Інформація по темі "" | Публікації по тегу
25.03.21
160 0
Друкувати
Обране

Трудові перевірки: чергова порція змін

Значні розміри трудових штрафів та постійне оновлення нормативки* примушують роботодавців тримати руку на пульсі всіх нововведень. Тому пропонуємо розглянути чергову порцію змін у порядку проведення трудових перевірок.

* Див. наші публікації: «У новий рік із новим Порядком трудових перевірок!» // Спецвипуск «ОП», 2020, № 2/1, «Нові «трудові» штрафи: реалії для бюджетних установ» // Спецвипуск «ОП», 2020, № 6/1, «Трудові штрафи: новини із судової практики» // Спецвипуск «ОП», 2020, № 16/1, «Як шукають «нелегалів» у карантин» // Спецвипуск «ОП», 2020, № 18/1.

Яку інформацію ПФУ «зливає» Держпраці

Для того щоб завітати до роботодавця з перевіркою чи інспекційним відвідуванням, контролерам із Держпраці потрібна підстава. Однією з них є інформація, що надається від ПФУ. Саме тому ми радимо роботодавцям ознайомитися з порядком обміну інформацією між ПФУ, ДПС та Держпраці.

До речі, наприкінці 2020 року були внесені зміни до Порядку обміну інформацією про відомості, що містять ознаки використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю, затвердженого постановою правління ПФУ від 29.05.2017 р. № 11-1.

Тож давайте подивимося, про які категорії роботодавців ПФУ обов’язково має повідомляти Держпраці.

Ці підстави залишились без коректив. Поряд із цим відбулося оновлення інших даних, які ПФУ надає Держпраці (див. нижче). Здебільшого такі уточнення на користь роботодавців, адже встановлюють чіткі критерії, при перевищенні яких роботодавці потраплятимуть під контроль Держпраці.

Деякі з цих нововведень викликають занепокоєння. Наприклад, це стосується подання інформації про страхувальників, які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці без збереження заробітної плати більше 15 к. дн. та яким нарахування заробітної плати не здійснювалось. Особливо враховуючи, що наразі багато працівників перебувають у «карантинних» відпустках, тривалість яких може перевищувати 15 днів, тож фактично потрапити під роздачу за цим критерієм може кожен роботодавець.

Зауважте: сумісники, які працюють у багатьох роботодавців, більше контролерів не цікавлять.

Натомість їх цікавитимуть відомості про наявність у Реєстрі застрахованих осіб даних про відносини застрахованої особи із страхувальником.

Звісно, передача такої інформації автоматично не призводить до штрафів, але ж вона враховуватиметься Держпраці при проведенні перевірок, а отже, радимо звернути на це увагу.

Нові форми документів

З 6 січня 2021 року змінились форми актів, постанов, рішень та протоколів, які складають контролери Держпраці за результатами планових та позапланових перевірок, в тому числі й інспекційних відвідувань. Відповідні зміни було запроваджено наказом Мінекономіки «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці» від 27.10.2020 р. № 2161 (далі — наказ № 2161).

Роботодавцям корисно було б ознайомитися з оновленим актом перевірки. Адже відтепер контролери користуватимуться єдиною формою акта, незалежно від питання, що буде ними перевірятися (охорона праці, питання дотримання трудового законодавства, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю тощо).

Увага!

В акті є додатки, в яких наведено перелік питань, що можуть вивчатися під час проведення перевірки, та нормативно-правових актів, відповідно до яких складено цей перелік.

Наприклад, в акті є додаток 4, за допомогою якого можна дізнатися, на які питання звертатиме увагу контролер під час перевірки з питань дотримання законодавства про працю.

До речі, завдяки прийняттю наказу № 2161 відпала одна з підстав для недопуску інспекторів праці до перевірки, а саме відсутність на офіційному вебсайті Держпраці уніфікованої форми акта інспекційного відвідування. Відтепер у самому наказі № 2161 зазначено про врахування вимог Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою КМУ від 10.05.2018 р. № 342. А отже, говорити про неуніфікованість цього акта не доводиться. Ба більше, цей наказ можна знайти на сайті Держпраці.

Новації від законопроєкту № 0958

4 березня Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення» (законопроєкт № 0958). На момент підготовки матеріалу він ще не був підписаний Президентом.

Цей законопроєкт уже встигли охрестити як такий, що покликаний захистити бізнес від трудових інспекторів. Тож давайте подивимося, чи полегшить життя роботодавцям прийнятий закон?

Перша і найрезонансніша новація цього закону — це позбавлення органів місцевого самоврядування (ОМС) повноважень у сфері держконтролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також повноважень накладати штрафи за його порушення.

Це пояснюється тим, що фактично раніше відбувалось дублювання контрольних функцій територіальних органів Держпраці та ОМС, що суперечило ідеології стратегії реформування системи нагляду (контролю), в основі якої — усунення дублювання контролюючих функцій.

Після набрання чинності цим законом ОМС зможуть проводити перевірки, які не належать до заходів державного нагляду (контролю), на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади. Щодо всіх інших роботодавців ОМС зможуть виступати лише з ініціативою щодо проведення перевірок. Причому таке звернення буде окремою підставою для проведення позапланового заходу контролю інспекторами Держпраці. І ще одна новація. Завдяки прийняттю цього закону поняття «створення перешкод у проведенні перевірки» отримало хоч якісь законодавчі рамки. Адже раніше довільне тлумачення цього поняття призводило до того, що контролери отримували необмежені можливості для накладення на роботодавців чималого штрафу від 18 до 96 тис. грн за будь-що. Відтепер

ЦИТАТА

створенням перешкод вважається невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення їх до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.

Ба більше, інспектор обов’язково повинен зафіксувати в акті опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

При цьому в тексті закону, підписаного головою ВРУ, нічого не сказано про введення відповідальності за безпідставне звернення заявника до контролюючих органів про порушення суб’єктом господарювання чинного законодавства. Хоча законодавці все ж планували карати за це від 850 до 1700 грн. З одного боку, це добре, оскільки зменшилася б кількість «наклепів» на роботодавця, а з іншого — такий розмір штрафів не давав би можливості працівникам належно захистити свої права через загрозу накладення штрафу.

Поряд із цим планувалося встановити адміністративну відповідальність для посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за винесення приписів, розпоряджень, вимог та рішень про накладення фінансових стягнень, що скасовані в адміністративному чи судовому порядку. Але цього також немає в тексті підписаного закону.

Тож чи покращить це життя роботодавцям так, як вони цього б бажали, — питання спірне. Адже особливих змін у частині зменшення штрафного тягаря на роботодавців не відбулося. Але, як-то кажуть, попереджений — значить озброєний.

Кучерова Оксана

Оплата праці, березень, 2021/№ 6/1 спецвипуск

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі