Статті: Оплата праці

Ходіння по відпустках — це, якщо «зійшлися усі зірки», не ходіння по муках, а дещо приємне, довгоочікуване, вимріяне, «випрацьоване»… Отже, якщо ваші працівники добре попрацювали (а деякі категорії працівників, можливо, ще й не встигли), то мають право на відпустку, а можливо, і не на одну. А якщо ці працівники ще й «особливі»: працюють у важких умовах, навчаються чи пишуть дисертацію, бажають одружитися або вже мають кількох дітей чи тільки хочуть народити (і бажано, щоб не на робочому місці), їх треба відпустити у відпустку, кого обов’язково, а кого — за згодою сторін. Ми провели інвентаризацію кількох десятків відпусток, на які працівники мають право, і систематизували їх у таблицях — для кращої наочності кадровику: кому, за що й на який період оформити відпустку.

Держслужбовець у серпні 2016 року використав 15 днів щорічної основної відпустки. З 1 березня 2017 року він знову іде у щорічну відпустку на 9 календарних днів. При цьому до виходу у відпустку він також написав заяву на надання йому компенсації за невикористані дні щорічної основної (за 6 календарних днів). Наказ керівника про надання щорічної відпустки та виплату суми невикористаної відпустки датовано 23.02.2017 р. Як правильно визначити розрахунковий період для відпускних та компенсації за невикористану відпустку?

Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за першою дитиною до 3 років (до 29.04.2017 р.), очікує другу дитину. У результаті з 28 лютого 2017 року (на 126 к. дн.) вона йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Чи потрібно переривати відпустку для догляду за дитиною до 3 років, щоб оформити відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами? Протягом останніх 12 місяців жінка заробітку не мала. Як у такій ситуації їй розраховувати допомогу по вагітності та пологах: виходячи з окладу (6527 грн.) чи двох МЗП (6400 грн.)?

З травня 2016 року у сфері держслужби сталося немало потрясінь — перехід на нову нормативну базу зачепив усі сторони її буття. Звичайно ж, не обійшлося і без змін в оплаті праці держслужбовців. І ось тільки розібралися з оплатними хитросплетіннями 2016 року, як прийшов 2017 рік зі своїми правилами оплати праці для держслужбовців. На які нюанси слід звернути увагу при нарахуванні зарплати за посадами держслужби — читайте у статті.

З 1 січня 2017 року набули чинності зміни, унесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII (далі — Закон № 1774). Зокрема, у новій редакції викладено ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) і ст. 96 КЗпП.

З 1 січня 2017 року законодавці ввели таке поняття, як «доплата до мінімальної заробітної плати». У зв'язку з чим виникла необхідність у доплаті до МЗП? До зарплати яких працівників треба нараховувати таку доплату? Як розрахувати доплату до МЗП? Чи включається вона в середню зарплату, чи обкладається ЄСВ, ПДФО, ВЗ? Відповіді на усі ці запитання підготували експерти Видавничого будинку «Фактор» для газет «Бюджетна бухгалтерія» № 1-2 і «Оплата праці» № 1 за цей рік. А ми вирішили поділитися цією важливою інформацією з вами вже зараз.

З 1 грудня 2016 року законодавець збільшив мінімальну заробітну плату. Це зумовило підвищення посадових окладів у більшості працівників бюджетної сфери. Та й госпрозрахункові підприємства не залишилися осторонь: оклади з «мінімалкою» також підтягнули до її нового розміру. Що все це означає? Поза сумнівом те, що таке підвищення позначиться на розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 100. Яким чином? Про це розкажуть основні правила коригування.