Пільговий проїзд за кошти місцевого бюджету

Бюджетна програма на пільговий проїзд

Спочатку з’ясуємо, чи можна виділяти кошти з місцевих бюджетів на надання пільгового проїзду.

Дійсно, певні категорії громадян мають право на пільговий або навіть безоплатний проїзд залізничним транспортом. Здебільшого йдеться про транспорт приміського сполучення.

Так, наприклад, безоплатний проїзд залізничним транспортом приміського сполучення гарантовано ветеранам війни ч. 7 ст. 12 Закону № 3551¹; «чорнобильцям» — ч. 15 ст. 20 Закону № 796²; ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції — ч. 11 ст .6 Закону № 203³ тощо.

¹ Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 № 3551-XII.

² Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-XII.

³ Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.98 № 203/98-ВР.

До речі, повну інформацію про пільговиків містить Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Цей Реєстр ведеться відповідно до вимог постанови № 117⁴. І органи місцевого самоврядування (далі — ОМС) мають право отримувати інформацію з цього Реєстру. Про це свідчить п.п. 2 п. 3 постанови № 117.

⁴ Постанова КМУ «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» від 29.01.2003 № 117.

Але хто саме має оплатити весь цей «банкет»? Тягар лягає на плечі місцевих бюджетів. Адже саме до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, зокрема, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Це чітко визначено у ст. 91 БКУ.

Те, що депутати погодили на сесії ради відповідні видатки, — це добре. Але, як відомо, всі видатки місцевих бюджетних мають бути сформовані за програмно-цільовим методом. Тобто повинна бути затверджена відповідна бюджетна програма, яка міститиме видатки на відшкодування пільгового проїзду.

Далі наведемо покроковий алгоритм дій для ОМС.

Крок 1

Ведення місцевого реєстру осіб, які мають право на пільги, в частині обліку громадян, які мають право на безоплатний проїзд або на відповідну знижку вартості проїзду залізничним транспортом приміського сполучення.

Крок 2

Інформування населення про пільги, категорії пільговиків та способи скористатися пільгами на проїзд залізничним транспортом.

Крок 3

Укладення з перевізниками, що здійснюють перевезення пасажирів залізничним транспортом через громаду та згодні на надання пільг на проїзд, договорів про відшкодування витрат.

Крок 4

Забезпечення обміну з перевізниками, з якими укладено договори, інформацією про пільговиків та про обсяги послуг, якими вони скористалися.

Крок 5

Забезпечення відшкодування витрат перевізникам на підставі укладених договорів.

Механізм відшкодування витрат перевізнику

Для зручності у громаді затверджують окремий Порядок відшкодування витрат перевізникам за пільгове перевезення окремих категорій пасажирів.

Як ми вже зазначили, компенсаційні виплати за пільговий проїзд здійснюють на підставі договору, укладеного між перевізником та місцевою радою (або іншим головним розпорядником бюджетних коштів, наприклад управлінням соцзахисту населення).

Розглянемо, що саме доцільно прописати в такому Порядку. Насамперед слід зазначити, що перевізники, які уклали договори з місцевою радою (або іншим головним розпорядником бюджетних коштів):

— забезпечують безоплатний або пільговий (із відповідним відсотком знижки) проїзд залізничним транспортом приміського сполучення окремих категорій пасажирів (до Порядку доцільно додати конкретний Перелік пільговиків);

— подають щомісячно (наприклад, до 15-го числа) розрахунок фактичних витрат за минулий місяць на пільгове перевезення. Форму такого розрахунку може розробити головний розпорядник бюджетних коштів і додати його до Порядку. Витрати перевізника складають вартість проїзду або проїзного документа (квитка на проїзд) без урахування плати за білизну, напої тощо;

— на вимогу головного розпорядника бюджетних коштів, з яким укладено договір, надають додаткову інформацію, необхідну для перевірки або уточнення наданих розрахунків витрат.

У свою чергу, місцева рада (інший головний розпорядник бюджетних коштів):

— щомісяця звіряє інформацію, надану в розрахунках витрат, з інформацією, зазначеною в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, з іншими даними, необхідними для перевірки наданої перевізником інформації;

— у разі виявлення розбіжностей вживає додаткових заходів для з’ясування причин таких розбіжностей із метою їх усунення та недопущення в подальшому. Розрахунки, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації проводитися не повинні;

— після проведення розрахунків із перевізниками щодо відшкодування їм витрат за пільгове перевезення складає акт звіряння розрахунків. Форму акта розробляє головний розпорядник бюджетних коштів та додає до Порядку.

Проведення компенсаційних виплат перевізникам за пільговий проїзд здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень на відповідний період з урахуванням реальних можливостей бюджету територіальної громади.

Застосування КПКВК та КЕКВ

При затвердженні бюджетної програми застосовуємо КПКВК 3035 «Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті».

Як завжди, при обранні коду користуємося наказом № 793⁵.

⁵ Наказ Мінфіну «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 № 793.

Відповідно, для визначення КЕКВ виходимо з економічної суті платежу й орієнтуємося на Інструкцію № 333⁶.

⁶ Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Мінфіну від 12.03.2012 № 333.

Так, за економічною суттю для видатків на відшкодування пільгового проїзду перевізникам найбільше відповідає КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».