2441 0

Складаємо План соціально-економічного розвитку ОТГ

17.08.16
З метою встановлення єдиних вимог до формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади1 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.03.16 р. № 75 затверджені Методичні рекомендації щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади2. Зокрема, Методичні рекомендації визначають засади складання документів соціально-економічного розвитку ОТГ.

Автор: Ковшова О., економіст-аналітик ВБ «Фактор»

 1 Далі за текстом — ОТГ.

2 Далі за текстом — Методичні рекомендації.

Методичні рекомендації містять основні методичні засади формування і реалізації прогнозних і програмних документів соціально-економічного розвитку ОТГ. Їх можуть застосовувати органи місцевого самоврядування міської, селищної та сільської ОТГ під час формування і реалізації прогнозних і програмних документів соціально-економічного розвитку ОТГ.

Система прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку ОТГ включає:

1

стратегію розвитку ОТГ

Примітка. Стратегія розвитку ОТГ — документ, що визначає на довгостроковий період (7 років) стратегічні та оперативні цілі, індикатори (показники) їх досягнення, пріоритети та завдання для сталого економічного і соціального розвитку ОТГ та який розробляється з урахуванням положень Закону України від 05.02.15 р. № 156-VIII «Про засади державної регіональної політики» і постанови КМУ від 11.11.15 р. № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів».

2

план (програму) соціально-економічного розвитку ОТГ3

3 Далі за текстом — План.

Примітка. План — документ, що визначає стратегічні цілі та пріоритети розвитку ОТГ на коротко- та середньостроковий періоди (3 — 5 років), конкретизує завдання та заходи у рамках таких цілей та пріоритетів, відповідальних виконавців та строки виконання заходів, обсяги фінансування, джерела фінансування та індикатори (показники) оцінки результативності виконання заходів Плану.

3

інші довгострокові, середньострокові та короткострокові прогнозні і програмні документи, в яких відповідно до соціально-економічних та суспільно-політичних процесів, що відбуваються в державі та відповідному регіоні, з урахуванням впливу зовнішніх та внутрішніх факторів і очікуваних тенденцій визначаються цілі і пріоритети соціально-економічного розвитку ОТГ та заходи, які необхідно здійснити для їх досягнення

Етапи складання Плану

Згідно з Методичними рекомендаціями розробляти План рекомендовано виконавчим комітетам міських, селищних, сільських рад ОТГ після прийняття ними відповідного рішення.

Для розроблення Плану виконавчому комітету доцільно:

1

визначити структурний підрозділ виконавчого комітету, відповідальний за розроблення Плану

2

повідомити через регіональні засоби масової інформації про початок роботи над проектом Плану, визначити терміни і форму подання пропозицій до нього

3

організувати громадське обговорення проекту Плану

4

у разі потреби утворити робочу групу, до складу якої можуть входити представники асоціацій та інших об’єднань органів місцевого самоврядування, громадських організацій, інших юридичних осіб та фізичні особи (за згодою)

Примітка. Створення робочої групи допоможе визначити пріоритети та стратегічні напрями розвитку ОТГ. Її кількісний склад, в середньому, може коливатись від 20 до 50 осіб.

Зауважимо: дуже велика за кількістю робоча група може ускладнити, а інколи й унеможливити ефективну роботу зі складання Плану. При затвердженні складу робочої групи обов’язково треба вирішити, яким чином вона буде приймати рішення щодо питань, які розглядає (наприклад, голосуванням: переважною більшістю голосів).

Увага! Розроблення Плану рекомендовано починати не пізніше ніж через місяць після здійснення державної реєстрації юридичної особи — міської, селищної, сільської ради, обраної ОТГ, та її виконавчого комітету.

План бажано розробляти на середньостроковий період (не менше ніж на три роки) з урахуванням стратегічних цілей та пріоритетів, завдань, запланованих заходів, проектів, термінів діючої регіональної стратегії і плану заходів з її реалізації та/або стратегії розвитку ОТГ у разі її розроблення.

Додамо: в процесі розробки Плану доцільно використовувати показники соціально-економічного розвитку населених пунктів, що увійшли до складу ОТГ, за даними останніх 5 років. Саме про це зазначено у Методичних рекомендаціях. Наприклад, для ОТГ, створеної у 2016 році, бажано спиратись на дані 2011 — 2015 років.

Розроблення Плану рекомендовано здійснювати з дотриманням таких принципів:

об’єктивність

розроблення Плану на основі даних органів державної статистики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та реальних цілей та індикаторів (показників), яких реально досягти та які можливо оцінити

обґрунтованість та доцільність

розроблення Плану на основі чітко визначених цілей розвитку та економічно обґрунтованих заходів та проектів, що сприяють їх досягненню, із використанням кращого світового досвіду у сфері програмування економічного і соціального розвитку

відкритість та прозорість

забезпечення доступу громадськості, що передбачає інформування про цілі, пріоритети та очікувані результати та показники виконання Плану, а також забезпечує всіх суб’єктів господарської діяльності необхідними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності

недискримінація та рівний доступ

дотримання під час розроблення та реалізації Плану прав та врахування інтересів всіх суб’єктів ОТГ, в тому числі суб’єктів господарювання всіх форм власності

ефективність

визначення та забезпечення функціонування механізму досягнення цілей, виконання завдань, заходів та проектів Плану у встановлені в ньому терміни

історичної спадкоємності

врахування та збереження позитивних надбань попереднього розвитку громад(и)

етнокультурного розвитку

відродження етнічної самосвідомості та збереження духовної і матеріальної культури етносів, сприяння їх розвитку

сталого розвитку

забезпечення розвитку громади для задоволення потреб нинішнього покоління з урахуванням інтересів майбутніх поколінь

Увага! Під час розроблення Плану рекомендовано використовувати Примірну структуру Плану згідно з додатком 1 до Методичних рекомендацій. Розглянемо її.

1. Вступ. У цій частині треба обґрунтувати необхідність підготовки Плану ОТГ. На нашу думку, викладати Вступ треба чітко, лаконічно та по суті.

Наведемо приклад:

Васильківська об’єднана територіальна громада4 утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Рішення №____ про утворення Васильківської об’єднаної територіальної громади прийнято _____ року.

4 Назви ОМС та населених пунктів — вигадані.

До складу громади увійшли наступні населені пункти: села Іванівка, Петрівка та Васильків.

План соціально-економічного розвитку Васильківської об’єднаної територіальної громади на 2016 — 2018 роки розроблений відповідно до законів України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України».

Основною метою Плану соціально-економічного розвитку Васильківської об’єднаної територіальної громади на 2016 — 2018 роки є створення умов для повноцінного функціонування об’єднаної громади, зокрема, через зростання добробуту і підвищення якості життя населення, забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці, підвищення її конкурентоспроможності як основи для збалансованого зростання стандартів та показників економічного розвитку.

План визначає цілі, завдання та основні заходи економічного і соціального розвитку Васильківської об’єднаної територіальної громади на 2016 — 2018 роки.

2. Аналітична частина. Така частина містить аналіз стану та основних тенденцій соціально-економічного розвитку населених пунктів ОТГ, визначення конкурентних переваг, які виникли після об’єднання (збільшення території та ресурсів, посилення людського капіталу тощо), та проблем кожного населеного пункту, який увійшов до ОТГ.

Відповідно до Методичних рекомендацій під час розроблення аналітичної частини Плану рекомендовано проводити аналіз сильних і слабких сторін розвитку ОТГ, можливостей і загроз (SWOT-аналіз), надавати характеристику порівняльних переваг, викликів та ризиків щодо перспектив її розвитку та складати сценарії розвитку.

Для розроблення аналітичної частини доцільно використовувати офіційні дані органів державної статистики, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, інформаційні матеріали соціологічних опитувань, картографічні, ілюстраційні та інші матеріали, зокрема, економіко-географічні карти та схеми, кадастрові карти, схеми та креслення, фотоматеріали території тощо.

Аналітична частина Плану є основою для визначення стратегічного бачення щодо розвитку ОТГ на відповідний період. Методичні рекомендації надають лише загальні підрозділи такої частини. Тому розглянемо кожен підрозділ окремо із практичними рекомендаціями щодо його складання.

2.1. Географічне розташування ОТГ, опис суміжних територій. У цьому розділі доцільно вказати особливості географічного розташування території ОТГ. Бажано навести:

1

перелік корисних копалин та поверхневих вод, типи ґрунтів

2

мережу закладів освіти, в якій визначити:

2.1

дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади

Примітка. Узагальнену інформацію по усіх закладах доцільно викласти у табличному варіанті із зазначенням наступних показників, по яких можна визначити якість освітніх послуг в громаді, основні проблеми навчальних закладів:

— кількість дошкільних закладів по кожному населеному пункту, що увійшов до складу ОТГ, одиниць;

— кількість дітей в дошкільних закладах, тис. осіб;

— завантаженість дошкільних закладів (наприклад, дітей на 100 місць);

— кількість загальноосвітніх навчальних закладів, одиниць;

— кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб;

— кількість вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб.

2.2

перелік та опис дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів

Примітка. Детальну інформацію про кожен дошкільний та загальноосвітній навчальний заклад також доцільно викладати у табличному варіанті із зазначенням таких показників, по яких можна робити подальший аналіз:

— назва та місце розміщення закладу;

— рік побудови, дата останнього капітального ремонту;

— наповненість класів дітьми чи учнями;

— основні проблеми закладу

3

мережу закладів охорони здоров’я (за аналогією на прикладі мережі закладів освіти)

4

мережу соціально-культурних закладів (за аналогією на прикладі мережі закладів освіти)

Також у підрозділі доцільно визначити:

— найбільших землекористувачів на території ради, якими можуть бути сільськогосподарські підприємства чи приватні агрофірми, кількість великих промислових підприємств. За їх допомогою можна визначити основні види надходжень до бюджету ОТГ;

— особливості містобудівних документів (генерального плану, перспективних планів забудови територій);

— структуру земель із зазначенням їх площі, наприклад, у наступному вигляді:

Категорія земель

Площа земель, га

Землі сільськогосподарського призначення

 

Землі житлової і громадської забудови

 

Землі лісогосподарського призначення

 

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення

 

Землі водного фонду

 

Землі рекреаційного призначення

 

Інші землі

 

2.2. Демографічна ситуація, ринок праці ОТГ. Для опису демографічної ситуації для кожного населеного пункту, що входить до складу ОТГ, бажано визначити розмір території (у га), наявну кількість домогосподарств (за даними погосподарського обліку), загальну кількість населення, працюючого населення, пенсіонерів, дітей та інвалідів (за даними органів статистики, служби зайнятості) тощо. Оптимальним варіантом є зведення даних до табличного вигляду.

Доцільно зазначати не лише загальну кількість населення, але й інформацію щодо його приросту або спаду, скласти відомості про різні групи жителів (пенсіонерів, інвалідів, дітей, підлітків), що допоможе визначити пріоритети розвитку громади, розробити конкретні програми виключно за її потребами.

Наведемо приклад складання соціально-демографічної характеристики та ринку праці для Васильківської ОТГ:

№ з/п

Назва показника та одиниця вимірювання

Всього

в тому числі:

с. Іванівка

с. Петрівка

с. Васильків

1

Чисельність наявного населення на кінець звітного року (на 1 січня наступного за звітним року), тис. осіб

       

2

Середньорічна чисельність наявного населення, тис. осіб

       

3

Чисельність постійного населення на кінець звітного року, тис. осіб

       

4

Площа територіальної громади, га

       

5

Кількість чоловіків, тис. осіб

       

6

Кількість жінок, тис. осіб

       

7

Кількість населення, молодшого від працездатного віку, в тому числі тис. осіб

       

8

Кількість населення працездатного віку, тис. осіб

       

9

Кількість населення старшого від працездатного віку, тис. осіб

       

10

Кількість народжених за звітний рік, тис. осіб

       

11

Кількість померлих за звітний рік, тис. осіб

       

12

Приріст (зменшення) наявного населення порівняно з попереднім роком, осіб

       

13

Природний приріст (зменшення), осіб

       

14

Міграційний приріст (зменшення), осіб

       

15

Чисельність зареєстрованих безробітних, осіб

       

16

Рівень зареєстрованого безробіття, %

       

17

Рівень працевлаштування зареєстрованих безробітних, %

       

18

Середньомісячна заробітна плата найманого працівника, грн.

       

Окремо можна скласти характеристику вікового складу (наприклад, осіб віком 0 — 19 років із зазначенням кількості таких осіб, віком 20 — 35 років, 36 — 55 років та осіб віком старше 55 років) та працездатного населення (кількість населення працездатного віку громади, яке здатне за своїми фізичними можливостями повноцінно брати участь у суспільній праці).

Дізнатись про кількість населення та його склад можна за результатами останнього перепису населення на підставі статистичних даних по регіону, які можна знайти на офіційних сайтах територіальних органів статистики (як правило, у розділі «Статистична інформація на ____ рік»). У відповідних розділах міститься інформація про щомісячну чисельність населення, його природний рух (інформація про народжених та померлих) та методологічні пояснення до розділу про населення та міграцію, про зайнятість та безробіття.

Дані про кількість працюючого та непрацюючого населення дають змогу отримати інформацію про доцільність або недоцільність створення нових робочих місць. Зазвичай такий аналіз враховує показники кількості навчальних, культурних та соціальних закладів, культурно-освітнього рівня населення, а також коефіцієнта соціального навантаження на працездатне населення. Останній дає змогу визначити відношення кількості непрацездатного населення до загальної чисельності населення.

У більшості випадків коефіцієнт соціального навантаження на працездатне населення вираховують як відношення суми кількості людей більш старшого й молодшого віку до загальної чисельності населення. При цьому кількість інвалідів, як правило, віднімають від загальної чисельності жителів та приплюсовують до непрацюючих. По них у подальшому проводиться додатковий аналіз, який визначає їх працездатність за різними показниками.

У цілому виокремлення відповідних груп жителів ОТГ за статтю, віком, працездатністю та зайнятістю дає змогу визначити першочергові напрями розвитку населеного пункту. Наприклад, визначити, що немає сенсу створювати чоловічі робочі місця, якщо переважна частина населення у селах — жінки працездатного віку.

2.3. Стан розвитку інфраструктури ОТГ. У цьому підрозділі аналітичної частини описується характеристика транспортної, екологічної, енергетичної, виробничої, соціальної інфраструктури населених пунктів, що увійшли до складу ОТГ. Доцільно вказати існуючу транспортну мережу (стан доріг, їх освітлення, облаштування дорожніми знаками), дати характеристику соціальним закладам, у тому числі бібліотекам, музеям, клубам.

2.4. Динаміка та особливості соціально-економічного розвитку. Як зазначено у Методичних рекомендаціях, у цьому підрозділі наводиться інформація про стан використання природного, ресурсного, виробничого, науково-технічного потенціалу, розвитку малого і середнього підприємництва, зайнятості населення, задоволення населення товарами і послугами, доступу суб’єктів підприємництва до кредитів та інвестицій, екологічну ситуацію ОТГ тощо. На цьому етапі доцільно сформувати не лише опис проблем, наприклад за станом використання природного потенціалу, але й намітити шляхи їх вирішення. Це допоможе визначити найважливіші цілі та пріоритети, які треба описати в наступних розділах Плану.

Наприклад:

Екологічний стан Васильківської об’єднаної територіальної громади, використання та збереження її природних територій

Природні та напівприродні екосистеми, котрі є найефективнішим засобом самоочищення навколишнього середовища на території трьох сіл, що входять до складу Васильківської об’єднаної територіальної громади, перебувають під загрозою знищення та вимагають відновлення.

Для реалізації відновлення природних екосистем необхідно вжити заходів щодо:

— припинення зрізання дерев, взяття на облік кожного вцілілого дерева віком від 50 років, визначення переліку територій, де зрізання доцільно замінити обрізанням крони;

— насадження знищених дерев;

— сворення додаткових зон відпочинку з деревними та чагарниковими насадженнями, луками та водоймами;

— охорони зелених насаджень, розташованих біля автомобільних доріг, промислових підприємств;

— розроблення та впровадження схеми місцевої екологічної мережі, яка повинна включати цілі природні території, зелені насадження, сільськогосподарські угіддя, природні та штучні водойми.

Першочергово для ефективного використання та збереження природних територій Васильківської об’єднаної територіальної громади необхідно:

— провести інвентаризацію наявного земельного фонду з метою виявлення, уточнення розмірів та розташування ділянок з природною рослинністю та цілих сільськогосподарських угідь;

— затвердити рішенням Васильківської об’єднаної територіальної громади перелік земельних ділянок (угідь), де не можна проводити зміну цільового призначення землі, допускати будь-яке капітальне будівництво;

— провести фахову інвентаризацію природних та напівприродних, а також пов’язаних з ландшафтом історико-культурних об’єктів та комплексів з метою їх природоохоронної, естетичної та рекреаційної оцінки;

— винести на розгляд сесії питання про створення пам’яток природи, заповідних урочищ, природоохоронних об’єктів за результатами інфентаризації фахівцями, які включити до природно-заповідного фонду України;

— на базі новостворених природоохоронних об’єктів, а також територій традиційного сільськогосподарського та рекреаційного використання створити локальну екомережу, яка повинна доповнити регіональну екосистему.

2.5. Фінансово-бюджетна ситуація ОТГ. Оцінка поточної фінансово-бюджетної ситуації ОТГ дає змогу сформувати достатні ресурси для фінансування пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку громади та підвищити ефективність використання бюджетних коштів. Як провести таку оцінку?

По-перше. Треба визначитись із усіма видами надходжень до бюджетів кожного населеного пункту, які увійшли до складу ОТГ (сумарно), на підставі бюджетних та фінансових даних за останні бюджетні роки.

Наприклад:

Доходи бюджету ОТГ, створеного у 2016 році:

Роки

2011 (сумарно)

2012 (сумарно)

2013 (сумарно)

2014 (сумарно)

2015 (сумарно)

2016 (прогнозно)

Надходження від ПДФО

           

Надходження від єдиного податку

           

Плата за землю

           

Доходи від відчуження нерухомості та землі

           

Податок на прибуток підприємств комунальної власності

           

Податок на нерухомість

           

Акцизний збір

           

Інші місцеві податки та збори

           

Дохід від оренди комунального майна

           

Інші доходи

           

Разом

           

По-друге. Звернути увагу на виконання, невиконання чи перевиконання планових показників надходжень до бюджету, визначити надходження за джерелами доходів та їх частку (найбільшу частину надходжень, як правило, становлять надходження від податку з доходів фізичних осіб5 та єдиного податку).

5 Далі за текстом — ПДФО.

По-третє. Проаналізувати основні можливі напрями збільшення доходів. Наприклад, до бюджету ОТГ:

зараховують відповідно до бюджетного законодавства:

1

медичну та освітню субвенції, а також субвенцію на розвиток інфраструктури ОТГ, що надаються з державного бюджету

2

60 % ПДФО

можуть зараховуватись внаслідок ефективної бюджетної політики ОТГ:

1

плата за землю за рахунок перегляду (підвищення) ставок плати за землю та переукладення договорів оренди, укладання договорів на відшкодування втрат за фактичне користування земельною ділянкою

2

доходи:

2.1

від плати за оренду комунального майна за результатами інвентаризації майна, що перебуває у комунальній власності, проведення незалежної грошової оцінки такого майна та створення інформаційної бази даних щодо комунального майна, яке можна передати в оренду

2.2

від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом формування інформаційної бази щодо нерухомого майна, яке перебуває у власності фізичних та юридичних осіб, шляхом отримання даних від територіального органу Державної фіскальної служби6, даних погосподарського обліку

6 Далі за текстом — ДФС.

2.3

які можуть надійти до бюджету внаслідок виявлення суб’єктів підприємницької діяльності, що ухиляються від оподаткування, зокрема тих, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування та здійснюють реалізацію підакцизних товарів, ухиляючись від сплати акцизного збору

Примітка. Зауважимо: проблема ухилення від сплати акцизного збору потребує вирішення не тільки на місцевому, але й на державному рівні.

Позитивні зрушення у цьому напрямі вже відбулись. Своїм розпорядженням від 06.07.16 р. № 497-р КМУ схвалив Концепцію створення та впровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) «Електронна акцизна марка»7.

7 Далі за текстом — Концепція.

Метою Концепції є створення та впровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) «Електронна акцизна марка».

Впровадження такої сиситеми має:

— забезпечити контроль за обігом підакцизних товарів від виробника або імпортера до кінцевого споживача, мінімізацію впливу людського фактора на адміністрування акцизного податку;

— збільшити доходи державного та місцевого бюджету від сплати акцизного податку;

— зменшити обсяги реалізації підакцизних товарів без сплати акцизного податку;

— унеможливити легалізацію незаконно виготовлених/імпортованих підакцизних товарів та, відповідно, забезпечити зменшення обсягів незаконного обігу підакцизних товарів.

У складі системи «Електронна акцизна марка» передбачено створення реєстру електронних акцизних накладних. Такий реєстр має забезпечити реєстрацію фактів переміщення марок акцизного податку та маркованих підакцизних товарів.

Тобто створення реєстру допоможе контролювати тих суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами та уникають сплати акцизного збору.

Відповідно до Концепції до 01.09.16 р. ДФС повинна проаналізувати стан нелегального обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні. Впровадження автоматизованої системи «Електронна акцизна марка» на постійній основі планується здійснити до 01.12.18 р.

По-четверте. Необхідно враховувати, що бюджети ОТГ беруть участь у горизонтальному вирівнюванні податкоспроможності на підставі ст. 99 БК. Таке вирівнювання здійснюють за одним податком — ПДФО.

При здійсненні горизонтального вирівнювання враховують:

1

чисельність населення відповідного бюджету на початок року, що передує плановому, наприклад для бюджету на 2016 рік — дані станом на 01.01.15 р. (використовують офіційні дані звітності Держкомстату)

2

надходження ПДФО в частині, що зараховується до відповідного бюджету (для бюджетів ОТГ — 60 %) за останній звітний період, наприклад для бюджету на 2016 рік — це фактичні надходження за 2014 рік (використовують офіційні дані звітності Державної казначейської служби України)

3

індекс податкоспроможності бюджету — визначається як співвідношення надходжень ПДФО на одного жителя за відповідним бюджетом до аналогічного показника по Україні

Примітка. Результатом горизонтального вирівнювання є базова (з держбюджету — місцевим бюджетам) або реверсна (з місцевого бюджету — держбюджету) дотація.

По-п’яте. Розмір надходжень від ПДФО у поточному та наступних бюджетних періодах до бюджету ОТГ знаходиться у прямій залежності від зайнятості населення. Тож вивчення економічно активного та неактивного населення з урахуванням рівня безробітних, виявлення серед останніх осіб працездатного віку та переведення їх до категорії працездатних осіб дає змогу збільшити надходження до місцевого бюджету за рахунок ПДФО.

Методологічні положення щодо класифікації та аналізу економічної активності населення викладені у наказі Держкомстату від 19.01.11 р. № 12.

Формування інформації по ОТГ щодо економічної активності населення найзручніше складати у табличному вигляді, яка може мати наступну структуру:

Показники

Рік

2016

2017

2018

Загальна кількість населення ОТГ, тис. осіб

     

Економічно активне населення ОТГ, осіб

     

Економічно неактивне населення ОТГ, осіб

     

Рівень економічної неактивності населення ОТГ

     

Зайняте населення в межах ОТГ, осіб

     

Рівень зайнятості, % (відношення чисельності зайнятого населення до загальної чисельності населення віком 15 — 70 років та помноження результату на 100)

     

Безробітне населення ОТГ, осіб

     

Рівень безробіття, % (відношення безробітного населення до економічно активного населення та помноження результату на 100)

     

Результати такого аналізу допоможуть спрогнозувати надходження від ПДФО до бюджету ОТГ, виявити ефективні шляхи вирішення проблеми безробіття, низьких заробітних плат, створення нових робочих місць.

Інформація щодо визначення кількості платників та потенційних платників ПДФО та спільна робота із фіскальними органами (наприклад, проведення масової роз’яснювальної роботи серед платників податків, постійне здійснення звірок із контролюючими органами щодо громадян, які обробляють земельні ділянки одноосібно та не задекларували свої доходи в період проведення кампанії декларування доходів громадян, а також тих, які отримали спадщину) допоможуть збільшити дохідну частину місцевого бюджету за рахунок ПДФО.

По-шосте. Доцільно вивчити питання щодо необхідності здійснення місцевих запозичень, спираючись на дані фінансової та бюджетної звітності населених пунктів, що увійшли до складу ОТГ, за минулі бюджетні періоди.

Нагадаємо: бюджети ОТГ мають право здійснювати відповідно до ст. 16 та 74 БК місцеві внутрішні запозичення та місцеві зовнішні запозичення, у тому числі шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій.

2.6Результати SWOT-аналізу. SWOT-аналіз для ОТГ полягає у визначенні сильних та слабких сторін громади, визначення її можливостей та загроз, що впливають на розвиток території ОТГ у цілому, на рівень життя мешканців громади. Як правило, з метою отримання якісного аналізу сильні і слабкі сторони трактують як внутрішні чинники, а можливості і ризики — як зовнішні чинники, які містяться у ближньому і дальньому оточенні громади.

SWOT-аналіз дозволяє виявляти ті галузі та види громадської діяльності, де територіальна громада має значний потенціал розвитку, а також сформулювати конкретні завдання та дії, які необхідно вжити для реалізації цього потенціалу. Завдяки SWOT-аналізу можна визначити, з якими параметрами територіальна громада може конкурувати з іншими громадами (наприклад, у випадку подання проектів на гранти, залучення благодійної допомоги для реалізації соціально-культурних програм), що потрібно зробити, щоб підвищити її конкурентоздатність, які основні проблеми та перешкоди ускладнюють надходження до громади інвестицій.

SWOT-аналіз можна провести шляхом опитування (наприклад, анкетування, опитування) мешканців громади, представників бізнесу, громадських організацій на предмет наступних запитань:

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Які конкурентні переваги є в громаді?

2. Що громада робить добре?

3. До яких ресурсів громада має доступ?

1. Які соціальні, економічні, демографічні та екологічні проблеми є перешкодами для розвитку громади?

2. Що громада робить погано?

3. Чого немає в громаді порівняно з іншими громадами?

Можливості

Загрози

1. Які економічні можливості є у громади?

2. Які економічні можливості громада може здобути?

Які сьогоднішні та майбутні економічні, соціальні, ринкові тенденції перешкоджають добробуту та розвитку громади?

На базі отриманих результатів обираються найбільш гострі проблеми, які хвилюють більшість мешканців громади.

Наведемо приклад SWOT-аналізу для Васильківської ОТГ:

1

2

Сильні сторони

Слабкі сторони

1

2

1. Добре розвинуте транспортне сполучення до районного та обласного центрів

1. Пасивність громади до актуальних проблем сіл

2. Сприятливі природно-кліматичні умови

2. Низький рівень сфери послуг

3. Наявність професійних кадрів (вчителів, лікарів, службовців, технічних працівників)

3. Високий рівень безробіття, відтоку робочої сили в міста та закордон

4. Існування вільних територій під будівництво нових господарських об’єктів

4. Відсутність вуличного освітлення, облаштування доріг з твердим покриттям, обладнаних відпочинкових зон та спортивних майданчиків

Можливості

Загрози

1. Участь у Європейських проектах розвитку та співробітництво

1. Зубожіння сільського населення і зростання безробіття

2. Покращення інфраструктури сіл

2. Збільшення податкового та іншого роду навантажень на підприємців та потенційних інвесторів

3. Створення нових робочих місць, сприятливих умов для малого та середнього бізнесу

3. Недостатність бюджетного фінансування

4. Економічний розвиток та залучення інвестицій

4. Недосконалість та нестабільність податкового законодавства

Зауважимо: у спеціалізованій літературі зі SWOT-аналізу виділяють наступні комбінації, які допомогають проаналізувати слабкі та сильні сторони, визначити пріоритети та стратегію розвитку об’єкта дослідження. Для ОТГ їх можна брати за основу для визначення стратегії розвитку ОТГ, першочергових внутрішніх змін та головних напрямів розвитку на найближчий рік.

Комбінація:

«можливості — сильні сторони»

утворює стратегію розвитку

«можливості — слабкі сторони»

утворює стратегію для внутрішніх перетворень

«ризики — слабкі сторони»

розглядається як обмеження стратегічного розвитку

«загрози — сильні сторони»

використовується як стратегія потенційних переваг

Увага! SWOT-аналіз можна проводити окремо в розрізі екологічної ситуації, інфраструктури, економічного стану, соціальної сфери територій, що увійшли до складу ОТГ, тощо.

2.7 Інші дані, визначені відповідальним розробником, які необхідні для проведення аналізу стану розвитку ОТГ. Такими даними можуть бути графічні та табличні матеріали, які демонструють динаміку чи спад обраних об’єктів дослідження.

3. Цілі та пріоритети розвитку ОТГ на відповідний період. Цілі розвитку визначають як очікувані досягнення за результатами впровадження комплексу взаємопов’язаних завдань і заходів, спрямованих на вирішення найважливіших питань розвитку ОТГ та розв’язання проблем. Пріоритети розвитку — це описані у формальному вигляді орієнтири, яких необхідно досягти в середньо- та короткостроковому періодах.

Для дотримання принципу реалістичності кількість пріоритетів розвитку ОТГ доцільно визначати не більше п’яти.

Для кожного з визначених пріоритетів рекомендовано:

1

обґрунтувати вибір пріоритету розвитку

2

визначити завдання, організаційні, адміністративні заходи та проекти, які необхідно реалізувати в рамках пріоритету

При визначенні основних цілей та пріоритетів розвитку ОТГ доцільно враховувати громадську думку, результати анкетування та опитування членів своєї територіальної громади. Зокрема, це можуть бути громадські засідання.

Наведемо приклад цілей та пріоритетів, які допоможуть досягти поставленої мети:

1. Постійне економічне зростання громади, для чого потрібно створити сприятливі умови для розвитку малого та середнього підприємництва в усіх сферах економіки, забезпечити умови розвитку туристичної галузі, вжити заходів для підвищення рівня зайнятості населення, створити сприятливе середовище для впровадження інвестиційних програм та проектів.

2. Підвищення освітнього, духовного та культурного рівня, збереження національних традицій, для чого потрібно проводити культурно-просвітницьку роботу, патріотичне виховання, організувати заходи зі збереження історичної спадщини та національних традицій, розвитку закладів культури і освіти та дошкільних установ.

3. Безпечне та сприятливе довкілля для життя і здоров’я населення, для чого потрібно розробити та впровадити програми охорони довкілля, озеленення території сіл, збирання та утилізації побутових відходів, з формування системи якісного водопостачання.

Прикладом завдання обраного пріоритету розвитку має бути конкретна дія. Наприклад, пріоритетом щодо розробки та впровадження програм охорони довкілля є конкретне завдання, зокрема, розроблення комплексної програми охорони навколишнього природного середовища на території ОТГ з вказівкою на джерело фінансування (наприклад, за кошти місцевого бюджету, гранту) та із зазначенням строку виконання поставленого завдання (наприклад, протягом 2016 — 2017 років).

4. Основні завдання та механізми реалізації Плану.

Такі завдання включають:

1

організаційні та адміністративні заходи, які спрямовані на реалізацію передбачених Планом завдань

2

перелік діючих та перспективних проектів розвитку ОТГ з визначенням орієнтовних обсягів і джерел їх фінансування, відповідальних виконавців та строків їх підготовки та реалізації

3

опис механізму моніторингу і оцінки результативності реалізації Плану із визначенням індикаторів (показників) оцінки результативності виконання завдань і заходів та досягнення цілей, визначених Планом

Організаційні та адміністративні заходи Плану — це послідовні дії виконавчих органів міської, селищної, сільської ради ОТГ, спрямовані на досягнення пріоритетів та виконання завдань розвитку ОТГ в межах коштів, виділених або залучених на цю мету.

Для кожного заходу рекомендується наводити інформацію та дані щодо його змісту та способу виконання, строки виконання (у цілому і поетапно), визначати виконавців, обсяги та джерела фінансування з розбивкою по роках, індикатор (показник) виконання та очікуваний результат від його виконання.

Перелік діючих та перспективних проектів розвитку ОТГ може включати (по розділах):

1

назву пріоритету

2

назву завдання, на виконання якого спрямовано проекти

3

перелік проектів, що знаходяться на стадії реалізації (включає інформацію про назву проекту, назву суб’єкта, що впроваджує проект, форму власності, етап впровадження, оціночну вартість, джерела фінансування, термін початку та очікуваний термін завершення, проблемні питання реалізації та необхідні заходи для їх вирішення)

4

перелік проектів, що знаходяться на стадії підготовки (включає інформацію про назву проекту, назву суб’єкта — замовника та розробника проекту, форму власності, стан підготовки/розробки та/або затвердження проектної документації, оціночну вартість, очікувані джерела фінансування, очікуваний термін реалізації, проблемні питання підготовки та необхідні заходи для їх вирішення)

5

перелік перспективних проектів, реалізація яких необхідна для виконання завдань та досягнення цілей Плану (включає інформацію про назву та мету проекту, назву суб’єкта — замовника проекту, форму власності, стан підготовки/розробки та/або затвердження проектної документації, оціночну вартість, очікувані джерела фінансування, очікуваний термін реалізації, проблемні питання підготовки та необхідні заходи для їх вирішення)

Примітка. Проекти, включені до Плану, можуть фінансуватись за рахунок коштів державного бюджету у порядку, визначеному КМУ (в тому числі за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, відповідних субвенцій та секторальної бюджетної підтримки Європейським Союзом), а також місцевого бюджету.

Відбір проектів розвитку ОТГ для включення їх до Плану відповідно до законодавства здійснюється на конкурсній основі та може передбачати наступні етапи:

1

розміщення у регіональних засобах масової інформації повідомлення про початок збору пропозицій щодо проектів розвитку ОТГ, яке містить вимоги щодо оформлення пропозицій, терміни та способи їх подання, а також критерії, яким має відповідати проект

2

збір, узагальнення, аналіз та систематизація пропозицій щодо проектів розвитку ОТГ відповідно до пріоритетів розвитку та основних завдань Плану на відповідний період

3

проведення громадського обговорення пропозицій щодо проектів розвитку ОТГ, які пропонуються для включення у План, та консультації (за необхідності) з суб’єктами регіонального розвитку та іншими заінтересованими сторонами для узгодження позицій

4

визначення узгодженого переліку проектів розвитку ОТГ, які пропонуються для включення у План

Опис механізму моніторингу і оцінки результативності реалізації Плану може включати визначення кількісних та/або якісних індикаторів (показників) оцінки результативності виконання завдань, заходів проектів розвитку ОТГ та досягнення цілей, визначених Планом.

Фінансове забезпечення

реалізації Плану

Відповідно до Методичних рекомендацій фінансове забезпечення реалізації Плану може здійснюватись за рахунок:

1

коштів державного бюджету, зокрема, державного фонду регіонального розвитку, субвенції з державного бюджету ОТГ на розвиток інфраструктури

2

коштів місцевих бюджетів (у тому числі коштів бюджету ОТГ)

3

коштів технічної допомоги Європейського Союзу, інших міжнародних донорів, міжнародних фінансових організацій

4

коштів інвесторів, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства, власних коштів підприємств

5

інших джерел, не заборонених законодавством

Проведення експертизи та затвердження Плану

Відповідно до Методичних рекомендацій виконавчому комітету Проект Плану рекомендовано подавати обласній державній адміністрації. Остання не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня надходження проекту Плану надає інформацію про його відповідність стратегічним пріоритетам, завданням і заходам діючої регіональної стратегії та плану заходів з її реалізації та/або стратегії розвитку ОТГ8 у разі її розроблення.

8 Далі за текстом — стратегічні пріоритети.

У випадку:

1

встановлення невідповідності проекту Плану стратегічним пріоритетам обласній державній адміністрації доцільно пропонувати виконавчому комітету доопрацювати цей проект за наданими рекомендаціями

2

відповідності проекту Плану стратегічним пріоритетам проект Плану рекомендовано подавати із врахуванням результатів громадського обговорення на розгляд міській, селищній, сільській раді ОТГ

Виконання Плану, контроль,

моніторинг, оцінка

Виконання Плану відповідно до Методичних рекомендацій рекомендовано здійснювати шляхом реалізації виконавцями завдань і заходів, що зазначені у Плані. Безпосередній контроль за станом та строками виконання завдань і заходів Плану рекомендовано здійснювати саме виконавчому комітету. У свою чергу, головні розпорядники коштів здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Увага! Виконавчий комітет відповідно до Методичних рекомендації проводить щороку моніторинг та оцінку стану виконання Плану. За результатами моніторингу виконавчому комітету доцільно готувати узагальнений звіт і подавати його на розгляд відповідної ради.

Такий звіт може містити інформацію про:

1

результативність реалізації завдань і заходів Плану

2

стан впровадження проектів розвитку ОТГ

3

заплановані та фактичні обсяги і джерела фінансування Плану

4

досягнення індикаторів (показників) результативності реалізації Плану, тобто про фактичний результат порівняно з його прогнозованим значенням у звітному періоді

5

аналіз динаміки показників соціально-економічного розвитку ОТГ, здійснений з урахуванням орієнтовного переліку показників соціально-економічного розвитку ОТГ згідно з додатком 2 до Методичних рекомендацій

6

висновки і пропозиції стосовно доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, виконавців, строків виконання Плану та його окремих заходів тощо

У разі необхідності внесення змін до Плану:

1

проект рішення міської, селищної, сільської ради ОТГ щодо змін до нього з уточненими показниками та заходами рекомендовано готувати відповідно до розд. IV Методичних рекомендацій

2

щодо переліку проектів розвитку ОТГ, то проект змін до нього доцільно готувати з урахуванням процедури відбору проектів, зазначеної у п. 16 Методичних рекомендацій, та приймати відповідно до розд. IV цих Методичних рекомендацій

Відповідно до Методичних рекомендацій виконавчому комітету рекомендовано:

1

починати підготовку заключного звіту про виконання Плану не пізніше ніж через 3 місяці після завершення його реалізації і подавати на розгляд відповідної ради

2

оприлюднювати у регіональних засобах масової інформації основні досягнуті результати реалізації Плану

Заключний звіт може містити інформацію про:

1

оцінку досягнення цілей та пріоритетів розвитку ОТГ, визначених Планом

2

стан реалізації завдань і заходів Плану, проектів розвитку ОТГ

3

оцінку рівня виконання запланованих індикаторів (показників) результативності реалізації Плану

4

причини невиконання або недосягнення очікуваних результатів

5

висновки та пропозиції

 

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ, СЕРПЕНЬ, 2016/№ 8



Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це
загрузка...
Коментарі (0)