Інформація по темі "" | Публікації по тегу
12.07.21
426 0
Друкувати
Обране

«Зайва» компенсація відпустки: хто повертає?

Приводом для написання статті стало запитання учасника групи Facebook «Спільнота бухгалтерів бюджетних установ». Полягає воно в такому. Працівнику при звільненні виплатили компенсацію за невикористану відпустку. За кілька місяців з'ясувалося, що працівник не мав права на таку відпустку (неправильно обчислено відпускний стаж — ураховано зайві періоди). Хто має відшкодувати помилково виплачені кошти? Давайте розбиратись.


Ситуація не з приємних. Але, як-то кажуть, не помиляється лише той, хто нічого не робить. Коли вже помилку допущено, її треба виправляти.

Звісно, найпростіший варіант — «мирний». Але якщо він не спрацює, то доведеться шукати винного. В крайньому разі — вирішувати спір у суді. Розглянемо кожен із цих варіантів.

Розійтися мирно

Перш за все радимо поспілкуватись із самим працівником. Так, він уже не працює в установі. Провести утримання з його зарплати не вийде. Але ж немає перешкод для того, щоб він добровільно повернув помилково отриману суму.

Відмовляється? Буває. І не лише через дурну вдачу. А, наприклад, тому, що повернути всю суму одразу йому складно. Тоді він може повертати «борг» частинами. Все це обов’язково слід зафіксувати у заяві працівника: загальну суму, яку він повертає, розмір платежів та строки їх унесення.

Утім, працівник може наполягати на тому, що не повинен відповідати за чужі помилки. З’ясуємо, наскільки він правий. У цьому допоможе ЦКУ.

Особа, яка отримала майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно потерпілому (ч. 1 ст. 1212 ЦКУ).

Однак у ст. 1215 ЦКУ передбачено випадки, коли таке майно не підлягає поверненню. Так, зарплата та прирівняні до неї платежі не підлягають поверненню, якщо:

відсутня рахункова помилка при нарахуванні цих платежів;

відсутні недобросовісні дії з боку набувача.

Перед нами ситуація із помилкою роботодавця, а не підлими діями працівника (хоча все може бути, але проводити розслідування не будемо). Проте з’ясуємо природу помилки: рахункова чи ні?

До лічильних (вони ж рахункові) помилок ВСУ у ч. 24 постанови ВСУ № 131 відніс ті, що виникли через неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування зарплати за один і той самий же період тощо. Водночас нелічильними помилками є ті, що виникли при помилковому застосуванні законодавства та інших нормативно-правових актів, у т. ч. колективного договору. Наприклад, оплачено відпустку більшої тривалості, ніж належить, у результаті чого сума відпускних є завищеною.

1Постанова Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавство про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13.

Придивімось до помилки, яка має місце в описаній ситуації. До стажу роботи, що дає право на відпустку, включили зайві періоди. Це призвело до неправильного обчислення відпускного стажу. Як наслідок — зайво нараховано й виплачено відпускну компенсацію. Це є нічим іншим, як помилковим застосуванням законодавства та інших нормативно-правових актів.

Отже, маємо нелічильну (нерахункову) помилку. А відтак працівник правомірно відмовляється повертати кошти. Тож якщо консенсусу не досягнуто, доведеться іти іншим шляхом.

У пошуках винного

Керівник установи повинен пред’явити вимогу компенсувати шкоду, заподіяну зайвими виплатами. Кому? Працівнику, який припустився помилки.

На практиці в подібних ситуаціях точиться справжня війна. Хто винен: інспектор з кадрів, бухгалтер по зарплаті, головбух?

Якщо є суперечки, керівництво установи проводить службове розслідування. У результаті буде встановлено працівників, дії яких призвели до безпідставного витрачання бюджетних коштів.

Зверніть увагу: суди при розгляді позовних заяв про матеріальну відповідальність мають з’ясувати наявність прямої дійсної шкоди, її розмір та чи входили до функцій працівника обов’язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди (абз. 2 п. 3 постанови 142). Цей принцип доцільно використовувати й при проведенні внутрішнього службового розслідування. Зокрема, необхідно з’ясувати, що саме входило до трудових обов’язків працівників, причетних до розрахунку та виплати «зайвої» відпускної компенсації.

2Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.92 р. № 14.

До відома: трудові обов’язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо (абз. 2 п. 4 листа ВССУ3).

3 Лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Узагальнення про практику застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю (Витяг) від 01.09.2015 р.

Коли винних знайдено, вирішують питання про відшкодування завданої шкоди. При цьому враховуйте: працівник (не керівник установи, її підрозділів, заступник керівника), який заподіяв шкоду при виконанні своїх трудових обов’язків, несе матеріальну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 132 КЗпП. Зокрема, розмір його відповідальності обмежено на рівні прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку такого працівника.

До категорії прямої дійсної шкоди належать витрати, спричинені зайвими виплатами на користь працівників. Зокрема, йдеться про такі виплати як: основна та додаткова заробітна плата, суми компенсацій тощо (п.п. «з» абз. 6 п. 4 листа ВССУ).

Керівники установ, їх заступники, а також керівники структурних підрозділів та їх заступники теж несуть обмежену матеріальну відповідальність. Зокрема, така відповідальність передбачена за шкоду, заподіяну установі зайвими грошовими виплатами працівникам (п. 2 ч. 1 ст. 133 КЗпП).

Відшкодування відбувається таким чином.

Винна особа, яка безпосередньо заподіяла шкоду зайвою виплатою, зобов’язана відшкодувати шкоду в межах свого середньомісячного заробітку.

Якщо розмір шкоди перевищує «середньомісячну» межу, то решту відшкодовує службова особа (наприклад, керівник відповідного структурного підрозділу). І теж у межах свого середньомісячного заробітку (абз. 2 п. 6 постанови № 14). Також на таких керівників покладено матеріальну відповідальність у «середньомісячних» межах, якщо з їх вини установа не встигла стягнути шкоду із безпосередньо винної особи. Таке може статися. Адже законодавство встановлює строки для стягнення шкоди із винної особи. Про них — далі.

Отримати відшкодування від винуватця можливо двома способами: добровільно або примусово.

Винна особа добровільно компенсує заподіяну шкоду. Таку можливість передбачено ч. 5 ст. 130 КЗпП.

Підставами будуть його пояснювальна записка та заява. В останній працівник має зазначити, як саме буде погашати борг: уносити кошти на рахунок (до каси) установи чи дозволить відраховувати із зарплати.

Майте на увазі: у разі добровільного відшкодування завданої шкоди працівником не діють обмеження : ані щодо відшкодування у розмірі середньомісячного заробітку, ані щодо відрахувань, встановлених ст. 128 КЗпП.

Утім, відповідне бажання працівника потрібно зафіксувати у його заяві.

Кошти з винної особи стягують за розпорядженням керівника установи. У такому разі покриття заподіяної працівником шкоди провадиться шляхом відрахування із його зарплати. Але для того, щоб цей спосіб спрацював, слід одночасного дотриматись таких умов:

1) працівник покриває шкоду у розмірі, що не перевищує його середньомісячного заробітку (ч. 1 ст. 136 КЗпП).

Якщо ж пряма дійсна шкода перевищує цю межу, з працівника все одно стягують лише суму у межах середньогомісячного заробітку. Решту шкоди працівник не покриває (абз. 7 п. 6 листа ВССУ). Тут у гру може вступити його керівник (який покриє залишок або частину шкоди) або суд (про це поговоримо далі);

2) розпорядження про відшкодування коштів слід оформити не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. А от звернути до виконання це розпорядження можна не раніше ніж через сім днів з дня повідомлення про це працівника (ч. 2 ст. 136 КЗпП).

До речі, під зверненням до виконання слід розуміти передання розпорядження бухгалтеру, а не безпосередньо проведення відрахувань;

3) загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті зарплати не може перевищувати 20 % «чистої» зарплати працівника. В окремих випадках допускається відраховувати 50 % зарплати (ч. 1 ст. 128 КЗпП).

Звісно, винна особа може не погодитися з відрахуванням або його розміром. У такому разі працівник може звернутися із заявою до органу з розгляду трудових спорів (ст. 225 КЗпП) або до суду (ч. 1 ст. 233 КЗпП).

