торкнуться роботи бухгалтера по зарплаті. Ці зміни потрібно розглядати в комплексі, а саме з урахуванням положень трьох законів. Ось це тріо:

— Закон про Держбюджет-2016 — це наші з вами соціальні стандарти і все, що з ними пов’язане;

— Закон № 909 — це зміни до ПКУ (ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), розмір податкової соціальної пільги (ПСП) тощо) та інших законів (ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) тощо);

— Закон № 911 — це зміни, що стосуються працівників — «солдатів» установ, зміна порога індексації тощо.

Не відступатимемо від традиції — спочатку розглянемо соціальні стандарти на 2016 рік і пов’язані з ними мінімальні гарантії.

Прожитковий мінімум (ПМ) і мінімальна зарплата (МЗП): мінімальні гарантії

З 1 січня 2016 року розмір ПМ і МЗП залишається на рівні, що був установлений ще з 1 вересня 2015 року. Водночас планується, що протягом 2016 року ці показники все ж збільшаться двічі: з 1 травня і з 1 грудня 2016 року.

Наведемо в табл. 1 на с. 26 розміри ПМ із розрахунку на місяць, визначені ст. 7 Закону про Держбюджет-2016.

Таблиця 1

Соціальні та демографічні групи населення

Розмір ПМ у 2016 році, грн.:

січень — квітень

травень — листопад

грудень

Діти віком до 6 років

1167

1228

1313

Діти віком від 6 до 18 років

1455

1531

1637

Працездатні особи

1378

1450

1550

Особи, які втратили працездатність

1074

1130

1208

Загальний показник

1330

1399

1496

Розмір МЗП у 2016 році буде таким (ст. 8 Закону про Держбюджет-2016):

Таблиця 2

Розмір МЗП

Розмір МЗП за періодами 2016 року, грн.:

січень — квітень

травень — листопад

грудень

Місячний

1378

1450

1550

Погодинний

8,29

8,69

9,29

Від розміру ПМ для осіб, які втратили працездатність, залежить мінімальний розмір пенсії за віком (ст. 28 Закону про пенсійне страхування).

Далі в табл. 3 наведемо мінімальний розмір пенсії у 2016 році.

Таблиця 3

Мінімальний розмір пенсії

Мінімальний розмір пенсії за періодами 2016 року, грн.:

січень — квітень

травень — листопад

грудень

Місячний

1074

1130

1208

Від розміру ПМ також залежить розмір державної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Так, ст. 9 Закону про Держбюджет-2016 рівень забезпечення ПМ (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону № 1768 установлюється у відсотковому співвідношенні до ПМ і становить для:

— працездатних осіб — 21 %;

— дітей — 85 %;

— осіб, які втратили працездатність, — 100 %.

Як і минулого року, у 2016-му розмір державної допомоги малозабезпеченим сім’ям не повинен перевищувати 75 % рівня забезпечення ПМ для сім’ї.

Статтею 9 Закону про Держбюджет-2016 також передбачено, що у 2016 році рівень забезпечення ПМ (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини* в дошкільних навчальних закладах відповідно до Закону про дошкільну освіту збільшується відповідно до зростання ПМ.

* Про плату за харчування дитини в дошкільних навчальних закладах у 2016 році детальніше поговоримо в найближчих номерах нашої газети.

Посадові оклади працівників бюджетної сфери

Нещодавно на всю країну прогриміла постанова № 1013 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 47, с. 4), якою з 1 грудня 2015 року було підвищено:

— посадові оклади працівників, що розраховуються за Єдиною тарифною сіткою (крім 1 — 3-го тарифних розрядів);

— на 25 % — посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органах;

— на 10 % — посадові оклади окремих працівників (працівників державних нотаріальних контор і нотаріальних архівів, Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та його регіональних відділень, Національної школи суддів України, Координаційного центру з надання правової допомоги та його територіальних відділень).

З 1 січня 2016 року посадові оклади бюджетників не підвищуватимуться L. Збільшення посадових окладів можна очікувати тільки у травні 2016 року.

Поріг індексації: 101 % → 103 %

Нагадаємо: крім підвищення посадових окладів працівників бюджетної сфери, грудень 2015 року ознаменувався прийняттям оновлених правил індексації грошових доходів згідно з постановою № 1013. Більше того, п. 3 зазначеної постанови прописав бюджетним роботодавцям обнулити працівникам зарплатну індексацію грудня-2015 за рахунок збільшення окладів, перегляду розмірів надбавок, доплат і премій. Ми детально висвітлювали ці питання в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 47, с. 21.

Проте новими правилами індексації грошових доходів, що запрацювали з 1 грудня 2015 року, законодавці не обмежилися. Тепер поправки дійшли й до порога для проведення індексації доходів.

З 1 січня 2016 року ч. 1 ст. 4 Закону про індексацію діє в новій редакції: «Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, встановлений в розмірі 103 відсотка» (зміни внесені згідно з п21 Закону № 911).

Тобто поріг індексації у розмірі 101 % збільшили до 103 %. Така поправка означає, що необхідність індексації для зарплат, грошового забезпечення, стипендій, пенсій, виплат із соцстрахування тепер виникатиме при більш високому індексі інфляції.

Наприклад, згідно з абз. 2 п. 3 постанови № 1013 для проведення подальшої індексації зарплат працівників бюджетної сфери (після грудневого обнулення — 2015) необхідно обчислювати приріст індексу споживчих цін із січня 2016 року. Тоді право на індексацію зарплати для працівників може настати в березні 2016 року, якщо індекс інфляції за січень 2016 року (буде відомий на початку лютого 2016 року) перевищить установлений поріг індексації. За оновленими законодавчими нормами він тепер повинен перевищити 103 %.

Отже, при невеликій інфляції право на індексацію наставатиме набагато пізніше або ж розраховані індекси перераховуватимемо набагато рідше.

Припустимо, що після підвищення окладів у грудні 2015 року індекси інфляції за січень, лютий і березень 2016 року дорівнюватимуть 101 %. Тоді розрахований наростаючим підсумком індекс інфляції (1,01 х 1,01 х 1,01 х 100 % = 103,03 %) перевищить поріг індексації тільки в березні 2016 року. Право на індексацію з урахуванням цього коефіцієнта індексації (3 %) застосовуватимемо аж для індексації зарплати за травень 2016 року. При старому порозі ми б уже індексували квітневу зарплату на 2 %.

Ось так законодавці вирішили економно використовувати державні кошти і привести у відповідність до фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів дію положень, зокрема, ст. 4 Закону про індексацію (про це йдеться в пояснювальній записці до проекту цього Закону).

Зауважимо: Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості і пенсійного забезпечення на засіданні 16.12.2015 р., розглянувши проект Закону № 911 (законопроект № 3628 від 11.12.2015 р.), поданий Кабміном, висловив свої зауваження до розглянутих положень, що вимагають відповідного доопрацювання. Зокрема, це стосувалося й підвищення порога індексації з 101 до 103 %. Згідно з висновками Комітету, підвищення порога індексації до 103 % призведе до погіршення купівельної спроможності громадян в умовах постійного зростання цін і тарифів на житлово-комунальні та інші послуги, порушення встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього рівня життя населення країни і ще більшого його зубожіння.

Проте, як бачимо, зауваження Комітету залишилися непочутими. Законодавці не знайшли кращих варіантів для досягнення кінцевої мети ухвалення Закону № 911 — створення умов для стабілізації фінансового стану держави та вдосконалення окремих положень соціальної політики. Отже, «стабілізуємося та удосконалюємося» далі — без особливих сподівань на індексацію.

Чекаємо, що відповідні поправки для нового порога індексації (103 %) незабаром будуть внесені й до п. 11 Порядку № 1078 (на це Кабміну законодавці відвели 3 місяці).

Оподаткування зарплати та інших виплат

Законом № 909 з 1 січня 2016 року внесено зміни до ПКУ й Закону про ЄСВ щодо сплати ПДФО і ЄСВ.

Почнемо з ПДФО.

Ставка ПДФО. З 1 січня 2016 року ставка ПДФО за такими виплатами, як заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податків у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД), становить 18 % незалежно від суми виплати (п. 167.1 ПКУ).

