Інформація по темі "" | Публікації по тегу
20.09.21
991 0
Друкувати
Обране

Довідка -> лікарняний: чи оплачувати після звільнення?

Працівник хворів із 10 по 20 серпня 2021 року. Через відсутність бланків лікарняних листів йому видали довідку про тимчасову непрацездатність. 31.08.2021 р. працівник звільнився, а 07.09.2021 р. приніс лікарняний (замість довідки). Чи оплачувати такий листок непрацездатності?

Так, безумовно. Такий лікарняний лист потрібно оплатити.

Відсутністю бланків паперових лікарняних нікого не здивувати. Цього можна буде уникнути після повного переходу на електронні листки непрацездатності. Деталі — у журналі «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 33, с. 19 — 25.

Наразі маємо відлуння перехідної моделі: на папері досі оформлюють, зокрема, продовження раніше виданих паперових лікарняних листів. І все ще проводять заміну довідок про тимчасову непрацездатність на «справжні» лікарняні. Тож розглянемо, як діяти роботодавцю у разі, коли працівник приніс лікарняний заміcть довідки після звільнення.

Довідка

Довідка про тимчасову непрацездатність — це такий собі замінник бланків листків непрацездатності на випадок їх відсутності. Хоча формально законодавством не передбачено можливість заміни довідкою «справжнього» лікарняного. Але такий вихід із ситуації свого часу запропонували МОЗ та ФСС (див. лист МОЗ від 20.07.2006 р. № 3.07 та лист ФСС з ТВП від 28.07.2006 р. № 01-16-1634).

Довідка складається у довільній формі. Проте вона повинна містити порядковий номер, дату видачі та всі інші реквізити, що вносяться до бланка листка непрацездатності відповідно до Інструкції № 5321. Серед них, зокрема, такі:

1 Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом МОЗ, Мінсоцполітики, ФСС з ТВП, ФСС від НВ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.

• випадок тимчасової непрацездатності — «первинний» чи «продовження»;

• найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров’я;

• прізвище, ім’я, по батькові непрацездатного (повністю);

• місце роботи: найменування та місцезнаходження установи (повністю);

• причина непрацездатності;

• термін тимчасової непрацездатності;

• дата (літерами) виходу на роботу із зазначенням посади та прізвища лікаря, які засвідчуються його підписом та печаткою медзакладу «Для листків непрацездатності». У разі продовження тимчасової непрацездатності зазначається «Продовжує хворіти».

ВАЖЛИВО!

Довідка не є підставою для оплати періоду непрацездатності

Така довідка лише підтверджує, що працівник дійсно хворів, а не прогулював роботу. Наразі єдиною підставою для оплати періоду непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності або його копія у разі оплати допомоги сумісникові. Це прямо передбачено ч. 1 ст. 31 Закону № 11052.

2 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Призначати оплату лікарняних можливо лише після обміну довідки на листок непрацездатності встановленого зразка.

Звільнення

Працівник звільнився, так і не дочекавшись обміну довідки на лікарняний. А вже після звільнення приніс листок непрацездатності. Такий лікарняний обов’язково має бути оплачений. Адже допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок ФСС виплачується починаючи з шостого дня непрацездатності незалежно від звільнення працівника у період втрати працездатності (ч. 2 ст. 22 Закону № 1105).

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця також потрібно оплатити, якщо вони припадають на період по дату звільнення включно.

У ситуації нашого читача саме так і є: працівник перебував у трудових відносинах з установою у період своєї тимчасової непрацездатності. Отже, листок непрацездатності повністю підлягає оплаті: перші п’ять днів — за рахунок роботодавця, наступні шість днів — за рахунок ФСС.

Зауважимо: законодавство не передбачає «імунітету» на оплату перших п’яти днів хвороби за рахунок роботодавця незалежно від звільнення працівника в період непрацездатності, як це передбачено для допомоги від ФСС.

Отже, якщо працівника звільнено у період перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, роботодавець оплачує лише ті дні хвороби, які припадають на період перебування у трудових відносинах. А починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності надається допомога від ФСС.

Наприклад, якщо б за умовами ситуації, що розглядається, звільнення працівника припало на 13.08.2021 р., потрібно було б діяти так:

• за 10 — 13 серпня — виплатити лікарняні за рахунок роботодавця;

• за 15 — 20 серпня — виплатити допомогу, отриману від ФСС.

Порушення строків розрахунку

Лікарняні виплачено пізніше дня звільнення — чи не буде це порушенням ст. 116 КЗпП? Ні, жодного порушення у цьому немає. А відтак наслідки, передбачені ст. 117 КЗпП (виплата середнього заробітку за час затримки), роботодавцю не загрожують.

У цьому разі лікарняні за рахунок установи нараховуйте і виплачуйте пізніше дня звільнення, але у найближчий строк для виплати зарплати. А допомогу від ФСС — після надходження на окремий рахунок суми коштів, зазначеної у заяві-розрахунку.

Оподаткування

УВАГА!

На суму оплати лікарняного листа, нараховану працівникові після його звільнення, ЄСВ не нараховуємо

Причина проста: на момент нарахування лікарняних колишній працівник вже не перебуває у трудових відносинах з установою. А виплата після звільнення потрапляє до бази нарахування ЄСВ, тільки якщо вона нарахована за відпрацьований час.

Лікарняні не є такою виплатою. Отже, ЄСВ на них не нараховуємо. Відповідно до додатка Д1 Об’єднаного звіту вони не потраплять.

А ось ПДФО та ВЗ обов’язково потрібно утримати. У додатку 4ДФ такі «запізнілі» лікарняні відображайте з ознакою доходу «127».

Жиленко Катерина

Бюджетна бухгалтерія, вересень, 2021/№ 35

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі