Нашi сайти:
14.03.19
7524 0
Друкувати
Обране

Бухгалтер і додаткова відпустка за ненормований робочий день

Чи має бухгалтер підприємства право на 7-денну додаткову відпустку за ненормований робочий день?


 

Спочатку дещо з теорії. Вона дозволить розставити усі крапки над «і» в цьому одночасно і простому, і складному питанні.

Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, що встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості унормувати час їх трудового процесу (див. п. 1 Рекомендацій про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7).

Важливо! Конкретний перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначають у колективному договорі підприємства (трудовому договорі).

На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. Проте за необхідності вони можуть виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого часу. Але (!) таку роботу не вважають наднормовою і окремо не оплачують. У табелі обліку робочого часу «понад час» також не відображають.

Як компенсацію за виконаний обсяг робіт, міру напруженості, складності і самостійності в роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу таким працівникам надають щорічну додаткову відпустку (див. п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки*).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день — 7 календарних днів

Конкретну тривалість такої відпустки (від 1 до 7 днів включно) залежно від займаної посади (виконуваної роботи) зазначають також у колективному (трудовому) договорі залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

З урахуванням наведеного робимо висновок.

Питання щодо додаткової відпустки за ненормований робочий день законодавець передав на розсуд роботодавця і трудового колективу. Саме вони спільно в колективному договорі повинні визначити:

— перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день;

— тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за кожною професією (посадою) залежно від часу зайнятості працівника в таких умовах.

На підприємстві немає колдоговору? Нічого страшного. Ці питання можна «утрясти» в окремому нормативному акті роботодавця, погодженому з профспілкою (представником трудового колективу). Головне — бажання!

Також право на відпустку за ненормований робочий день і її тривалість можна зафіксувати в трудовому договорі працівника.

Припустимо, що посада «бухгалтер»/«головний бухгалтер» знаходиться в списку тих, що «мають право». Давайте подивимося, що їм слід знати про цю відпустку.

Додаткову відпустку за ненормований робочий день надають працівникові пропорційно часу, відпрацьованому на роботі або посаді, яка надає право на цю відпустку. Періоди, які входять до стажу роботи, що надає право на таку відпустку, перераховані в ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки. Це: 

— час фактичної роботи на посаді (роботі) з ненормованим робочим днем, за умови, що працівник працює на ній не менше половини тривалості робочого дня;

— час щорічних відпусток;

— час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медвисновку на легшу роботу.

Наприклад, бухгалтер займає повну штатну одиницю. Його посада внесена в колдоговорі в перелік посад з ненормованим робочим днем (тривалість відпустки — 4 календарні дні). Цей працівник:

— варіант 1: відпрацював повний робочий рік без «нестандартних» ситуацій. Отже, він має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день повною тривалістю 4 календарні дні;

— варіант 2: фактично відпрацював на цій посаді половину робочого року. Решта часу він перебував на лікарняному, у відпустці без збереження заробітної плати, на курсах підвищення кваліфікації. Отже, працівник може розраховувати тільки на 2 календарні дні додаткової відпустки за ненормований робочий день (див. також лист Мінпраці від 27.01.2011 р. № 14/13/116-11). Адже цю відпустку надають пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах. Тому зменшення стажу, що надає право на нього, зменшує фактичну тривалість цієї відпустки.

Важливо! Додаткову відпустку за ненормований робочий день працівник може:

— або безпосередньо використати (період відпустки зазначаємо в графіку відпусток — повідомляємо працівника про початок відпустки — видаємо наказ — виплачуємо відпускні);

— або отримати за дні такої відпустки грошову компенсацію. Проте для цього працівник повиненвикористати 24 календарні дні щорічної відпустки. При цьому компенсація за дні, що перевищують 24 календарні дні відпустки, може бути виплачена після використання працівником 24 календарних днів щорічної відпустки або одночасно з виплатою відпускних за 24 календарні дні щорічної відпустки, яка здійснюється до його виходу у відпустку (див. лист Мінсоцполітики від 07.12.2016 р. № 731/13/116-16).

Чи допустимо «ненормовану» відпустку ділити? Наприклад, узяти спочатку 4 календарні дні (до 24 основних), а потім ще 3?

Так, її цілком можна розділити на частини.

Крім того, на додаткову відпустку за ненормований робочий день поширюються загальні правила перенесення і продовження відпусток, встановлені ст. 11 Закону про відпустки. Так, наприклад, ця відпустка підлягає перенесенню або продовженню, якщо працівник, перебуваючи в такій відпустці, захворіє.

Якщо працівник, що має право на додаткову відпустку за ненормований робочий день, з якихось причин не скористався цим правом, він може використати цю відпустку пізніше або, у разі звільнення, отримати за неї компенсацію.

Зверніть увагу, при виконанні зазначених вище умов (за посадою встановлений ненормований робочий день — «відпускний» стаж дозволяє) така відпустка може бути надана і за основним місцем роботи, і за місцем роботи за сумісництвом. Мінсоцполітики в листі від 10.10.2017 р. № 2536/0/101-17/284 погодилося, що працівникам з неповним робочим днем може надаватисящорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день на умовах, визначених у колективному договорі. Тому роботодавці мають право самостійно визначати, чи можна вважати, що працівник з неповним робочим днем працює в умовах ненормованого робочого дня і, відповідно, надавати або не надавати йому щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день. Відповідне рішення обов’язково має бути зафіксоване в колективному (трудовому) договорі.

Наш сайт корисний для вас?

Підписатися на найактуальнішу розсилку для бухгалтера бюджетної установи

 
Журнал «Податки та бухгалтерський облік»


Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити нас про це

Коментарі (0)
Залишити коментарі:
Ваше ім`я
Коментарі