Інформація по темі "" | Публікації по тегу
14.02.22
5280 0
Друкувати
Обране

Сумісник: знімаємо проблемні питання

Сьогодні роботою за сумісництвом нікого не здивуєш. Причини цього можуть бути різні: від банального бажання особи підзаробити у вільний час до виробничої необхідності «засвітити» одного працівника в декількох роботодавців. Тож пропонуємо вам розглянути проблемні питання, з якими стикаються роботодавці працівників-сумісників.

 

 

Сумісник — це хто?

Робота за сумісництвом — це як? Відповідь на це запитання ви не знайдете в КЗпП. Ба більше, і визначення поняття «основне місце роботи» у ньому немає. ☺ Неймовірно, але трудове законодавство оминає ці питання стороною!

Проте про основне місце роботи йдеться в ЄСВшному Законі № 2464*. Звісно, він до трудового законодавства відношення немає. Але, як кажуть, на безриб’ї і рак риба.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Тож для цілей ЄСВ основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору і яке визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до її відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру на її підставі (див. п. 12 ст. 1 Закону № 2464).

А ось визначення поняття «сумісництво» можна знайти в постанові № 245 та Положенні № 43**. Щоравда, обидва документи поширюються на працівників державних підприємств, установ, організацій.

** Постанова КМУ від 03.04.93 № 245 та Положення, затверджене наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.93 № 43 відповідно.

А що ж робити звичайним роботодавцям? Чи, може, в них не існує сумісництва? Ми б не робили таких передчасних висновків. Погодьтеся, це ж не вперше, коли поняття є, а визначення його у трудовому законодавстві немає. Приклад — відрядження.

КЗпП говорить про гарантії та компенсації при службових відрядженнях, а от визначення «відрядження» дає тільки Інструкція № 58, яка, як і перелічені вище постанова з Положенням, не поширюється на роботодавців-небюджетників.

Проте й у звичайних роботодавців працівники їздять у відрядження, а що розуміти під відрядженням, такі роботодавці зазначають у власному Положенні про відрядження.

Тож і з сумісництвом пропонуємо вирішувати питання аналогічно. Прописуємо в колдоговорі чи іншому документі (наприклад, у Положенні про роботу за сумісництвом) визначення місця роботи за сумісництвом. Наприклад, підглядаючи в Закон № 2464, зазначаємо таке:

Місце роботи за сумісництвом — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору та яке визначене ним як сумісництво згідно з поданою заявою (до її відкликання)

Також вказуємо можливі обмеження за такою роботою, її порядок оплати тощо.

Роботодавець — Поліграф Поліграфович?

Як зрозуміти, як приймати працівника: за основним місцем роботи чи за сумісництвом? Запитати в самого працівника.

Комусь ця відповідь здасться смішною. Але КЗпП не зобов’язує роботодавця перевіряти, чи є у працівника основне місце роботи, перед тим, як прийняти його за сумісництвом (лист Мінсоцполітики від 25.05.2015 № 198/06/186-15).

Звісно, якусь інформацію можна почерпнути з документів, що надасть працівник при прийнятті на роботу. Стаття 24 КЗпП говорить, що це може бути трудова книжка (у разі її наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Держреєстру.

Проте з 10.06.2021 трудова книжка почала здавати свої позиції. А такого окремого документа, як відомості про трудову діяльність, поки що немає.

Щоправда, у Пенсійному фонді (ПФУ) працівник може запросити Витяг з реєстру застрахованих осіб (далі — Витяг з РЗО)***. У цьому Витязі є серед іншого й таблиця з відомостями про період трудових відносин. У ній зазначені дати початку/закінчення трудових відносин з певним роботодавцем та позначки — основне місце роботи: так/ні.

*** Такий витяг працівник може отримати через особистий кабінет на порталі ПФУ. Вкладка «Подати запит» — «Тип звернення» — «Витяг з РЗО».

Але ж ми з вами повинні розуміти, що Витяг з РЗО наповнюють відомості з Об’єднаної звітності. Тож інформація у ньому може відставати від дійсності в середньому на квартал.

Крім того, у Витязі з РЗО, окрім інформації про місце роботи, міститься й конфіденційна інформація щодо працівника. Тож вимагати такий Витяг не радимо. Тим більше що й особливого сенсу у цьому не бачимо.

Резюме.

Приймаючи працівника на роботу, просимо його вказати в заяві про прийняття на роботу форму зайнятості: на основне місце роботи чи за сумісництвом він працевлаштовується

Звісно, пояснюємо працівникові, чим одне відрізняється від іншого. І що це його зона відповідальності.

А якщо працівник наплутає? Чого чекати?

Трудове законодавство не встановлює відповідальності працівника, який, працюючи у декількох роботодавців, визначив усі такі місця роботи сумісництвом.

Також у законодавстві про працю немає норм щодо відповідальності роботодавця, який на підставі заяви працівника прийняв його на роботу за сумісництвом, хоча у працівника немає основного місця роботи (див. лист Мінекономіки від 22.10.2021 № 4706-01/51196-09).

Кому воно треба?

«Какая разница!» — подумає хтось зараз. Чи варто заморочуватися з визначенням статусу? На нашу думку, варто. Перелічимо вам для прикладу декілька причин.

Ексклюзивний матеріал для передплатників сайту
    Платне користування сайту передбачає:
  • доступ до новин, статтей, довідників
  • безлімітні завантаження всіх бланків
  • відсутність реклами
60
грн/
місяць
Вже сплатили? Увійти
Передплатники PRO-доступу, «Бюджетної бухгалтерії», «Оплати праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Журнал «Податки & бухоблік»



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі