Статті: Бухгалтерський облік

Норма ст. 265 КЗпП про підвищені розміри штрафів за порушення законодавства* про працю діє з 01.01.2015 р. Донедавна такі штрафи залишалися всього лише задекларованими у трудовому законодавстві. Чому та що змінилося тепер — про це розповімо в сьогоднішній публікації.

Основною метою ведення бухгалтерського обліку є забезпечення користувачів повною, правдивою та неупередженою інформацією для прийняття рішень. Однак достовірність даних, наведених у фінансовій звітності установи, деколи викликає сумніви. І передусім це стосується вартості активів зі строком служби понад один рік — необоротних активів. Адже у зв’язку із розвитком інфляційних процесів балансова вартість таких активів досить далека від їх реальної ринкової вартості. Вирішити цю проблему покликана процедура переоцінки необоротних активів.
Наприкінці минулого 2015 року деякі бюджетні установи знайшли фінансові можливості і вже провели переоцінку необоротних активів. Перед бухгалтерами установ, які все ж таки зважилися на здійснення цієї досить нової і незвичної процедури, постав ряд питань щодо відображення її результатів у обліку. Тож у цій статті ми розповімо, як правильно відобразити переоцінку необоротних активів у бухгалтерському обліку, фінансовій та бюджетній звітності установи, а також коли слід проводити наступну переоцінку.

Постанова КМУ від 17.07.2013 р. № 509

Наказ Мін’юсту України від 06.01.16 р. № 15/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»

З 26.11.2015 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу» від 03.11.2015 р. № 734-VIII. За які порушення посилена відповідальність та якою вона є на сьогодні?

Шановні читачі! Постановою КМУ «Про утворення Державної аудиторської служби України» від 28.10.2015 р. № 868 було покладено початок реорганізації Державної фінансової інспекції України в Державну аудиторську службу України. Положення про новий орган має з’явитися не раніше січня 2016 року. Тому поки що ми продовжимо розглядати з вами тему здійснення державного фінансового контролю Держфінінспекцією. Нагадаю, що у попередній статті ми вже розглянули головні завдання цієї служби, розібрали різновиди державного фінансового контролю, права працівників Держфінінспекції, порядок і особливості проведення інспектування, а також розпочали розгляд питання щодо реалізації матеріалів проведеної ревізії. У цій статті торкнемося питання реалізації матеріалів проведеної ревізії, зокрема особливостей застосування до об’єктів контролю заходів впливу. Також поговоримо про адміністративну і кримінальну відповідальність керівника та інших працівників об’єкта контролю за допущені порушення.

Четвертий квартал — час підбиття підсумків роботи за рік. Традиційно розпочинається підготовка бюджетних установ до складання річної фінансової звітності. Саме в цей період установи проводять інвентаризацію активів та зобов’язань. Процедура ця відповідальна і вимагає належного ставлення до себе. А коли всі організаційні питання вирішені і власне інвентаризація відбулася, настає час роботи бухгалтера — кропіткої і напруженої. Але впоратися з цим не так вже й складно, якщо знати, як правильно документально оформити та відобразити в обліку і звітності результати інвентаризації. Про все це ви дізнаєтеся з нашої статті.

Сподіваємося, що тема, яка розглядатиметься в цій статті, стане в нагоді нашим читачам. Йтиметься про здійснення державного фінансового контролю Державною фінансовою інспекцією України. А як то кажуть: «Обізнаний — озброєний!» Отже, давайте разом розберемося, що це за служба — Держфінінспекція, які в неї права, що і як фахівці Держфінінспекції можуть перевірити, як уникнути негативних наслідків ревізії та багато чого іншого.

Упровадження Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі – НП(С)БОДС) змушує бухгалтерів бюджетних установ по-новому відображати, здавалося б, звичні для них господарські операції. Ідеться про бухоблік централізовано закуплених або отриманих безоплатно розпорядниками бюджетних коштів матеріальних цінностей (товарів), які призначено для подальшого їх розподілу, передачі

Сучасні умови глобалізації вимагають постійної розробки та впровадження новітніх технологій у всі сфери нашого життя. Тому обладнання, транспортні засоби, різноманітні інструменти, прилади та інші необоротні активи нині зазнають морального зносу навіть більшою мірою, аніж фізичного. У зв’язку з цим виникає потреба в їх модернізації та дообладнанні. Саме модернізація дає змогу покращити техніко-експлуатаційні характеристики необоротних активів, пристосувати їх до вимог сьогодення і, що не менш важливо, зекономити бюджетні кошти. Адже модернізувати (дообладнати) вже існуючий об’єкт необоротних активів значно дешевше, ніж придбати новий. Як же відобразити операції з модернізації необоротних активів у бухгалтерському обліку, беручи до уваги зміни у законодавстві, які відбулися у 2015 році? Який порядок нарахування амортизації на модернізований об’єкт? Про це та інше дізнаєтесь із цієї статті.