Працівник захворів на COVID-19: дії роботодавця
Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці
ПОДАТКИ & БУХОБЛІК, ЖОВТЕНЬ, 2020/№ 82
Чи є у вас план, містере Фікс?*
* Цитата із м/ф «80 дней вокруг света».
Одразу почнемо з головного запитання, яке хвилює все більше роботодавців.
Чи є наразі нормативні документи, які визначають порядок (план) дій роботодавця, працівник якого захворів на коронавірус чи є контактною особою?
Ні. Є бурхлива діяльність від уряду та Верховної Ради. А ось порядку немає.
Проте є відповідальність! Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III, іншими актами законодавства, а також рішень ОМС з питань боротьби з інфекційними хворобами загрожує посадовим особам роботодавця адмінштрафом від 34000 до 170000 грн (ст. 443 КпАП).
Звісно, не у всіх є в кишені такі суми на штрафи. Тож метання роботодавців у пошуках правди зрозумілі. Причому, оскільки захворювання на COVІD-19 належить до інфекційних захворювань, то хочеш не хочеш, а на Порядок № 337** озиратися будеш. Адже гостре профзахворювання — це захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні захворювання).
** Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337.
Звісно, однозначно визначити, де був контакт, не завжди можливо. Саме тому Держпраці (див. dsp.gov.ua) наголошує, що обов’язок провести розслідування випадків гострої респіраторної хвороби COVІD-19, відповідно до Порядку № 337, стосується лише лабораторно підтверджених випадків інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням профобов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання меддопомоги хворим на інфекційні хвороби, робота з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо).
З медичними працівниками зрозуміло. А хто такі оті «інші»? Чи відноситься до них, скажімо, прибиральниця, яка дезінфікує поверхні в офісі? Держпраці в Рівненській області вважає, що ні. У роз’ясненнях на сайті rv.dsp.gov.ua вона звужує коло, вказуючи, що керуватися нормами вказаного Порядку № 337 у разі підтвердження у працівника захворювання на COVІD-19 слід лише у випадку, якщо мова йде про працівника закладу МОЗ.
Проте, якщо ви отримали від закладу охорони здоров’я повідомлення про звернення працівника з посиланням на гостре професійне захворювання, за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 337, потрібно буде провести розслідування відповідно до вказаного Порядку. Створити комісію з розслідування гострого професійного захворювання, скласти акт за формою № Н-1, подати Звіт з ЄСВ за формою № Д7, направити матеріали розслідування Держпраці, ФСС.
А що робити іншим звичайним роботодавцям? Не робити цього, а одразу переходити до етапу «хворому — лікування, а з контактним — розберемося».
Що в деталях?
Хвороба.Якщо працівник звичайного роботодавця хворів на коронавірус, він вам принесе листок непрацездатності з причиною непрацездатності «загальне захворювання — 1». Такий лікарняний оплачуєте за загальними правилами (50 %, 60 %, 70 %, 100 % середньої зарплати — залежно від страхового стажу).
Тож, якщо працівник прямо не скаже і ніхто окремо «по секрету» не повідомить, то роботодавець навіть не буде знати, на що саме хворів працівник.
Ізоляція.Якщо працівник знаходився на самоізоляції під медичним наглядом, то ви отримаєте лікарняний лист, де у полі з причиною непрацездатності лікуючим лікарем власноруч буде зазначено «ізоляція від СОVID-19 — 11».
Увага! За таким листком непрацездатності лікарняні виплачують у розмірі 50 % середньої зарплати (доходу) незалежно від страхового стажу. Виняток — медичні працівники. Їм допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
Попереджаємо: і в разі хвороби (причина непрацездатності — 1), і в разі ізоляції (причина непрацездатності — 11) перші 5 днів хвороби оплачує за свій рахунок роботодавець, далі — ФСС. Також в обох випадках слід дотримуватися обмежень щодо суми лікарняних, якщо працівник за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробив собі страховий стаж менше 6 місяців.
Якщо працівник, який був на ізоляції від СОVID-19, захворіє, то йому повинні закрити лікарняний лист за ізоляцією та відкрити первинний лікарняний з іншою причиною непрацездатності, яка відповідає його хворобі. Первинний лікарняний = новий страховий випадок. Розраховуємо наново середню зарплату та проводимо нарахування (в загальному випадку 5 днів за рахунок роботодавця, з 6-го — ФСС).
Аналогічно діємо і в зворотній ситуації. Наприклад, у працівника було загальне захворювання, та в період захворювання його визнали контактною особою (допустимо, контактував із членом сім’ї, який захворів на коронавірус). У цьому випадку після одужання листок непрацездатності, відкритий у зв’язку із загальним захворюванням, закривається. При цьому за необхідності працівникові видається інший лікарняний лист за ізоляцією від СОVID-19.
Тож будьте уважні! Не наплутайте з оплатою.
Наказую ізолюватись!
На підприємстві чи у ФОП працівник захворів на коронавірус. Звісно, перед роботодавцем постає питання щодо контактних осіб.
Чи може (зобов’язаний) роботодавець наказати контактним особам піти на самоізоляцію?
Ні, такого права (обов’язку) у нього наразі немає. Більш того, не роботодавець визначає контактних осіб, а медична установа.
