Cередня зарплата для оплати відрядження, вихідної допомоги, донорських...
Для яких цілей обчислюємо?
Середня зарплата, про яку сьогодні говоримо, використовується для оплати часу:
- виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;
- переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я та тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;
- переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу, а також надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;
- вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;
- направлення працівників на обстеження до медичних закладів;
- звільнення працівників-донорів від роботи;
- залучення працівників до виконання військових обов’язків.
Також порядок розрахунку середнього заробітку, про який ідеться у цій статті, застосовують:
- при визначенні суми вихідної допомоги;
- для цілей визначення суми оплати днів відрядження (крім службових відряджень державних службовців);
- в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати, крім оплати періоду відпустки (визначення суми її компенсації) та тимчасової непрацездатності, у тому числі й у зв’язку з вагітністю та пологами, а також середньої, з якої обчислюється сума матдопомоги.
Формули для розрахунку
В питаннях розрахунку суми середньої зарплати для визначених вище випадків, керуватимемось Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100).
Також братимемо до уваги роз’яснення Мінекономіки. Адже саме цьому відомству КМУ надав право роз’яснювати питання обчислення середньої зарплати за Порядком № 100 (див. п. 2 постанови КМУ від 08.02.95 № 100).
Для обчислення «іншої» середньої заробітної плати використовуйте таку формулу (див. абзац перший п. 8 Порядку № 100):
ЗПсер = ЗПф : К,
де ЗПсер — середньоденна (середньогодинна) заробітна плата;
ЗПф — зарплата за фактично відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді робочі (календарні) дні;
К — кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді, а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.
Якщо у розрахунковому періоді відсутня зарплата чи у працівника відсутній розрахунковий період, то розрахунок середньої зарплати проводимо з окладу (тарифної ставки). Проте якщо такий оклад (ставка) нижчий за мінзарплату (далі — МЗП), розрахунок проводимо з МЗП. Також ураховуємо зайнятість працівника. Формула для розрахунку середньоденної (середньогодинної) зарплати (ЗПсер) в такому випадку матиме такий вигляд:
ЗПсер = ОМЗП х Зп х 2 : Ку,
де ОМЗП — оклад (тарифна ставка) працівника, а якщо він менший за МЗП, то МЗП, встановлена на момент розрахунку;
Зп — зайнятість працівника. Якщо у працівника повна зайнятість, то Зп = 1. Якщо ж він працює на умовах неповного робочого часу, то Зп = частка штатної одиниці, яку обіймає працівник (0,25, 0,5, 0,75 тощо);
2 — кількість місяців умовного розрахункового періоду.
Ку — кількість робочих (календарних) днів (годин) в умовному розрахунковому періоді.
Увага! У загальному випадку
середньоденну зарплату обчислюємо у розрахунку на 1 робочий день незалежно від того, місячна (оклад, місячна тарифна ставка) чи погодинна (годинна тарифна ставка) оплата праці встановлена працівнику
І тільки у випадку, коли згідно із законодавством працівнику необхідно здійснити оплату за середнім заробітком декількох годин робочого дня (виклик до суду, медичне обстеження тощо), використовуємо показник середньогодинної зарплати (див. лист Мінекономіки від 13.07.2021 № 4711-06/36275).
Приклад 1. Працівника було направлено на медобстеження. Він на нього витратив:
варіант 1 — весь робочий день — 8 годин;
варіант 2 — 4 години свого робочого часу, а інші 4 години працював.
У варіанті 1 для оплати часу медобстеження визначаємо середньоденну зарплату, адже за середньою потрібно оплатити весь робочий день.
У варіанті 2 визначатимемо середньогодинну зарплату, оскільки працівник був відсутній на роботі частину робочого дня.
Що стосується розрахунку середньої зарплати в календарних днях, то він зустрічається вкрай рідко. Наприклад, Мінекономіки у листі від 03.11.2023 № 4707-05/59459-09 доходить висновку, що в календарних днях обчислюється середня за час затримки розрахунку при звільненні. Хоча Держпраці з таким підходом не згодна й наполягає на розрахунку в робочих днях (див. лист від 30.11.2023 № 4206/2/2.1-23а). Із зазначеними листами ви можете ознайомитися наприкінці статті «Календарні чи робочі дні? Як оплачувати час затримки розрахунку при звільненні» // «Оплата праці», 2023, № 24.
Резюме. В більшості випадків роботодавець матиме справу саме з середньоденною (середньогодинною) зарплатою в розрахунку на один робочий день (годину). Тож про етапи її обчислення піде мова далі. А почнемо з розрахункового періоду.
Визначаємо розрахунковий період
Для визначення розрахункового періоду пропонуємо «танцювати» від того, як довго працює працівник на підприємстві (у ФОП): більше чи менше 2 календарних місяців.
Працює більше 2 місяців. За загальним правилом
середню зарплату обчислюємо виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата
Приклад 2. Працівник працює на підприємстві з 2021 року. З 14 серпня 2024 року він перебував у відрядженні.
Період відрядження оплачуємо відповідно до умов трудового договору, але не нижче середнього заробітку (ч. 4 ст. 121 КЗпП). Розрахунковий період для його обчислення: червень — липень 2024 року.
Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем, але не працював (немає фактично відпрацьованих днів (годин)), середню зарплату обчислюємо виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи.
Якщо ж працівник і протягом цих 2 місяців не відпрацював жодного дня, то середню обчислюємо за умовний розрахунковий період. Його складуть останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.
Приклад 3. З 28 травня по 1 серпня 2024 року працівник хворів. З 5 серпня його переведено на іншу постійну нижчеоплачувану роботу.
При переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу зберігаємо за ним середній заробіток протягом 2 тижнів з дня переведення (див. ч. 1 ст. 114 КЗпП).
Оскільки переведення працівника відбувається у серпні, розрахунковим періодом має бути червень — липень. Однак працівник протягом цих місяців не працював через хворобу. Тож розрахунковий період — попередні 2 місяці роботи: квітень — травень 2024 року.
Приклад 4. Працівник з 15 січня по 4 серпня 2024 року перебував у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом. 29 серпня він звільняється у зв’язку зі скороченням штату підприємства (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП).
При припиненні трудового договору у зв’язку зі скороченням штату працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Працівник не працював протягом 4 місяців (квітень — липень) перед місяцем, на який припадає дата звільнення (29 серпня), з якою пов’язана виплата вихідної допомоги. Тому розрахунковий період для обчислення вихідної допомоги умовний: червень — липень 2024 року. Сам розрахунок середньої проводимо з окладу (або МЗП, див. формулу вище).
Далі розглянемо, як визначити розрахунковий період для працівника, який перебуває у трудових відносинах з підприємствам менше 2 календарних місяців.
Працює менше 2 місяців. Тут також діє загальне правило: середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата. Просто якщо працівник у трудових відносинах менше 2 календарних місяців, розрахунковий період складуть дні в трудових відносинах у такому 2-місячному періоді.
Приклад 5. Працівник, прийнятий на роботу з 22 липня 2024 року, надав довідку за формою № 435/о, затвердженою наказом МОЗ від 07.07.2003 № 301, про те, що 8 серпня здав кров. У цей день він був увільнений від роботи для донації крові за його попередньою заявою.
День звільнення від роботи у зв’язку з донацією крові (її компонентів) оплачується виходячи із середнього заробітку (ст. 124 КЗпП, ч. 2 ст. 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 № 931-ІХ). Розрахунковий період для його обчислення: 22 — 31 липня 2024 року.
Йдемо далі.
У випадку, коли подія, з якою пов’язана виплата, настала у місяці прийняття на роботу, визначаємо умовний розрахунковий період
Його складуть 2 місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата. Знову-таки, тут розрахунок середньої проводимо з окладу (або МЗП, див. формулу вище). Розглянемо на прикладі.
Приклад 6. Працівника прийнято на роботу з 12 серпня 2024 року. На другий день роботи він отримав повістку, за якою 14 серпня йому необхідно відвідати ТЦК.
На підставі повістки про виклик працівника до ТЦК роботодавець зобов’язаний увільнити його від роботи зі збереженням середнього заробітку (див. ч. 1, 2 ст. 119 КЗпП, ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-ХІІ). Дата прийняття на роботу та дата відвідування ТЦК припадають на один календарний місяць. Тож визначаємо умовний розрахунковий: червень — липень 2024 року.
Увага! Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року зарплати, середню зарплату можна обчислювати виходячи з виплат за 12 календарних місяців (абзац шостий п. 2 Порядку № 100).
Дні (години) у розрахунковому періоді
Після того, як розрахунковий період визначено, підраховуємо кількість робочих днів (годин), які фактично відпрацьовані працівником у ньому. При підрахунку не враховуємо час:
— протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (це випливає з норм абзацу двадцятого п. 4 Порядку № 100). Наприклад, період перебування у відпустці, на лікарняному, дні відрядження, оплачені за середньою, тощо;
— за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абзац сьомий п. 2 Порядку № 100).
