Остаточний розрахунок провели через два дні після звільнення: чи буде штраф

Запитання: працівник звільнився 29 липня, але остаточний розрахунок із ним провели лише 31 липня. Чи загрожує роботодавцю штраф за несвоєчасний розрахунок при звільненні?

Відповідь: так, виплата належних працівникові сум через два дні після звільнення є порушенням строку остаточного розрахунку. Законодавство не встановлює мінімального строку затримки, протягом якого відповідальність не настає. Тому порушенням вважається навіть затримка на один або два дні.

Коли потрібно провести остаточний розрахунок

Відповідно до статті 116 КЗпП усі суми, що належать працівникові від роботодавця, мають бути виплачені у день звільнення.

Якщо працівник у день звільнення не працював, належні йому суми потрібно виплатити не пізніше наступного дня після пред’явлення працівником вимоги про проведення розрахунку.

Отже, якщо днем звільнення було 29 липня і працівник цього дня працював, остаточний розрахунок також потрібно було провести 29 липня. Виплата коштів 31 липня означає порушення вимог статті 116 КЗпП.

Читайте також: Звільнення з ініціативи роботодавця: підстави та обмеження

Чи потрібно виплатити середній заробіток за затримку

Стаття 117 КЗпП передбачає, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у встановлений строк роботодавець повинен виплатити йому середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

У наведеній ситуації період затримки триває з 30 до 31 липня включно. Якщо за графіком працівника обидва дні були робочими, компенсацію потрібно визначити за два робочі дні затримки.

Конкретну суму обчислюють виходячи із середньоденного заробітку працівника та кількості робочих днів, які припадають на період затримки за його графіком роботи.

Якщо між працівником і роботодавцем виник спір щодо розміру належних при звільненні сум, питання про виплату середнього заробітку вирішують з урахуванням результатів такого спору. Якщо працівникові була своєчасно виплачена лише частина належної суми, розмір відшкодування може визначатися пропорційно невиплаченій частині.

Читайте також: Звільнення працівника: як провести остаточний розрахунок?

Який фінансовий штраф загрожує роботодавцю

За затримку остаточного розрахунку на строк до одного місяця роботодавцю може загрожувати фінансовий штраф за статтею 265 КЗпП як за інше порушення законодавства про працю — у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожне порушення.

Штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат застосовують за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та інших виплат більш як за один місяць або за їх виплату не в повному обсязі.

Розмір фінансової санкції визначають виходячи з мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення.

Чи застосовують фінансові штрафи під час воєнного стану

У період дії воєнного стану діє спеціальна норма: якщо роботодавець у повному обсязі та у визначений строк виконає припис інспектора праці про усунення порушень, штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовують.

Водночас це не означає, що роботодавець може не дотримуватися строків розрахунку. Порушення потрібно усунути, а припис інспектора праці — виконати повністю і своєчасно. Крім того, звільнений працівник зберігає право вимагати виплати середнього заробітку за затримку розрахунку.

Адміністративна відповідальність посадових осіб

За порушення вимог законодавства про працю до винних посадових осіб підприємства або до фізичної особи — підприємця, яка використовує найману працю, може бути застосовано адміністративний штраф за статтею 41 КУпАП.

Загальний розмір штрафу становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 1700 грн.

При цьому адміністративна відповідальність застосовується до конкретної посадової особи, винної в порушенні. Вона не накладається автоматично одночасно і на керівника, і на головного бухгалтера.

Що зробити роботодавцю

Оскільки остаточний розрахунок уже проведено, роботодавцю варто:

• зафіксувати дату фактичної виплати всіх належних працівникові сум;
• перевірити, чи не залишилися невиплаченими інші суми, належні при звільненні;
• обчислити середній заробіток за період затримки з 30 до 31 липня;
• нарахувати та виплатити його колишньому працівникові;
• належним чином відобразити виплату в бухгалтерському та податковому обліку.

Добровільна виплата середнього заробітку не скасовує самого факту порушення, проте допомагає усунути його наслідки та зменшує ризик судового спору з колишнім працівником.

Висновок

Остаточний розрахунок 31 липня з працівником, якого звільнили 29 липня, є несвоєчасним. За наявності вини роботодавця працівникові потрібно виплатити середній заробіток за період затримки.

Крім того, роботодавцю може загрожувати фінансова санкція за статтею 265 КЗпП, а винній посадовій особі — адміністративний штраф. Під час воєнного стану фінансовий штраф за статтею 265 КЗпП може не застосовуватися за умови повного та своєчасного виконання припису інспектора праці.