Інформація по темі "" | Публікації по тегу
28.10.21
1614 0
Друкувати
Обране

Відсторонення від роботи: підстави за КЗпП

У попередній статті (див. статтю «Відсторонення від роботи: головні моменти») ми з'ясували, що відсторонити працівника від роботи роботодавець має право у випадках, передбачених ст. 46 КЗпП. Що це за випадки і який порядок відсторонення працівника в кожному з них, розповімо в цій статті детальніше.

Поява на роботі в нетверезому вигляді

Працівник, який з’явився на роботі в нетверезому стані, підлягає відстороненню від роботи в обов’язковому порядку.

Причому незалежно від:

• часу появи випивохи на роботі;

• ступеня його сп’яніння;

• характеру виконуваної ним роботи.

Адже такий нетверезий працівник не лише не зможе належним чином виконувати свої трудові обов’язки, а й збільшить імовірність отримання травм або навіть смерті на робочому місці.

Якщо в такій ситуації станеться нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), його визнають пов’язаним з виробництвом (п.п. 23 п. 52 Порядку № 337*). Тоді від пильної уваги Держпраці і ФСС роботодавцю точно не відкрутитися.

* Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.

Чим це може обернутися для підприємства, ви можете дізнатися із статті «Розслідуємо нещасний випадок по-новому» // «ББ», 2019, № 26.

Ба більше, до майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників, які не вжили заходів щодо відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані, буде застосована адміністративна відповідальність (ч. 2 ст. 179 Кодексу про адміністративні правопорушення). Розмір штрафу становитиме від 68 до 102 грн.

Але спочатку

важливо!

факт появи працівника на роботі в нетверезому стані ретельно документуємо.

Для цього підійдуть:

акт медичного обстеження (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.92 № 9);

• у разі потреби — показання свідків, які можуть бути оформлені у вигляді акта про появу працівника на роботі в стані сп’яніння, підписаного не менше ніж двома свідками (п. 25 постанови ВСУ від 23.01.2018 № 640/17224/15-ц). Зверніть увагу: працівник має бути обов’язково ознайомлений з актом. Якщо він відмовляється підписати цей документ — про це зазначають в самому акті.

Також можна додати доповідну записку керівника про виявлення працівника в нетверезому стані.

Ці документи стануть підставою для відсторонення працівника від роботи.

Строк відсторонення нетверезого співробітника від роботи законодавством не встановлений. Тому повернутися на роботу він може вже наступного дня. Тут усе вирішує роботодавець.

Тобто після закінчення строку відсторонення працівник може бути як допущений до роботи, переведений на іншу роботу, так і звільнений з роботи на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП (за згодою профспілки).

Поява на роботі в стані наркотичного сп’яніння

Порядок відсторонення працівника у разі його появи на роботі в стані наркотичного сп’яніння має свої особливості.

Тут важливо пам’ятати, що встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння в результаті незаконного вживання наркотичних засобів є компетенцією тільки лікаря, на якого покладені обов’язки з проведення медичного огляду (обстеження).

Так свідчить ч. 3 ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.95 № 62/95-ВР (ср. USER_SHOW_ID).

Тому при появі співробітника на роботі в стані наркотичного сп’яніння необхідно запропонувати йому на добровільній основі пройти медичний огляд. Тільки з цим документом можна буде відсторонити працівника від роботи за зазначеною підставою.

У разі відмови можливий примусовий привід (пп. 2.3, 2.6 Інструкції № 306*).

* Інструкція про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, затверджена спільним наказом МОЗ, МВС, Генпрокуратури, Мін’юсту від 10.10.97 № 306/680/21/66.

Для цього роботодавець інформує відповідний орган поліції, який видає працівнику направлення на медичний огляд.

Ухилення від обов’язкового медогляду

Одним з обов’язків роботодавця в частині забезпечення безпечних умов і охорони праці є недопущення працівників до виконання ними трудових обов’язків без проходження обов’язкових медичних оглядів (обстежень), обов’язкових психіатричних оглядів, а також у разі медичних протипоказань.

