Доплата за використання деззасобів: 7 правил встановлення

Чим передбачено встановлення доплати «за деззасоби»? 

В працеоплатних документах для різних категорій працівників бюджетних установ передбачено однакову норму: «Установити <...> доплати працівникам <...> за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, — у розмірі 10 відсотків посадового (місячного) окладу <...>».

Саме так записано у п.п. «ґ» п.п. 3 п. 3 постанови КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», яка є загальною для всіх працівників, оплата праці яких здійснюється за ЄТС (установи освіти, науки, культури, охорони здоров'я, соцзахисту тощо).

Аналогічна норма є й у профільних документах для:

• освітян — у п.п.» ґ» п.п. 3 п. 4 наказу МОН від 26.09.2005 р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»;

• медпрацівників та працівників соцзахисту — у п.п. 3.4.7 Умовоплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (з уточненням: доплату встановлюють у тому числі молодшим медичним сестрам);

• працівників спортивної галузі — у п.п. «г» п.п. 4 п. 2 наказуМінсім'їмолодьспорту від 23.09.2005 р. № 2097 «Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту»;

• робітників, що обслуговують державні органи та ОМС, — у п. 3приміток додатка 2 до наказу Мінпраці від 02.10.96 р. № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів».

Зверніть увагу: доплата в розмірі 10 % посадового (місячного) окладу (тарифної ставки) працівникам, які використовують у роботі деззасоби, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, - це одна і та ж доплата!

На це звернуло увагу Мінсоцполітики у листі від 17.03.2017 р. № 737/0/101-17/28.

Тобто якщо у штаті вашої установи є працівники, які займаються прибиранням туалетів і використовують у своїй роботі деззасоби, зокрема прибиральники службових (виробничих) приміщень, їм можна встановити лише одну доплату у розмірі 10 % посадового окладу.

До речі, право на доплату «за деззасоби» мають працівники. Тобто це може бути будь-який працівник установи, який використовує в роботі деззасоби. Як прибиральник, так і, наприклад, медсестра дитсадка, які використовують у роботі деззасоби.

Але при встановленні такої доплати слід враховувати кілька важливих правил. 

Правило 1. Слід затвердити Перелік посад (професій, робіт), робота на яких дає право на доплату «за деззасоби». 

Оскільки на нормативному рівні не визначено конкретного переліку посад (професій, робіт), робота на яких дає право на доплату «за деззасоби», то його слід визначити самостійно за погодженням з профспілкою.

Перелік посад (професій, робіт), які використовують у роботі деззасоби та яким установлюється відповідна доплата, має бути затверджено колективним договором. Це випливає з Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII та підтверджується багатьма роз’ясненнями Мінпраці.

При затвердженні такого Переліку слід мати на увазі, що жодним нормативно-правовим документом не встановлено критеріїв визначення категорії працівників та обсягу роботи з деззасобами для встановлення доплати та інших обмежень. Всюди записано лише «за використання в роботі».

Отже, це передбачає періодичне (або постійне) використання деззасобів при виконанні посадових (робочих) обов’язків.

Тому якщо працівник використовує деззасоби одноразово та/або не при виконанні посадових обов’язків, то включати його посаду до зазначеного Переліку немає підстав.

Також не завадить в Інструкції з охорони праці, що діє в установі, зазначити, які саме деззасоби використовуватимуть працівники у своїй роботі (у т. ч. під час прибирання туалетів), а також про видані їм в установленому порядку засоби захисту – халати, фартухи, рукавички, взуття, захисні маски тощо. Таким чином будуть дотримані вимоги Закону України від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ «Про охорону праці» у частині забезпечення прав працівників на охорону праці під час роботи, забезпечення їх спецодягом, засобами індивідуального захисту та фіксації цих норм у колдоговорі.

Правило 2. Використання деззасобів повинно бути передбачено посадовою інструкцією працівника. 

Виконання робіт з використанням деззасобів має бути чітко визначено посадовими (робочими) інструкціями працівників. На це звертало увагу й МОЗ у листі від 02.04.2019 р. № 10.1-16/5039/8584.

Додатковим аргументом, що підтверджує це твердження, є п. 6 Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336. У ньому встановлено, що конкретний перелік посадових (робочих) обов’язків визначається посадовими (робочими) інструкціями працівників, які розробляють і затверджують роботодавці на основі типової кваліфікаційної характеристики, ураховуючи конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників та особливості штатного розпису установи.

Слід зазначити, що, наприклад, кваліфікаційною характеристикою сестри медичної старшої, наведеною у п. 38 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона здоров’я, затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117, серед посадових обов’язків не передбачено використання у роботі деззасобів. Але це не є підставою для невстановлення доплати, якщо в її посадовій (робочій) інструкції буде передбачена необхідність використання в роботі деззасобів.

Отже, в посадових (робочих) інструкціях працівників, внесених до Переліку посад (професій, робіт), які використовують у роботі деззасоби, має бути вказано на обов’язок працювати саме з дезінфікувальними засобами. 

Правило 3. Атестація робочих місць для встановлення доплати «за деззасоби» не потрібна. 

У нормативці немає жодного слова про те, що вказану доплату встановлюють за результатами атестації робочих місць.

Встановлення цієї доплати не залежить від часу роботи працівника із деззасобами, і робочі місця цих працівників не потребують проведення атестації за умовами праці у порядку, визначеному постановою КМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.92 р. № 442.

Це підтверджують фахівці МОЗ у листі від 30.11.2016 р. № 10.1-13/58/4820-16/31188 та Мінсоцполітики у листі від 13.08.2018 р. № 1310/0/102-18. 

Правило 4. Деззасоби повинні використовуватися фактично. 

Доплату встановлюють саме за «використання деззасобів». А це означає, що встановити її можна тільки за наявності в бухобліку таких засобів та їх фактичної видачі працівникам та використання деззасобів у роботі.

До речі, для оперативного обліку отримання та видачі дезінфікувальних засобів можна за бажанням застосовувати «Журнал отримання та витрати дезінфекційних засобів» ф. № 290/0, затверджений наказом МОЗ від 11.07.2000 р. № 160. 

Правило 5. Доплата «за деззасоби» — обов’язкова виплата. 

Якщо посада працівника є в Переліку посад (професій, робіт), робота на яких дає право на доплату «за деззасоби», його посадовою інструкцією передбачено використання в роботі деззасобів та він фактично використовує такі засоби у своїй роботі, то такому працівнику обов’язково слід виплачувати доплату «за деззасоби». 

Розмір доплати фіксований — 10 %. Для встановлення доплати в меншому розмірі немає підстав. Тому під час формування фонду оплати праці та затвердження його розміру у кошторисі слід запланувати і забезпечити фінансування витрат на доплату «за деззасоби» саме в такому розмірі.

Нестача фонду оплати праці не може бути підставою для відмови працівнику в установленні надбавки (або встановлення її в меншому розмірі).

Для медпрацівників це додатково підтверджується змістом графи 15 Тарифікаційного списку працівників, наведеному в додатку 1 до Умов № 308/519.

Доплата «за деззасоби» встановлюються до посадового окладу з урахуванням підвищень посадового окладу. 

Правило 6. Доплата «за деззасоби» + доплата за роботу зі шкідливими умовами праці: можна дві. 

Про доплату «за деззасоби» (без атестації) ви вже знаєте. Але є ще одна цікава доплата - за роботу зі шкідливими умовами праці.

Виплата доплати «за шкідливість» працівникам освіти передбачена п. 33 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15.04.93 р. № 102. Цією нормою керівникам закладів і установ освіти за погодженням з профспілковими комітетами дозволено встановлювати доплати робітникам, спеціалістам та службовцям, які зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці у розмірі до 12 % тарифної ставки (посадового окладу) в порядку і на підставі переліку робіт, передбачених у додатку 9 до цієї Інструкції.

До таких робіт відносяться й роботи з використанням миючих і дезінфікуючих засобів; з хлорування води, з виготовленням дезінфікуючих розчинів, а також з їх використанням (пп. 1.156 та 1.159 додатка 9 до Інструкції № 102).

Така доплата встановлюється за результатами атестації робочих місць відповідно до Положення про порядок установлення доплат за несприятливі умови праці, викладеного в додатку 9 до Інструкції № 102.

Зверніть увагу: право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за посадою, а за виконання відповідних видів робіт, у тому числі із використанням деззасобів.

Конкретні розміри доплат та тривалість їх виплати працівникам, які виконують такі види робіт, установлюються наказом керівника.

При цьому законодавство не забороняє одночасно встановлювати працівникам обидві доплати: «задеззасоби» 10 % та «за шкідливість» до 12 %.

Це підтвердило й Мінекономіки у листі від 20.03.2020 р. № 3512-06/19728-07.

«За шкідливість» можна доплачувати й робітникам закладів охорони здоров'я та установ соцзахисту населення. Це передбачено п.п. 3.4.5 Умов № 308/519.

Підставою для надання цієї доплати є атестація робочих місць за умовами праці та віднесення робіт, професій і посад до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці. Її розмір такий самий, як і у працівників освіти – до 12 %.

Перелік робіт з шкідливими і важкими умовами праці, на яких установлюються вказані доплати, наведений у додатку 6 до Умов № 308/519.

Також встановлення доплати «за шкідливість» передбачено для робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів (п.п. «а» п. 2 наказу № 77). Звісно, якщо вони зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, та за результатами атестації робочих місць.  Розмір доплати - до 12 % тарифної ставки (посадового окладу). 

Правило 7. «Зверху» МЗП 

Частиною 2 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95 встановлено, що при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються, зокрема, доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я. Такі доплати виплачуються понад розмір мінімальної заробітної плати (у 2021 році — 6000,00 грн).

Доплати працівникам за використання в роботі дезінфікувальних засобів, як і за роботу зі шкідливими умовами праці і за прибирання туалетів – це як раз і є доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я.

Отже, при порівнянні нарахованої зарплати працівника з МЗП суми цих доплат не включаються до нарахованої зарплати працівника за відпрацьовану місячну норму, а нараховуються «зверху» МЗП (див. листи Мінсоцполітики від 10.01.2018 р. № 27/0/101-18, від 25.05.2017 р. № 1545/0/101-17/28).