UA | RU
03.08.18

Який оклад застосовувати при визначенні коефіцієнта коригування «середньої»: «схемний» чи підвищений? Відповідає Мінсоцполітики

У листі, що коментується, фахівці Мінсоцполітики відповіли на наступне запитання:



«Якщо працівник має право на підвищення посадового окладу за певних підстав (наприклад, за тип закладу, за контингент учнів, за шкідливі умови праці тощо), то який оклад застосовувати при розрахунку коефіцієнта коригування середнього заробітку, відповідно до п. 10 Порядку № 100: підвищений чи «схемний» за ЄТС?»

Але перш ніж перейти до відповіді Міністерства, пояснимо, у чому полягає суть цього питання.

Річ у тім, що згідно з абз. 1 п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігаються середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Коефіцієнт коригування визначають шляхом ділення окладу, встановленого працівникові після підвищення посадових окладів, на оклад, який був у такого працівника до підвищення. При цьому для кожного працівника розраховують свої коефіцієнти коригування. І такі коефіцієнти обчислюють окремо за кожен період, коли відбувалося підвищення посадових окладів (тарифних ставок). Тобто, якщо в розрахунковому періоді зарплата підвищувалася декілька разів, то потрібно розраховувати декілька коефіцієнтів (розрахунковий період ділимо на періоди і для кожного розраховуємо свій коефіцієнт).

Тим часом деяким працівникам бюджетної сфери передбачено встановлення підвищення посадового окладу за певних підстав (наприклад, за тип закладу, за контингент учнів, за роботу у шкідливих умовах тощо).

Так, для працівників закладів освіти посадові оклади підвищуються відповідно до норм Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102), та постанови КМУ «Про затвердження розмірів підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) та додаткової оплати за окремі види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки» від 20.04.2007 р. № 643. При цьому згідно з п. 34 Інструкції № 102 у випадку, коли працівникам закладів освіти передбачено підвищення ставок (окладів), то з урахуванням підвищення утворюються нові ставки (оклади).

У свою чергу, працівники закладів охорони здоров’я мають право на підвищення окладів згідно з п.п. 2.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови № 308/519). І такі підвищення є елементом формування нового посадового окладу (тарифної ставки) з підвищенням, розмір якого встановлюється працівнику в графі 12 тарифікаційного списку (додаток 1 до Умов № 308/519). Саме такий підвищений оклад затверджується у штатному розписі закладу охорони здоров’я у графі «Посадовий оклад (грн.)» відповідно до вимог постанови КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 р. № 228.

Отже, враховуючи вищезазначене, підвищення посадового окладу є елементом формування нового окладу (ставки) з підвищенням, розмір якого встановлюється працівнику в штатному розписі і на який нараховуються доплати, надбавки тощо.

У зв’язку з цим і виникає запитання: якщо працівник має право на підвищення окладу, то при розрахунку коефіцієнта коригування «середньої» застосовувати підвищений оклад чи «схемний» за ЄТС?

У своїй відповіді фахівці Мінсоцполітики зазначили, що коефіцієнт, на який необхідно відкоригувати виплати, які враховуються при обчисленні «середньої», розраховується шляхом ділення окладу, встановленого працівникові у штатному розписі після підвищення, на його оклад, зазначений у штатному розписі до підвищення.

Якщо взяти до уваги таке роз’яснення, а також усе вищезазначене, то можна дійти висновку, що при визначенні коефіцієнта коригування середнього заробітку для працівників, які мають право на підвищення посадових окладів (за певних підстав),слід враховувати підвищений оклад, адже саме він встановлюється у штатному розписі. І хоча свою думку фахівці «працезарплатного» відомства висловили досить обережно, вона цілком зрозуміла. Адже, якщо подивитися на попередні роз’яснення Мінсоцполітики з приводу розрахунку коефіцієнта коригування (див. листи від 11.01.2016 р. № 11/13/84-16, від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416), то в них взагалі була відсутня фраза про те, що в розрахунку слід застосовувати саме оклад із штатного розпису.

Таким чином, резюмуємо: якщо працівник має право на підвищення окладу, то при розрахунку коефіцієнта коригування «середньої» застосовують підвищений окладпрацівника, а не «схемний» оклад за ЄТС.

Володимир БУДЗ, економіст-аналітик

БЮДЖЕТНА БУХГАЛТЕРІЯ
Липень , 2018/№ 28

 

 
Газета «Бюджетна бухгалтерія»


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це

Коментарі (3)
Тетяна
03.08.2018
Чи потрібно нараховувати щорічну відпустку на соціальну відпустку по вагітності та пологах?
Вадим
03.08.2018
Як казали в одній рекламі " іноді краще жувати ніж говорити", реально більшість роз"яснень мінсоц , ще більше заплутують ситуацію і суперечать логіці, а подекуди і попереднім роз"ясненням того ж мінсоцу. Чому потрібно брати "підвищений" оклад, якщо підвищення це не постійна складова заробітної плати, воно встановлюється і знімається залежно від умов праці. Наприклад вчитель 11 місяців мав схемний оклад, а в 12 відбулося підвищення окладів і також йому присвоїли звання старший вчитель, яке дає 10% підвищення окладу. Як в даному випадку проводити коригування ? Особисто мені здається, що корегування зарплати за 11 місяців по підвищеному окладі суперечить абзацу 3 п.10 постанови№100.
Інна
07.08.2018
Це явний маразм......а якщо заклад змінює свій статус і при цьому змінюються розміри підвищень...н-д: ліцей реорганізувався у заклад для дітей-сиріт.......пишуть "шо попало"
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі