Статті: Податки та збори

Бюджетна установа не є платником ПДВ. Протягом року отримала різні види власних надходжень: доходи від надання освітніх послуг; благодійні надходження від спонсорів та батьківського комітету в натуральній формі; відшкодування вартості комунальних послуг від орендарів; доходи від навчального господарства (кошти від продажу сільгосппродукції). Які з цих доходів слід враховувати під час визначення загального обсягу оподатковуваних операцій для реєстрації платником ПДВ?

Податкова соціальна пільга (ПСП) надає можливість зменшити базу оподаткування ПДФО доходу у вигляді зарплати. В результаті ПДФО з такого доходу утримується в меншій сумі, а «на руки» працівник отримує більше. Проте можливість скористатися цією пільгою в останні роки мають переважно працівники з дітьми. Тому в цій статті відповімо на запитання, які виникають у разі застосування ПСП на дітей.

Ситуація. Працівнику відкрито довготривалий лікарняний з початком в одному місяці і закінченням в наступному. Відповідно лікарняні будуть нараховані тільки у місяці, коли е-лікарняний буде готовий до сплати. У місяці його відкриття зарплата працівника є меншою за МЗП. Чи потрібно виконувати вимогу сплати ЄСВ з МЗП у місяці відкриття лікарняного? Це питання розглянемо у статті.

12.03.025 на своєму офіційному сайті (mof.gov.ua) Мінфін оприлюднив* проєкт наказу «Про внесення Змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Цей документ призначений уточнити порядок застосування роботодавцями пільгової ставки ЄСВ 8,41 %. Як саме? Розповімо в цій статті.

31 грудня 2024 року медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) ліквідовані. Застарілі МСЕК з 1 січня 2025 року замінили експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Саме вони прийматимуть рішення про встановлення інвалідності та її продовження. На тлі цих подій постає питання щодо підтвердження інвалідності працівників, зокрема, для застосування пільгової ставки ЄСВ 8,41 %. Поговоримо про це.