Статті: Закупівлі за держкошти

Центр позашкільної освіти отримав запрошення на участь у всеукраїнському конкурсі в іншому населеному пункті. Чи можна компенсувати витрати на проїзд керівнику гуртка і дітям, які братимуть участь у ньому?

Бюджетна установа на початку 2025 року уклала прямий договір про надання послуг з охорони приміщення. У квітні отримали від контрагента інформацію про те, що така юрособа з 01.05.2025 буде реорганізована, а її назва — змінена. Чи обов’язково в такому разі зменшувати суму укладеного договору, а потім укладати новий договір з новою юрособою? Чи достатньо у договорі змінити лише інформацію про контрагента? Якими мають бути дії установи-замовника?

Бюджетна установа в січні 2025 року уклала прямий договір про надання послуг доступу до мережі «Інтернет». На момент укладання договору його підписав чинний керівник установи. Але у квітні керівника установи було звільнено та призначено іншу особу. Чи обов’язково в такому разі вносити зміни до договору? Якими мають бути дії установи? Чи має право новий керівник підписувати акт виконаних робіт?

Нещодавно Мінекономіки вирішило підкоригувати закупівельне законодавство, а саме Порядок № 708*. Цього разу йдеться про зміни, внесені наказом № 852**. У чому полягає суть цих новацій, читайте у нашому матеріалі.

Капітальний ремонт не обходиться без складання проєктно-кошторисної документації (далі — ПКД). Тож у цій статті приділимо увагу питанню її складання. Також поговоримо про авторський і технічний нагляд.

Для опалення будівлі установа використовує твердопаливний котел. У зв’язку з цим подали декларацію зі сплати екоподатку, але й досі не отримали дозвіл на викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. Податківці стверджують, що ми не мали права використовувати котел без отримання такого дозволу. Чи дійсно це так? Чи передбачено чинним законодавством відповідальність за використання котла без отримання дозволу?

Минулого року бюджетна установа отримала грошову допомогу від ЮНІСЕФ. У лютому 2025 року провели відкриті торги на закупівлю обладнання для їдальні. Джерело фінансування такої закупівлі — кошти, отримані від благодійника, та кошти місцевого бюджету. Скільки потрібно укладати договорів про закупівлю: один чи два? Чи потрібно в договорі зазначати джерело фінансування такої закупівлі?

Бюджетна установа уклала договір про надання послуг доступу до мережі «Інтернет». На момент підписання договору про закупівлю інтернет-провайдер не був платником ПДВ. З огляду на це, всі суми в договорі зазначені без урахування ПДВ. Але з лютого цього року він став платником ПДВ. Чи обов’язково в такому разі вносити зміни до договору? Якими мають бути дії установи-замовника?

Бюджетна установа планує придбати комп’ютерну техніку на суму 300 тис. грн. Дізналися про необхідність повідомити Мінцифри про укладений договір на закупівлю такого обладнання. Чи обов’язково під час подання повідомлення додавати договір? Чи передбачено чинним законодавством відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання повідомлення до Мінцифри про укладений договір?

Учасники закупівель мають право подати скаргу щодо ухвалених рішень, дій або бездіяльності замовника. Як же діяти замовникам у разі оскарження та яку відповідальність передбачено за невиконання рішень органу оскарження? Відповіді на ці та інші запитання знаходимо в черговому листі* Мінекономіки.