Інформація по темі "" | Публікації по тегу
14.09.16
66893 2
Друкувати
Обране

Утримуємо із зарплати, не порушуючи при цьому КЗпП

Не часто, але іноді трапляється, що бухгалтеру доводиться утримувати із зарплати працівника не лише податки і внески, а ще й, наприклад, аліменти, суми надміру виплачених відпускних/лікарняних тощо. А чи дозволяє наше законодавство робити такі «інші», неподаткові відрахування? Зазирнемо до першоджерела...

Автор: Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці, buhgalter911@mail.ua

Можна чи не можна?

Закон невблаганний: відрахування із зарплати працівників можна робити тільки в передбачених ним випадках. Це прямо прописано у ст. 127 КЗпП.

Не можуть бути підставою для відрахування положення колективних або трудових договорів. Так, наприклад, якщо ваш роботодавець утримує із зарплати працівників так звані «штрафи» за запізнення на роботу, то він порушує законодавство про працю, навіть якщо можливість їх застосування зазначена в трудовому договорі, укладеному з працівником. Чому?

Таке «штрафування» не передбачено законом. Річ у тім, що запізнення — це дисциплінарна провина, за яку згідно із законом можна притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани або звільнення (див. ст. 147 КЗпП).

Стягнення штрафу — це, по суті, притягнення працівника до матеріальної відповідальності (див. гл. IX КЗпП). А це допустиме лише у разі, коли працівник своїми протиправними діями (бездіяльністю) заподіяв підприємству пряму дійсну шкоду.

Хоча «законодавчо підковані» роботодавці таке штрафування здійснюють не явно, а наприклад, шляхом зменшення премій.

Але давайте повернемося до наших баранів (тобто законних утримань із зарплати  ). У яких випадках наше законодавство дозволяє роботодавцю проводити утримання із зарплати працівника? Якщо це утримання:

1) у вигляді податків, зборів, внесків, сплата яких здійснюється роботодавцем від імені та за рахунок працівника з виплачуваних йому доходів (сьогодні це ПДФО та військовий збір);

2) які проводяться з метою забезпечення виконання зобов’язань перед третіми особами (наприклад, виплати за виконавчими документами);

3) із зарплати працівників для погашення заборгованості підприємству, де вони працюють.

З першими двома групами утримань усе зрозуміло. А от про третю групу давайте поговоримо детальніше. Адже, погодьтеся, уміючи, туди можна багато чого «загнати».

Розбираємося із заборгованостями

Вичерпний перелік підстав, які дають право роботодавцю проводити утримання із зарплати для погашення заборгованості працівника перед підприємством, наведено в ч. 2 ст. 127 КЗпП. Це утримання:

а) для повернення авансу, виданого в рахунок зарплати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок (про те, які помилки належать до лічильних, ми з вами поговоримо далі); для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування;

б) за невідпрацьовані дні відпустки у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку;

Майте на увазі: «відпускні» утримання не здійснюють у випадках, перелічених у ст. 22 Закону про відпустки.

в) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству (див. ст. 136 КЗпП).

Зверніть увагу! Якщо роботодавець помилково переплатив працівнику зарплату, то він має право утримати з останнього надміру отримане, тільки за умови, що така «халепа» сталася внаслідок допущеної лічильної помилки.

Якщо ж помилка нелічильна, то суму переплати працівник може повернути виключно добровільно. Поговоріть із ним. Якщо працівник скаже «так» — мерщій отримайте від нього письмове підтвердження лояльності, а також попросіть повернути «зайве» в касу або написати заяву з проханням утримати таку суму з його зарплати.

Ваш працівник відмовляється повернути помилково виплачені йому внаслідок нелічильної помилки кошти? Не поспішайте йти до суду — шанси виграти спір мізерні. А все через норми ст. 1215 ЦКУ. У ній зазначено: не підлягає поверненню безпідставно отримана виплата, у тому числі зарплата, якщо її роботодавець провів добровільно, за відсутності рахункової помилки з його боку і недобросовісності з боку працівника.

Що ж робити в такій ситуації? Нічого не залишається, як стягнути помилково виплачену зарплату з працівника, винного в допущенні нелічильної помилки  .

Можливість утримати з працівника надміру виплачену внаслідок помилки зарплату залежить від типу такої помилки — рахункова (лічильна) і нелічильна.

Як зрозуміти, які помилки лічильні, а які ні? У цьому допоможе розібратися наша схема.

 

Типи помилок, що призвели до нарахування зарплати у більшому розмірі

З видами помилок розібралися. Давайте поговоримо про те, як документально оформити процедуру утримання із зарплати.

Тільки так, і ніяк інакше!

Утримання із зарплати для погашення заборгованості працівника за своєчасно не поверненими сумами авансу, виданого на відрядження або під звіт (див. вище), проводять на підставі відповідного наказу (розпорядження) роботодавця. Причому для його видання має бути виконано дві умови.

Перше — працівник не оспорює підстави та розмір відрахувань.

Друге — не минув строк в один місяць з дня, встановленого для повернення авансу.

Згоду працівника на проведення утримань бажано зафіксувати письмово.

Якщо хоча б одну з умов не дотримано, роботодавець не має права видавати наказ (розпорядження) про утримання і, відповідно, проводити таке утримання. Але! Він може звернутися до суду з позовом (див. п4 ч. 1 ст. 232 КЗпП). Для цього роботодавцю відведено строк в один рік з дня виникнення права на утримання відповідних сум.

Знадобиться наказ (розпорядження) роботодавця і тоді, коли необхідно утримати із зарплати працівника суми, надміру виплачені внаслідок лічильних помилок. Як і у випадку, що розглядається вище, такий наказ (розпорядження) має бути видано не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми. Проте в цьому випадку згода працівника для утримання таких сум не потрібна.

Причому, якщо роботодавець проґавив строк видання наказу про стягнення надміру виплаченої зарплати, то навіть звернення до суду йому, найімовірніше, не допоможе. У такому разі представники Феміди стануть на бік працівника (лист Мінпраці від 23.10.2009 р. № 248/06/186-09). Виходить, що після закінчення окресленого місячного строку для видання наказу працівник може повернути надлишок зарплати тільки на добровільній основі.

Що ж робити за ситуації, коли суд прийняв рішення на користь працівника або були прострочені терміни для видання наказу про стягнення суми з працівника? Роботодавець може вдатися до крайніх заходів — стягнути надміру виплачену зарплату з винної особи.

Такою винною особою скоріш за все буде бухгалтер, іноді — спеціаліст відділу кадрів, який помилився при заповненні табеля обліку використання робочого часу  .

Також на підставі наказу (розпорядження) здійснюють утримання за невідпрацьовані дні відпустки у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку*.

* Для вас буде цікавою стаття «Відрахування за дні відпустки при звільненні: відображаємо в ЄСВ-звіті» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 13).

Не обійтися без цього документа і тоді, коли працівника притягають до матвідповідальності (якщо сума відшкодування не перевищує розміру середнього заробітку винної особи). Причому за такої ситуації відповідний наказ (розпорядження) має бути видано не пізніше 2 тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Звернення наказу до виконання можливе не раніше 7 днів з дня повідомлення про це працівнику ( ч2 ст. 136 КЗпП).

Майте на увазі: під зверненням до виконання слід розуміти передання розпорядження бухгалтеру за розрахунками з працівниками, а не реальне утримання.

Важливо! Утримуючи дозволені законом виплати із зарплати працівника, пам’ятайте про обмеження. Про них поговоримо далі.

Обмеження утримань

Проводячи неподаткові утримання із зарплати, слід враховувати обмеження, встановлені ч. 1 ст. 128 КЗпП. Озвучимо їх.

При кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50 % зарплати, яка належить до виплати працівникові.

У разі утримання за кількома виконавчими документами розмір відрахувань не повинен перевищувати 50 % зарплати, а в разі утримання аліментів на неповнолітніх дітей — 70 %.

Важливо! Зазначену процентівку застосовують до суми зарплати після проведення усіх обов’язкових утримань (податків, зборів)!

У загальному випадку при утриманні надміру виплачених коштів сума всіх відрахувань із зарплати (після утримання ПДФО, військового збору) не повинна перевищувати 20 %.

Виняток із наведеного правила — ситуація, коли утримання відбувається на підставі заяви працівника. У цьому випадку роботодавець має право утримати із заробітної плати працівника і перерахувати за зазначеним у заяві напрямом ту суму грошових коштів, яку такий працівник зазначив у цій заяві.

І ще один важливий момент. На практиці цілком можлива ситуація, коли 20 (50, 70)-відсотковий бар’єр не дозволяє в одному місяці покрити всю суму помилково виплаченої зарплати. Як бути? Стягуйте таку суму «помилки» із зарплати наступних місяців до повного її покриття.

Пояснимо на прикладі. Припустимо, у серпні 2016 року працівнику через лічильну помилку надміру виплатили зарплату в сумі 900 грн. («чиста» сума). Помилку виявили у вересні 2016 року. Зарплата працівника за вересень 2016 року — 5000,00 грн. (ПДФО — 900,00 грн., військовий збір — 75,00 грн.). Отже, максимальний розмір утримань ( ч. 1 ст. 128 КЗпП) з вересневої зарплати працівника становить:

(5000,00 - 900,00 - 75,00) х 20 : 100 = 805 грн.

Виходить, що із зарплати за вересень 2016 року можна утримати 805,00 грн. Залишок суми у розмірі 95 грн. (900 - 805) буде утримано із зарплати за жовтень 2016 року (якщо максимальний розмір утримань дозволить це зробити).

 

БУХГАЛТЕР 911, ВЕРЕСЕНЬ, 2016/№ 38

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Бухгалтер 911



Коментарі
2
Ольга
20.09.2016
"Тот не ошибается, кто ничего не делает" - народная пословица.
Слава
22.11.2018
А чому хтось повинен платити за чужі помилки
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі