Відпустки працівників ОМС: щорічна основна, додаткова та інші

Щорічна основна відпустка

Тривалість відпустки. Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону № 2493* посадовим особам ОМС надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів (далі — к. дн.), якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки.

* Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III.

Як бачимо, тільки посадовим особам гарантовано надання щорічної основної відпустки подовженої тривалості. А от службовцям та робітникам ОМС таке право не надається. Тому вони можуть скористатися щорічною основною відпусткою на загальних підставах — не менше 24 к. дн. за відпрацьований робочий рік (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки*).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Допомога на оздоровлення. Допомога на оздоровлення посадовим особам ОМС виплачується обов’язково при наданні щорічної основної відпустки. При цьому мінімальний гарантований розмір «оздоровчих» для посадових осіб — оклад. Якщо фонду оплати праці вистачає, то «оздоровчі» можуть бути виплачені їм у розмірі середньомісячної зарплати.

Для службовців ОМС (наприклад, діловод, комендант, стенографіст) «оздоровча» допомога не є обов’язковою виплатою. Її виплачують за рішенням керівника ОМС та залежно від наявних коштів, при цьому її розмір не повинен перевищувати середньомісячну зарплату.

Допомога на оздоровлення для робітників ОМС (наприклад, прибиральниця, водій) не є обов’язковою і надається залежно від фінансових можливостей. Вона може бути надана лише у розмірі середньомісячного заробітку. Детальніше про надання допомоги на оздоровлення різним категоріям працівників ОМС читайте у статті «Допомога на оздоровлення в ОМС» // «Оплата праці», 2024, № 8.

Додаткова відпустка за стаж

Тривалість відпустки. Посадовим особам, які мають стаж служби в ОМС понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 к. дн. (ч. 6 ст. 21 Закону № 2493). Тобто додаткова відпустка за стаж надається тільки посадовим особам. А от службовці та робітники ОМС не мають права на таку відпустку. Конкретний механізм визначення тривалості додаткової відпустки за стаж наведений у постанові № 250*.

* Постанова КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 № 250.

Так, відповідно до абз. 1 п. 1 постанови № 250 посадовим особам ОМС, які мають стаж служби у відповідних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів. Починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в ОМС не може перевищувати 15 календарних днів. У таблиці ми навели тривалість додаткової відпустки залежно від наявного стажу в ОМС.

Тривалість додаткової відпустки за стаж служби в ОМС

До стажу служби в ОМС зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія Закону № 2493, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Класифікація посад ОМС наведена у ст. 14 Закону № 2493.

Виникнення у посадової особи ОМС права на додаткову відпустку та її тривалість знаходяться у прямій залежності від наявності у неї відповідного стажу служби, а не від відпрацьованого часу у відповідному робочому році (див. лист Мінсоцполітики від 13.07.2017 № 1907/0/101-17/284 та роз’яснення НАДС від 06.08.2020 № 112-р/з).

Тривалість відпустки за стаж служби в ОМС не визначається розрахунковим шляхом

Тому посадовій особі ОМС додаткову відпустку надають виключно повної тривалості після досягнення відповідного стажу.

Особливості надання. Додаткова оплачувана відпустка посадовим особам надається одночасно зі щорічною основною відпусткою згідно з установленим графіком або за погодженням сторін окремо від неї. Така умова встановлена у абз. 3 п. 1 постанови № 250.

Додаткова відпустка за стаж служби в ОМС належить до щорічних (див. спільний лист Мінпраці від 27.01.99 № 13-294 і ГУ держслужби при КМУ від 26.01.99 № 10/364). Як наслідок, при наданні такої відпустки керуються правилами надання щорічних відпусток.

Право на додаткову відпустку за стаж у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи в установі, як це передбачено ч. 5 ст. 10 Закону про відпустки. Також щодо додаткової відпустки діє ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки, де перелічені працівники, яким щорічну відпустку надають у зручний для них час.

Так само, як і щорічну основну відпустку, додаткову відпустку за стаж можна:

— поділити на частини, відповідно основна безперервна частина щорічної відпустки (14 к. дн.) може надаватися з урахуванням додаткової відпустки;

— перенести або продовжити при настанні обставин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки;

— замінити грошовою компенсацією при виконанні умов, установлених ч. 4 ст. 24 Закону про відпустки.

«Особливі» та «шкідливі» відпустки

У ст. 7 Закону про відпустки передбачено надання щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, а ст. 8 цього Закону — щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

Посадові особи МС не мають право на ці відпустки (див. лист Мінпраці від 08.08.2007 № 562/13/84-07). Справа у тому, що в ст. 21 Закону № 2493 передбачено надання саме щорічної відпустки тривалістю 30 к. дн. Тобто в цій нормі не конкретизовано, про яку саме щорічну відпустку (основну чи додаткову) йдеться. Тому вважається, що в подовженій тривалості щорічної відпустки уже «закладена» компенсація за специфічні умови праці. Плюс посадовим особам ОМС надається додаткова відпустка за стаж служби в цих органах.

