28.11.16

Е-торги: що нового у «Прозорро»

Нагадаємо, що у попередніх номерах нашого видання ми аналізували ті проблемні питання, з якими можуть стикнутися замовники при проведенні електронних публічних закупівель. А для того, щоб убезпечити вас від порушень, ми надавали відповідні практичні поради. Дійсно, оскільки з введенням електронних закупівель не тільки змінилася нормативна база, а й відбулася зміна у самому механізмі проведення закупівель, тож часто і виникають запитання, як діяти в тій чи іншій ситуації. Сьогодні ж продовжимо нашу розмову про окремі особливості у сфері е-торгів.



Автор: Дуброва Ярослава, консультант з публічних закупівель

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон № 922 — Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922.

Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» від 22.03.2016 р. № 490.

Порядок розміщення інформації — Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 р. № 477.

Порядок — Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309.

ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

Система «Прозорро», система  електронна система закупівель «Прозорро».

Мінекономрозвитку, Уповноважений орган — Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

АМКУ — Антимонопольний комітет України.

ЕЦП — електронний цифровий підпис.

ЦЗО — Центральний засвідчувальний орган Міністерства юстиції України.

АЦСК — Акредитований центр сертифікації ключів.

Нові можливості у системі «Прозорро»

Не секрет, що не всі передбачені законодавством алгоритми проведення публічних закупівель були реалізовані в системі «Прозорро». Зазначене пов’язане з певними технічними особливостями системи. Разом з тим систему постійно доопрацьовують з метою удосконалення.

Так, ще донедавна у системі з трьох передбачених Законом № 922 електронних процедур можна було провести тільки відкриті торги та переговорну процедуру закупівлі, бо процедура конкурентного діалогу не була реалізована в системі «Прозорро».

І от з 26 жовтня цього року замовники вже мають можливість провести у системі «Прозорро» таку процедуру закупівлі, як конкурентний діалог.

А оскільки згадана процедура є не тільки новою в Законі № 922 (попередньо в «паперових» торгах такої процедури не було передбачено), а й щойно реалізованою в системі «Прозорро», то замовників варто ознайомити з особливостями проведення конкурентного діалогу в цій системі, щоб вони не помилилися. А ще й тому важливо розібратися у цій процедурі закупівлі, що саме такий вид торгів може бути більш прийнятний для замовника за певних обставин, ніж звичайні відкриті торги.

З огляду на те, що під час проведення конкурентного діалогу в замовника можуть також виникати проблемні ситуації, подібні до тих, що виникають при відкритих торгах (оскільки система закупівель одна), то ми через призму цієї новореалізованої процедури закупівлі розглянемо також й існуючі підводні рифи, аби замовник не спіткнувся.

Отже, насамперед звернемо увагу на те, що конкурентний діалог, як і дві інші процедури закупівель, має бути запланований замовником у річному плані закупівель.

ДОВІДКА

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 922 закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форма річного плану закупівель затверджена наказом № 490.

Річний план закупівель та зміни до нього безоплатно оприлюднюють на веб-порталі www.prozorro.gov.ua протягом 5 календарних днів з дня їх затвердження.

Тобто вже на етапі планування закупівель замовник має розуміти, чи є в нього підстави для проведення саме такого виду процедури, адже конкурентний діалог проводять за наявності певних умов.

Важливо! Умови для застосування замовником конкурентного діалогу законодавець визначив такі:

1) замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;

2) предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог, виконання яких потребує переговорів.

Зауважте, що конкурентний діалог застосовують тільки для закупівлі послуг або робіт.

Таку процедуру закупівлі, як конкурентний діалог, на відміну від інших процедур, проводять у два етапи. Які особливості кожного з етапів та які підводні рифи можуть чекати замовника, аналізуймо далі. При цьому для комплексного бачення та розуміння саме такого виду процедури розглянемо, як це передбачено у законодавстві та як нині реалізовано в системі.

Конкурентний діалог: І етап

Схема 1: І-й етап конкурентного діалогу

Далі від схематичного аналізу перейдемо до практичного дослідження цього етапу торгів.

Як передбачено законодавцем у ч. 1 ст. 10 Закону № 922, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію — не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у ч. 4 цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Разом із цим у ч. 2 ст. 34 Закону № 922 законодавець передбачив, що строк подання тендерних пропозицій для участі в першому етапі конкурентного діалогу не може бути меншим ніж 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентного діалогу на www.prozorro.gov.ua.

Отже, щоб замовнику дотриматися положень Закону № 922, йому необхідно комплексно аналізувати вимоги цього Закону. Тобто враховувати і загальні строки оприлюднення оголошення про початок торгів, і строк, передбачений для подання тендерних пропозицій на першому етапі конкурентного діалогу.

Зауважте, що під час створення у системі «Прозорро» оголошення про проведення закупівлі замовник, залежно від очікуваної вартості закупівлі, має обрати вид процедури: конкурентний діалог або конкурентний діалог з публікацією англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 133 тис. євро для товарів/послуг, 5150 тис. євро для робіт.

 

Важливо! Оголошення про проведення конкурентного діалогу варто оприлюднити не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня розкриття тендерних пропозицій на першому етапі конкурентного діалогу. При цьому якщо це «міжнародні» торги, тобто очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну для товарів і послуг 133 тисячам євро, а для робіт — 5150 тисячам євро, то в зазначений строк оголошення обов’язково додатково оприлюднюють англійською мовою.

Отже, з дня оприлюднення в системі оголошення про проведення процедури конкурентного діалогу до кінцевого строку подання учасниками тендерних пропозицій для участі в першому етапі закупівлі має бути не менше 30 календарних днів.

Оголошення про проведення конкурентного діалогу замовник оприлюднює на www.prozorro.gov.ua через електронний майданчик. Форма такого оголошення затверджена наказом № 490.

ДОВІДКА

Відповідно до Порядку розміщення інформації, розміщення інформації в системі здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.

Автоматизоване робоче місце замовника — це електронний сервіс на авторизованих електронних майданчиках.

Як передбачено Порядком розміщення інформації, датою та часом оприлюднення/подання інформації в системі є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце замовника/учасника/органу оскарження. Розміщенням/оприлюдненням інформації вважається її наявність в системі в інтерактивному режимі реального часу.

Зауважте, що як оголошення про проведення конкурентного діалогу, так і тендерну документацію для цієї процедури закупівлі замовник має оприлюднити не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня розкриття тендерних пропозицій, щоб не обмежити участь потенційних учасників у закупівлі.

Слід зазначити, що за Законом № 922 в тендерній документації для першого етапу конкурентного діалогу замовник обов’язково зазначає:

1

критерії оцінки

2

кваліфікаційні критерії до учасників відповідно до ст. 16 Закону № 922 та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним критеріям

3

вимоги, встановлені ст. 17 Закону № 922 та інформацію про спосіб документального підтвердження відповідності учасників встановленим вимогам згідно із законодавством

4

пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, час та місце, у якому виконуватимуться роботи чи надаватимуться послуги

Зауважте, що тендерну документацію замовник формує та подає в електронному вигляді.

ДОВІДКА

Наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 р. № 680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедур закупівель — відкриті торги та конкурентний діалог.

На першому етапі конкурентного діалогу всі учасники подають тендерну пропозицію, в якій надають інформацію про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, які замовник визначив у тендерній документації, та опис рішення про закупівлю. При цьому на першому етапі конкурентного діалогу учасники не зазначають ціну тендерної пропозиції.

Як і при відкритих торгах, тендерна пропозиція учасника має містити підтвердження надання ним забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено в оголошенні про проведення процедури закупівлі.

Учасник подає тендерну пропозицію в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначає відповідну інформацію. При цьому учасник завантажує в систему необхідні документи, що вимагає у тендерній документації замовник.

Варто звернути увагу, що інформацію з описом рішення про закупівлю для першого етапу конкурентного діалогу учасники подають у тендерній пропозиції окремим файлом.

Нагадаємо, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію. При цьому до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота) учасник може подати також лише одну пропозиціюальтернативні не подаються.

Завантажену тендерну пропозицію система автоматично вносить до реєстру. Нагадаємо, що форму цього реєстру також затверджено наказом № 490.

При цьому система автоматично формує та надсилає учаснику повідомлення про отримання його пропозиції, в якому зазначено дату й час такого отримання.

Так само, як і при відкритих торгах, учасник може внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати поданого забезпечення тендерної пропозиції.

Після того, як закінчився строк подання тендерних пропозицій, система розкриває всю інформацію та документи, зазначені в пропозиціях учасників.

 

Увага! Інформацію з описом рішення про закупівлю система не розкриває для публічного доступу, така інформація видна тільки замовнику.

Нагадаємо, що за Законом № 922 не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Зауважте, що конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну (на другому етапі торгів), інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 Закону № 922 і вимогам, установленим ст. 17 цього ж законодавчого акта.

ДОВІДКА

Протокол розкриття тендерних пропозицій формує система за затвердженою наказом № 490 формою та в день розкриття тендерних пропозицій автоматично оприлюднює його.

 

Важливо! Якщо до участі в процедурі конкурентного діалогу подано менше трьох пропозицій, то замовник має прийняти рішення про відміну торгів.

Проблематика з відміною конкурентного діалогу на І етапі

Здавалося б, як добре, що вже всі процедури закупівель реалізовані в системі «Прозорро» для проведення замовниками. Але, на жаль, маємо певну проблему. Тож далі про все детально.

Слід звернути увагу: для того щоб відбувся перший етап конкурентного діалогу, необхідно:

— по-перше, щоб для участі в ньому було подано не менше трьох тендерних пропозицій;

— по-друге, щоб до переговорів (діалогу) було допущено замовником усіх невідхилених учасників, але не менше трьох таких учасників.

І тут виникає проблема: що робити, коли подано дві пропозиції або допущено до діалогу дві пропозиції? Здавалося б, треба відмінити торги. Але давайте згадаємо, які нині є в Законі № 922 підстави для відміни торгів.

Так, ст. 31 Закону № 922 законодавець встановив виключний перелік підстав для відміни торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 922 замовник відміняє торги в разі:

1

відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг

2

неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель

3

порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом

4

подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій

5

допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками — менше трьох пропозицій

6

відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом

Нагадаємо, що торги може бути відмінено частково (за лотом).

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону № 922 замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі:

1

якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі

2

якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок непереборної сили

3

скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг

Як бачимо із зазначеного вище переліку підстав для відміни торгів та визнання їх такими, що не відбулися, такої підстави, як допущення до діалогу (або другого етапу конкурентного діалогу) менше трьох тендерних пропозицій, немає.

Та разом із тим п. 4.11 Стандартного сценарію ручного тестування електронних майданчиків за третім рівнем акредитації передбачено, що дії користувача, тобто замовника, у випадку скасування торгів, коли до переговорів допущено менше трьох учасників, відсутні, а дія виконується автоматично.

При цьому процедура закупівлі переводиться системою у статус «Торги відмінено», а причини скасування оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу та електронному майданчику.

Зі Стандартним сценарієм можна ознайомитися на офіційному сайті Мінекономрозвитку www.me.gov.ua.

Отже, між тим, як прописано в Законі № 922 механізм відміни торгів, та тим, як це реалізовано в системі, є певна неузгодженість. Тож із цього питання чекаємо відповідей в Інформаційному ресурсі на сайті Мінекономрозвитку.

Якщо тендерні пропозиції для участі в І етапі конкурентного діалогу подали три (або більше) учасників, то процедура не відміняється, а після розкриття пропозицій замовник їх розглядає на відповідність установленим у тендерній документації вимогам.

Після розгляду тендерних пропозицій замовник по кожній із них приймає рішення, чи відхилити її, з обґрунтуванням (одна або декілька причин), обираючи їх із випадаючого списку, чи допустити (запросити) до переговорів, заповнюючи певні поля у формі протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Після заповнення форми протоколу замовник в робочому кабінеті на електронному майданчику натискає відповідну «кнопку» щодо формування і завантаження протоколу розгляду тендерних пропозицій в систему. Не забуваймо, що на вказаний протокол необхідно накласти електронний цифровий підпис, аби уникнути порушення законодавства та адміністративної відповідальності в майбутньому.

ДОВІДКА

До формування в системі протоколу розгляду тендерних пропозицій процедура закупівлі буде в статусі «Перекваліфікація». На цьому етапі замовник може у разі помилкового відхилення чи допущення до переговорів того чи іншого учасника ще внести відповідні зміни до протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Після того ж, як буде сформовано протокол розгляду тендерних пропозицій, система переведе процедуру закупівлі в статус «Опубліковано протокол розгляду», і замовник не зможе повторно виконати дії щодо зміни статусу (відхилено/допущено) по комусь із учасників І етапу конкурентного діалогу.

Далі система самостійно розсилає учасникам повідомлення про відхилення їх пропозиції або ж запрошення до переговорів.

 

Важливо! Перед оприлюдненням у системі протоколу розгляду тендерних пропозицій тендерним комітетом має бути прийнято протокольне рішення на його засіданні щодо розгляду тендерних пропозицій.

Переговори з учасниками замовник проводить з кожним окремо. Водночас замовник може додатково проводити спільні зустрічі з усіма учасниками.

 

Увага! Переговори проводяться поза системою.

Під час переговорів сторонами можуть бути обговорені всі аспекти закупівлі з метою визначення засобів та рішення щодо робіт чи послуг, що планується закупити.

 

Важливо! Замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників та розкривати іншим учасникам запропоновані рішення або іншу конфіденційну інформацію, отриману від учасника, який бере участь у переговорах, без його згоди.

Слід зазначити, що замовник проводить діалог до визначення рішення щодо закупівлі. Після завершення діалогу замовник вносить зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі або визначає нові характеристики предмета закупівлі відповідно до вимог Закону № 922 та запрошує всіх учасників, які брали участь у діалозі (тобто в переговорах), взяти участь у ІІ етапі конкурентного діалогу.

Зауважте, що хоч у Законі № 922 й не передбачено блокування системою торгів до подання скарги в АМКУ, але в системі реалізовано таким чином, що протягом 5 календарних днів після формування та оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій замовник не зможе оголосити початок ІІ етапу конкурентного діалогу, бо дії замовника блокуватиме система. Цей час надається для оскарження в АМКУ рішення замовника про допуск/недопуск учасників до ІІ етапу конкурентного діалогу.

ДОВІДКА

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 18 Закону № 922 скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом 5 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Не зайвим буде звернути увагу як замовників, так і учасників торгів на те, що нині в системі вже реалізована можливість довантажувати документи до скарги.

Так, орган оскарження має право залучати для отримання консультацій та експертних висновків представників державних органів (за погодженням з керівниками державних органів), експертів і спеціалістів, які не можуть бути пов’язаними особами та володіють спеціальними знаннями, необхідними для професійного та неупередженого розгляду скарги. При цьому Законом № 922 передбачено, що суб’єкт оскарження та замовник можуть надавати висновки експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями. Висновки таких представників державних органів, експертів та спеціалістів оприлюднюються в електронній системі закупівель та долучаються до матеріалів справи про розгляд скарги.

ДОВІДКА

Відповідно до ч. 10 ст. 18 Закону № 922 орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель.

Конкурентний діалог: ІІ етап

Для проведення ІІ етапу конкурентного діалогу замовник відкриває на майданчику оголошення ІІ етапу та зазначає і редагує відповідні поля у формі для оприлюднення, зокрема строк виконання робіт чи надання послуг, кінцевий строк подання тендерних пропозицій. При цьому кінцевий строк подання тендерних пропозицій встановлюється не раніше ніж через 15 календарних днів з дати створення в системі оголошення ІІ етапу.

ДОВІДКА

Як передбачено ч. 2 ст. 34 Закону № 922, строк подання тендерних пропозицій на другому етапі становить не менше 15 календарних днів з дня отримання запрошення взяти участь у другому етапі.

Зауважте, що замовник не може змінити такі поля, як, зокрема:

1

підтип процедури закупівлі «Відкриті торги» чи «Відкриті торги з публікацією англійською мовою»

2

очікувана вартість закупівлі

3

нецінові показники (критерії оцінки)

Система автоматично копіює з оголошення І етапу в оголошення ІІ етапу відповідну інформацію (певні поля закриті для редагування), зокрема інформацію по допущених до ІІ етапу учасниках.

При цьому замовник завантажує оновлену тендерну документацію з урахуванням діалогу на І етапі процедури закупівлі.

За Законом № 922 на другому етапі конкурентного діалогу учасники повинні подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

Зауважте, що участь в цьому етапі конкурентного діалогу беруть тільки ті учасники, яких замовник запросив на попередньому етапі після проведення переговорів (діалогу). Тож фактично замовник знає, які учасники будуть грати в аукціоні.

При цьому розгляд та оцінка тендерних пропозицій учасників на ІІ етапі здійснюються відповідно до ст. 28 цього Закону.

ІІ етап конкурентного діалогу проходить за такою ж схемою, як відкриті торги. При цьому залежно від очікуваної вартості конкурентного діалогу ІІ його етап проходить або за механізмом «українських» торгів (аукціон — розгляд тендерної пропозиції переможця), або за механізмом «міжнародних» торгів (розгляд тендерних пропозицій — аукціон).

Слід враховувати: незалежно від того, який це етап конкурентного діалогу, тендерні пропозиції для участі у процедурі закупівлі необхідно подавати через електронний майданчик у системі електронних закупівель «Прозорро» завчасно.

Радимо учасникам не відкладати подання тендерної пропозиції на останній момент. Оскільки для завантаження документів через електронний майданчик, для синхронізації майданчика з центральною базою даних потрібен відповідний час. І на практиці спостерігається, що учасники не встигають завантажити повною мірою весь перелік документів та інформації, що вимагає замовник. Як наслідок, після розкриття тендерних пропозицій з’ясовується, що пропозиція не містить усіх необхідних документів. Зазначене є підставою для відхилення замовником такої тендерної пропозиції.

Так, якщо у випадку з оскарженням, про що говорили вище, вирішення технічної проблеми з дозавантаженням документів у систему після подання скарги — це плюс, то існування на сьогодні проблеми з тим, що учасники можуть дозавантажувати документи в систему після завершення періоду подання пропозицій, — це мінус.

Дійсно, на сьогодні реалізована в системі можливість для переможця торгів завантажити необхідні документи згідно зі ст. 17 Закону № 922, які вимагає замовник після оприлюднення в системі повідомлення про намір укласти договір.

Нагадаємо, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону № 922 переможець торгів у строк, що не перевищує 5 календарних днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пп. 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 цієї статті.

Тож для реалізації саме вказаної норми система не блокує завантаження учасниками (переможцем) документів після закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Але, на жаль, як учасники, так і замовники невірно розуміють таку технічну можливість. Так, учасники дозавантажують певні документи, які або не встигли, або забули попередньо завантажити, вже після завершення строку подання пропозицій. А замовники вважають, що раз система пропускає завантаження таких документів, то їх можна розглядати. При цьому й одні, й інші діють неправильно.

Зауважте, що точні дата та час завантаження документів учасника відображаються у системі як активне посилання «Документи» навпроти назви учасника у формі Реєстру отриманих тендерних пропозицій.

Отже, замовник має на етапі розгляду пропозицій розглядати тільки ті документи, що були подані до завершення строку подання пропозицій. При цьому врахування «прострочених» документів може загрожувати замовнику адміністративною відповідальністю.

Також на практиці виникають ситуації, коли в процедурі закупівлі бере участь учасник, який подав одну й ту ж пропозицію, але з двох електронних майданчиків. Як наслідок, маємо ситуацію, коли від однієї юридичної особи до аукціону система допускає дві пропозиції. І нюанс в тому, що система не блокує подання двох пропозицій від одного учасника на одну й ту ж саму процедуру закупівлі. Тож знову тягар відповідальності лягає на замовника. Отже, радимо прописати в тендерній документації, що кожен учасник подає тільки одну пропозицію. Таким чином, замовник зможе потім відхилити такого учасника за невідповідність вимогам тендерної документації.

ДОВІДКА

Абзацом 3 ч. 1 ст. 25 Закону № 922 передбачено, що кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).

Також на практиці виникають ситуації, коли система не відкриває замовнику окремі файли, подані учасником. При цьому система «видає» помилку, й не можливо відкрити файл. У такому випадку учаснику варто звернутися на електронний майданчик, з якого він подавав тендерну пропозицію.

Нюанси з тендерним забезпеченням

Оскільки й під час конкурентного діалогу замовники мають право вимагати від учасників подання ними забезпечення тендерної пропозиції, то необхідно звернути увагу на деякі нюанси, що нині на практиці виникають в електронних торгах.

ДОВІДКА

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 922 замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.

У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції.

Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки — у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

 

Важливо! Забезпечення тендерної пропозиції — це надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).

ДОВІДКА

В силу положень ч. 1 ст. 546 ЦК виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 560 ЦК за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку.

Тож тендерне забезпечення замовник може вимагати лише у вигляді банківської гарантії або страхової гарантії, або гарантії фінансової установи.

Варто зазначити, що банківська гарантія має найменший ризик невиплати за таким забезпеченням.

Також зауважте: оскільки в силу вимог Закону № 922 тендерна пропозиція подається в електронному вигляді, то гарантія як забезпечення такої пропозиції подається також в електронному вигляді як електронний документ з накладенням ЕЦП.

Отже, замовник має в тендерній документації прописати вимоги щодо подання тендерного забезпечення, в тому числі й щодо формату файлів гарантії, які учасник «прикріплює» в систему.

Але трапляються випадки, коли учасник неуважно читає вимоги тендерної документації та прикріплює файли не в тому форматі.

Зауважте: передача файлу гарантії здійснюється відповідно до внутрішніх правил взаємодії між гарантом та учасником будь-яким прийнятним шляхом, зокрема за допомогою системи «Клієнт-Банк», електронною поштою, на фізичному носії.

При цьому трапляється, що учасник перейменовує надані гарантом файли або ж відскановує особисто гарантію в неправильному форматі, що потім не відповідає вимогам замовника.

