Середня зарплата для матдопомоги: новий порядок розрахунку від Кабміну

Зміни внесено до Порядку № 100*. Зауважимо, що змін зазнав не лише порядок розрахунку матдопомоги у розмірі середньої зарплати, також було змінено правила обчислення середньої для виплати відпускної компенсації. Детальніше про ці зміни ми розкажемо окремо.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Як правило, матеріальну допомогу у розмірі середньомісячної зарплати (на оздоровлення, «соцпобут») надають своїм працівникам держоргани та органи місцевого самоврядування (далі — ОМС). Тому сьогоднішній матеріал буде цікавим насамперед цим роботодавцям.

Дата, з якої працюють зміни

У центрі нашої розмови — постанова № 957*. Цей нормативний документ був опублікований в офіційному виданні Кабміну — «Урядовому кур’єрі» від 12.09.2023 № 183. А це означає, що усі зміни діють з 12.09.2023.

* Постанова КМУ «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 і від 8 серпня 2016 р. № 500» від 08.09.2023 № 957.

Якщо дата початку події, з якою пов’язаний розрахунок середньої зарплати, відбулася до 12.09.2023, то застосовуються положення Порядку № 100 без змін, внесених постановою № 957

Якщо ж така дата припадає на 12.09.2023 та пізніше, то при розрахунку середньої необхідно застосовувати вересневі зміни.

Подія для розрахунку

Матдопомога на «соцпобут». Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань надають працівнику за його заявою та на підставі наказу (розпорядження) керівника. Саме дата видання такого розпорядчого документа і буде точкою відліку для визначення розрахункового періоду. Про це зазначають фахівці Мінсоцполітики у листі від 12.09.2016 № 1290/13/84-16. Тобто тут усе очевидно — подією для визначення розрахункового періоду при обчисленні суми матдопомоги на соцпобут є дата наказу (розпорядження) про її надання.

Тож щоб зрозуміти, як обчислювати середню (за новими чи старими правилами), орієнтуйтесь на дату видання наказу (розпорядження). Якщо дата його видання припадає на 12.09.2023 і пізніше, то розрахунки проводимо за новими правилами.

Допомога на оздоровлення. Грошова допомога на оздоровлення надається працівникам держорганів та ОМС виключно при наданні щорічної основної відпустки. Окремо без надання такої відпустки «оздоровчі» не виплачуються. Але бувають такі випадки, коли дата наказу (розпорядження) про надання щорічної відпустки з одночасною виплату «оздоровчих» припадає на останні дні місяця. При цьому сама відпустка починається у наступному місяці.

У зв’язку з цим фахівці Мінпраці у листі від 04.08.2006 № 771/13/84-06 зазначають, що подією, від якої слід відштовхуватися при визначенні розрахункового періоду для обчислення грошової допомоги до відпустки, є дата початку щорічної відпустки (див. статтю «Грошова допомога до відпустки: як визначити розрахунковий період?» // «Оплата праці», 2023, № 15). Тобто ключовою є не дата видання наказу (розпорядження) керівника про виплату допомоги, а саме дата початку відпустки. І ці роз’яснення роботодавці використовували досить тривалий час у своїй роботі.

Але! Тепер в оновленому абз. 1 п. 2 Порядку № 100 прописано, що обчислення середньої зарплати для надання, зокрема, матеріальної допомоги проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання такої допомоги. Ось таке формулювання і збиває з пантелику. Що хотіли сказати цим розробники змін до Порядку № 100?

Чи означає це, що тепер при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення у розмірі середньої зарплати потрібно орієнтуватись на дату видання наказу про надання щорічної відпустки (і виплату «оздоровчих»), а не дату початку самої відпустки? Хотілося б почути компетентні роз’яснення фахівців Мінекономіки з цього приводу. Адже наразі саме це відомство відповідальне за надання роз’яснень щодо застосовування норм Порядку № 100.

До цього часу, на наш погляд, все ж таки безпечніше керуватись діючими роз’ясненнями Мінпраці і при обчисленні середньої для «оздоровчих» орієнтуватись на дату початку відпустки. Адже допомога на оздоровлення, як і раніше, надається виключно при виході працівника у щорічну основну відпустку.

Алгоритм розрахунку

Оновлений алгоритм розрахунку суми матдопомоги у розмірі середньої зарплати можна умовно поділити на 5 кроків.

Крок 1. Визначаємо розрахунковий період. Оскільки правила визначення розрахункового періоду суттєво змінились, їх розглянемо детальніше у наступному розділі.

Крок 2. Визначаємо суму виплат за розрахунковий період, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати.

Крок 3. Обчислюємо середньоденну зарплату (ЗП_{сер. дн.}):

ЗП_{сер. дн.} = В : Крд_факт,

де В — виплати, що нараховані працівникові протягом розрахункового періоду та що беруть участь у розрахунку середньої зарплати;

Крд_факт — кількість фактично відпрацьованих працівником робочих днів протягом розрахункового періоду.

Крок 4. Визначаємо середньомісячну кількість робочих днів (Крд_{сер. міс.}):

Крд_{сер. міс.} = Крд : 12,

де Крд — кількість робочих днів, передбачених графіком роботи, у розрахунковому періоді.

Крок 5. Знаходимо середньомісячну зарплату (ЗП_{сер. міс.}):

ЗП_{сер. міс.} = ЗП_{сер. дн.} × Крд_{сер. міс.}

Отриманий результат й буде розміром матдопомоги. До речі, аналогічний механізм розрахунку середньомісячної зарплати для нарахування суми матдопомоги навели фахівці Мінекономіки у своєму розясненні, розміщеному на офіційному сайті Міністерства.

Новий розрахунковий період

Загальний випадок. Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати при визначенні суми матеріальної (грошової) допомоги відтепер становлять 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю її надання (абз. 1 п. 2 Порядку № 100). Раніше (до внесених змін) розрахунковий період формували 2 останні місяці роботи, що передували відповідній події.

Приклад 1. Держслужбовець прийнятий на роботу у травні 2020 року. Щорічна основна відпустка надається з 28.09.2023 (розпорядження від 13.09.2023). При наданні відпустки працівнику виплачується допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної зарплати.

Розрахунковий період: вересень 2022 року — серпень 2023 року.

Робота менше 12 місяців. Якщо працівник на момент виплати матдопомоги працює менше 12 місяців, то розрахунковий період сформує фактична кількість повних календарних місяців перебування у трудових відносинах, що передують місяцю надання матеріальної допомоги (оновлений абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Приклад 2. Посадову особу ОМС прийнято на роботу 06.03.2023. Матдопомогу на «соцпобут» у розмірі середньої виплачують у жовтні (розпорядження від 02.10.2023).

Розрахунковий період: квітень — вересень 2023 року. Адже березень відпрацьовано не повністю, а надається матдопомога у жовтні.

Перший робочий, але не перший календарний. Якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, проте це перший робочий день місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду. Хоча у розрахунку середньої для матдопомоги беруть участь робочі дні, а не календарні (як для відпустки), на наш погляд, зазначену вимогу також потрібно враховувати. Особливо у контексті оновленого абз. 3 п. 2 Порядку № 100.

Приклад 3. Держслужбовця прийнято на роботу 03.07.2023. Матдопомога на «соцпобут» у розмірі середньої виплачується згідно із розпорядженням керівника від 18.09.2023.

Розрахунковий період: липень — серпень 2023 року.

Виплати, що беруть участь у розрахунку

Тут усе без змін. Достатньо зазирнути в п. 3 Порядку № 100. У ньому перераховані ті виплати, які треба врахувати при розрахунку середньомісячної зарплати. Це всі ті виплати, які безпосередньо пов’язані з відпрацьованим часом: оклад, надбавки, доплати, виробничі премії та винагороди, що не мають разового характеру виплати.

А ось у п. 4 Порядку № 100 наведені виплати, які враховувати не треба. Серед них:

• одноразові премії, в тому числі до ювілеїв, пам’ятних дат, професійних свят;
• виплати за час, протягом якого за працівником зберігалася середня зарплата (відпускні, курси підвищення кваліфікації, простої тощо) і виплати, нараховані у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (лікарняні, декретні).

Усі виплати, що беруть участь у розрахунку, враховуємо в тому розмірі та в тому місяці, в якому вони нараховані

Крім премій, нарахованих:

• у поточному місяці за попередній;
• за квартал і триваліший період.

Утім у цьому моменті усе без змін. Єдина відмінність, що тепер з такими преміями довше морочитись, адже збільшився розрахунковий період з 2 до 12 місяців. Приклади врахування премій у середній ви знайдете у статті «Квартальна премія у розрахунку середньої зарплати» // «Оплата праці», 2023, № 10.

Розрахунок з окладу (МЗП)

Якщо працівник відпрацював менше одного календарного місяця або відсутній розрахунковий період, то за розрахунковий період беремо умовний період — 12 календарних місяців перед місяцем, в якому надається матдопомога. Ця ситуація стосується і того випадку, коли у розрахунковому періоді у працівника не було зарплати.

Розрахунок середньоденної зарплати у цих випадках проводимо виходячи з окладу працівника (новий абз. 4 п. 7 Порядку № 100). Якщо розмір окладу працівника нижчий за МЗП, розрахунок середньої зарплати проводимо з МЗП (абз. 22 п. 4 Порядку № 100). Також ураховуємо зайнятість працівника.

Середньомісячну зарплату для нарахування матдопомоги обчислюємо шляхом множення середньоденної зарплати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

При цьому формула розрахунку має такий вигляд:

ЗП_{сер. міс.} = ПО х З х 12 : Крд х Крд_{сер. міс.},

де ПО — посадовий оклад, якщо він менший за МЗП, то беремо розмір МЗП;

З — зайнятість працівника. Повна зайнятість — 1 штатна одиниця, неповна — частина штатної одиниці, яку обіймає працівник (0,25, 0,5, 0,75 тощо);

12 — умовна кількість місяців розрахункового періоду для обчислення середньої;

Крд — кількість робочих днів, передбачених графіком роботи установи, в умовному розрахунковому періоді.

Крд_{сер. міс.} — середньомісячна кількість робочих днів.

Обчислюємо на прикладах

Розглянемо приклади розрахунку матеріальної допомоги у розмірі середньої зарплати з урахуванням нововведень.

Приклад 4. Посадовій особі згідно із розпорядженням керівника ОМС (від 15.09.2023) має бути виплачена матеріальна допомога на «соцпобут» у розмірі середньомісячної зарплати. Припустимо, що загальна сума зарплати працівника за вересень 2022 — серпень 2023 року становить 105880 грн. Усі дні розрахункового періоду ним відпрацьовано повністю.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

105880 : 261 = 405,67 (грн),

де 261 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у розрахунковому періоду: вересень 2022 — серпень 2023 року (22_{вереснь} + 21_{жовтень} + 22_{листопад} + 22_{грудень} + 22_січень + 20_лютий + 23_{березень} + 20_{квітень} + 23_{травень} + 22_{червень} + 21_липень + 23_{серпень}).

Визначимо середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді:

261 : 12 = 21,75 (роб. дн.).

Обчислимо суми матдопомоги:

405,67 × 21,75 = 8823,32 (грн).

Приклад 5. До держоргану 01.09.2023 прийнято спеціаліста. Оклад — 5368 грн. Повна зайнятість. На підставі розпорядження керівника держоргану від 14.09.2023 держслужбовцю надано допомогу на «соцпобут» у розмірі середньомісячного заробітку.

Дата прийняття на роботу та дата виплати матдопомоги на «соцпобут» припадають на один місяць. Тож розрахунковий період складуть умовні 12 календарних місяців, що передують даті надання матдопомоги: вересень 2022 — серпень 2023 року. Згідно з графіком роботи держоргану у цьому періоді був 261 роб. дн.

Оклад працівника (5368 грн) нижчий за «мінімалку», що діє у вересні 2023 року (6700 грн). Тож розрахунок проводимо виходячи з МЗП.

Розмір матдопомоги дорівнює:

6700 х 12 : 261 х 21,75 = 6700 (грн),

де 21,75 — середньомісячна кількість робочих днів у розрахунковому періоді (261 : 12).

Матдопомога на «соцпобут» держслужбовцям

Постановою № 957 внесено зміни до п. 2 Порядку № 500*. З 12.09.2023 держслужбовцям матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань може надаватися один раз на рік у розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати на підставі особистої заяви у порядку, затвердженому керівником держслужби.

* Порядок надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затверджений постановою КМУ від 08.08.2016 № 500.

Нагадаємо, що матдопомога на «соцпобут» не є обов’язковою виплатою і виплачується за наявності коштів. Про це свого часу зазначили фахівці Мінсоцполітики у листах від 15.02.2017 № 355/0/101-17/281 та від 07.10.2016 № 1383/13/84-16.

Раніше (до змін, внесених постановою № 957) матдопомога на «соцпобут» могла надаватись держслужбовцям виключно у розмірі середньомісячної зарплати. Якщо коштів для виплати матдопомоги у розмірі середньої не вистачало, то таку допомогу взагалі не призначали і не виплачували.

Відтепер, якщо коштів для її виплати у розмірі середньомісячної зарплати недостатньо, то її можна виплати у меншому розмірі, наприклад у розмірі окладу або МЗП. Утім останнє слово у цьому питання залишається за керівником держоргану.

ВИСНОВКИ

• Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати при визначенні суми матдопомоги становлять 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю її надання.
• Якщо відсутній розрахунковий період або виплати у ньому, то розрахунок середньої проводимо виходячи з окладу працівника або розміру МЗП.
• Держслужбовцям матдопомога на «соцпобут» може надаватися один раз на рік у розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати.