10387 0

Антикорупційна програма: практичні поради (ч. 1)

30.06.15
Отже, друзі, сьогоднішній Спецвипуск ми вирішили присвятити питанням запобігання корупції. Але цього разу ми будемо аналізувати не теоретичні засади законодавства, а суто практичні аспекти. З 26 квітня поточного року певні категорії юридичних осіб мають в обов’язковому порядку затвердити антикорупційну програму. Також нагадуємо читачам, які здійснюють державні закупівлі, — якщо за Законом ваші учасники повинні мати антикорупційну програму, але не затвердили її, допускати цих учасників до участі у процедурах закупівлі не можна. Тепер про усе це більш детально.

  Автор: Козіна Віра, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери Видавничого будинку «Фактор», адвокат

 

  ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

  Закон № 1700  Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

  Закон № 1197 — Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 р. № 1197-VII.

  ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ

  АП — антикорупційна програма.

  ОМС — органи місцевого самоврядування.

Уповноважений (Уповноважена особа) — особа, яка в обов’язковому порядку призначається для реалізації АП у відповідній установі (на підприємстві).

Агентство — Національне агентство з питань протидії корупції.

Хто повинен мати АП?

Статус АП визначається одразу двома нормами Закону № 1700 — ст. 19 та 62.

У ст. 19 Закону № 1700 визначений перелік суб’єктів владних повноважень — органів державної влади (державних органів) та ОМС, у яких така програма обов’язково затверджується. Серед них — обласні ради, Київська та Севастопольська міські ради. У цих органах програму затверджує відповідна рада.

Також згідно з ч. 2 ст. 62 Закону № 1700 АП в обов’язковому порядку затверджується для:

1

державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 %), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 млн грн.

2

юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону № 1197, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн грн., а робіт — 5 млн грн.

У цих суб’єктах АП затверджують керівники підприємств (установ, організацій).

Важливо! АП затверджується після її обговорення з працівниками юридичної особи. Ми вже бачимо у деяких програмах, які починають оприлюднюватись, досить типову помилку — непогодження АП з колективом. В окремих випадках у наказах про затвердження АП навіть написано — ознайомити посадових осіб з положеннями АП у частині, що їх стосується. Це неправильно. Програма у обов’язковому порядку має бути погоджена з трудовим колективом.

Більш того, відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону № 1700 повний текст АП повинен перебувати у постійному відкритому доступі для працівників юридичної особи.

Положення щодо обов’язковості дотримання АП включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи, а також можуть включатися до договорів, які укладаються юридичною особою.

Для різних суб’єктів установлений різний зміст АП.

Для тих юридичних осіб, що підпадають під дію ч. 2 ст. 62 Закону № 1700 (у тому числі й для учасників процедур державних закупівель), в АП потрібно визначити:

1

сферу застосування та коло осіб, на які поширюються її положення

2

вичерпний перелік та опис антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядок їх виконання (застосування), зокрема порядок проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи

3

норми професійної етики працівників юридичної особи

4

права і обов’язки працівників та засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із запобіганням і протидією корупції у діяльності юридичної особи

5

права і обов’язки Уповноваженого як посадової особи, відповідальної за запобігання корупції, та підпорядкованих йому працівників (у разі їх наявності) Примітки. Про правовий статус та порядок призначення/звільнення цієї особи мова піде далі.

6

порядок регулярного звітування Уповноваженого перед засновниками (учасниками) юридичної особи

7

порядок здійснення належного нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням АП у діяльності юридичної особи, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів

8

умови конфіденційності інформування Уповноваженого працівниками про факти підбурення їх до вчинення корупційного правопорушення або про вчинені іншими працівниками чи особами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень

9

процедури захисту працівників, які повідомили інформацію про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення

10

процедуру інформування Уповноваженого працівниками про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, а також порядок врегулювання виявленого конфлікту інтересів

11

порядок проведення індивідуального консультування Уповноваженим працівників юридичної особи з питань застосування антикорупційних стандартів та процедур

12

порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання і протидії корупції

13

застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, які порушують положення АП

14

порядок вжиття заходів реагування щодо виявлених фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, зокрема, інформування уповноважених державних органів, проведення внутрішніх розслідувань

15

порядок внесення змін до АП

Для органів влади (державних органів) та ОМС ст. 19 Закону № 1700 визначені інші умови, які повинні бути передбачені у їхніх АП. Зокрема у програмах цих суб’єктів необхідно:

1

визначити засади загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної АП

2

оцінити корупційні ризики у діяльності органу, установи, організації, причини, що їх породжують та умови, що їм сприяють

3

перелічити заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, осіб, відповідальних за їх виконання, строки та необхідні ресурси

4

перелічити навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування

5

описати процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм, інші спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням заходи

ДОВІДКА

Стаття 19 Закону № 1700 передбачає, що АП підлягають погодженню Агентством. Оскільки воно ще не сформоване, питання щодо погодження АП залишається відкритим. Однак це не означає, що ви не повинні затверджувати програми. Тож не накликайте неприємностей та не забувайте про необхідність здійснення заходів з протидії корупції!

Додам, що ми направили запит до Кабінету Міністрів України із проханням роз’яснити необхідність та порядок погодження АП в умовах, коли Агентство ще не функціонує. Про результати розгляду питання ми повідомимо на форумі http://budget.factor.ua/ у рубриці «Антикорупційне законодавство».

Уповноважена особа

Згідно з ч. 5 ст. 62 Закону № 1700 у юридичних осіб, визначених у ч. 2 ст. 62 цього Закону, має бути призначена особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми.

Правовий статус Уповноваженого визначається Законом № 1700.

Уповноваженого призначає або керівник підприємства, або його учасники (засновники) — хто саме, залежить від приписів трудового законодавства та порядку, який ви визначите у власній АП.

Уповноважений є посадовою особою.

Уповноваженим може призначатися особа, яка за своїми діловими та моральними якостями, професійним рівнем, станом здоров’я здатна виконувати відповідні обов’язки.

Складно, звісно, працювати з оціночними судженнями, але принаймні майте на увазі, що Уповноваженим не можна призначати особу, яка протягом останнього року притягалася до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності за вчинення проступків у стані сп’яніння, порушення правил етичної поведінки, дрібного хуліганства тощо.

Закон також передбачає низку заборон, при наявності яких особа не може бути призначена Уповноваженим:

1

має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість

2

за рішенням суду визнана недієздатною чи дієздатність якої обмежена

3

менше ніж 3 роки тому звільнена з посад у державних органах, органах влади АР Крим, ОМС за порушення присяги або у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією

Не обов’язково створювати нову посаду та призначати окрему людину на посаду Уповноваженого. Закон допускає суміщення посад. Водночас для сумісників є певні обмеження, вони визначені у ч. 4 ст. 64 Закону № 1700.

Також доцільно, щоб в Уповноваженого не було жодних родичів чи близьких осіб на підприємстві, де він призначається. Справа у тому, що однією з умов несумісності Уповноваженого є будь-яка діяльність, яка створює реальний чи потенційний конфлікт інтересів з діяльністю юридичної особи. За законом у разі виникнення обставин несумісності Уповноважений у дводенний строк з дня виникнення таких обставин зобов’язаний повідомити про це керівника юридичної особи з одночасним поданням заяви про розірвання трудового договору за власною ініціативою. Тому треба призначати на цю посаду особу, ризик виникнення конфлікту інтересів у діяльності якої буде мінімальним.

Закон № 1700 передбачає й підстави дострокового розірвання трудового договору з Уповноваженим:

1

за ініціативи Уповноваженого

2

розірвання трудового договору з ініціативи керівника юридичної особи або її засновників (учасників) Примітка. У цьому випадку потрібна згода на звільнення від Агентства.

3

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я

4

набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим

5

набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього

6

смерті

Незалежно від підстав звільнення керівник юридичної особи, яка залишилася без Уповноваженого, протягом двох робочих днів повідомляє про цей факт Агентство та забезпечує невідкладне подання нової кандидатури на вказану посаду.

Щодо відмови від участі у процедурі закупівлі через відсутність АП

Як зазначалося вище, 26.04.2015 р. набули чинності зміни до Закону № 1197 (з урахуванням змін, унесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» від 12.02.2015 р. № 198-VIII), відповідно до яких ст. 17 Закону № 1197 було доповнено новим п. 11.

За цією нормою замовник приймає рішення про відмову учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників та зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації) у разі, якщо:

1

відомості про юридичну особу, яка є учасником або учасником попередньої кваліфікації, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

2

зазначена юридична особа не має АП чи Уповноваженого з антикорупційної програми юридичної особи у випадку, коли вони є обов’язковими відповідно до закону

У листі Мінекономрозвитку від 25.05.2015 р. № 3302-05/16476-07 зазначено: оскільки ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи), та враховуючи ч. 3 ст. 10 Закону № 1197 (згідно з якою процедури закупівлі, попередня кваліфікація учасників не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу), вимога п. 1¹ ст. 17 Закону № 1197 поширюється на процедури закупівлі, розпочаті з 26.04.15 р.

Мінекономрозвитку у своєму листі звертає увагу суб’єктів сфери державних закупівель, що виходячи зі змісту ст. 2, 4 та 11 Закону № 1197 (ср. 031233400) та враховуючи наказ Мінекономрозвитку від 15.09.2014 р. № 1106 «Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель», очікуваною вартістю закупівель є сума, яку замовник планує сплатити за товари, роботи чи послуги, яка зазначається у річному плані закупівель на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.

Також Мінекономрозвитку у своєму листі рекомендує замовникам (до початку фактичної реалізації повноважень Національним агентством) у документації конкурсних торгів/запиті цінових пропозицій встановлювати такий спосіб документального підтвердження вищезазначеним вимогам:

1

інформація в довільній формі про те, що відомості про юридичну особу, яка є учасником, не вносились до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення

2

інформація щодо наявності АП та Уповноваженого з АП юридичної особи у випадку, коли вони є обов’язковими відповідно до закону, із наданням копії АП юридичної особи та копії наказу про призначення Уповноваженого з АП юридичної особи, або інформація про відсутність АП та Уповноваженого з АП юридичної особи у випадку, коли вони не є обов’язковими відповідно до закону



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (0)