Огай Олена, експерт з питань оплати праці
БУХГАЛТЕР 911 ТРАВЕНЬ, 2020/№ 19
У межах цієї статті розглянемо три підстави звільнення:
1) звільнення за власним бажанням без поважних причин — за ст. 38 КЗпП;
2) звільнення за власним бажанням за наявності поважних причин, перелічених у ст. 38 КЗпП, а саме: переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною з інвалідністю, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особи з інвалідністю I групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом та інші поважні причин, що вказують на неможливість продовжувати роботу за укладеним трудовим договором (поважність таких причин визначає роботодавець);
3) звільнення за угодою сторін — за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Тепер детальніше про сам похід до Центру зайнятості.
До Центру зайнятості в карантин
Стаємо на облік. Офіційно отримати статус безробітного можна, ставши на облік до Центру зайнятості. Звернутися за сприянням у працевлаштуванні можна до будь-якого відділення цього органу незалежно від зареєстрованого місця проживання або проживання.
Як і більшість установ у період дії карантину, центри зайнятості по всій країні перейшли на віддалений режим роботи. Прямого контакту з відвідувачами немає. Проте в тих, хто збирається стати офіційно безробітним у цей період, є можливість стати на облік:
1) дистанційно. Від вас буде потрібно подати 2 заяви (про надання статусу безробітного і призначення виплати допомоги по безробіттю);
На офіційному сайті Центру зайнятості (dcz.gov.ua) розміщена покрокова інструкція про те, як це зробити. Електронні адреси центрів зайнятості також розміщені на сайті.
2) подавши заяви про надання статусу безробітного і призначення виплати допомоги по безробіттю особисто. Для цього у відділеннях Центру зайнятості розташовані спеціальні скриньки для кореспонденції, які знаходяться у холі установи. Інформацію про список необхідних для взяття на облік документів, бланки та зразки заяв, а також номери телефонів чергових фахівців ви також зможете знайти на стендах.
Надіславши заяви, чекайте зв’язку з фахівцем. Зараз заявки обробляються щодня й дуже оперативно, тож довго чекати дзвінка не доведеться.
Після завершення карантину протягом 10 робочих днів до Центру зайнятості потрібно подати оригінали документів, перелічених у пп. 17 — 19 Порядку № 792*.
* Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою КМУ від 19.09.2018 р. № 792.
У загальному випадку — це паспорт, податковий номер, трудова книжка, документи про освіту, військово-обліковий документ.
Призначення допомоги. У період дії карантину присвоєння статусу безробітного здійснюється в день подання заяви.
Призначення виплати допомоги по безробіттю також починається з дня реєстрації особи безробітною.
При цьому стаття КЗпП, за якою вас звільнили з роботи, значення не має. Чи то ст. 36 (звільнення за угодою сторін), чи то ст. 38 (звільнення за власним бажанням) — виплати призначать з першого дня. Єдина умова — звільнення повинне відбутися в період дії карантину починаючи з 12.03.2020 р. і до дня його закінчення (якщо дата вашого звільнення поза цим періодом — див. далі).
Розмір майбутньої допомоги безпосередньо залежить від заробленого страхового стажу.
Якщо страховий стаж за останні 12 місяців до реєстрації в Центрі зайнятості перевищує 6 місяців, то розмір виплат по безробіттю розраховується у відсотковому співвідношенні до середньої зарплати, нарахованої на колишньому місці роботи, залежно від страхового стажу.
Так, якщо ваш стаж становить від 6 місяців до 2 років, то розмір допомоги становитиме 50 % середньої зарплати; від 2 до 6 років — 55 %; від 6 до 10 років — 60 %; більше 10 років — 70 %.
Згодом така сума поступово зменшується залежно від тривалості безробіття. У перші 90 днів безробітний отримує 100 % призначеної йому грошової допомоги (100 % від 50 %, 55 %, 60 % чи 70 % — відповідно до страхового стажу), протягом наступних 90 календарних днів — 80 % (80 % від 50 %, 55 %, 60 %, 70 %), а в решту періоду виплати становлять 70 %. Але в будь-якому разі її розмір буде не менше мінімального розміру допомоги по безробіттю, встановленої для цієї категорії осіб (у 2020 році — 1800 грн).
Окрім цього, допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
У 2020 році максимальний розмір допомоги по безробіттю становить:
— з 01.01.2020 р. — 8408 грн (2102 грн x 4);
— з 01.07.2020 р. — 8788 грн (2197 грн x 4);
— з 01.12.2020 р.— 9080 грн (2270 грн x 4).
Особам, які за останній календарний рік мають страховий стаж менше 6 місяців, допомога виплачується в мінімальному розмірі.
Для цієї категорії осіб на період дії карантину і протягом 30 календарних днів після його завершення встановлено мінімальний розмір допомоги по безробіттю — 1000 грн**.
** Затверджений постановою правління Фонду з безробіття від 08.04.2020 р. № 217.
Як довго платитимуть? У загальному випадку тривалість виплати допомоги по безробіттю становить 360*** календарних днів протягом двох років. Проте існує низка нюансів, які впливають на цей строк.
