Відрядження новачка: оплачуємо правильно

Загальні вимоги

Оплата праці відряджених працівників здійснюється відповідно до трудового або колективного договору. При цьому розмір такої оплати не може бути нижчим середнього заробітку відповідного працівника. Такі вимоги передбачено ч. 4 ст. 121 КЗпП.

Таким чином, для правильного розрахунку оплати днів відрядження слід:

1) визначити денний заробіток;

2) розрахувати середньоденну зарплату;

3) порівняти ці два показники.

Якщо в результаті обчислень сума середньоденної зарплати перевищує суму денного заробітку, то робочі дні у відрядженні оплачуємо виходячи із середньоденної зарплати. Якщо навпаки, тоді оплату здійснюємо відповідно до трудового договору як за звичайні робочі дні.

Такого правила повинні дотримуватися роботодавці всіх галузей бюджетної сфери, крім держслужби. Для держслужбовців ч. 5 ст. 42 Закону про держслужбу* установлено особливий порядок оплати робочих днів за період відрядження. Для них такий період оплачується як звичайні робочі дні. Ніяких порівняльних розрахунків проводити не потрібно (див. лист Мінсоцполітики від 08.11.2016 № 1584/13/84-16).

^* Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Денний заробіток

Його розраховуємо виходячи із зарплатних виплат за повністю відпрацьований місяць. Тобто розрахунок проводимо так, ніби працівник відпрацював увесь місяць повністю (навіть якщо його прийняли не з початку місяця).

При визначенні денного заробітку враховують усі елементи заробітної плати, які працівник отримує в місяці відрядження: оклад, доплати (включаючи доплату до МЗП), надбавки, премії, що не носять разового характеру, суми індексації тощо (див. листи Мінсоцполітики від 06.08.2014 № 1126/13/84-14 та від 05.03.2012 № 204/13/184-12).

У зазначеній ситуації загальний заробіток працівника у березні 2022 року (якби він був відпрацьований повністю) дорівнює 6500 грн (3565_оклад + 2935_{доплата до МЗП}).

Кількість робочих днів згідно з графіком роботи в березні 2022 року — 22 роб. дн.

Визначимо денний заробіток.

Середня зарплата

За загальними правилами, встановленими абз. 3 п. 2 Порядку № 100, розрахунок середньої зарплати здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю направлення у відрядження.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було зарплати або ж немає розрахункового періоду, оскільки подія, з якою пов’язаний розрахунок, настала в місяці прийняття на роботу, то розрахунок проводимо з установленого йому окладу.

Отже, перш ніж проводити розрахунок середньоденної зарплати з посадового окладу, спочатку слід порівняти його розмір з «мінімалкою», яка діє на час розрахунку.

У випадку, що розглядається, оклад працівника є меншим за МЗП (3565 грн < 6500 грн), тому розрахунок проводимо виходячи з розміру мінзарплати.

Суму середньоденної зарплати знаходимо так. Мінзарплату множимо на 2 (місяці) і ділимо на кількість робочих днів у 2-місячному розрахунковому періоді, що передує місяцю відрядження, за графіком роботи установи.

Визначимо розмір середньоденної зарплати.

Порівнюємо цей показник з денним заробітком за березень 2022 року. У нашому випадку перемагає середньоденна зарплата, адже вона виявилася більшою за денний заробіток (333,33 грн > 295, 45 грн). Тому період відрядження оплачуємо за «середньою».

Оплата за три робочі дні відрядження (9, 10 та 11 березня) становить:

333,33 грн х 3 роб дн. = 999,99 грн.

Доплата до МЗП

Якщо робочі дні, що припали на період відрядження працівника, оплачуємо за середньою зарплатою, включати останню до суми заробітку за місяць для порівняння з МЗП не потрібно. Водночас для визначення суми доплати до «мінімалки» слід визначати МЗП пропорційно відпрацьованим дням (без урахування робочих днів у відрядженні, оплачених за «середньою»). Приклад такого розрахунку ви можете знайти у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 8, с. 29 — 30.

Інша річ, коли період, протягом якого працівник перебував у відрядженні, оплачуються як звичайні робочі. У такому разі доплату до мінзарплати визначаємо в загальному порядку, як за повністю відпрацьований місяць (див. лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 322/0/101-17/282).