Статті: Бухгалтерський облік

Як правильно встановити непридатність, а потім списати акумуляторні батареї та шини легкових автомобілів, якщо немає ніяких документів про покупку і обліку зазначених зап. частин. На обліку стоїть просто автомобіль. Карта обліку пробігу шин, відповідно, теж відсутня.

Під час інвентаризації виявлено нестачу продуктів харчування. Винна особа встановлена. Як правильно списати продукти та відобразити відшкодування їх вартості винуватцем?

Бюджетна установа придбала поштові марки, які відразу було передано у підзвіт матеріально відповідальній особі. У подальшому ця особа щомісяця подаватиме авансовий звіт про кількість використаних марок. Орієнтовний строк використання всіх марок — 10 місяців. Залишок невикористаних марок знаходиться у підзвітної особи. У зв’язку з цим виникає дебіторська заборгованість на субрахунку 362 «Розрахунки з підзвітними особами», яка впродовж наступних 10 місяців буде поступово зменшуватись. Чи є порушенням чинного законодавства наявність такої дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку установи?

З 1 січня 2015 року бюджетні установи почали працювати з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Перш за все це НП(С)БО 121 «Основні засоби» та НП(С)БО 123 «Запаси». У зв’язку з цим у бухгалтерів виникла ціла купа запитань як щодо застосування окремих вимог цих стандартів, так і щодо відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Із проханням відповісти на найбільш актуальні запитання редакція нашої газети звернулася до директора Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України Миколи Чмерука.

Хто не працює, той і не помиляється. Таких ревізій, в яких не було б установлено порушень, майже не існує. Серед установлених порушень, як правило, зустрічаються і порушення бюджетного законодавства. За результатами проведених працівниками Державної фінансової інспекції ревізій, якими встановлені порушення бюджетного законодавства, до учасників бюджетного процесу застосовуються заходи впливу, передбачені вимогами Бюджетного кодексу України. Керівники та інші відповідальні посадові особи, з вини яких допущені такі порушення, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. У цій статті ми детально розглянемо, які саме заходи впливу застосовують за ті чи інші порушення бюджетного законодавства, а також адміністративну відповідальність посадових осіб за допущення таких порушень.

Це запитання є абсолютно закономірним, особ­ливо беручи до уваги офіційний індекс інфляції за 2014 рік — 124,9 %. А як ми пам’ятаємо, раніше саме значення цього показника було визначальним для проведення або непроведення індексації необоротних активів. Зокрема, індексація вартості необоротних активів здійснювалася у разі, якщо коефіцієнт індексації перевищував одиницю (індекс інфляції перевищував 110 %).

Речі, про які ми будемо говорити у цій статті, не є якимись спонтанними, їх було передбачено ще у жовтні минулого року. Проте у дію вони вводяться лише з кінця січня 2015 року — з моменту набрання чинності Законом України від 14.10.14 р. № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України»1. Незважаючи на свою значущість, ці нововведення оминула увага широкого загалу. А даремно, адже вони стосуються корупційних злочинів та відповідальності за їх вчинення. Тому маємо вивчити ці положення Закону.

Мінфін наказом від 02.09.2014 р. № 879 затвердив Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, яке опубліковане на с. 4 цього номера. Цей документ з 2015 року замінить Інструкцію з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджену наказом Головного управління Держказначейства від 30.10.98 р. № 90. Тож давайте розглянемо, які зміни необхідно очікувати установам з 2015 року при проведенні інвентаризації активів і зобов’язань та оформленні її результатів.

У Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ передбачено субрахунок 115 «Тимчасові нетитульні споруди». Чули від колег, що зараз на цей субрахунок можна зарахувати малі архітектурні форми. Підкажіть, у якому документі визначено повний перелік об’єктів, які відносять до малих архітектурних форм? Часто вартість таких матеріальних цінностей перевищує 2500 грн. Чи означає це, що такі об’єкти необхідно відносити до основних засобів? Допоможіть визначити, який субрахунок правильно застосовувати для обліку зазначених об’єктів.