Платні «культурні» послуги: коли і хто може надавати?

Види «культурних» платних послуг

Вкотре нагадуємо: бюджетні установи можуть надавати не будь-які види платних послуг. Для кожної галузі розроблено відповідні переліки дозволених видів послуг. І галузь культури не є винятком.

Головним «дороговказом» для закладів й установ культури у цьому питанні є Перелік № 1271¹.

¹ Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, затверджений постановою КМУ від 12.12.2011 № 1271.

У разі ж, якщо закладу культури все-таки заманеться надати платні послуги, яких немає в Переліку № 1271, усю суму отриманих за такі послуги коштів доведеться віддати в бюджет.

Свого часу на цьому наголосили фахівці Держказначейської служби в листі від 14.10.2011 № 16-04/918-2970 (ср. USER_SHOW_ID).

Так, у разі надходження на рахунок бюджетної установи коштів від надання послуг, не передбачених переліком дозволених платних послуг, такі кошти повинні бути перераховані в дохід того бюджету, за рахунок якого здійснюється утримання установи.

Таке перерахування слід провести за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Тож далі звернемося до Переліку № 1271 та пошукаємо в ньому послуги, зазначені в запитанні, і дізнаємось, чи можна їх узагалі надавати.

І, як бачимо, проведення обрядових заходів, дійсно, передбачено п. 6 Переліку № 1271.

Інша річ — послуги ксерокопіювання.

Передбачено виключно послуги з фотокопіювання, репродукування, ксерокопіювання, сканування, фотографування, мікрофільмування, мікрокопіювання, створення цифрових та тривимірних копій з книжок, брошур, газет, журналів, музейних предметів, предметів музейного значення, документів з фондів/архівів бібліотек, музеїв, реставраційних та інших закладів культури (п. 24 Переліку № 1271). І, вочевидь, такі послуги не мають жодного відношення до будинку культури.

Хто може надавати?

Вимоги щодо надання платних послуг закладами культури наразі визначено нормами Порядку № 1004². Саме п. 3 розд. ІІ цього Порядку передбачено, хто може надавати послуги культури.

² Порядок визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджений спільним наказом Мінкультури, Мінфіну та Мінекономіки від 01.12.2015 № 1004/1113/1556.

Так, до надання платних послуг можуть бути залучені працівники закладу культури. Жодних винятків щодо категорії таких працівників не передбачено.

Крім того, до процесу надання платних послуг можуть бути залучені і фахівці, які не перебувають у штаті закладів культури. Такі працівники залучаються на умовах цивільно-правових договорів (далі — ЦПД). І, до речі, оплата праці таких працівників здійснюється в тих самих розмірах і за тими самими умовами, за якими проводиться оплата праці відповідних штатних працівників.

Чи може надавати платні послуги головний спеціаліст відділу культури?

Припустимо, ідеться про платні послуги з ксерокопіювання, які дозволені до надання. Але ж відділ культури не є закладом культури. Так, існує базова мережа закладів культури загальнодержавного та місцевого рівнів. Її визначено в ст. 23 Закону № 2778³.

³ Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI.

Перелік закладів культури ми наводили в матеріалі «Платні «культурні» послуги: порядок та умови надання» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 32, с. 4 — 13). Відділ культури належить до виконавчого ОМС і аж ніяк не до закладів культури.

До того ж спеціаліст відділу культури є посадовою особою місцевого самоврядування. Тому постає запитання: чи може така особа працювати в будинку культури за сумісництвом або за ЦПД? Відповідь: ні, не може. Пояснимо.

Для посадових осіб ОМС ст. 25 Закону № 1700⁴ чітко передбачено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Зокрема, особам, уповноваженим на виконання функцій держави, заборонено займатися іншою оплачуваною чи підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Винятком є викладацька, наукова і творча діяльність, медична практика, інструкторська та суддівська практики зі спорту. Ці види діяльності можна поєднувати з виконанням функцій держави.

⁴ Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII.

Тож ані робота за сумісництвом, ані робота за ЦПД щодо здійснення ксерокопіювань і роздруківок для фахівця відділу культури в будинку культури неможливі.

Чи може надавати платні послуги директор будинку культури?

Щодо проведення церемоній одруження майте на увазі: це може бути лише церемонія як розважальний захід. Адже безпосередньо державну реєстрацію актів цивільного стану заклади культури проводити не мають права.

Органами державної реєстрації актів цивільного стану, які проводять держреєстрацію, є районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Мін’юсту, виконкоми сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад. Це чорним по білому прописано у п. 1 Правил № 52/5⁵.

⁵ Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Мін’юсту від 18.10.2000 № 52/5.

Будинків культури, як бачимо, у цьому переліку немає. А от проведення весільних розважальних обрядів — то будь ласка. Така послуга дозволена Переліком № 1271.

З приводу надання цієї послуги саме директором будинку культури чинне законодавство жодних обмежень чи застережень не містить. Але таку можливість обов’язково має бути прописано в його посадовій інструкції.