Посадові особи не мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці

Водночас для службовців та робітників ОМС подібних обмежень не передбачено. Як ми вже говорили раніше, щорічна основна відпустка їм надається звичайної тривалості. Тож вони можуть претендувати на відпустку за «особливі» та «шкідливі» умови праці.

Наприклад, прибиральники службових приміщень, зайняті прибиранням загальних вбиралень та санвузлів, мають право на 4 дні додаткової відпустки (п. 60 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2*).

* Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, наведений у додатку 2 до постанови КМУ від 17.11.97 № 1290.

Відпустка такої ж максимальної тривалості (4 к. дн.) надається працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, наразі — на комп’ютерах (п. 58 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2). Наприклад, це можуть бути касир, діловод ОМС або інші службовці.

При цьому працівники мають право на додаткову відпустку за умови, що вони фактично були зайняті на роботах з особливим характером праці (прибирали санвузли, вбиральні, працювали за комп’ютером) не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідної професії (посади) (п. 7 Порядку № 16*).

* Порядок застосування Списку № 1290-2, затверджений наказом Мінпраці від 30.01.98 № 16.

Інші види відпусток

Посадовим особам, службовцям та робітникам ОМС можуть надаватися всі інші види відпусток, передбачені Законом про відпустки. Звичайно, якщо вони мають на це підстави. Йдеться про навчальну відпустку, соціальні відпустки, відпустки без збереження зарплати та інші. Крім того, їм можуть надаватися відпустки, передбачені спеціальним законодавством (наприклад, «чорнобильська» відпустка).

До речі, ці відпустки не враховують при підрахунку максимально допустимої тривалості щорічної відпустки в 59 к. дн. Адже в ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки зазначено про обмеження тривалості саме щорічної відпустки.

Окремо декілька слів скажемо про відпустку без збереження зарплати.

З 24.12.2023 до Закону про відпустки були внесені зміни щодо відпустки без збереження зарплати, яка надається за угодою сторін (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки). Ці зміни стосуються і працівників ОМС, адже вони, як і решта працівників, можуть скористатись такою відпусткою.

Так-от, законодавці з 24.12.2023 збільшили з 15 до 30 максимальну кількість к. дн. на рік відпустки за свій рахунок, яка надається за угодою між працівником та роботодавцем. При цьому протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому таку відпустку без обмеження згаданим строком.

Крім того, з 24.12.2023 період перебування у неоплачуваній відпустці за угодою сторін не зараховується до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку (ч. 4 ст. 26 Закону про відпустки). Зазначимо, що також не потрапляє до такого стажу період відпустки за свій рахунок на період воєнного стану, наданої відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2136*. Більше інформації з цього приводу ви знайдете у статті «Як неоплачувана відпустка зменшує щорічну» // «Оплата праці», 2024, № 5.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Обмеження на період воєнного стану

Щорічна основна відпустка. Під час воєнного стану абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 дозволяє роботодавцю обмежувати тривалість щорічної основної відпустки 24 к. дн. за поточний робочий рік. Тут зверніть увагу на два важливих моменти:

1) застосовувати обмеження чи ні — вирішувати роботодавцю. Тобто це його право, а не обов’язок;

2) обмеження стосується відпустки за поточний робочий рік.

Якщо роботодавець вирішив обмежити тривалість щорічної основної відпустки, то надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення воєнного стану. При цьому, як зазначено в абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136, за рішенням роботодавця такі невикористані дні можуть надаватися без збереження зарплати.

Щорічні додаткові відпустки. У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки у зв’язку з усиновленням) понад 24 дні щорічної основної відпустки (гарантовані абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136), за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження зарплати.

Таку можливість передбачено у абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136. Це стосується й щорічних додаткових відпусток. Надання не використаних працівником днів відпустки переноситься на період після завершення воєнного стану. При цьому згаданою нормою дозволяється за рішенням роботодавця надавати їх без збереження зарплати.

Якщо роботодавець приймає рішення про надання оплачуваної відпустки (її частини) без оплати, то, на думку Мінекономіки, він має обґрунтувати необхідність надання оплачуваних відпусток без збереження зарплати та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність (див. лист Мінекономіки від 28.01.2024 № 4706-05/6893-09).

Детальніше про вищезазначені обмеження читайте у статті «Щорічна відпустка: воєнні особливості» // «Податки & бухоблік», 2024, № 33.

ВИСНОВКИ

• Посадовим особам ОМС надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 к. дн., а службовцям та робітникам — не менше 24 к. дн.
• Додаткова відпустка за стаж служби в ОМС належить до щорічних відпусток.
• Посадові особи не мають права на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці.
• З 24.12.2023 період перебування у неоплачуваній відпустці за угодою сторін, а також на період воєнного стану не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.