Що це означає? Нагадаємо: у 2015 році за такими виплатами ставка ПДФО визначалася залежно від суми виплати. Так, якщо база оподаткування в календарному місяці не перевищувала 10-кратний розмір МЗП або дорівнювала такій сумі (у 2015 році — 12180 грн.), то ставка ПДФО становила 15 %.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищувала 10-кратний розмір МЗП, то до суми, що дорівнює цьому розміру, застосовувалася ставка 15 %, а до суми перевищення — ставка 20 %.

Зауважимо: у зв’язку з тим, що у 2015 році до вказаних вище доходів застосовувалися дві ставки ПДФО, фізособам, у яких річна сума таких доходів перевищила 120 розмірів МЗП, треба буде подати декларацію за підсумками 2015 року.

Важливо! З 1 січня 2016 року суми зарплати, лікарняних та інших виплат, які виплачуються працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, суми винагороди за ЦПД оподатковуються за єдиною ставкою ПДФО — 18 %.

Через те що встановлено єдину ставку ПДФО, у фізичних осіб відпадає необхідність у поданні річної декларації у зв’язку з отриманням значних сум доходу. Проте необхідно врахувати, що річну декларацію не потрібно буде подавати саме за підсумками 2016 року. Відповідні зміни було внесено Законом № 909 до пп. 167.1 і 176.1 ПКУ.

ПСП. Перш ніж розглянути, які зміни в розмірі ПСП сталися у 2016 році, нагадаємо, як цей розмір визначався раніше.

Відповідно до п.п. 169.1.1 ПКУ було встановлено, що звичайна ПСП визначається на рівні 100 % розміру ПМ для працездатної особи (у розмірі на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в п. 1 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУзазначалося, що до 31 грудня 2015 року звичайна ПСП встановлювалася на рівні 50 % розміру ПМ для працездатної особи (із розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Виходить, що з 1 січня 2016 року планувалося підвищення звичайної ПСП до 100 % ПМ для працездатної особи. Але таким планам не судилося здійснитися L.

Тепер, як зазначено в самому п.п. 169.1.1 ПКУ, звичайна ПСП визначається на рівні 50 % ПМ для працездатної особи. Решта розмірів ПСП (підвищена та максимальна) «танцюють» від розміру звичайної ПСП.

Отже, розміри ПСП на 2016 рік такі (див. табл. 4):

Таблиця 4

Вид ПСП (норма ПКУ)

Розмір ПСП, грн.

Звичайна ПСП (п.п. 169.1.1)

689,00

Звичайна ПСП на дітей (п.п. 169.1.2)

689,00 x кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ПСП на дітей (пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3)

1033,50 х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ПСП (пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3)

1033,50

Максимальна ПСП (пп. «а» — «г» п.п. 169.1.4)

1378,00

Граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, з 1 січня 2016 року становить 1930 грн.

При цьому слід мати на увазі, що граничний дохід, який дає право на застосування ПСП на дітей одному з батьків, визначається кратно кількості дітей. У 2016 році він становитиме 1930 грн. x кількість дітей.

Оподаткування пенсіїЗаконодавці залишили ставку 15 % для оподаткування частини пенсії, що перевищує три розміри МЗП (із розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року.

Якщо у 2015 році оподатковувалася частина суми пенсії, що перевищує 3654 грн., то у 2016 році за ставкою 15 % оподатковується частина суми пенсії, що перевищує 4134 грн. (п. 167.4 і п.п. 164.2.19 ПКУ).

Як і раніше, не обкладаються ПДФО пенсії, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни і особам, на яких поширюється дія ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (ср. 031233400).

Оподаткування стипендії. Згідно з п.п. 165.1.26 ПКУ сума стипендії (уключаючи суму її індексації, нарахованої згідно із законом), що виплачується з бюджету учню, студенту, курсанту військового навчального закладу, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, включається до оподатковуваного доходу, але не вище суми, визначеної в абз. 1 п.п. 169.4.1 ПКУ. Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 цього Кодексу.

Таким чином, у 2016 році сума стипендії, що не перевищує 1930 грн. на місяць, не обкладається ПДФО. Якщо сума стипендії з бюджету вище 1930 грн. на місяць, сума перевищення обкладається ПДФО за ставкою 18 %.

Перейдемо до розгляду змін у справлянні ЄСВ.

Утримання. Починаючи з 1 січня 2016 року утримання ЄСВ з доходів фізичних осіб взагалі не здійснюватиметься (ані 3,6 %, ані 2,6 %, ані 6,1 %). Відповідні зміни внесено до ст. 4, 7 і 8 Закону про ЄСВ.

Нарахування. Як ми й очікували, значно зменшилася ставка нарахування ЄСВ. Якщо раніше для бюджетників ставка ЄСВ у частині нарахувань становила 36,3 %, то з 1 січня 2016 року вона складає 22 %. Причому така єдина ставка ЄСВ (22 %) застосовується як до зарплати, так і до лікарняних та декретних.

Важливо! З 1 січня 2016 року єдина ставка ЄСВ у частині нарахувань (22 %) застосовується і до зарплати, і до лікарняних, і до декретних. Утримань ЄСВ немає.

Водночас традиційно залишили виняток для працівників-інвалідів. Також збережені пільгові ставки ЄСВ для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, у тому числі УТОГ та УТОС.

Увага! Ставка для нарахування ЄСВ за працівниками-інвалідами залишилася в розмірі 8,41 % бази оподаткування.

Нарахування ЄСВ з МЗП. Протягом усього року ми розбиралися з премудростями виконання нових положень ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ, яку потрібно було застосовувати з 1 січня 2015 року. Ідеться про сплату ЄСВ з МЗП.

Нагадаємо, що ця умова звучала так: якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за ЦПД) не перевищувала розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який нараховувалася заробітна плата (дохід), сума ЄСВ розраховувалася як добуток розміру МЗП, установленого законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід), і ставки ЄСВ, установленої для певної категорії платників.

З 1 січня 2016 року до цього правила внесено уточнення. Тепер положення про обов’язковість сплати ЄСВ з МЗП звучить так:

«Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до зазначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з доходів не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до певної бази нарахування незалежно від її розміру.»

Аналізуючи зміни, внесені до сплати ЄСВ з МЗП, можна зробити такі висновки:

1. Обов’язок нарахування ЄСВ з МЗП залишився і у 2016 році.

2. Якщо у вас працює зовнішній сумісник, то до його доходу вимога щодо нарахування та сплати ЄСВ з МЗП не відноситься. До речі, так було й раніше. Тільки тоді це правило діяло на підставі офіційних роз’яснень фіскалів, а зараз чітко прописано безпосередньо в Законі про ЄСВ.

3. Як бачимо, тепер немає прив’язки, що база оподаткування для порівняння з МЗП визначається без урахування винагороди за ЦПД. Поспішаємо завірити: це не означає, що тепер і за винагородою за ЦПД діє правило сплати ЄСВ з МЗП.

Річ у тім, що вимога про сплату ЄСВ з МЗП діє тільки за основним місцем роботи. Згідно з п12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу. Це означає, що, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) для юридичної особи за ЦПД, при цьому така юридична особа не є основним місцем роботи фізособи, ЄСВ нараховується на винагороду незалежно від її суми. Тобто в цьому випадку виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не потрібно.

Якщо ж роботи (послуги) за ЦПД виконує для установи (організації) працівник, для якого така установа (організація) є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування ЄСВ за місяць потрібно включити як зарплату (лікарняні, декретні) за основним місцем роботи, так і суму винагороди за ЦПД. І вже потім порівняти із сумою МЗП за місяць. І якщо така загальна сума буде менша МЗП, ЄСВ потрібно буде нараховувати з МЗП.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ. З 1 січня 2016 року максимальна величина бази нарахування ЄСВ на місяць становить 25 розмірів ПМ для працездатної особи, установленої законом. Раніше ця величина складала 17 розмірів ПМ для працездатної особи.

У зв’язку з тим що протягом 2016 року розмір ПМ для працездатної особи змінюватиметься, буде змінюватися й розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Наведемо в табл. 5 максимальний розмір доходу, з якого справляють ЄСВ, у 2016 році.

Таблиця 5

Період 2016 року

Максимальний розмір доходу, з якого справляють ЄСВ (25 ПМ для працездатної особи), грн.

Січень — квітень

34450

Травень — листопад

36250

Грудень

38750

Військовий збірЗаконодавці не зуміли відмовитися від справляння військового збору (далі — ВЗ). У 2016 році, як і в минулому, ВЗ залишається незмінним — 1,5 %. База обкладення ВЗ — така сама.

Узагальнивши інформацію про оподаткування у 2016 році найпоширеніших виплат працівникам, наведемо її нижче в табл. 6.

Таблиця 6

Вид виплати

Звичайні працівники

Працівники-інваліди

нарахування

утримання

нарахування

утримання

ЄСВ

ПДФО

ВЗ

ЄСВ

ПДФО

ВЗ

Зарплата

22 %

18 %

1,5 %

8,41 %

18 %

1,5 %

Лікарняні

22 %

18 %

1,5 %

8,41 %

18 %

1,5 %

Декретні

22 %

x

x

8,41 %

x

x

Винагорода за ЦПД, за винятком ЦПД з підприємцем

22 %

18 %

1,5 %

22 %

18 %

1,5 %

Гарантії працівникам — «солдатам» установ

Окремо варто згадати про «солдатів» установ, а саме: про гарантії, які роботодавець повинен був виконувати у 2015 році та які має виконувати у 2016 році. Також розглянемо й податкові наслідки виконання таких гарантій.

Тут історія, як-то кажуть, довга. Розглянемо, що було у 2015 році щодо пільг та гарантій працівникам-бійцям і що станеться у 2016-му.

Спочатку ідея була така. Роботодавець зобов’язаний був зберегти працівнику-бійцю місце роботи (посаду) і середній заробіток. Причому середній заробіток має бути компенсовано з бюджету. Проте ідея — ідеєю, а її реалізація — це зовсім інша справа. Кілька разів вносилися зміни до ст. 119 КЗпП для того, щоб по максимуму охопити всіх працівників-бійців гарантією зі збереження середнього заробітку. Потім усі чекали ухвалення відповідного порядку з виплати компенсації. Ідеться про Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105. Але й він, коли його прийняли, на жаль, не був досконалим. Останніми змінами, унесеними до цього Порядку (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2015, № 43, с. 4), Уряд постарався все виправити. Нагадаємо: згідно з цими змінами роботодавці одержали можливість компенсувати понесені витрати в розмірі нарахованого середнього заробітку також контрактникам (з 8 лютого 2015 року), строковикам (з 11 червня 2015 року) і мобілізованим (з 18 березня 2014 року за 2014 рік).

Можливість компенсації середнього заробітку роботодавці одержали, а ось із оподаткуванням цих виплат у 2015 році були проблеми.

Річ у тім, що під час внесення змін до КЗпП законодавці не потурбувалися про відповідні зміни до ПКУ і Закону про ЄСВ. Так, у п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ від обкладення ПДФО були звільнені компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Як бачимо, в зазначеній нормі йшлося про звільнення від обкладення ПДФО (і як наслідок — від обкладення ВЗ) суми компенсації в межах середнього заробітку тільки мобілізованих працівників. А ось про строковиків і контрактників — ані слова.

Щодо справляння ЄСВ така сама історія. Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ у редакції, що діяла до 01.01.2016 р., ЄСВ не нараховується на виплати і не утримується з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виходить, що і в цій нормі нічого не було сказано про звільнення від ЄСВ середнього заробітку, який нараховується працівникам-контрактникам і працівникам-строковикам.

Звичайно, складалася абсолютно нелогічна ситуація: механізм нарахування середнього заробітку працівникам-контрактникам і працівникам-строковикам та компенсації його з бюджету такий самий, як і середнього заробітку мобілізованих працівників, а порядок оподаткування — різний.

Мабуть, розуміючи цей недогляд, законодавці Законом № 909 внесли зміни до положень ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ. Тепер ця норма виглядає так:

«Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану.»

Таким чином, виходить, що на середній заробіток мобілізованих працівників, працівників-строковиків і працівників-контрактників, що компенсується з бюджету, ЄСВ не нараховується та не утримується.

Одразу виникає запитання: а навіщо зазначати в цьому положенні утримання ЄСВ, якщо з 1 січня 2016 року їх немає?

Отже, зміни, які законодавці внесли Законом № 909 до ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ, спрямовані на звільнення від сплати ЄСВ як у частині нарахувань, так і в частині утримань середнього заробітку працівників-контрактників, працівників-строковиків, що нарахований у 2015 році та підлягає компенсації. Тепер у роботодавців працівників-строковиків і працівників-контрактників з’явилася можливість повернути сплачений ЄСВ як у частині нарахувань, так і в частині утримань з їх середнього заробітку.

На жаль, як завжди, законодавці не потурбувалися внести відповідну зміну й до п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ. У ньому все залишилося по-старому. Дуже сподіваємося, що фіскали не підходитимуть формально до цього питання та все ж роз’яснять позитивно, що від ПДФО (і відповідно ВЗ) звільнені не тільки суми компенсації середнього заробітку мобілізованих працівників, а й суми компенсації середнього заробітку працівників-контрактників і працівників-строковиків, нараховані у 2015 році.

А тепер розглянемо зміни за гарантіями працівникам-бійцям, які роботодавці повинні виконувати у 2016 році. Трохи історії питання. Зазначимо, що планувалися одні зміни, а за фактом вийшли абсолютно інші. Спочатку хотіли, щоб роботодавці з 1 січня 2016 року для працівників-бійців зберігали тільки робоче місце (посаду), а середній заробіток — ні. При цьому працівники-бійці, як і у 2015 році, повинні були отримувати грошове забезпечення, як військовослужбовці — за рахунок коштів держбюджету. Звичайно, у цій ситуації не було необхідності закладати в Закон про Держбюджет-2016 норму про направлення грошових коштів з держбюджету на виплату компенсації роботодавцям середнього заробітку працівників-бійців.

Проте у результаті згідно зі зміненою редакцією ст. 119 КЗпП роботодавці зобов’язані зберігати працівникам-бійцям як робоче місце (посаду), так і середній заробіток. Причому компенсувати такий середній заробіток з держбюджету ніхто не буде. На сьогодні немає відповідних положень про компенсацію ані в Законі про держбюджет-2016, ані в самій ст. 119 КЗпП.

Увага! З 1 січня 2016 року роботодавці продовжують зберігати робоче місце (посаду) та середній заробіток працівнику-бійцю. Але компенсувати середній заробіток, нарахований такому працівнику починаючи з січня 2016 року, роботодавцям не будуть.

Ідемо далі. Як ми вже зазначали, у чинних з 1 січня 2016 року нормах ПКУ і Закону про ЄСВ ідеться про звільнення від обкладеннясереднього заробітку, що підлягає компенсації з бюджету. Оскільки за фактом виходить, що середній заробіток, нарахований з 1 січня 2016 року, працівникам-бійцям не компенсується, то він має бути обкладений зверху — ЄСВ (22 %), знизу — ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %). Ось такі вийшли наслідки в результаті зміни норми ст. 119 КЗпП з 1 січня 2016 року. Як-то кажуть, економимо держбюджет.

Отже, ми розглянули зміни, які вже з перших днів січня потрібно застосовувати в роботі бухгалтеру по зарплаті. Як ви розумієте, услід за змінами, внесеними до законів, з¦являться зміни і до підзаконної нормативки.

Стежте за нашими публікаціями. Ми продовжимо аналіз змінених норм і в наступних номерах нашої газети.

Нормативні документи

Закон про Держбюджет-2016 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII.

Закон № 909 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII.

Закон № 911 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р. № 911-VIII.

ПКУ— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон № 1768 — Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III.

Закон про дошкільну освіту — Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III.

Закон про пенсійне страхування — Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон про індексацію — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII (у редакції Закону України від 06.02.2003 р. № 491-IV).

Постанова № 1013 — постанова КМУ «Про впорядкування структури зарплати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 р. № 1013.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (69)
Людмила
12.01.2016
Велике дякую за статтю.
Людмила 2
12.01.2016
Дякую
Nadin
12.01.2016
Дякуємо за статтю.
Світлана
12.01.2016
Дякую
оксана
12.01.2016
Спасибо Вам приогромнное ! Нет слов выразить благодарность за своевременную и точную консультацию. ! Если можно проконсультируйте по поводу фиксированной индексации с 01.01.2016г. И по поводу индексации стипендии.
Тетяна
12.01.2016
Велике спасибі за статтю!!!!!!!!!!!!
Марія
12.01.2016
дякую
іра
12.01.2016
дякую за статтю
Олена
12.01.2016
Дякую за статтю, все дуже гарно роз`яснено!!!!!!
Тетяна
12.01.2016
Дякую за статтю. Супер!!! Все чітко та зрозуміло.
Natalie
13.01.2016
Дуже дякую. Вчасно
Олена
13.01.2016
Щиро дякую, дуже вчасно!
Тетяна
13.01.2016
Дуже вдячні за детальну інформацію! Все чітко і зрозуміло викладено!
Світлана
13.01.2016
Дуже дякую за розяснення, все чітко і зрозуміло.
Олена з Закарпаття
13.01.2016
Нехай Бог дарує Вам здоров'я. сили . благодаті і завжди крокує перед вами допомагаючи у всіх добрих ділах .Дякуємо за статтю.Слава Ісусу Христу !
Ольга
13.01.2016
Дякую.Все зрозуміло.
Настя
13.01.2016
Спасибі за статтю.
Олена
13.01.2016
Велике спасибі за статтю. Дуже Вам дякую!!!
Ганна
13.01.2016
Щиро дякую. Дуже змістовне роз"яснення!
Павло
13.01.2016
Не згоден з розміром ЄСВ - 22% до винагороди за ЦПД для працівників – інвалідів (таблиця 6). Відповідно до ч.13 ст.8 Законі "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"єдиний внесок для підприємств, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.7 цього Закону ЄСВ, зокрема, нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що визначаються відповідно до Закону "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Ірина
13.01.2016
Велике дякую! Чітко, змістовно, зрозуміло!!!
АННА
14.01.2016
Читаєш і все розумієш. Дякую!
Ігор
14.01.2016
Дякую. Змістовна стаття та гарне роз'яснення.
Олена
14.01.2016
Дуже вчасно. дякую
Наталія
14.01.2016
Дякую. Все зрозуміло.
Оксана
15.01.2016
Большое спасибо за нормальное разъяснение
Світлана
15.01.2016
Щиро дякую! Змістовна стаття та гарне роз'яснення.
Світлана
15.01.2016
Дуже прекрасна стаття. В нашій ОДПІ досі кажуть, що офіційних роз’яснень немає.
Вікторія
15.01.2016
А по учасникам бойових дій щось змінилося в плані оподаткування?А з декретних виходить не утримуємо ПДФО та ВЗ?
Валентина
17.01.2016
Щиро дякую за статтю. Все викладено чітко і систематизовано.
Олена
17.01.2016
Дякую. Все зрозуміло і чітко.
Елена
18.01.2016
Большое спасибо за статью.Очень своевременно и понятно
Валентина
19.01.2016
Спасибо за статью! Кратко, понятно и исчерпывающе!
Діана
19.01.2016
Велике дякую!
Мария
20.01.2016
дуже гарне роз,яснення дякую
Олена
20.01.2016
Дякую за роз"яснення !
світлана
21.01.2016
Дякую!!!!!!
Колос
21.01.2016
Дякую за підказки та нвчання
Наталія
21.01.2016
Велике спасибі за вичерпну інформацію .
Марина
24.01.2016
Величезне спасибі!!!
Наташа
25.01.2016
Спасибі за вичерпну інформацію. Ви мені дуже допомогли
Олена
26.01.2016
Дякую за роз'яснення! Чітко, конкретно, не виникає ніяких додаткових питань.
Ірина
26.01.2016
Поясніть, як бути з технічними працівниками, які, втративши ндексацію, нічого не отримали взамін.?
Ольга
27.01.2016
Невелике, але, як на мене, суттєве уточнення. Не всі держслужбовці отримали з 01.12.2015 підвищення на 25%, так як відповідно до постанови №1013 підвищенню підлягали саме посадові оклади, визначені постановою №268. Після всіх "підвищень" оклад начальника відділу в апараті РДА все ж залишився на рівні мінімалки - 1378. Мінфін та Мінсоцполітики так і не дійшли спільної думки з цього приводу. Індексацію забрали - і в результаті з відрахуванням всіх податків на руки виходить десь близько 1500 грн - і це при стажі ДС 19 років. При такому підході точно до 01.05.2016 кількість державних службовців зменшиться вдвічі - люди просто підуть.....
Світлана
29.01.2016
Спасибі за вичерпну інформацію. Ви мені дуже допомогли.Чітко, конкретно, не виникає ніяких додаткових питань.
Галина
31.01.2016
Підкажіть будь ласка на посадах селищної ради головний бухгалтер, а також спеціаліст відносились до держслужбовців утримання ЕСВ 6.1% код нарахувань 25. Якщо 2016 року ЕСВ 6.1% відмінено код нарахувань буде 1-на загальних підставах?
Наталія
02.02.2016
Якщо перестали нараховувати утримання ЄСВ з найнятих осіб у 2016 році , то це означає, що ми стали незастраховані особи? Це означає, що на пенсію ми собі не заробляємо?
Сергій
03.02.2016
Мені не зрозуміло щодо індексації. Якщо підвищення було в січні 2015 року, то який поріг брати 101 чи 103 для індексування у січні 2016. Наприклад: якщо поріг 101, то коефіцієнт буде 1,053*1,108*1,14*1,022*1,015(1,004*0,99*0,992*1,023*0,987*1,02)=1,38 якщо поріг 103, то коефіцієнт виходить 1,053*1,302(1,108*1,14*1,022*1,004*0,99*0,992*1,023)=1,371 Який правильно брати в розрахунок?
Люся
04.02.2016
☺Щиро Вам дякую. Все зрозуміло.
Юлія
09.02.2016
Хотілося б детальніше зрозуміти наступне. Якщо оплата в мене погодинна, чи підприємець повинен оплатити лікарняні. Причина непрацездатності - догляд за дитиною 3р. в інфекційному відділенні.
Людмила
11.02.2016
Ми вам вдячні.
Юрій
12.02.2016
Підкажіть, будь-ласка, який ЄСВ працівника-інваліда ( ІІІ група )?
Юрій
12.02.2016
Який принцип нарахування лікарняних? Сукупний дохід за рік : 365 * кількість днів в лікарняному лиску? чи інший?
kolyada_tetyana@mail.ru
17.02.2016
Щиро дякую.
Світлана
17.02.2016
Дякую!!! Також дуже допомогли!!!
Ольга
18.02.2016
Дякую за допомогу! Змістовно, доступно, конкретно.
Давид
20.02.2016
Дякую! Все зрозуміло...
Інна
21.02.2016
Нарешті знайшла сайт на якому все зрозуміло! Дякую.
Поліна
24.02.2016
Дякую. Все зрозуміло
Леся
07.03.2016
як оподатковується ЄСВ річна премія,яка перевищує межу оподаткування
Лілія
18.03.2016
Гарно дякую
Олена
21.04.2016
ДЯКУЮ ВАМ
Галина
05.05.2016
Дякую за статтю !!!!
Любов
13.05.2016
Стаття дуже гарна, дякую
Татьяна
31.05.2016
Как правильно начислить зп при почасовой оплате, выходит за май 8,69*152=1320,88грн, что меньше минимальной. Как быть в такой ситуации, подскажите пожалуйста))))
Наталя
14.06.2016
Як розрахувати середньомісячну зарплату держслужбовцю-контрактнику у зв'язку з підвищенням, яке відбулося 1 травня
Валерія
29.06.2016
Стаття дуже зрозуміла і досить повна, дякую) Єдине, не зайшла утримання податків з декретних лікарняних. Воно таке ж як і з зарплати ?
Таня Валерія
18.08.2016
немає утримань з декретчиці. Ви маєте виплачувати лише 22% з ФОП.
ірина
03.12.2016
Як оподатковуютья інваліди 3 групи?