Інформація по темі "" | Публікації по тегу
04.06.24
4839 0
Друкувати
Обране

Середня для «оздоровчих» з окладу: роз’яснення від Мінекономіки

Лист Мінекономіки від 16.05.2024 № 4707-05/36086-09, що коментується, — це відповідь на запит нашої редакції щодо порядку визначення середньомісячної зарплати для допомоги на оздоровлення, коли розрахунок проводиться виходячи з посадового окладу або МЗП.

Проблема ситуації

Матеріальна (грошова) допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної зарплати надається окремим працівникам держорганів та органів місцевого самоврядування.

Загальний випадок. Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку № 100 розрахунок середньої зарплати для матдопомоги здійснюють виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю її надання. При цьому подією для визначення розрахункового періоду при обчисленні допомоги на оздоровлення є дата початку щорічної відпустки.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

Сама сума матдопомоги у розмірі середньомісячної зарплати визначається шляхом множення середньоденної зарплати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 3 п. 7 Порядку № 100). У свою чергу, середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення зарплати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (абз. 4 п. 7 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства. Детальніше про розрахунок середньої зарплати для визначення суми допомоги на оздоровлення ви можете прочитати у статті «Оздоровчі» у розмірі середньої: як правильно провести розрахунок» // «Оплата праці», 2024, № 9.

Розрахунок з окладу. Якщо працівник відпрацював менше одного місяця або у нього відсутні виплати у розрахунковому періоді, то за розрахунковий період беремо умовний розрахунковий період — 12 календарних місяців перед місяцем, в якому надається матдопомога.

Розрахунок середньоденної зарплати у цих випадках проводимо виходячи з окладу працівника. Якщо розмір його окладу нижчий за МЗП, розрахунок середньої зарплати проводимо з МЗП (абз. 22 п. 4 Порядку № 100). Крім того, враховуємо, що якщо розрахунок середньої зарплати обчислюється виходячи з окладу чи МЗП, то її нарахування здійснюється шляхом множення окладу чи МЗП на 12 місяців розрахункового періоду (абз. 23 п. 4 Порядку № 100).

І ось тут виникає запитання: чи потрібно при обчисленні суми допомоги на оздоровлення робити поетапний розрахунок з проміжним округленням показників середньоденної зарплати та середньомісячної кількості робочих днів? Або ж можна провести безперервний розрахунок, не округлюючи проміжні показники, що дасть змогу у кінцевому рахунку вийти на той же розмір окладу (МЗП). Від обраного варіанта залежить результат.

Розглянемо зазначене на прикладі.

Приклад. Водій сільради (ОМС) з 01.04.2023 по 31.03.2024 перебував у відпустці за свій рахунок. З 29.04.2024 він іде у щорічну відпустку. При виході у відпустку за рішенням керівника держоргану йому надається допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної зарплати. Посадовий оклад працівника на момент виходу у відпустку — 4082 грн.

За останні 12 календарних місяців (квітень 2023 — березень 2024 року) у працівника немає нарахувань. Згідно з графіком роботи держоргану у цьому періоді було 260 роб. дн. Оклад працівника (4082 грн) нижчий за розмір мінзарплати, що діє у квітні 2024 року (8000 грн). Тож розрахунок проводимо виходячи з МЗП. Розглянемо 2 варіанти розрахунку.

Варіант 1 (проміжні показники).

Спочатку розрахуємо середньоденну зарплату:

8000 × 12 : 260 = 369,23 (грн).

Далі визначимо середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді:

260 : 12 = 21,67 (роб. дн.).

І нарешті обчислимо суми матдопомоги:

369,23 × 21,67 = 8001,21 (грн).

Варіант 2 (кінцевий результат).

Розмір матдопомоги дорівнює:

8000 × 12 : 260 × 260 : 12 = 8000 (грн).

До речі, раніше у подібному випадку, коли розрахунковий період для обчислення середньої для матдопомоги становив 2 місяці, ми також у результаті розрахунку виходили на оклад або МЗП. При цьому фахівці Мінсоцполітики радили взагалі не проводити ніяких розрахунків у тій ситуацій, коли «оздоровчі» за Порядком № 100 обчислюються з окладу, а платити працівникам рівно оклад (див. статтю «Держслужбовець після декретної відпустки йде в щорічну відпустку: як розрахувати відпускні та грошову допомогу» // «Оплата праці», 2016, № 16).

Але наразі відповідальним за надання роз’яснень з приводу застосування норм Порядку № 100 є Мінекономіки. Тож ми звернулись до фахівців цього відомства із запитанням: який варіант розрахунку «оздоровчих» застосовувати у вищенаведеному прикладі?

Відповідь на це запитання ми отримали у листі Мінекономіки від 16.05.2024 № 4707-05/36086-09.

Думка Мінекономіки

У своїй відповіді фахівці Мінекономіки зазначили: оскільки проміжний показник не є підсумковим показником, то його не округлюють при розрахунку, а застосовують довгий дріб і округлюють кінцевий результат. Водночас якщо комп’ютерна програма округлює середньоденну зарплату та середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді до двох знаків після коми (іншої кількості знаків), то помилки немає.

Тобто фактично який би варіант розрахунку ви не обрали на умовах нашого прикладу (варіант 1 або 2), кожен з них по суті є правильним. Ми ж зі свого боку рекомендуємо застосовувати варіант 2. Адже у цьому випадку кінцевий результат завжди дорівнюватиме окладу або МЗП.

При цьому порядок визначення суми матдопомоги згідно з Порядком № 100, виходячи з окладу (МЗП), та правила округлення розрахункових показників Мінекономіки рекомендує зафіксовувати у локальних актах про оплату праці або колективному договорі.

Зверніть увагу: усе вищезазначене стосується не тільки допомоги на оздоровлення, а й матдопомоги для вирішення соціально-побутових питань. Якщо вона надається працівнику у розмірі середньомісячної зарплати, а він відпрацював менше місяця або у нього відсутні виплати у розрахунковому періоді, то розрахунок проводимо так само, виходячи з окладу або МЗП.

ВИСНОВКИ

  • У загальному випадку розрахунковий період при обчисленні середньої зарплати для «оздоровчої» допомоги — 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю її надання.
  • Якщо відсутній розрахунковий період або виплати у ньому, то розрахунок середньої зарплати для матдопомоги проводимо виходячи з окладу працівника або розміру МЗП.
  • Порядок визначення суми матдопомоги за Порядком № 100, виходячи з окладу (МЗП), слід зафіксовувати у локальних актах про оплату праці або колективному договорі.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
Журнал «Оплата праці»



Коментарі
0
Яка вдача - ви можете стати першим, хто прокоментує цей матеріал.
Залишити коментар:
Для того, щоб роздрукувати текст необхідно авторизуватись або зареєструватись
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
pw-image
Читайте сайт за ціною чашки кави
Платне користування buhgalter.com.ua передбачає:
  • доступ до новин, статей, довідників
  • безлімітні завантаження бланків
  • відсутність реклами.
Передплатники PRO-доступу, «Бюджетної бухгалтерії», «Оплата праці» та користувачі «FIT-Бюджет» отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
60
грн/
місяць
Вже передплатили? Увійти
Передплата подовжується автоматично щомісяця, але відмовитися можна у будь-який момент. Я погоджуюсь з користувацькими умовами
ic-acc-pay
×