Відразу скажемо, що прямої відповіді на це питання в законодавстві немає. Втім, з положень постанови № 391 випливає такий висновок: за дні роботи у відрядженні на території, яка не включена до територій бойових дій, коефіцієнт підвищення посадового окладу не застосовують. Пояснимо далі детальніше.
Для працівників ОМС (якщо радою прийнято таке рішення), які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях можливих бойових дій, посадові оклади визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5 (абз. 4 п.п. 1 п. 1 постанови № 391).
При цьому підвищення посадових окладів здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця (п.п. 2 п. 1 постанови № 391). Для цілей цієї постанови місце роботи працівника визначається керівником відповідного органу.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Водночас є спеціальна норма абз. 5 п.п. 3 п. 1 постанови № 391: працівникам за періоди роботи на територіях, які не включені до Переліку територій, нарахування зарплати проводиться виходячи з посадових окладів, визначених законодавством. Тобто без коефіцієнта підвищення.
Тож із сукупності норм постанови № 391 випливає: якщо працівник із території можливих бойових дій виїхав у службове відрядження до території, яка не має відповідного статусу, то за дні виконання службового завдання на такій території оклад, підвищений на коефіцієнт 1,5 не застосовують. Це підтверджують і фахівці Держпраці.
Як оплатити дні відрядження?
Згідно з ч. 4 ст. 121 КЗпП та абз. 2 п. 13 розд. І Інструкції № 59 працівникам, які направлені в службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижче середнього заробітку.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Отже, дні відрядження повинні бути оплачені як і інші робочі дні місяця — виходячи зі встановлених умов оплати праці, у тому числі враховуючи факт того, що підвищувальний коефіцієнт при роботі поза межами територій бойових дій не застосовують. При цьому треба проконтролювати аби така оплата не була менше середнього заробітку.
Тому визначаємо два показники:
- середньоденний заробіток — обчислюємо за Порядком № 100 (заробіток в розрахунковому періоді враховується у нарахованих сумах, тобто з урахуванням коефіцієнта підвищення);
- денний заробіток в місяці відрядження — визначаємо виходячи з зарплатних виплат, які працівник мав би отримати (з розрахунку повного місяця) відповідно до умов оплати праці, тобто без коефіцієнта за роботу на території можливих бойових дій, оскільки в дні відрядження він виконує роботу на території, яка не включена до переліку територій бойових дій.
Оплату днів відрядження здійснюють за більшим з двох показників. Як правило, в більшості випадків буде більший середньоденний заробіток, оскільки він розрахований виходячи із заробітку з урахуванням підвищувального коефіцієнту.
Тоді може виникнути питання: чи можна нараховувати виробничу премію за дні відрядження, які оплачені за середнім заробітком? Скажемо відразу – прямої заборони для цього немає. Так, умови виплати і розміри премій встановлюють в колдоговорі, де може бути передбачено нарахування премії і в такому випадку. Але на думку Мінсоцполітики, у разі виплати за період відрядження середньої зарплати премії за цей період не нараховують (лист від 18.04.2012 № 283/13/155-12).
А як бути з днем вибуття у відрядження?
Відрядження — це не лише час перебування в пункті призначення. Працівник має ще час на дорогу, і в день вибуття/прибуття його фактичне місце перебування може бути різним. Наприклад, відправлення транспортного засобу в день початку відрядження може відбуватися ввечері, тобто після закінчення робочого дня.
Згідно з п. 12 розд. І Інструкції № 59 вихід працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку установи. Тому, виходити чи не виходити працівнику на роботу в день направлення у відрядження, залежить від того, що прописано в правилах трудового внутрішнього розпорядку, затверджених у відповідному органі. Якщо там конкретно нічого не визначено, то це питання може вирішуватися за домовленістю між працівником та керівником, що прописується в наказі (розпорядженні) про відрядження.
Якщо відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку (наказу керівника) в день вибуття у відрядження працівник:
- має вийти на роботу, то такий день все одно є днем службового відрядження, адже згідно п. 7 розд. І Інструкції № 59 днем вибуття у відрядження є день відправлення транспортного засобу. Відповідно, такий день оплачується за правилами відряджень. Вище ми зазначали, що дні відрядження оплачуються відповідно до визначених умов оплати праці. Оскільки в цей день працівник відпрацював на території можливих бойових дій, такий день відрядження повинен бути оплачений за денним заробітком (з урахуванням коефіцієнту 1,5), звісно, якщо він більше середнього. Адже, наприклад, коли має місце перехідне відрядження, то денний заробіток в кожному місці визначаємо окремо (лист Мінсоцполітики від 11.11.2016 № 1564/13/84-16). Так і тут — виконуємо гарантію ч. 4 ст. 121 КЗпП відносно оплати днів відрядження за умовами оплати праці працівника. Решту днів буде вже оплачено за середнім заробітком, адже скоріш за все він буде більше;
- не виходить на роботу, то весь період відрядження оплачується в порядку, розглянутому вище (за денним або середнім заробітком, при цьому при розрахунку денного заробітку додатковий коефіцієнт не застосовують). Такий підхід узгоджується з тим, що підвищення за постанови № 391 пов'язане з роботою працівника на відповідній території, а не лише з його фізичним перебуванням там.