Приклад 7. Працівника (5-денка з вихідними днями у суботу та неділю) було направлено у відрядження з 14 серпня 2024 року на 2 дні. У розрахунковому періоді (червень — липень 2024 року, 43 роб. дн.) він з 10 по 15 червня хворів (5 роб. дн.), а з 8 по 21 липня перебував у щорічній відпустці (10 роб. дн.).
Кількість фактично відпрацьованих днів, яка візьме участь у розрахунку середньої зарплати:
43 - 5 = 10 = 28 (роб. дн.).
Приклад 8. Працівника (5-денка з вихідними днями у суботу та неділю) переведено на іншу постійну нижчеоплачувану роботу з 16 серпня 2024 року. У розрахунковому періоді (червень — липень 2024 року, 43 роб. дн.) він перебував у відрядженні:
— з 17 по 19 червня (3 роб. дн.). Дні відрядження оплачені відповідно до умов трудового договору (як звичайні робочі дні);
— з 22 по 23 липня (2 роб. дн.). Дні відрядження оплачені за середнім заробітком.
При підрахунку кількості днів у розрахунковому періоді не враховуємо дні відрядження, оплачені за середнім заробітком (2 роб. дн.). Інші дні — у грі.
Загальна кількість днів у розрахунковому періоді, що візьме участь у розрахунку середньої зарплати:
43 - 2 = 41 (роб. дн.).
Увага! Якщо ви визначали умовний розрахунковий період, то підсумовуєте кількість робочих днів (годин) у такому періоді згідно з графіком роботи підприємства.
Після того, як дні (години) підрахували, беремося за виплати в розрахунковому періоді. Наступний етап.
Виплати та розрахунок
Які виплати у розрахунку? При розрахунку середньоденної зарплати враховуємо виплати, що входять до складу заробітної плати та нараховані за фактично відпрацьований час, за винятком тих, що перелічені в таблиці нижче.
Виплати, що не беруть участі в розрахунку середньої зарплати за 2 місяці
|
№ з/п |
При обчисленні середньоденної (середньогодинної) заробітної плати не враховуються: |
|
1 |
виплати за час, протягом якого зберігався середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо), а також лікарняні, допомога по вагітності та пологах |
|
2 |
виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками) |
|
3 |
одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо) |
|
4 |
премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та рацпропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і рацпропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності) |
|
5 |
виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо |
|
6 |
компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати |
|
7 |
вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування |
|
8 |
дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку |
|
9 |
вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування |
|
10 |
компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових) |
|
11 |
зарплата на роботі за сумісництвом, якщо розраховуємо виплату за основним місцем роботи працівника (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством) |
|
12 |
заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму |
|
13 |
грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо |
|
14 |
пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати |
|
15 |
літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором |
|
16 |
суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я |
|
17 |
доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства |
|
18 |
винагороди державним виконавцям |
|
19 |
грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків |
Порядок включення виплат. За загальним правилом суми нарахованої зарплати враховуємо у тому місяці, ЗА який вони нараховані (абзац другий п. 3 Порядку № 100). Це справедливо й для ситуації, коли такі виплати донараховуєте / сторнуєте. Їх обов’язково відносите до того періоду, за який вони були здійснені. Тобто
не має значення, в якому місяці нарахована зарплатна виплата, її слід віднести до того місяця, за який вона нарахована
Виняток із цього правила — премії (у тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період, наприклад, винагорода за підсумками роботи за рік (далі — премії). Їх ураховуємо (1) в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані; (2) починаючи з місяця, в якому вони нараховані (абзац третій п. 3 Порядку № 100).
Таким чином, якщо працівнику нарахована:
— щомісячна премія, то її враховуємо в заробіток 1-го місяця, а саме того, в якому вона нарахована. Наприклад, премію за червень, нараховану у червні, враховуємо в заробіток червня (місяця нарахування). Премію за червень, нараховану у липні, враховуємо в заробіток липня;
— премія за квартал, то її враховуємо в заробіток періоду, що дорівнює 3 місяцям, починаючи з місяця її нарахування (місяць нарахування + наступні 2 місяці). Припустимо, премію за 2 квартал 2024 року нараховано у червні 2024 року. Її враховуємо в заробіток червня (місяця нарахування) та наступних 2 місяців (липня і серпня);
— винагорода за рік, то її враховуємо в заробіток періоду, що дорівнює 12 місяцям, починаючи з місяця її нарахування (місяць нарахування + наступні 11 місяців).