З іншого боку, і замовник може опинитися в ситуації, коли не зверне уваги на прописані ним вимоги до гарантії та не відхилить пропозицію учасника через невідповідність його тендерної пропозиції в частині форми подання забезпечення вимогам тендерної документації.

Ситуація 1

Яке тендерне забезпечення вимагають найчастіше та в якому форматі?

Так, на практиці бачимо, що тендерне забезпечення замовники в основному вимагають у вигляді банківської гарантії.

При цьому учасники завантажують в систему банківську гарантію різними способами:

1

у вигляді двох файлів у форматі pdf, при цьому цифровий підпис можна перевірити за допомогою програми «ІІТ Користувач ЦСК»

2

у вигляді одного файлу у форматі pdf, цифровий підпис якого можна перевірити за допомогою програми M.E.DOC

3

у вигляді одного файлу у форматі pdf, цифровий підпис якого можна перевірити на сайті банку, що видав банківську гарантію

4

у вигляді файлу у форматі *jpeg.

Ситуація 2

Як перевірити правильність надання банківської гарантії та правильність накладення ЕЦП? Які програми мають бути установлені на комп’ютері замовника для перевірки правильності поданого тендерного забезпечення в частині накладення ЕЦП?

Так, на сьогодні гаранти використовують такі способи накладення ЕЦП на документ:

— за допомогою програмного комплексу M.E.Doc. З огляду на те, що файл після накладення на нього ЕЦП (підпис та печатка) шифрується, то для його відкриття необхідно використовувати ПК M.E.Doc. При цьому перевірка ЕЦП здійснюється за допомогою функціональних можливостей ПК M.E.Doc;

— за допомогою програмного комплексу «ІІТ Користувач ЦСК-1». У разі накладання ЕЦП зазначеним програмним комплексом файл доступний замовнику для перегляду без необхідності використання на комп’ютері окремого програмного забезпечення. При цьому перевірку накладеного ЕЦП здійснюють онлайн на сайті ЦЗО за посиланням в мережі Інтернет та на слайді нижче: http://czo.gov.ua/verify

Отже, фактично замовнику необхідно буде лише встановити на свій комп’ютер ПК M.E.Doc для перевірки накладеного на гарантію ЕЦП, а для перевірки гарантії з ЕЦП, створеного у програмі «ІІТ Користувач ЦСК-1», не потрібно додатково нічого встановлювати на комп’ютер.

При цьому замовникам не зайвим буде прописати у тендерній документації вимоги до гарантії в частині того, щоб у колонтитулах банківської гарантії було вказано посилання на програмний комплекс, яким накладено ЕЦП.

Зауважте, що окремі банки мають власний АЦСК, тож спосіб перевірки ЕЦП визначають самостійно, зазначаючи про це в тексті банківської гарантії, а саме: вказують, що гарантію підписано з використанням ЕЦП, достовірність якого можна перевірити на сторінці АЦСК банку за посиланням. При цьому посилання є активною опцію, натискуючи на яку як замовник, так і інші учасники, контролери, громадськість можуть перевірити ЕЦП. Разом з тим банк у гарантії зазначає унікальний перевірочний код справжності такої гарантії, що можна перевірити на офіційній сторінці банка. Далі для допомоги замовникам розглянемо покроково, як перевірити справжність банківської гарантії та правильність накладення на неї ЕЦП.

Приклад: покрокова перевірка банківської гарантії

Для прикладу розглянемо закупівлю № UA-2016-10-17-000601-a (вироби мінеральні неметалеві, інші, н. в. і. у. (44111000-1 Будівельні матеріали), (мати та плити теплоізоляційні)) ПАТ «Центренерго». Так, учасник торгів ТОВ «Укрпромізол ЛТД» подав тендерне забезпечення у формі банківської гарантії ПриватБанку. Спробуймо перевірити справжність накладення ЕЦП на банківську гарантію.

Крок 1

Зберігаємо на комп’ютері файл з банківською гарантією учасника.

Крок 2

Спочатку перевіримо справжність самої гарантії, тобто чи видавалася вона учаснику, чи, можливо, учасник сам її намалював. Так, відкриваємо файл з банківською гарантією та переходимо на офіційну сторінку банку за активним посиланням (видно на слайді далі).

Крок 3

Далі копіюємо з файлу гарантії унікальний перевірочний код, зазначений у ній, та вставляємо в активне поле на сайті банку, як на слайді нижче, та натискаємо «Перевірити».

Крок 4

Далі у вікні на сайті банку з’являється активний файл з гарантією, який необхідно зберегти та відкрити на комп’ютері. Після відкриття файлу бачимо, що справжність гарантії підтверджується — вона відповідає тій гарантії, яку учасник прикріпив у тендерній пропозиції.

Крок 5

Тепер перевіримо справжність накладення на банківську гарантію ЕЦП. Для цього відкриваємо файл з банківською гарантією та переходимо за активним посиланням у ньому стосовно перевірки ЕЦП. При цьому відкривається сторінка АЦСК банку, як на слайді нижче.

Крок 6

Вибираємо та завантажуємо («перетягуємо») необхідний файл з банківською гарантією з комп’ютера у вікно АЦСК. Далі бачимо результат перевірки, як на слайді нижче.

Таким чином замовник може перевірити справжність ЕЦП та печатки банку, побачити, яка саме посадова особа наклала ЕЦП та коли саме.

Зауважте, що, крім можливості перевірки гарантії через АЦСК банку, адже, як ми зазначали вище, не всі банки мають власний АЦСК, замовник може перевірити гарантію через АЦСК Міністерства юстиції України — ЦЗО, як на слайді нижче.

Зверніть увагу: коли в тендерній документації замовник встановить певні вимоги щодо посади особи банку, яка має підписати ЕЦП банківську гарантію, наприклад, пропише, що це тільки керівник банку, без зазначення як альтернативи «або уповноважена ним посадова особа», то у нашій ситуації, як видно на слайдах вище, замовнику необхідно буде відхилити таку пропозицію, оскільки ЕЦП накладено не керівником банку, а керівником відділення банку, тобто уповноваженою керівником особою.

Разом з тим трапляються випадки, коли замовнику або не вдається перевірити справжність накладення ЕЦП, або взагалі справжність гарантії, оскільки такий файл не відкривається.

Наприклад, у закупівлі державного підприємства «Волинський обласний центр зайнятості» (закупівля № UA-2016-09-30-000622-b) на момент цього дослідження у системі відкривається тільки банківська гарантія учасника ПАТ «ЛУЦЬКСАНТЕХМОНТАЖ № 536», а гарантія переможця торгів ПП «Гідробудмонтаж» не відкривається, як видно на слайді нижче. Вказану процедуру закупівлі можна знайти за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-09-30-000622-b

При цьому якщо замовник у тендерній документації пропише тільки вимоги про те, що тендерна пропозиція учасника має містити підтвердження надання забезпечення, то сканована копія гарантії може розглядатися замовником в якості підтвердження внесення учасником забезпечення тендерної пропозиції.

ДОВІДКА

Частиною 2 ст. 25 Закону № 922 передбачено, що тендерна пропозиція повинна містити підтвердження надання учасником забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі.

Разом з тим якщо замовник у тендерній документації пропише вимоги до учасників про надання ними в якості підтвердження внесення забезпечення електронного документа з гарантією і з накладеним ЕЦП, при цьому подана сканована копія гарантії буде без ЕЦП, то можна зробити висновок, що тендерна пропозиція не відповідатиме в такому випадку вимогам тендерної документації замовника. Тому, незважаючи на те, що фактично тендерне забезпечення може бути й внесено учасником, його пропозиція буде відхилена через невідповідність вимогам тендерної документації.

Тож замовникам слід виважено підходити до підготовки тендерної документації, щоб самого себе «не загнати в глухий кут».

Так можна спіткнутися й у багатолотовій закупівлі. Розглянемо далі ситуацію.

Ситуація

Скільки гарантій необхідно подавати, якщо процедура закупівлі багатолотова?

Насамперед усе залежить від того, які вимоги замовник прописав у тендерній документації.

Поряд з цим радимо подавати гарантію на кожен лот окремо, оскільки торги може бути відмінено за якимось окремим лотом або ж договір за певним лотом може бути укладено раніше, а за іншим — пізніше. Та й учасник може відкликати тендерну пропозицію до закінчення строку її подання за певним якимось лотом, а за іншими й не відкликати. Тобто підстави для повернення замовником учаснику забезпечення за конкретним лотом можуть настати раніше, ніж за іншими.

З огляду на зазначене, замовнику варто в тендерній документації при багатолотовій закупівлі передбачати, яким чином має учасник подавати тендерне забезпечення: одним документом на всі лоти чи окремо на кожен лот.

Завершення конкурентного діалогу

Як і при відкритих торгах, при конкурентному діалозі замовник укладає договір про закупівлю згідно з вимогами Закону № 922 з учасником процедури закупівлі, якого визначено переможцем.

Слід зазначити, що строк, протягом якого замовник не має права укладати договір про закупівлю, щоб надати можливість учасникам оскаржити рішення замовника, законодавцем передбачено однаковий для всіх трьох видів процедур публічних закупівель, а отже, й для конкурентного діалогу, а саме: 10 календарних днів з дня оприлюднення на веб-порталі www.prozorro,gov.ua повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Кінцевий строк укладення договору про закупівлю при конкурентному діалозі також такий самий, як і при інших процедурах закупівель: не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня прийняття замовником рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Не забуваймо: хоч договір про закупівлю замовник і укладає поза межами системи, але він має його оприлюднити в системі у дводенний строк з дня його укладення.

Далі протягом 1 календарного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі www.prozorro,gov.ua система автоматично сформує та оприлюднить звіт про результати проведення процедури закупівлі.

ДОВІДКА

Вимоги до інформації, яка зазначається у звіті, встановлено в ст. 19 Закону № 922, а форма звіту затверджена наказом № 490.

Не зайвим буде нагадати замовникам-бюджетникам про те, що вони мають протягом 7 робочих днів з дня оприлюднення в системі звіту про результати проведення процедури закупівлі надати до органу Держказначейства на реєстрацію договір про закупівлю, оскільки в іншому випадку може бути ризик бюджетного порушення для замовника.

ДОВІДКА

Абзацем 2 п. 2.2 гл. 2 Порядку передбачено, що за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпорядник бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення процедури закупівлі, подає до органу Казначейства документи, зазначені в абз. 1 цього пункту, з урахуванням законодавства у сфері закупівель.

А згідно з абз. 1 п. 2.2 гл. 2 Порядку розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.

Отже, поступово систему удосконалюють, але все ж таки на практиці ще є певні нюанси в роботі з електронними торгами, які можуть виникнути в замовників і під час проведення конкурентного діалогу. І багато в чому правильність проведення торгів залежить від того, як замовник пропише вимоги в тендерній документації, а ще більше — від того, чи сам потім дотримається таких вимог.

Разом з тим, як бачимо, процедура конкурентного діалогу покликана допомогти замовникам шляхом переговорів з учасниками визначитися щодо найбільш оптимальних закупівельних рішень з технічного та якісного боків. Така процедура стане в пригоді, зокрема, коли необхідно закупити консультаційні, юридичні послуги, послуги з розробки програмного забезпечення, будівельних робіт.

Як ми зазначали вище, процедура конкурентного діалогу лише нещодавно була технічно реалізована в системі «Прозорро». Можливо, тому на момент нашого аналізу шляхом пошуку система ще не знайшла саме таких торгів ані за ключовими словами, ані за іншими параметрами пошуку. При цьому у випадаючому списку процедур закупівель у рядку «Тип процедури» в пошуковій системі «Прозорро» поки що немає конкурентного діалогу (видно на слайді).

Разом з тим, як кажуть: «Попереджений — значить озброєний!»

Тож сподіваємось, що наше дослідження надало замовникам відповіді на існуючі запитання та допоможе їм провести таку нову процедуру закупівлі, як конкурентний діалог, правильно і результативно.

БЮДЖЕТНА БУХГАЛТЕРІЯ, ЛИСТОПАД, 2016/№ 44/1

 
Газета «Бюджетна бухгалтерія»


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це

Коментарі (3)
Вадим
28.11.2016
Тільки 1 запитання . Хто буде цим займатися , зубрити законодавство,слідкувати за змінами, друкувати і вносити сотні папірців на електронні портали ? І головне, відповідальність та штрафи прописали, а чому забули про оплату за виконання даних обов"язків ?
Сергеій Вадим
28.11.2016
Тут все просто - це буде робити бухгалтер/економіст/юрист (на вибір) в межах свого фонду оплати праці на місяць (штрафи входять як "приємний бонус" у цей фонд!). Виняток - якщо "добре" вищестояче начальство на свій "страх та ризик" введе нову штатну одиницю "уповноваженої особи" в розмірі мінімального окладу.
Вадим Сергеій
28.11.2016
Якщо буде МЗП 3200 то не те що нових, а навіть старих штатних одиниць буде меньше. А також бухгалтер буде отримувати з/п на рівні технічки. Тому і виникає запитання,хто при здоровому глузді буде безкоштовно тягнути весь цей геморой та щей нести адмін. відповідальність ? Наверху "можновладці" тримають цілий штат радників,помічників, консультантів, армії волонтерів -грантоїдів, а унизу сидить один клерк-виконавець.
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі