Новий Закон про публічні закупівлі: знайомство з новою термінологією та вартісними межами

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 27.05.2026 № 4888-IX.

Апгрейд закупівельної термінології

Закон № 4888 розширює понятійний апарат у сфері публічних закупівель. Так, законодавець не просто запровадив нові поняття (яких більше 20!), але й узгодив закупівельну лексику з підходами ЄС та новою моделлю регулювання публічних закупівель.

Ба більше, навіть добре знайомі кожному замовнику поняття зазнали досить суттєвих коригувань. Зокрема, в цьому матеріалі розглянемо оновлені визначення таких термінів, як: замовник, товари, роботи та послуги.

Хто є замовниками?

Закон № 4888 поділяє замовників на три категорії. При цьому для кожної категорії замовників передбачено свої вартісні закупівельні межі, які законодавці прописали в ст. 3 цього Закону. Про них ми поговоримо далі.

Перша категорія — органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Вочевидь, з такими замовниками все більш-менш зрозуміло. До них належать замовники, визначені в п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 4888:

• органи державної влади;
• інші державні органи, у т. ч. державні органи соціального страхування, органи влади АРК;
• органи місцевого самоврядування (далі — ОМС);
• об’єднання, утворені одним чи кількома вищезгаданими органами.

Отже, до цієї категорії замовників, зокрема, потрапили: міністерства, обласні та районні державні адміністрації, міські, селищні та сільські ради, виконавчі комітети місцевих рад.

Друга категорія — юридичні особи та їх об’єднання, які відповідають певним критеріям. Дотичність замовників до цієї категорії оцінюється одночасно за наявністю двох ознак (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 4888).

По-перше, вони мають бути створені та/або провадити діяльність з метою задоволення потреб держави чи територіальної громади (далі — ТГ), за умови, що такі потреби не мають промислового або комерційного характеру.

По-друге, такі юридичні особи повинні відповідати хоча б одній із таких умов:

• є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів;
• фінансуються іншими замовниками більш ніж на 50 %;
• перебувають під вирішальним впливом інших замовників;
• у їхньому вищому органі управління держава, ТГ або інший замовник має більшість голосів;
• понад 50 % статутного капіталу (акцій, часток) належить державі, ТГ або іншому замовнику;
• одноосібний виконавчий орган або більшість членів колегіального виконавчого органу призначаються державою, ТГ чи іншим замовником;
• більшість членів наглядової ради є представниками держави, ТГ або іншого замовника.

З цією категорією замовників також визначитися нескладно. До неї, зокрема, потрапили державні та комунальні заклади, установи та підприємства.

УВАГА! Усі бюджетні установи мають статус замовників з позиції Закону № 4888

Третя категорія — замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.Замовниками в окремих сферах господарювання є дві категорії юридичних осіб (п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 4888):

1) юридичні особи, які одночасно:

• є замовниками відповідно до п. 1 або 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 4888 або перебувають під контролем таких замовників (замовник володіє понад 50 % статутного капіталу, призначає керівника, більшість членів виконавчого органу чи наглядової ради);
• здійснюють один або кілька видів діяльності в окремих сферах господарювання, визначених ч. 2 ст. 2 Закону № 4888;

2) юридичні особи, які:

• не є замовниками згідно з п. 1 або 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 4888 та не перебувають під контролем таких замовників;
• здійснюють будь-який з видів діяльності в окремих сферах господарювання, визначених ч. 2 ст. 2 Закону № 4888;
• мають спеціальні або виключні права, надані державним органом влади чи ОМС, які обмежують можливість інших суб’єктів здійснювати таку діяльність.

Водночас не вважаються спеціальними або виключними правами права, надані за результатами конкурсу (процедури закупівлі), якщо:

• інформація про проведення конкурсу була попередньо оприлюднена та наявна у публічному доступі;
• участь у такому конкурсі не була обмежена для всіх зацікавлених осіб;
• надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.

Як визначати предмет закупівлі?

Закон № 4888 суттєво відкоригував термінологію, яка стосується визначення предмета закупівлі, а також таких понять, як: товари, роботи та послуги. Розглянемо, як змінилися визначення цих понять порівняно з їх тлумаченням у Законі № 922*.

* Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII.

Так, предметом закупівлі є товар (товари), роботи, послуга (послуги), що закуповуються замовником відповідно до Закону № 4888. Як і раніше, замовники визначають предмет закупівлі у порядку, встановленому уповноваженим органом з питань публічних закупівель, із застосуванням ДК 021:2015*.

* Національний класифікатор України «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015», затверджений наказом Мінекономіки від 23.12.2015 № 1749.

Визначення товару у сфері публічних закупівель

Як бачимо, до нового визначення товару (товарів) включено енергію та майнові права, які можуть бути придбані за договором постачання. Водночас виключено згадку про послуги, пов’язані з постачанням товарів (за умови що їх вартість не перевищує вартості товару). Для цього є певні пояснення, закладені в самому Законі № 4888. Про них поговоримо далі.

Визначення послуг у сфері публічних закупівель

Із визначення цього терміна виключено орієнтовний перелік послуг (транспортні, медичні, консультаційні, оренда, лізинг, поточний ремонт тощо). Залишено лише загальне правило: послуги — це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт. Таке тлумачення є більш універсальним і не обмежується конкретними прикладами послуг.

Визначення робіт у сфері публічних закупівель

Як бачимо, поняття робіт змінилося суттєво. І замість чималого переліку будівельних робіт та супутніх послуг Закон № 4888 перейшов до визначення робіт, як результату виконання договору підряду. При цьому ключовий акцент зроблено на тому, що роботи мають забезпечувати виконання економічної або технічної функції.

ВАЖЛИВО! Перелік видів виконання або проєктування та виконання робіт, пов’язаних з одним із видів діяльності, наведено у додатку до Закону № 4888

Як визначити предмет закупівлі, якщо він змішаний?

Одна з головних новацій Закону № 4888 — введення поняття змішаного предмета закупівлі. Такий предмет закупівлі включає одночасно публічну закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг), та/або робіт. Тож саме з цієї причини з визначення товару (товарів) і прибрали згадку про послуги, пов’язані з постачанням такого товару.

Як саме діяти замовнику, у разі якщо предмет закупівлі включає товари, роботи та/або послуги, прописано в ч. 8 ст. 4 Закону № 4888. Наведемо основні правила визначення змішаного предмета закупівлі:

1) товар + послуги — визначають за тим видом предмета закупівлі, очікувана вартість якого є більшою;

2) товар + роботи або послуги + роботи (чи одночасно товар + роботи + послуги) — предмет закупівлі визначають за основною (визначальною) складовою, яка забезпечує виконання договору та досягнення його результату;

3) якщо один договір одночасно охоплює товари, роботи чи послуги, на закупівлю яких поширюється дія Закону № 4888, а на частину — ні, а розділити таку закупівлю неможливо, замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог цього Закону;

4) якщо один договір одночасно охоплює товари, роботи чи послуги, закупівлю яких замовники здійснюють за спеціальними правилами (відповідно до ч. 12 ст. 3 Закону № 4888), а частину — за загальними правилами Закону № 4888, і провести таку закупівлю окремо неможливо, таку закупівлю здійснюють за спеціальними правилами, визначеними окремим законом.

УВАГА! Заборонено формувати змішаний предмет закупівлі з метою уникнення застосування вимог Закону № 4888

Які вартісні пороги для проведення закупівель?

Закон № 4888 запровадив нову модель визначення вартісних меж для застосування закупівельних процедур. Насамперед визначимо ключові новації такої моделі.

По-перше, вартісні межі визначають в євро замість фіксованих цін у гривнях. Розрахунок таких меж здійснюють на підставі офіційного курсу євро, визначеного НБУ станом на 1 січня відповідного року, у якому буде оголошена закупівля або укладено прямий договір. Це означає, що такі вартісні пороги замовники мають застосовувати протягом усього року. Тобто коливання курсу євро протягом року на вибір закупівельних процедур жодним чином не вплине.

По-друге, вартісні пороги встановлено окремо для товарів, робіт та послуг та різних категорій замовників.

По-третє, замовники мають визначати очікувану вартість предмета закупівлі без урахування ПДВ. Власне, Власне, ця вимога є цікавою для замовників, оскільки з 01.07.2026 вони застосовують нові підходи до врахування (неврахування) ПДВ під час проведення закупівель.

Докладно про це читайте у матеріалах:

• «ПДВ у закупівлях з 1 липня: нове роз’яснення Мінекономіки» // «Бюджетна бухгалтерія», 2026, № 27;
• «Закупівлі з 1 липня: як вчинити з ПДВ?» // «Бюджетна бухгалтерія», 2026, № 20;
• «ПДВ у закупівлях з 1 липня: вивчаємо нові правила» // «Бюджетна бухгалтерія», 2026, № 8.

УВАГА! Незалежно від вартості та способу закупівлі замовники зобов’язані дотримуватися принципів здійснення закупівель

Тепер переходимо до найцікавішого — безпосередньо вартісних меж. Інформацію про вартісні пороги для застосування процедур закупівель для бюджетних установ узагальнимо в таблиці. Наголошуємо: наведена нижче інформація стосується замовників, визначених пп. 1 і 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 4888.

Вартісні межі проведення закупівель для бюджетних установ

Висновки

• Закон № 4888 суттєво оновив термінологію, зокрема: уточнено статус замовників, переглянуто визначення товарів, робіт і послуг та запроваджено поняття змішаного предмета закупівлі.
• Закон № 4888 не містить переліку операцій, які є послугами або роботами. Головний критерій для робіт — це кінцевий результат, який створюється під час виконання договору підряду.
• Під час визначення змішаного предмета закупівлі замовник має керуватися вартістю його основної складової, а не формувати змішаний предмет штучно з метою уникнення застосування вимог Закону № 4888 або відповідної закупівельної процедури.
• Бюджетні установи, як і раніше, є замовниками у розумінні Закону № 4888 та належать до першої або другої категорії замовників, для яких встановлено окремі вартісні межі застосування закупівельних процедур.
• Вартісні пороги визначаються в євро та без урахування ПДВ. Для їх розрахунку застосовується офіційний курс євро НБУ станом на 1 січня відповідного року, який діє протягом усього календарного року.

Бюджетна бухгалтерія Липень, 2026/№ 28