Інформація по темі "" | Публікації по тегу
28.10.21
5623 0
Друкувати
Обране

До нас надійшов виконавчий лист...

На підприємство надійшов виконавчий лист щодо стягнення з працівника частини його заробітку. Що робити? А якщо виконавчих документів декілька? Подібних запитань багато. Тому тут ми зібрали відповіді на ті з них, що найчастіше ставляться, та склали таку собі шпаргалку для бухгалтера. Користуйтеся.

Коли стягнення здійснюється з працівника, то виконавець направляє юрособі або ФОП постанову про звернення стягнення із зарплати, пенсії, стипендії, інших доходів боржника (ч. 3 ст. 68 Закону № 1404*).

* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

Іноді приватний виконавець з одного регіону надсилає постанову до іншого. Наприклад, приватний виконавець із Києва відправив постанову до Харкова. Це законно. Головне, щоб відкриття виконавчого провадження відбулося правильно. Тобто щоб місце проживання, місце перебування фізичної особи чи її майна перебувало в межах округу приватного виконавця (ч. 2 ст. 24 Закону № 1404).

Але якщо ці правила порушені, то оскаржити дії виконавця доведеться саме боржникові.

Як має виглядати постанова?

У постанові виконавця повинно бути зазначено (п. 3 розд. Х Інструкції № 512/5**):

** Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мін’юсту від 02.04.2012 № 512/5.

• повне найменування і місцезнаходження підприємства (П. І. Б. фізособи або ФОП і місце проживання) — одержувача постанови;

• порядок стягнення суми боргу;

• розмір відрахувань;

• рахунок держвиконавчої служби/приватного виконавця, куди треба перераховувати кошти;

• вимогу про направлення звітів про здійснення відрахувань із періодичністю їх подання та адреси для відправлення;

• роз’яснення про відповідальність за невиконання вимог виконавця, порушення вимог Закону № 1404 (у тому числі за неподання (несвоєчасне подання) звіту).

Постанова підписується виконавцем.

Увага!

Якщо в постанові буде відсутній хоча б один із реквізитів, таку постанову формально можна не виконувати.

Але якщо це сталося, то краще звернутися з листом до автора постанови, щоб нівелювати проблеми (про них ми поговоримо пізніше).

Як відбувається стягнення?

Алгоритм. Воно складається з таких дій:

1) отримуємо постанову. ЇЇ можна зареєструвати в Журналі реєстрації виконавчих документів. Форма такого журналу не встановлена, як і його обов’язкова наявність. Якщо ви його заведете, то рекомендуємо в ньому зазначати: дату отримання документа, його номер, найменування держвиконавчої служби і П. І. Б. держвиконавця (П. І. Б. приватного виконавця), дату вибуття такого документа. Це корисно для фіксації дати отримання постанови;

2) утримуємо необхідну суму. Гроші перераховуються на рахунок держвиконавчої служби або на рахунок приватного виконавця (реквізити мають бути в постанові) (ч. 1 ст. 69 Закону № 1404, п. 3 розд. Х Інструкції № 512/5). Робити це треба в строки, зазначені в постанові. Якщо ці строки там не зазначені, то до 10-го числа місяця, наступного за місяцем стягнення (усе та ж ч. 1 ст. 69 Закону № 1404). Наприклад, якщо стягнення проходить за березень, то перерахувати кошти треба не пізніше 10 квітня. Можна утримувати і разом з виплатою заробітку. Якраз укладетеся в строки;

3) подаємо звіт(и) (див. додаток 9 до Інструкції № 512/5). Підприємство/ФОП щомісячно подає звіт держ- чи приватному виконавцеві за кожною постановою окремо. Якщо за рахунок однієї виплати вдалося погасити борг, то подати доведеться один звіт. Строки подання не встановлені. Але радимо подавати його, коли ви безпосередньо проводите стягнення;

4) подаємо повідомлення виконавцеві про виплату всієї суми або про звільнення працівника + постанову виконавця про стягнення + останній «виконавчий» звіт. Після виплати всієї суми або звільнення працівника роботодавець письмово в триденний строк повідомляє приватного/держвиконавця про те, що виплата здійснена в повному обсязі, або про те, що працівник звільнений. Якщо борг не погашений у повному обсязі і відоме нове місце роботи або проживання боржника, то про це також зазначають у такому листі. До нього додається останній «виконавчий» звіт (п. 8 розд. Х Інструкції № 512/5).Також зазвичай повертається постанова виконавця.

Важливі нюанси. По-перше, наказ про стягнення на підставі постанови виконавця не потрібен (лист Мінсоцполітики від 01.03.2019 № 247/0/206-19).

По-друге, працівнику про утримання окремо не повідомляємо, дозволу у нього не запитуємо. Хоча виплачуючи зарплату, роботодавець зобов’язаний повідомляти йому про розміри і підстави для утримань із зарплати (ст. 110 КЗпП). Проте форма такого повідомлення не встановлена.

По-третє, цей алгоритм однаковий для всіх відрахувань із зарплати за виконавчими документами.

І звіт, і сплата утриманих сум через рахунок держвиконавчої служби/приватного виконавця стосується не лише аліментів.

Яку суму треба утримувати?

Тут п’ять правил:

1) конкретна сума зазначена в постанові (відсоток від заробітку або фіксована);

2) щодо утримання із заробітку є обмеження, встановлені в ст. 128 КЗпП і ст. 70 Закону № 1404 (див. таблицю).

Обмеження щодо відрахувань із заробітку*

Вид стягнення

Кількість виконавчих документів

Максимальний розмір відрахувань

Аліменти на повнолітніх

незалежно від кількості

50 % від заробітку

Відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’ю чи смертю особи

Відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника

Відшкодування майнової та/або моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням

Аліменти на неповнолітніх

незалежно від кількості

70 % від заробітку

Інші відрахування

1

20 % від заробітку

2 і більше

50 % від заробітку

* Хоча іноді на практиці виконавці по-своєму трактують норми щодо обмежень. Наприклад, вважають, якщо на підприємство надходить декілька постанов виконавця, то все одно треба стягувати не більше 20 % із зарплати (розподіляючи цю суму пропорційно по постановах). Але підтвердження цієї позиції в судпрактиці поки немає.

Вийти за межі цих обмежень не можна. Навіть якщо в постанові/постановах виконавця встановлена велика сума. Іншу суму включаємо до заборгованості працівника. Хіба що він сам захоче, щоб із нього стягнули суму понад обмеження;

3) працівник може сам попросити утримувати більшу суму, написавши заяву. Тоді п. 2 на утримувані суми не поширюється;

4) розмір відрахувань обчислюється із суми, яка залишається після утримання податків, зборів і ЄСВ (ч. 1 ст. 70 Закону № 1404);

5) є перелік виплачуваних доходів, з яких не можна утримувати стягнення з постанов виконавців. Це ст. 73 Закону № 1404 і п. 12 Переліку з додатка до постанови КМУ від 26.02.93 № 146 (якщо йдеться про аліменти).

Два документи: з якого розпочати?

Уявимо, що до вас на стіл потрапило декілька постанов виконавця: щодо аліментів та боргу за кредитом.

Для тих, хто утримує із заробітку фізичної особи виплати за виконавчими документами, нормативка ієрархію не встановлює. Тобто який із них надійшов першим, той і виконуємо в першу чергу.

Важливо! Черговість, установлена в ст. 46 Закону № 1404, стосується тільки випадків, коли вже перерахованих виконавцеві сум недостатньо для погашення всіх боргів (див., наприклад, ухвалу Подільського райсуду м. Києва від 24.05.2018 у справі № 758/5811/17).

Також жоден нормативно-правовий акт не встановлює правил і можливості для юрособи або ФОП певним чином розраховувати, яку суму сплатити за одним виконавчим документом і яку — за іншим. Тут варто звернутися до автора постанови з листом. Сформулювати його можна приблизно так: «до (назва підприємства і дата надходження постанови) надійшла постанова державного/приватного виконавця (П. І. Б. виконавця) №… від… щодо проведення стягнень з (П. І. Б. боржника, його ідентифікаційний код). Водночас повідомляємо, що (дата надходження першої постанови) було отримано постанову державного/приватного виконавця №… від… щодо проведення стягнень з того ж боржника (П. І. Б. боржника, його ідентифікаційний код). У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення щодо виконання вимог постанови (реквізити другої постанови) та відповідну формулу для розрахунку».

Чи є відповідальність для роботодавця?

Якщо ігноруються законні вимоги виконавця (наприклад, постанови), то посадовим особам порушника загрожує штраф від 850 до 1700 грн (ст. 18813 КпАП).

Протоколи складають держ- чи приватні виконавці (ст. 255 КУпАП).

Ось тільки не зовсім зрозуміло, хто безпосередньо накладає штраф, якщо протокол складений приватним виконавцем. Адже в КУпАП установлений тільки орган, який накладає штраф на підставі протоколів держвиконавців, — органи держвиконавчої служби (ст. 24421 КУпАП).

Якщо не буде поданий (буде поданий несвоєчасно) «виконавчий» звіт, то адмінштраф складе від 850 до 1700 грн (ст. 18813 КУпАП).

Складати протоколи будуть держ- чи приватні виконавці (ст. 255 КУпАП).

Але притягувати до відповідальності буде вже суд (ст. 221 КУпАП).

Якщо в подібних діях будуть ознаки умисного невиконання рішення суду, то посадові особи можуть потрапити під кримінальну відповідальність (ст. 382 ККУ). А це вже щонайменше штраф від 8500 до 17000 грн або позбавлення волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 382 ККУ).

Що ж, думаємо, тепер ви будете упевнено почуватися і з легкістю впораєтеся з будь-якою постановою виконавця, а штрафи з цього питання ніколи вас не зачіпатимуть. Удачі!

Амброзяк Наталя

Оплата праці, жовтень, 2021/№ 20

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі