Особи з інвалідністю: кого та як зараховуємо до нормативу

Що з розрахунком?

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — норматив) виконують всі роботодавці, крім:

1) роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників (СКШП) облікового складу у календарному кварталі становить менше 8 працівників;

2) дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав.

Бюджетники в норматив грають на загальних підставах.

Норматив визначається на календарний квартал.

Роботодавці, які не виконали норматив, обчислюють та сплачують внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — внесок). Наразі його суму (В) обчислюють за формулою:

В = ЗП_сер × 0,4 × 0,5 × К × (Н - І_пр),

де ЗП_сер — середньомісячна заробітна плата (винагорода) у відповідному календарному кварталі у розрахунку на 1 працівника;

К — кількість місяців у кварталі;

Н — норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

І_пр — СКШП осіб з інвалідністю за квартал, працевлаштованих роботодавцем з урахуванням вимог до розміру їх оплати праці.

Зауважимо, що у формулі, окрім безпосередньо показника, який нам цікавий, а саме І_пр, є ще показник ЗП_сер. При його розрахунку також використовується СКШП. Назвемо її СКШП для внеску. А тепер найголовніше:

розрахунки СКШП для цілей визначення нормативу, СКШП осіб з інвалідністю та СКШП для внеску проводяться за різними правилами

Основою для розрахунку цих трьох показників є Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286 (далі — Інструкція № 286), але з урахуванням додаткових нормативно-правових актів, набір яких відрізняється залежно від цілі розрахунку СКШП.

Про те, які працівники включаються до:

• СКШП для цілей визначення розміру нормативу, розповідаємо у статті «Чисельність працівників і норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю» // «Податки & бухоблік», 2026, № 31;
• СКШП внеску, йшлося у статті «Середня для внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю» // «Податки & бухоблік», 2026, № 19.

Настав час визначитися з розрахунком СКШП осіб з інвалідністю. Тож поїхали!

Нормативна база

При розрахунку СКШП осіб з інвалідністю керуємося:

— ст. 18² Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-XII (далі — Закон № 875);

— Порядком зарахування роботодавцем до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами, затвердженим постановою КМУ від 01.04.2026 № 490 (далі — Порядок № 490);

— Інструкцією № 286.

Що стосується роз’яснень Держстату, в яких наведені рекомендації щодо заповнення статистичних форм № 1-ПВ (місячна) та № 1-ПВ (квартальна), то їх при розрахунку СКШП осіб з інвалідністю до уваги не беремо! Такі роз’яснення не є нормативно-правовими актами та не встановлюють нових правових норм. Це підтверджує Держстат у листі від 18.05.2023 № 19.1.2-26/У-70-23/66, текст якого наведено наприкінці коментаря «Розрахунок кількості працівників: роз’яснює Держстат» // «Податки & бухоблік», 2024, № 36.

Хто в розрахунку?

До СКШП осіб з інвалідністю та, відповідно, у виконання нормативу звичайні роботодавці можуть врахувати дві категорії осіб, що наведені нижче в таблиці.

Категорії осіб, що враховуються для нормативу

Увага! Залежно від групи та причини інвалідності одна особа може враховуватися у розрахунку СКШП осіб з інвалідністю як:

• один штатний працівник (закриває одне робоче місце в нормативі, одинарне врахування);
• два штатних працівники (закриває два робочих місця в нормативі, подвійне врахування).

Одинарне врахування

До СКШП осіб з інвалідністю в одинарному розмірі враховуються основні працівники та стажисти з:

• третьою групою інвалідності;
• другою групою інвалідності, крім тих, за якими працює подвійне зарахування (див. нижче).

Назвемо їх звичайні особи з інвалідністю.

За такими особами все кристально просто: до СКШП осіб з інвалідністю їх враховуємо за умови, що нарахована («грязна», до утримання податків) зарплата кожної такої особи перевищує мінімалку в розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць (у 2026 році — перевищує 8647 грн). Ця вимога зафіксована в ч. 6 та 9 ст. 18² Закону № 875.

Зайнятість працівника (повна, скорочена, неповний робочий час) не має значення.

Якщо оплатна вимога не виконана, роботодавець не має права враховувати працюючу особу з інвалідністю у виконання нормативу

Це прямо зазначено в ч. 9 ст. 18² Закону № 875.

Приклад 1. Працівнику з інвалідністю групи ІІІ встановлено неповний робочий час (займає 0,5 штатної одиниці, основне місце роботи). Оклад 20000 грн. За березень йому нараховано зарплату за фактично відпрацьований час 10000 грн та премію 3000 грн. Усього 13000 грн.

Загальна сума зарплати працівника за березень (13000 грн) вища за мінімальну (8647 грн). Працівника враховуємо у СКШП осіб з інвалідністю за березень.

Приклад 2. Працівник з інвалідністю групи ІІІ працює за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості. Оклад 7000 грн. За березень йому нараховано зарплату з окладу 7000 грн та доплату до мінімальної зарплати 1647 грн. Усього 8647 грн.

Загальна сума зарплати працівника за березень (8647 грн) не перевищила мінімальну. Тому формально цей працівник до СКШП осіб з інвалідністю за березень не потрапляє.

Як бути з працівниками з інвалідністю, які прийняті або звільнені протягом місяця? Чи включати їх до розрахунку?

З цього приводу є лист Держпраці від 04.03.2026 № 328/2.3/2.2-3B-26a. У ньому зроблений висновок, що працівники з інвалідністю, які були прийняті / звільнені протягом місяця, включаються у виконання нормативу за фактично відпрацьовані дні в такому місяці, якщо розмір нарахованої їм заробітної плати за цей місяць перевищує мінімальну.

Приклад 3. Працівник з інвалідністю групи ІІІ звільнений з основного місяця роботи 20.02.2026. Зарплата за повністю відпрацьований січень — 22000 грн, за фактично відпрацьовані дні в лютому — 16500 грн. Інших працівників з інвалідністю у ФОП-роботодавця не було. Норматив на І квартал 2026 року — 1 особа.

У січні та лютому зарплата працівника перевищувала мінімальну зарплату. Тож він братиме участь у розрахунку СКШП осіб з інвалідністю за такі місяці.

СКШП осіб з інвалідністю за:

• січень — 1 особа х 31 к. дн. : 31 к. дн. = 1 особа;
• лютий — 1 особа х 20 к. дн. : 28 к. дн. = 0,71 ≈ 1 особа;
• березень — 0 осіб.

СКШП осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року:

(1 особа + 1 особа + 0 осіб) : 3 місяці = 0,67 ≈ 1 особа.

Таким чином, ФОП виконав норматив.

Увага: стажисти! За виконання умов, наведених вище в таблиці, стажисти мають враховуватися до СКШП осіб з інвалідністю (й у виконання нормативу). Водночас Інструкцією № 286 не передбачено врахування до СКШП осіб, які проходять стажування на підприємстві. Як бути? Дозволимо собі припустити, що стажисти з інвалідністю мають враховуватися до СКШП осіб з інвалідністю за тим же принципом, що й штатні працівники.

Подвійне врахування до СКШП осіб з інвалідністю

Роботодавець має право врахувати до СКШП осіб з інвалідністю одного основного працівника або стажиста як двох (закриває два робочих місця в нормативі), якщо одночасно виконуються такі три умови.

Умова 1. Особа має інвалідність:

• першої групи незалежно від причин її встановлення;
• другої групи з порушенням зору за наявності хвороби згідно з додатком до Порядку № 490;
• другої групи з психічними розладами за наявності хвороби згідно з додатком до Порядку № 490.

Умова 2. В особи з інвалідністю відсутні протипоказання, визначені переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих, затвердженим постановою КМУ від 10.05.2022 № 577.

Умова 3. Зарплата особи з інвалідністю за повністю відпрацьований місяць вища за мінімалку.

Якщо ці умови виконані, за особою з інвалідністю працює подвійне зарахування (назвемо її подвійна особа з інвалідністю).

Будь-яких послаблень щодо розміру зарплати для цілей врахування у виконання нормативу подвійних осіб з інвалідністю Порядок № 490 не містить

Тобто текст затвердженого Порядку № 490 відрізняється від тексту його проєкту.

Приклад 4. На підприємстві працює одна працівниця, яка має інвалідність другої групи з порушенням зору (птоз повіки). Її зарплата становила в січні та лютому 9000 грн на місяць. Березень не відпрацьовано повністю у зв’язку із відпусткою за свій рахунок, наданою відповідно до ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР. Норматив — 2 особи з інвалідністю.

Працівниця належить до категорій осіб з інвалідністю другої групи, за якими можливе подвійне врахування, оскільки її хвороба є в додатку до Порядку № 490.

Зарплата працівниці в січні та лютому за повністю відпрацьовані місяці (9000 грн) перевищує мінімальну (8647 грн). Тож працівницю враховуємо до СКШП осіб з інвалідністю за січень та лютий, як 2 особи.

А ось до СКШП осіб з інвалідністю за березень така особа врахована не буде, оскільки за нею зарплатна вимога не виконана.

СКШП осіб з інвалідністю за І квартал 2026 року:

(2 особи + 2 особи + 0 осіб) : 3 місяці = 1,33 ≈ 1 особа.

Норматив підприємством не виконано. За одну непрацевлаштовану особу з інвалідністю доведеться сплатити внесок.

Також хочемо звернути вашу увагу на такий важливий момент.

Якщо подвійна особа з інвалідністю втрачає такий статус, роботодавець має право на її подвійне зарахування до нормативу до кінця кварталу, в якому йому стало відомо про втрату такого статусу

Тобто якщо, наприклад, у січні 2026 року подвійна особа з інвалідністю втратила статус особи з інвалідністю або змінила його на такий, що не дає право на подвійне зарахування, роботодавець може її враховувати до СКШП осіб з інвалідністю як дві особи в січні, лютому та березні 2026 року за умови дотримання вимоги щодо розміру зарплати. Це випливає з положень п. 5 Порядку № 490.

Документи, що підтверджують інвалідність

Які документи підтверджують інвалідність працівника / стажера для цілей визначення СКШП осіб з інвалідністю?

Почнемо з осіб, за якими працює подвійне зарахування. Чому? Бо за ними перелік підтвердних документів наведено в п. 6 Порядку № 490. Отже, для застосування роботодавцем подвійного зарахування особи з інвалідністю:

1) першої групи надають один з таких документів:

• виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) / довідка до акта огляду МСЕК, що видана до 01.01.2025;
• витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі — витяг з рішення експертної команди);
• індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю;
• посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;
• посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (для категорії 1 серії А);
• посвідчення учасника ліквідації ядерних аварій (для категорії 1 серії Я);
• посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для категорії 1 серії Б);
• посвідчення потерпілого від радіаційного опромінення (для категорії 1 серії Я);
• пенсійне посвідчення;
• посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» від 16.11.2000 № 2109-III та Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» від 18.05.2004 № 1727-IV;
• довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;

2) другої групи з порушенням зору або психічними розладами — один з таких документів:

• виписка з акта огляду МСЕК / довідка до акта огляду МСЕК, що видана до 01.01.2025;
• витяг з рішення експертної команди;
• індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю.

Які документи підтверджують інвалідність осіб, за якими діє одинарне зарахування до СКШП осіб з інвалідністю та до виконання нормативу?

Відповідь на це запитання відсутня в Законі № 875. Водночас, з урахуванням наведеного переліку документів для подвійних осіб з інвалідністю, що міститься в Порядку № 490, можна зробити висновок, що це може бути будь-який документ, що підтверджує статус особи з інвалідністю, а саме:

• виписка з акта огляду МСЕК / довідка до акта огляду МСЕК, що видана до 01.01.2025;
• витяг з рішення експертної команди;
• індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю;
• відповідне посвідчення (наприклад, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, пенсійне посвідчення особи з інвалідністю);
• довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу.

Зверніть увагу! «Вибрики» ЄСВшного законодавства тут не відіграють жодної ролі. Не має значення, яка ставка ЄСВ застосовується до бази нарахування внеску особи з інвалідністю, в якій сумі сплачено ЄСВ. Особу з інвалідністю буде враховано до СКШП осіб з інвалідністю та у виконання нормативу, якщо виконуються умови, що наведені вище.

Висновки

• СКШП для нормативу, СКШП осіб з інвалідністю та СКШП для внеску визначаються за різними правилами.
• До СКШП осіб з інвалідністю враховуються особи з інвалідністю за умови, що їх місячна зарплата перевищує мінімальну.
• Осіб з інвалідністю першої групи та другої по зору або з психологічними розладами до СКШП осіб з інвалідністю можна враховувати в подвійному розмірі у разі виконання умов, передбачених Порядком № 490.
• На думку Держпраці, працівників, прийнятих або звільнених протягом місяця, включають до СКШП осіб з інвалідністю пропорційно відпрацьованим дням за умови, що нарахована зарплата кожного з них перевищує мінімальну.