Якщо утримати безпідставні виплати за ініціативою установи неможливо, домогтися цього можна через суд (ч. 3 ст. 136 КЗпП).

ВАЖЛИВО!

Навіть якщо винний працівник уже не працює в установі, він усе одно повинен компенсувати шкоду

Звільнення працівника не припиняє його обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду (абз. 9 п. 9 листа ВССУ).

Звісно, спосіб із відрахуванням із зарплати не підходить. Залишається добровільне відшкодування або судовий розгляд.

Істина в суді

Розгляду в судовому порядку підлягають справи, в яких (п. 2 Постанови № 14):

• розмір завданої шкоди перевищує середньомісячний заробіток працівника;

• відшкодування не може бути проведене за розпорядженням керівника установи шляхом відрахування із зарплати (наприклад, якщо працівник уже звільнився або минув термін видання розпорядження про відрахування);

• працівник не згоден з відрахуванням чи його розміром.

І пам’ятайте: роботодавець має право звернутися до суду із позовом про відшкодування заподіяної працівником шкоди упродовж року з дня її виявлення (ч. 3 ст. 233 КЗпП).

Потрібно визначитись, із ким судитися: з колишнім працівником (який отримав зайві кошти і не повертає їх) чи із винною особою, через яку виникла помилка? Можливо й таке, що з обома.

Дружня порада: оскільки ми вже з’ясували, що помилка нелічильна, то спроба «стрясти грошей» із колишнього працівника може зазнати фіаско. Найімовірніше, суд стане на бік такого працівника, аргументуючи це саме нелічильним (нерахунковим) характером помилки та опираючись на ст. 1215 ЦКУ.

Тож залишається вимагати кошти із винної особи.

Утім, радимо знайти способи вирішення конфлікту й утриматись від візитів до суду.

Що в бухобліку?

Працівник добровільно повертає

зайво отримані кошти

Припустимо, що пощастило й працівник погодився повернути зайво отримані кошти. Які дії установи?

По-перше, треба здійснити перерахунок нарахованої компенсації, утриманих податків (ПДФО та ВЗ) та нарахувань на неї (ЄСВ).

Відображається це у фонді оплати праці того місяця, в якому здійснюються утримання виявленої помилки (п.п. 1.6.2 Інструкції № 54).

4Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Підстава — бухгалтерська довідка до меморіального ордера № 5. Зокрема, методом «сторно» або зворотними обліковими записами проводимо необхідні коригування:

• відкориговано суму нарахованої компенсації: Дт 6511 — Кт 8011;

• відкориговано суму нарахованого ЄСВ (22 %): Дт 6313 — Кт 8012;

• відкориговано суму утриманих податків (ПДФО та ВЗ): Дт 6311 — Кт 6511.

Важливо: якщо помилки припустилися в минулих бюджетних періодах, не забудьте відкоригувати накопичений фінрезультат. І ось чому.

Понесені витрати на зайві виплати (субрахунки 8011, 8012) у минулих бюджетних періодах було закрито спочатку на фінрезультат звітного періоду (субрахунок 5511), а потім — на накопичений фінрезультат (субрахунок 5512).

Тож бухдовідкою ми маємо зменшити накопичений фінрезультат (дефіцит) на суму нарахованої компенсації, утриманих податків, нарахувань на неї.

Зокрема, до меморіального ордера № 17 слід зробити такі записи:

• відкориговано суму нарахованої компенсації: Дт 6511 — Кт 5512;

• відкориговано суму нарахованого ЄСВ (22 %): Дт 6313 — Кт 5512;

• відкориговано суму утриманих податків (ПДФО та ВЗ): Дт 6311 — Кт 6511.

Утворені переплати за податками і внесками (ПДФО, ВЗ та ЄСВ) не зникнуть. Вони зменшать суму поточних або майбутніх податкових зобов’язань.

Важливо: працівник повертає лише зайво одержані кошти. Тобто суму компенсації за мінусом ПДФО та ВЗ. Решту коштів має відшкодувати винна особа.

По-друге, необхідно (але не завжди) перерахувати повернуті кошти до бюджету.