Чинним законодавством передбачено проходження працівниками:

• попередніх медичних оглядів (при влаштуванні на роботу);

• періодичних медичних оглядів (протягом трудової діяльності).

Обов’язкові медичні огляди передбачені ст. 169 КЗпП і встановлені для таких категорій працівників:

• зайнятих на важких роботах, роботах у шкідливих і небезпечних умовах праці;

• зайнятих на роботах, де є необхідність в професійному відборі;

• віком до 21 року;

• деяких інших категорій працівників.

Нагадаємо, що постановою КМУ від 23.05.2001 № 559 затверджений список організацій і перелік їх працівників, які підлягають обов’язковому медогляду.

Водночас

важливо!

роботодавець зобов’язаний контролювати своєчасне проходження медичного огляду.

Оскільки згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 2694** власник не має права допускати працівника до роботи, якщо він вчасно не пройшов медогляд, але зобов’язаний був його пройти.

** Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-XII.

Тут слід зазначити, що якщо працівник ухиляється від проходження медичних оглядів, то, крім того, що він відстороняється від роботи, це ще є і порушенням трудової дисципліни. У результаті таких працівників можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, а також згодом і звільнити з роботи.

Але щоб попередити конфлікт, відстороняти працівників, які не пройшли медичний огляд, слід за наявності відповідного подання органів санепідемслужби (п. 2.1 Інструкції № 66*). Тому доцільно повідомляти в органи санепідемслужби про осіб, які ухиляються від медогляду.

* Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затверджена наказом МОЗ від 14.04.95 № 66.

Медогляд МСЕК. До речі, особи з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами і порушеннями функцій організму раз на один — три роки повинні проходити повторні огляди для визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров’я та ступеня соціальної адаптації (п. 22 Порядку № 1317**).

** Порядок та умови встановлення інвалідності, затверджений постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317.

Дату чергового переогляду зазначають у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК).

Якщо працівник з інвалідністю після закінчення часу встановлення інвалідності з тих або інших причин не з’являється на черговий огляд МСЕК, роботодавець має право відсторонити його від роботи.

Строк відсторонення — до проходження повторного огляду МСЕК і отримання нової довідки за формою № 157-1/о (затверджена наказом МОЗ від 30.07.2012 № 577).

За результатами огляду роботодавець може:

• або допустити працівника до виконання трудових обов’язків з такими ж умовами і характером праці;

• або змінити умови і характер праці;

• або перевести його на іншу, легшу роботу, яка не буде протипоказаною йому за станом здоров’я;

• або звільнити на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП (невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров’я);

• або вжити інші заходи, передбачені законодавством.

Відмова від навчання з охорони праці

Обов’язкове навчання працівників техніці безпеки і перевірка їх знань та навичок у галузі охорони праці встановлені ст. 153 КЗпП.

Також згідно зі ст. 18 Закону № 2694 працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи повинні проходити інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків і вивчати правила поведінки у разі виникнення аварії. Працівник зобов’язаний знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці. Це випливає зі ст. 14 Закону № 2694.

Зверніть увагу: такий обов’язок покладається не лише на працівників, зайнятих на роботах із підвищеною небезпекою або там, де потрібний професійний відбір, а й на інших працівників.

Навіть при укладенні трудового договору про дистанційну роботу на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці в межах використання таким працівником обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем.

Тому

важливо!

за ухилення від інструктажу, навчання і перевірки знань з питань охорони праці неслухняних працівників слід відсторонити від роботи.

Строк відсторонення — працівник не допускається до роботи аж до закінчення курсу навчання, інструктажу, складання іспиту. Якщо працівник усуне перешкоди для допуску до роботи (пройде курс навчання, інструктажу, складе відповідний іспит), йому одразу має бути надана можливість продовжити роботу.

Кравченко Дар’я

Оплата праці, жовтень, 2021/№ 20/1 спецвипуск

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі