Статті: Бухгалтерський облік

Установа в березні 2016 року неправильно розрахувала (завищила) суму лікарняних працівнику. Помилку виявлено тільки зараз, тобто після того, як допомогу було отримано з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і виплачено працівнику. Чи варто повідомляти Фонд про помилку, чи, може, краще нічого не робити? Раптом перевіряючі не знайдуть? Чого чекати установі, яка все ж таки вирішить «іти здаватися»?

На солодкий ЄСВ-пряник охочих «з тіні» знайшлося небагато? Значить, буде вам батіг… Тобто штрафи. Великі. У перевіряльників прокинувся максималізм. Давайте розберемося, наскільки «здоровий» у контролерів штрафний апетит.

На балансі бюджетної установи на субрахунку 104 обліковується комп’ютерний комплекс (системний блок, монітор, клавіатура та маніпулятор «миша»). Нещодавно з ладу вийшла миша, ремонту вона не підлягає. Для заміни несправної миші придбано нову. На який рахунок слід оприбуткувати нову мишу? Що робити зі старою? Як правильно відобразити в обліку роботи із заміни миши?

Чи включається до доходів міської ради (неприбуткової організації) додатний результат курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої у вигляді гранту?

Минулого року в установі було розроблено та затверджено наказ про облікову політику. Чули від колег, що до такого наказу необхідно внести зміни у 2016 році, але ми й досі цього не зробили. Підкажіть, у чому полягає суть таких змін та як їх правильно внести.

Районна рада придбала за рахунок коштів місцевого бюджету нагрудні знаки депутатів. Як обліковувати такі знаки?

З 19.02.2016 набуває чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.12.2015 № 1244 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.01.2016 за № 155/28285.

Норма ст. 265 КЗпП про підвищені розміри штрафів за порушення законодавства* про працю діє з 01.01.2015 р. Донедавна такі штрафи залишалися всього лише задекларованими у трудовому законодавстві. Чому та що змінилося тепер — про це розповімо в сьогоднішній публікації.

Основною метою ведення бухгалтерського обліку є забезпечення користувачів повною, правдивою та неупередженою інформацією для прийняття рішень. Однак достовірність даних, наведених у фінансовій звітності установи, деколи викликає сумніви. І передусім це стосується вартості активів зі строком служби понад один рік — необоротних активів. Адже у зв’язку із розвитком інфляційних процесів балансова вартість таких активів досить далека від їх реальної ринкової вартості. Вирішити цю проблему покликана процедура переоцінки необоротних активів.
Наприкінці минулого 2015 року деякі бюджетні установи знайшли фінансові можливості і вже провели переоцінку необоротних активів. Перед бухгалтерами установ, які все ж таки зважилися на здійснення цієї досить нової і незвичної процедури, постав ряд питань щодо відображення її результатів у обліку. Тож у цій статті ми розповімо, як правильно відобразити переоцінку необоротних активів у бухгалтерському обліку, фінансовій та бюджетній звітності установи, а також коли слід проводити наступну переоцінку.

Постанова КМУ від 17.07.2013 р. № 509