Бюджетні установи можуть розпоряджатися бюджетними асигнуваннями протягом бюджетного періоду, якій триває із 1 січня по 31 грудня. Це відома норма бюджетного законодавства (ч. 1 ст. 3 БКУ).

Отже, якщо у поточному бюджетному періоді працівник повернув кошти, зайво виплачені йому у минулих бюджетних періодах, відновлення касових видатків не відображаємо.

Такі кошти повертаємо до загального фонду бюджету за кодом класифікації доходів 24060300 «Інші надходження». Виняток — зайві виплати, здійснені за рахунок коштів спецфонду (власних надходжень бюджетних установ). Це випливає з норми ч. 2 ст. 57 БКУ.

УВАГА!

Перерахуванню до бюджету підлягає як сума зайво нарахованої компенсації, так і сума нарахувань на неї (лист КРУ від 24.10.2011 р. № 25-18/85)

Для повернення коштів до бюджету також складаємо бухгалтерську довідку. При цьому у меморіальному ордері № 6 робимо такий обліковий запис: Дт 5512 — Кт 6312.

Таким чином, ми показуємо заборгованість перед бюджетом на суму зайвих виплат і водночас коригуємо суму профіциту (накопичений фінрезультат).

А конкретно, зменшуємо суму отриманих у минулому бюджетному періоді асигнувань (субрахунок 7011), за рахунок яких і було проведено помилкову виплату. Цей дохід минулих періодів ми повертаємо до бюджету.

Перерахування коштів до бюджету відображаємо у загальному порядку. Тобто робимо запис: Дт 6312 — Кт 2313.

Винна особа відшкодовує витрати

Заборгованості винної особи з відшкодування завданої зайвими виплатами шкоди відображаємо за субрахунком 2115 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків».

Майте на увазі: на цей субрахунок відносимо лише визнані винуватцем (винуватцями) суми заборгованості. Тобто таку заборгованість нараховуємо в бухобліку:

або після отримання заяви від працівника щодо добровільного відшкодування;

або після ознайомлення та підписання таким працівником розпорядження щодо стягнення з нього відповідної суми.

Інша річ, якщо працівник — винна особа — не визнає своєї провини та/або не згоден із розміром відрахувань. У такому разі не кваптеся відображати заборгованість.

Цілком можливо, що орган з розгляду трудових спорів чи суд стане на бік працівника і з нього не вдасться нічого стягнути, а заборгованість «зависне» на субрахунку 2115.

Також пам’ятайте: замало просто «повісити» борг на винну особу, навіть якщо винуватець згоден понести «заслужене покарання».

У будь-якому разі потрібно ретельно контролювати стан заборгованості до повного її погашення або до моменту її списання після закінчення строку позовної давності.

Розміри відшкодування можуть бути різними, зокрема:

1) винна особа відшкодовує лише суму утриманих, нарахованих податків та зборів (ПДФО, ВЗ + ЄСВ).

Відбувається так, коли працівник, який отримав зайві кошти, їх повертає в повному обсязі.

А ось сума утриманих та нарахованих податків і зборів лягає на плечі винуватця такої зайвої виплати;

2) винна сторона відшкодовує нараховану суму компенсації та нарахування на неї. Так відбувається, коли працівник, який отримав зайві кошти, відмовляється їх повернути.

ВАЖЛИВО!

Щомісячні стягнення із зарплати винної особи за шкоду, заподіяну державі, спрямовуються до доходу загального фонду бюджету

На цьому свого часу наголосили фахівці КРУ у листі від 24.10.2011 р. № 25-18/85 (ср. USER_SHOW_ID).

Не є винятком і добровільно внесені такою особою кошти на рахунок (до каси) установи.

Зобов’язання установи перед бюджетом на суму коштів, що підлягають поверненню в дохід бюджету, відображаємо за субрахунком 6312 «Інші розрахунки з бюджетом».

Виконання судового рішення

Якщо стягнення коштів із зарплати винної особи відбувається на підставі виконавчого листа, облік відрахувань необхідно відображати на субрахунку 6518 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання».

Докладніше про порядок здійснення відрахувань на підставі виконавчих листів читайте у статті «Два виконавчих листи: порядок відрахування та обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2020, № 44, с. 11 — 21).

Далі розглянемо на умовному прикладі, як відображати зазначені операції на рахунках бухобліку.

Приклад. У вересні 2020 року установа провела остаточний розрахунок з працівником у зв’язку з його звільненням. Зокрема, працівнику було нараховано 12000 грн, з них 6000 грн — компенсація за невикористану відпустку. У червні 2021 року було встановлено, що працівник безпідставно отримав відповідну компенсацію (нелічильна помилка).

Повернути зайво отримані кошти добровільно працівник відмовився. Під час проведеного службового розслідування було встановлено особу, дії якої призвели до неправомірного витрачання бюджетних коштів. Наказ керівника про відшкодування заподіяної шкоди видано та передано до виконання у встановлені законодавством строки.

Розмір прямої дійсної шкоди становить 7320 грн (компенсація 6000 грн + ЄСВ1320 грн). Стягненню з винної особи підлягає сума у межах її середньомісячного заробітку (обчислений за останні два місяці роботи винної особи) — 6500 грн. Розмір щомісячних відрахувань не перевищуватиме 20 % від «чистої» зарплати працівника. Згоди на стягнення коштів у більшому розмірі він не надав, тому такі утримання будуть проводитися щомісячно до повного погашення завданої шкоди.

Частина завданої шкоди, що не підлягає відшкодуванню винною особою, становить 820 грн (7320 - 6500). Її має покрити службова особа (начальник відділу, в якому працює винна особа). Про це зазначено в розпорядчому документі керівника установи. Середньомісячна зарплата службової особи — 8500 грн. У червні 2021 року із заробітної плати службової особи було утримано 820 грн в рахунок погашення заборгованості за відшкодуванням збитків.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

№ м/о

дебет

кредит

Вересень 2020 року

1

Нараховано працівнику виплати при звільненні

8011

6511

12000,00

5

2

Нараховано ЄСВ (22 %)

8012

6313

2640,00

5

3

Утримано з остаточного розрахунку:

ПДФО (18 %)

6511

6311

2160,00

5

ВЗ (1,5 %)

6511

6311

180,00

5

4

Отримано асигнування для проведення остаточного розрахунку з працівником (КЕКВ 2111)

2313

7011

12000,00

2

Отримано асигнування на перерахування ЄСВ (КЕКВ 2120)

2313

7011

2640,00

2

5

Проведено остаточний розрахунок з працівником

6511

2313

9660,00

2, 5

Одночасно перераховано ПДФО та ВЗ (2160 грн + 180 грн)

6311

2313

2340,00

2, 5

6

Перераховано ЄСВ

6313

2313

2640,00

2, 5

7

Закриття рахунків доходів

7011

5511

14640,00

17

8

Закриття рахунків витрат

5511

8011

12000,00

17

9

Закриття рахунків витрат

5511

8012

2640,00

17

10

Віднесено суму профіциту звітного періоду на фінрезультат

5511

5512

14640,00

17

11

Віднесено суму дефіциту звітного періоду на фінрезультат

5512

5511

14640,00

17

Червень 2021 року

Віднесено зайві витрати на рахунок винних осіб

1

Віднесено на рахунок винної особи заборгованість перед бюджетом у розмірі середньомісячної зарплати працівника

2115

5512

6500,00

17

2

Віднесено на рахунок службової особи частину заборгованості перед бюджетом, яка не буде погашена безпосередньо винною особою

2115

5512

820,00

17

Відрахування із зарплати винних осіб за розпорядженням керівника

1

Нараховано зарплату винним особам за червень 2021 року

(6500 грн + 8500 грн)

8011

6511

15000,00

5

2

Нараховано ЄСВ (22 %) на зарплату за червень 2021 року

8012

6313

3300,00

5

3

Утримано:

ПДФО (18 %)

6511

6311

2700,00

5

ВЗ (1,5 %)

6511

6311

225,00

5

20 % від «чистої» зарплати винної особи на покриття завданої шкоди:

((6500 грн - 1170 грн (ПДФО) - 97,50 грн (ВЗ)) х 20 % = 1046, 50 грн)

6511

2115

1046,50

5, 17

із зарплати службової особи суму до відшкодування

6511

2115

820,00

5, 17

4

Отримано асигнування на:

• виплату зарплати за червень 2021 року (КЕКВ 2111)

2313

7011

15000,00

2

• сплату ЄСВ (КЕКВ 2120)

2313

7011

3300,00

2

5

Виплачено зарплату за червень 2021 року

6511

2313

10208,50

2, 5

Одночасно перераховано ПДФО та ВЗ (2700 грн + 225,00 грн)

6311

2313

2925,00

2, 5

6

Перераховано ЄСВ

6313

2313

3300,00

2, 5

7

Відображено заборгованість перед бюджетом на суму зайвих виплат працівнику, здійснених у минулому році (1046,50 грн + 820,00 грн)

5512

6312

1866,50

6

8

Перераховано до бюджету кошти, зайво виплачені в минулому році

6312

2313

1866,50

2, 6

ВИСНОВКИ

• Зайва виплата працівнику, у разі нелічильної помилки, може бути повернута ним лише на добровільних засадах

• Якщо працівник не повертає зайво отримані кошти, винна особа має відшкодувати завдану шкоду в межах свого середньомісячного заробітку

• Якщо розмір шкоди перевищує «середньомісячну» межу, решту має відшкодувати службова особа (наприклад, керівник відповідного структурного підрозділу). Відшкодування проводиться також у межах середньомісячного заробітку такої особи

Жиленко Катерина

Бюджетна бухгалтерія, липень, 2021/№ 26

env_icon Отримуйте новини поштою!

Ми будемо надсилати вам найсвіжіші матеріали кожного тижня

Для цього вкажіть своє ім'я та електронну скриньку

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це



коментарі
(0)
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 30 грн
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
pw-image
Читайте сайт за ціною чашки кави
Платне користування buhgalter.com.ua передбачає:
  • доступ до новин, статей, довідників
  • безлімітні завантаження бланків
  • відсутність реклами.
Передплатники PRO-доступу, «Бюджетної бухгалтерії», «Оплата праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
30
грн/
місяць
Вже передплатили? Увійти
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
ic-acc-pay
×

 

Договір публічної оферти

Угода

про умови використання інформаційних ресурсів сайту

Ця Угода укладена між ТОВ «НВП «ФАКТОР» (далі - Компанія) і будь-яким Користувачем (далі загально названі - Сторони) веб-сайту (-ів) buhgalter.com.ua і / або budget.factor.ua, далі іменуються - Сайт.

Загальні положення

Наведені нижче умови є електронною формою документа, що визначає порядок використання, а саме, надання Користувачеві доступу до інформаційних ресурсів через Сайт.

Ця угода (Договір) носить характер публічної оферти, тобто є еквівалентом "усної угоди" і відповідно до чинного законодавства України має належну юридичну силу.

Сайт є об'єктом авторського права і як складного твору, а також "компіляції даних" ("бази даних") охороняється на території України, відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Всі авторські майнові права на Сайт належать Компанії. Позначення «buhgalter», «Factor» є знаком для товарів і послуг (торговою маркою) і не може використовуватися Користувачем без отримання відповідної ліцензії.

Компанія докладає всіх зусиль щодо забезпечення достовірності і актуальності інформації, представленої на Сайті. Однак Компанія не бере на себе фінансової та іншої відповідальності за результати застосування цієї інформації.

Підписка - повний доступ до всіх матеріалів, розміщених на Сайті. Підписка надається за певну плату на певний строк відповідно до умов відповідного тарифу Підписки.

Автоподовження підписки - сервіс автоматичного продовження підписки.

 

 

1. Прийняття Угоди

 

1.1. Для того, щоб отримати право доступу до інформаційних ресурсів Сайту, Користувачеві необхідно спочатку висловити свою згоду з цією угодою. Користувач не має санкціонованого доступу до інформаційних ресурсів Сайту, якщо він не прийняв або не згоден з умовами цієї угоди.

1.2 Згідно з умовами Договору Компанія надає Користувачам Передплату на платній основі з метою перегляду користувачами окремих матеріалів, розміщених на Сайті. Категорії платної інформації визначаються Товариством самостійно.

1.3. За згодою Користувача з умовами цієї угоди, Користувачеві надається доступ до інформаційних ресурсів Сайту. Інформаційні ресурси надаються «як є» і не припускають наступних доопрацювань.

1.4. Користувач має право припинити користуватися Сайтом в будь-який момент, без спеціального повідомлення Компанії про припинення користування Сайтом.

1.5. Для отримання доступу до ресурсів від Користувача може знадобитися надання інформації про себе (наприклад, відомості про особу, відомості про юридичну особу та інші контактні дані) з метою продовження користування Користувачем послугами Компанії.

1.6. Беручи до уваги безперервне впровадження нових розробок, Користувач визнає і погоджується з тим, що Компанія має право на власний розсуд припинити (тимчасово або остаточно) надання доступу до ресурсів Сайту (або будь-яких окремих функцій Сайту) всім користувачам взагалі або Користувачеві зокрема, без попереднього повідомлення.

1.7. Компанія на постійній основі впроваджує нові розробки для того, щоб надавати найкращі можливі послуги своїм користувачам. Користувач визнає і погоджується з тим, що форма і характер послуг (дизайн сайту, обсяг наданої інформації, тематика і ін.) можуть час від часу змінюватися без попереднього повідомлення Користувача.

 

 

2. Відповідальність сторін

 

2.1. Матеріали Сайту видаються без будь-яких гарантій, неявних або інших. Компанія не несе відповідальність за повноту і точність інформації, що міститься в матеріалах сайту, відповідність її вимогам Користувача.

2.2. Всі ризики, що виникають при використанні матеріалів (ресурсів) Сайту, несе Користувач. Компанія ні за яких умов не несе відповідальності за будь-які понесені Користувачем збитки, у чому б вони не виражалися, в тому числі, в разі якщо компанія була повідомлена про можливість заподіяння збитків.

2.3. Ризик настання негативних наслідків в результаті використання рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті, в повному обсязі несе Користувач. Компанія не гарантує і не підтверджує точність і достовірність, рекомендацій, думок і тверджень, що містяться на Сайті.

2.4. Компанія не несе ніякої відповідальності за будь-які помилки, неточності, втрати часу, порушення в роботі обладнання і ліній комунікацій, проникнення комп'ютерних вірусів, втрати і зміни даних, виникнення дефектів в роботі програм. які виникли, незалежно від причин, в результаті використання Сайту.

2.5. У разі здійснення Користувачем дій, передбачених ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (порушення авторського права і суміжних прав), Компанія залишає за собою право, без попереднього повідомлення Користувача, за своїм вибором здійснювати дії щодо захисту немайнових і майнових авторських прав та суміжних прав в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

 

3. Порядок і умови оформлення Передплати

 

3.1 Для оформлення Передплати Користувачеві необхідно:

3.1.1 Авторизуватись або зареєструватися на сайті buhgalter.com.ua шляхом заповнення всіх необхідних полів реєстраційної форми

3.1.2 Уважно ознайомитися з умовами договору і прийняти його,

3.1.3 Ввести необхідні для оплати дані, якщо того вимагає Платіжна система; підтвердити оплату і оплатити.

3.2 Оплата доступу до сайту buhgalter.com.ua проводиться Користувачем на умовах 100% передплати.

3.3 Компанія попереджає користувачів, а Користувачі розуміють і погоджуються з тим, що Платіжна система може стягувати понад вартості послуг будь-якого роду комісії та збори, включаючи комісії мобільних операторів (за їх наявності), надаючи свої послуги тільки в разі, якщо такі комісії і збори будуть оплачені користувачем. Інформацію про такі комісії і збори (за їх наявності) Користувач самостійно може дізнатися в Платіжній системі. Комісії та збори не повертаються і не відшкодовуються Компанією. Користувач, який скористався послугами платіжної системи, вважається попередженим і згодним з їх умовами.

3.4 Компанія має право в односторонньому порядку і без попереднього повідомлення Користувача змінювати умови цього договору, наповнення пакетів Підписка, розміри тарифів і т.п. шляхом розміщення відповідного документа в новій редакції на сайті.