При такому розподілі не має значення, потрапив місяць нарахування премії до розрахункового періоду чи ні. Адже
премія (її частина) візьме участь у розрахунку середньої зарплати, якщо до розрахункового періоду входять місяці, на які вона розподілена
Як визначити суму премії, що візьме участь у розрахунку «іншої» середньої у складі зарплати відповідного місяця? Потрібно загальну суму премії розділити на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вона нарахована, та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, який припадає на розрахунковий період. І так за кожним місяцем, що увійшов до розрахункового періоду та на який розподіляється премія.
Крім того, якщо період, за який нарахована премія, відпрацьований частково, то під час обчислення середньої враховуємо розподілену суму премії у розмірі не більше її фактично нарахованої суми.
Приклад 9. Працівник 19 серпня 2024 року проходив ВЛК (повістка ТЦК надана). У розрахунковому періоді (червень — липень 2024 року, 43 роб. дн.) він з 17 по 22 червня хворів (5 роб. дн.), а з 1 по 14 липня перебував у відпустці за свій рахунок (10 роб. дн.).
Працівнику було нараховано:
- в червні — заробітну плату за фактично відпрацьований час — 25500 грн, лікарняні — 7000 грн, матеріальну допомогу на лікування — 3000 грн;
- в липні — зарплату за фактично відпрацьований час — 19217,39 грн.
Премій у розрахунковому періоді не було, але в грудні 2023 року працівнику нарахована винагорода за підсумками роботи за 2023 рік у сумі 24000 грн.
На час відвідування ТЦК за повісткою працівник увільняється від роботи зі збереженням середнього заробітку. Його обчислюємо виходячи з виплат за останніх 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, на який припало таке увільнення.
У випадку, що розглядаємо, до розрахунку середньоденної зарплати не потрапляють суми лікарняних і матеріальної допомоги (див. таблицю вище).
А ось заробітна плата за фактично відпрацьований час у червні та липні 2024 року, а також частина винагороди за підсумками 2023 року, що розподіляється на такі місяці, братиме участь в обчисленні суми середньої зарплати.
Як зазначалося вище, винагорода за підсумками роботи за рік ураховується в заробіток місяця нарахування (у цьому прикладі 9 — це грудень 2023 року) та 11 місяців, що йдуть за ним (січень — листопад 2024 року).
Припустимо, що у 2023 році (рік, за який нарахована премія) працівник фактично відпрацював 200 робочих днів з 260 за графіком.
Сума винагороди, яку слід додати до зарплати червня 2024 року, становитиме:
24000 : 200 х 15 = 1800 (грн),
де 15 — кількість фактично відпрацьованих днів у червні 2024 року.
Сума винагороди, яку слід додати до зарплати липня 2024 року, дорівнюватиме:
24000 : 200 х 13 = 1560 (грн),
де 13 — кількість фактично відпрацьованих днів у липні 2024 року.
Загальна сума виплат у розрахунковому періоді, що візьме участь у розрахунку середньоденної зарплати:
25500 + 1800 +19217,39 +1560 = 48077,39 (грн).
Середньоденна зарплата дорівнює:
48077,39 : (43 - 5 - 10) = 1717,05 (грн/роб. дн.).
Приклад 10. Працівник, з яким було призупинено дію трудового договору з вересня 2023 року, звільняється 30 серпня 2024 року у зв’язку з ліквідацією підприємства з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньої зарплати. Він прийнятий на умовах неповного робочого часу (займає 0,5 штатної одиниці). Оклад — 12000 грн.
Працівник протягом останніх 4 календарних місяців перед місяцем, на який припадає дата його звільнення, не працював. Тож визначаємо умовний розрахунковий період, а сам розрахунок проводимо з окладу, оскільки він вищий за МЗП.
Припустимо, що кількість робочих днів за графіком роботи підприємства в умовному розрахунковому періоді — червні — липні 2024 року — 43 роб. дн.
Середньоденна зарплата cтановить:
12000 х 0,5 х 2 : 43 = 279,07 (грн/роб. дн.).
Висновки
- Середньоденну зарплату, за якою оплачують дні увільнення від роботи у зв’язку з відвідуванням ТЦК, донацією крові, для визначення суми вихідної допомоги, оплати днів відрядження тощо, обчислюють виходячи з виплат за останніх 2 календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.
- У загальному випадку середньоденна (годинна) зарплата визначається діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні (години) на число відпрацьованих робочих днів (годин).
- Суми зарплати враховуємо у тому місяці, за який вони нараховані. Виняток — премії, їх ураховуємо в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані.
- Якщо у розрахунковому періоді працівник не працював і не мав заробітку або подія, з якою пов’язана виплата, сталася у місяці прийняття на роботу, середній заробіток обчислюємо за умовний розрахунковий період виходячи з тарифної ставки (окладу) / МЗП.
%20(1).png){kind=logo}
