Аванс виплачувався працівникові в неповному розмірі: в якій сумі загрожує штраф?
Розмір зарплати за першу половину місяця не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
А що буде, якщо роботодавець виплатить аванс у неповному розмірі? Чим це загрожує роботодавцеві?
Із цим запитанням наша редакція звернулася відразу до двох відомств — Мінсоцполітики і Держпраці.
Фахівці цих відомств у відповіді розійшлися.
Так, за таке порушення роботодавцеві загрожує, на думку:
— Мінсоцполітики — штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати* (на сьогодні 3723 грн. x 3) — за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством, більш ніж за один місяць, виплату їх в неповному обсязі (абзац третій ч. 2 ст. 265 КЗпП);
* Нагадаємо, що при визначенні суми штрафу за ст. 265 КЗпП розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виявлення порушення. — Прим. ред.
— Держпраці — штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення, — за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці (абзац четвертий ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Зазначимо, що думки цих відомств розходяться вже не вперше**. І, на жаль, у цьому випадку ми не згодні з обома. Далі пояснимо чому і розпочнемо з висновку Держпраці.
** Наприклад, можна згадати їх нещодавню розбіжність позиції в граничних строках накладення штрафів за ст. 265 КЗпП: Держпраці наполягала, що будь-яких обмежень для накладення таких штрафів немає (див. лист від 29.12.2017 р. № 12291/4/4.1-ДП17 // «ОП», 2018, № 7, с. 6), у той час як на думку Мінсоцполітики такий строк повинен обмежуватися 1095 днями (див. лист від 05.01.2018 р. № 8/0/22-18/134 // «ОП», 2018, № 4/1, с. 5)— Прим. ред.
Спершу зазначимо, що штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати накладається за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці. Строго кажучи, в законодавстві немає визначення терміна «мінімальні гарантії в оплаті праці». Водночас у ст. 11 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР(далі — Закон про оплату праці) зазначено, що мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою. Фактично — за буквою закону — ця норма прив’язує термін «мінімальні гарантії в оплаті праці» лише до мінімальних розмірів ставок (окладів) заробітної плати.
Але! У ч. 1 ст. 12 Закону про оплату праці міститься також і інший термін «мінімальні державні гарантії» — і навіть наводиться їх склад — це норми і гарантії, передбачені як ч. 1 ст. 12 Закону про оплату праці (до речі, в ній про аванси працівникам немає ні слова), так і КЗпП. Зазначимо, що у питанні відповідальності за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці Держпраці традиційно (у тому числі, на офіційних сайтах своїх місцевих управлінь) посилається саме на ст. 12 Закону про оплату праці. Так само це відомство говорить і в листі, що коментується. Такий підхід чиновників пояснити можна — адже посилання на КЗпП в ст. 12 Закону про оплату праці дозволяє їм істотно розширити перелік підстав для застосування штрафу в десятикратному розмірі мінімальної зарплати. Але, на жаль, він не відповідає ні законодавству, ні здоровому глузду.
По-перше, як ми вже зазначали, штраф у десятикратному розмірі мінімальної зарплати застосовується за недотримання саме мінімальних гарантій в оплаті праці, а не мінімальних державних гарантій. Це різні терміни, і будь-які аналогії тут недоречні.
По-друге, якщо і говорити про аналогії, то можна згадати висновок Держпраці з питання заниження суми індексації. У ньому чиновники пояснили, що якщо індексація нараховується, але в неправильному розмірі, то штраф застосовується не в десятикратному розмірі МЗП, а лише у розмірі однієї мінімальної зарплати — як за інше порушення трудового законодавства (абзац 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП) (див. статтю «Штраф за заниження суми індексації працівникові» сьогоднішнього номера). Враховуючи це, аналогічний підхід Держпраці слід було б застосувати і щодо авансів у заниженому розмірі.
По-третє, якщо виходити з позиції Держпраці і використати як підставу ст. 12 Закону про оплату праці, то під порушення мінімальних гарантій в оплаті праці підпадає практично будь-яке порушення КЗпП. Водночас законодавець у ст. 265 КЗпПспеціально розмежував порушення на різні види і передбачив за них різні санкції. При цьому, оскільки таке порушення, як заниження суми авансу працівникові, не виділено в ст. 265 КЗпП окремо, за нього, на нашу думку, штраф повинен накладатися у розмірі однієї мінімальної заробітної плати — як за інше порушення трудового законодавства (див. також вище аналогію з неправильно визначеною сумою індексації). Зазначимо, що така логіка зустрічається також у судовій практиці: зокрема, Харківський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 16.01.2018 р. по справі № 816/1758/17, проаналізувавши склад ст. 11 і 12 Закону про оплату праці, дійшов висновку, що доплата за шкідливі умови праці не належить до мінімальних гарантій в оплаті праці (оскільки не названа в ст. 12 Закону), а тому якщо вона не виплачується, штраф застосовується у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
По-четверте, наскільки нам відомо, фахівці Держпраці в усних роз’ясненнях повністю погоджується з тим, що за порушення строків виплати заробітної плати та інших виплат, передбачених законодавством, більш ніж за один місяць штраф застосовується в трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (а якщо менш одного місяця — в однократному розмірі мінімальної заробітної плати). Отже, виходить, що штраф за невиплату заробітної плати нижчий, ніж за виплату авансу в заниженому розмірі. Чи не абсурд це?
Що стосується позиції Мінсоцполітики, то наведені нами аргументи підходять і для позиції цього відомства. Адже заниження суми авансу ще не можна вважати виплатою заробітної плати в неповному обсязі, оскільки помилка може бути пов’язана лише з неправильними розрахунками, і сума, якої не вистачає, буде виплачена у складі заробітної плати за частину місяця, що залишилася. Тому повторимося: за нашою оцінкою, таке порушення повинне кваліфікуватися як інше порушення трудового законодавства, і штраф за нього має застосовуватися у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене, сподіваємося, що чиновники переглянуть свою позицію. А до такого перегляду звернемо увагу, що з двох зол висновок Мінсоцполітики, враховуючи запропонований ним розмір штрафів, є меншим.
При цьому також зазначимо, що за таке порушення штраф загрожує не лише, власне, роботодавцеві (за ст. 265 КЗпП — див. вище), але і його посадовим особам — на підставі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (попри те, що Держпраці в листі, який коментується, про це навіть не згадав). Розмір такого штрафу складе, в загальному випадку, від 30 до 100 нмдг (тобто від 510 до 1700 грн.).
Віталій Смердов, юрист
Лист Міністерства соціальної політики України від 16.03.2018 р. № 118/0/22-18 "Щодо відповідальності за виплату авансу в розмірі меншому, ніж зазначено у ст. 115 КЗпП"
Лист Державної служби з питань праці від 03.04.2018 р. № 2547/4/4.1-ДП-18 "Щодо відповідальності за порушення вимог стосовно розміру зарплати за першу половину місяця"
у Facebook
у Viber
у Telegram
