Суспільно корисні роботи: порядок організації і проведення
* Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.
Пропонуємо разом розібратися, що до чого та як запровадити суспільно корисні роботи.
Що таке трудова повинність і суспільно корисні роботи?
Почнемо з визначень таких основних понять, як трудова повинність та суспільно корисні роботи.
Визначення основних понять
| Поняття |
Визначення |
| Трудова повинність |
короткостроковий трудовий обов’язок на період мобілізації і воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, що не потребує обов’язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов’язок |
| Суспільно корисні роботи |
види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки |
Такі тлумачення надає п. 2 Порядку № 753*.
Хто і що саме може запроваджувати?
Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування (далі — ОМС):
— запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт оборонного характеру, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли під час воєнного стану;
— залучати таких осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт для задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури. Виконання таких робіт здебільшого не потребує спеціальної професійної підготовки осіб.
Зазначене випливає з п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону № 389.
На якій території?
Воєнний стан Указом № 64* введено на всій території України.
* Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022.
ВАЖЛИВО!
Враховуючи зазначене, трудову повинність може бути запроваджено на будь-якій території нашої країни
Разом з цим існують і безпекові винятки. Так, п. 9 Порядку № 753 забороняє виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах ведення бойових дій, виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів , а також на необоронюваній місцевості.
Рішення про запровадження трудової повинності
Рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт приймає військове командування.
Причому таке рішення військове командування може прийняти як самостійно, так і з залученням Ради міністрів АР Крим, місцевих держадміністрацій (військових адміністрацій) та ОМС (п. 4 Порядку № 753).
До речі, залучення таких органів є логічним, адже саме вони знають потреби громад і бачать сфери, в яких наявні трудові ресурси не справляються в умовах воєнного стану. Окрім розуміння потреб, саме ці органи мають доступ до інформації про осіб, які можуть задовільнити ці потреби.
Тож не дивно, що у листі від 18.07.2022 № 4804-06/49849-09 Мінекономіки наголосило на можливості ОМС ініціювати перед військовим командуванням запровадження такої повинності з метою виконання тих чи інших суспільно корисних робіт.
Таке рішення доводиться до відома населення через засоби масової інформації.
У рішення зазначають обставини, які склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливі фактори техногенного, природного та воєнного характеру, які загрожують населенню та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності.
Також у рішенні зазначають шляхи протидії таким факторам і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Окрім цього, в рішенні необхідно навести (п. 4 Порядку № 753):
— обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт;
— критерії відбору таких осіб, зокрема, за віком, професією, спеціальністю (за потреби);
— перелік груп (бригад, загонів) працездатних осіб, які залучаються до виконання суспільно корисних робіт, їх орієнтовна чисельність та порядок взаємодії у разі їх створення;
— вид, перелік видів суспільно корисних робіт, до виконання яких залучаються працездатні особи;
— межі території, транспортні маршрути (або організація доставки до місця проведення суспільно корисних робіт) та найменування об’єктів, де планується виконання зазначених робіт;
— місце та час збору працездатних осіб, які залучаються до виконання суспільно корисних робіт, строк їх виконання;
— посадові особи, які відповідають за інформування, оповіщення та збір зазначених осіб;
— інформацію про замовника (підприємство, установа, організація) суспільно корисних робіт, де працюватимуть такі особи;
— інші питання, вирішення яких сприятиме виконанню таких робіт (за потреби).
Види суспільно корисних робіт
Орієнтовний перелік суспільно корисних робіт, що виконуються в умовах воєнного стану, наведено у додатку до Порядку № 753.
Конкретні види суспільно корисних робіт визначає військове командування разом з Радою міністрів АР Крим, місцевими держадміністраціями (військовими адміністраціями), ОМС спираючись на згаданий орієнтовний перелік.
За відсутності такої можливості військове командування самостійно визначає види робіт з урахуванням обставин, які склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливих факторів техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності.
Зазначене випливає з п. 8 Порядку № 753.
Кого можна залучити до робіт?
Не всі мешканці відповідної території можуть буть залучені до суспільно корисних робіт.
Коло осіб, яких можна залучити до таких робіт, окреслено п. 5 Порядку № 753.
До суспільно кор исних робіт можуть бути залучені працездатні особи, у т. ч. особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану, а саме:
— зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
— працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту, — у порядку переведення;
особи, зайняті в осо бистому селянському господарстві;
— студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
— особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Виняток — працездатні особи, залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт оборонного характеру, а також особи, залучені до здійснення заходів національного спротиву.
Заборона щодо залучення певних категорій осіб
Певні категорії осіб заборонено залучати до суспільно корисних робіт. До них належать (п. 6 Порядку № 753):
— малолітні діти;
— діти віком від чотирнадцяти до п’ятнадцяти років;
— жінки, які мають дітей віком до трьох років;
— вагітні жінки у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров’я.
Гарантії для осіб, залучених до суспільно корисних робіт
На осіб, які залучаються до виконання суспільно корисних робіт, поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці.
Виходячи з ч. 3 ст. 20 Закону № 389 у процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як:
— мінімальна заробітна плата;
— мінімальний строк відпустки;
— час відпочинку між змінами;
— максимальний робочий час;
— врахування стану здоров’я особи тощо.
З кожною залученою до таких робіт особою укладається строковий трудовий договір.
За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).
Зазначені гарантії передбачено п. 5 Порядку № 753.
Також працівникам підприємств, які функціонують в умовах воєнного стану, за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано. Розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи (п. 10 Порядку № 753).
Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано. Розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування.
Бюджетна бухгалтерія, листопад, 2022/№ 42