3.5 Зміни умов цього Договору набирають чинності з моменту опублікування на сайті buhgalter.com.ua

3.6 Зміни, що стосуються наповнення пакетів Підписка, розмірів тарифів застосовуються тільки для підписок, придбаних після такої зміни.

3.7 Відмова від послуг після оплати неможлива.

3.8 Користувач не має права:

3.8.1 реєструватися як інша особа; вводити в оману інших користувачів щодо своєї особи, використовуючи реєстраційні дані іншої людини; навмисне спотворювати уявлення про самого себе, свій вік або свої відносини з іншими особами або іншими організаціями; передавати реєстраційні дані, логін і пароль для доступу до системи іншим особам;

 

4. Автоподовження підписки

 

4.1 Учасники оплачують доступ до сайту buhgalter.com.ua щомісяця, надають згоду на послуги автоматичного регулярного продовження Підписки на новий термін (автоподовження Підписки). Після активації даної послуги оплата нового терміну Підписки здійснюється шляхом автоматичного безакцептного списання коштів з рахунку користувача. Послуга автоподовження Підписки надається до тих пір, поки Користувач не повідомить про її скасування в особистому кабінеті користувача, заповнивши необхідну форму.

4.2 Послуга вважається скасованою з наступного оплатного періоду.

4.3 Послуга активується при здійсненні першої або чергової оплати Підписки, що означає згоду користувача з тим, що після закінчення оплаченого строку дії Передплати Договір автоматично пролонгується на тих же умовах на той же термін з автоматичним списанням вартості Передплати з рахунку Користувача

4.4 У разі недостатності коштів на рахунку користувача або неможливості проведення платежу Підписка на новий термін не надається, а послуга «автоподовження Підписки» відключається, до моменту появи коштів на рахунку користувача або заміни користувачем рахунку в особистому кабінеті).

4.5 При зміні Товариством тарифів на підписку автоподовження Підписка на черговий новий термін, наступний за періодом, протягом якого відбулася така зміна буде здійснено за новим тарифом.

 

5. Припинення відносин з Компанією. зміна угоди

 

5.1. Компанія і Користувач домовилися, що компанія має право припинити підтримувати Сайт (надавати доступ / надавати послуги) в будь-який час на власний розсуд.

5.2. Компанія залишає за собою право припинити доступ до Сайту, якщо: доступ до Сайту втрачений через відсутність зв'язку на маршруті від Користувача до Сайту; Користувачеві відмовлено в доступі до Сайту внаслідок порушення ним «Інтрукціі користування сайтом» (http://budget.factor.ua/faq.php) або перевищення обсягу прав на використання Сайту.

5.3. Компанія залишає за собою право за своїм вибором без попереднього повідомлення та / або роз'яснення причин: змінювати, виправляти, обмежувати, припиняти чи зупиняти дію Сайту і будь-яких його розділів (матеріалів, ресурсів, сервісів); відмовляти Користувачеві в доступі до користування Сайтом і / або будь-якого його розділу. Задоволення / розгляд потреб Користувача при використанні Сайту не є обов'язком Компанії.

 

6. Заключні положення

 

6.1. Сайт може містити посилання на інші Інтернет - сайти. Дані сайти не перебувають під контролем Компанії і Компанія не несе відповідальності за зміст даних сайтів та / або зміст сайтів, посилання на які знаходяться на даних сайтах. Посилання на інші сайти включені в Сайт тільки для зручності користувачів і не означають згоду Компанії та його посадових осіб з вмістом даних сайтів. Інші Інтернет - сайти можуть містити посилання на Сайт без спеціального дозволу Компанії.

6.2. У разі незгоди Користувача з будь-яким з умов цієї угоди він зобов'язаний негайно припинити використання Сайту і / або будь-якого з його розділів.

6.3. У разі якщо компетентними органами / особами частина цієї угоди буде визнана недійсною, такою, що суперечить законодавству і не підлягає застосуванню, це не тягне неможливість застосування інших положень цієї угоди. Ця угода діє повною мірою в рамках, встановлених чинним законодавством.

6.4. До відносин в рамках цієї Угоди застосовується право України. Користувач і Компанія домовилися підкорятися при виникненні будь-яких спорів, що виникають у зв'язку зі справжньою угодою (використанням Сайту), виключно юрисдикції судів України.