*** 720 днів — для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV).
Так, період виплати допомоги становитиме:
— 360 днів — при звільненні з останнього місця роботи за власним бажанням за наявності поважних причин(за ст. 38 КЗпП);
— 270 днів (630 — для передпенсіонерів) — при звільненні з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (за ст. 38 КЗпП), за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
Як бачите, саме по собі звільнення в період карантину дає шанс отримати допомогу по безробіттю негайно, а ось звільнення за власним бажанням за наявності поважних причин — ще й на більш тривалий період часу. Якщо ж поважних причин немає, то, у принципі, не важливо, за якою з двох статей ви звільнитеся (38-ю чи 36-ю), — тривалість виплат буде однаковою.
Коли карантин завершиться
Тепер про те, як здійснюється виплата допомоги по безробіттю, якщо звільнення відбулося не в період карантину. При цьому в партнери з пошуку роботи обираєте Центр зайнятості.
Стаємо на облік. Після завершення карантину центри зайнятості повернуться до звичайного режиму взяття безробітних на облік. Звернутися за сприянням у працевлаштуванні можна буде до будь-якого відділення цього органу незалежно від зареєстрованого місця проживання або проживання, але зробити це можна буде тільки особисто.
Призначення допомоги. Тут при призначенні допомоги вирішальну роль відіграватиме підстава вашого звільнення з колишнього місця роботи.
При звільненні за угодою сторін допомога встановлюється в розмірі 100 % визначеної суми. Згодом така сума поступово зменшується (як це роблять, див. вище). Нараховують допомогу з 8-го дня після реєстрації як безробітного.
Якщо звільнення відбувається за власним бажанням за наявності поважних причин, то при нарахуванні допомоги діють такі самі правила: допомогу в розмірі 100 % визначеної суми (з подальшим зменшенням) нараховують з 8-го дня після реєстрації як безробітного.
А ось якщо маємо справу зі звільненням за власним бажанням без поважних причин, то допомога становитиме тільки 80 % від можливого розміру і нараховуватиметься на 91-й день після реєстрації в Центрі зайнятості.
Зверніть увагу: якщо звільнення відбулося до введення карантину (до 12.03.2020 р.), то при зверненні до Центру зайнятості онлайн-реєстрація як безробітного і призначення допомоги здійснюватимуться у звичайному режимі (зазначеному вище) — залежно від підстави звільнення. Це саме стосується тривалості виплат, про яку йтиметься далі.
Як довго платитимуть? У загальному випадку тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення такої допомоги.
Але звільненим за угодою сторін і за власним бажанням без поважних причин зазначений строк скорочений на 90 календарних днів. Тобто вони можуть отримувати допомогу по безробіттю не більше ніж 270 календарних днів. При цьому в разі звільнення за угодою сторін скорочують останні дні від дати реєстрації, а в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин — перші дні від дати реєстрації. Зазначимо, що на такі перші дні якраз і припадає виплата допомоги по безробіттю в розмірі 100 %. Тому допомога нараховуватиметься з 91-го дня після реєстрації в Центрі зайнятості і становитиме тільки 80 % від можливого розміру.
Для наочності наведемо викладену інформацію в таблиці.
Допомога по безробіттю в післякарантинний період
Критерій |
Підстава для звільнення |
||
за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) |
за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) |
||
за наявності поважних причин |
без поважних причин |
||
Розмір допомоги по безробіттю |
100 % визначеного розміру* |
100 % визначеного розміру |
80 % визначеного розміру |
Початок виплати допомоги по безробіттю |
з 8-го дня після реєстрації як безробітного |
з 8-го дня після реєстрації як безробітного |
з 91-го дня після реєстрації як безробітного |
Тривалість виплати допомоги по безробіттю |
270 календарних днів |
360 календарних днів |
270 календарних днів |
* З подальшим зменшенням. |
Як бачите, найзручнішим і найвигіднішим варіантом буде звільнення за власним бажанням з поважних причин. Воно дає шанс отримати допомогу по безробіттю негайно, у повному розмірі й на більш тривалий період часу. Якщо ж ви не бажаєте зв’язуватися із цими поважними причинами, то для вас може бути привабливішим звільнення за угодою сторін.
З вигодами розібралися. Тепер з’ясуємо, як же оформляється те чи інше звільнення.
Подаємо заяву
За власним, без поважних причин. Попередити роботодавця про свій намір звільнитися потрібно за два тижні до бажаної дати звільнення. Для цього подаєте заяву в письмовій формі. Зверніть увагу: попередити роботодавця про звільнення можна й у період відсутності на роботі (хвороба, відпустка, простій), який перекриє повністю або частково двотижневий період.
За власним, з поважною причиною. Якщо у вас є поважні причини, перелічені в ст. 38 КЗпП (див. вище), то саме ви визначаєте дату свого звільнення. Роботодавець повинен звільнити вас датою, про яку ви просите в заяві. Самостійно змінити її роботодавець не може. Але він має право вимагати документально підтвердити наявність поважної причини.
Тому краще відразу додати до заяви про звільнення відповідні документи. У заяві зазначайте підставу (ст. 38 КЗпП), саму поважну причину звільнення та бажану дату звільнення.
За угодою сторін. А тут уже як домовитеся з роботодавцем. КЗпП не містить обмежень у цьому питанні. Тому після подання заяви про звільнення за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) припинити трудовий договір можна вже в цей день (якщо адміністрація згодна) або погодити іншу дату звільнення.