Статті, аналітика, консультації

Поняття «спецперевірка» вже давно ввійшло у вжиток державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування і донедавна не потребувало додаткових обговорень. Але ця процедура, яка регулюється Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» і має свій Порядок, з уведенням у дію Закону України «Про очищення влади», який також має свій Порядок, почала регламентуватися одночасно за двома процедурами. Тобто де-факто з’явився третій «неофіційний» порядок — порядок практичного застосування цих процедур, який може мати свої нюанси за територіальною ознакою, оскільки у кожному регіоні до цих процесів підходять по-своєму.

14.10.14 р. був прийнятий Закон України № 1700-VІІ «Про запобігання корупції»1. Цей Закон вводиться у дію лише 26.04.15 р., і ми вже починали його аналізувати у минулому році. Однак до його редакції вже двічі були внесені зміни, а тому, щоб не плутатись, ми почнемо його аналіз з початку. Сьогодні ми порівняємо термінологію, якою оперує новий Закон, із вже звичними нам термінами, якими до 26 квітня ми користувалися згідно із Законом України від 07.04.11 р. № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції»2.

У квітні — травні населення чекає на значне підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Все більше домогосподарств замислюються над отриманням державної допомоги у вигляді житлової субсидії. Держава змінила порядок призначення субсидій: спростила його та розширила коло осіб, які зможуть ними скористатися. В чому полягають нові правила отримання субсидії? Як правильно заповнити заяву та декларацію для її призначення? На ці та інші запитання ви знайдете відповіді у цій статті.

Нарешті 05.03.15 р. набув чинності Закон України від 05.02.15 р. № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад»1. Він став наступним кроком на шляху до децентралізації влади, про яку було анонсовано ще в 2014 році. Нагадаємо, що попередні кроки були здійснені в грудні 2014 року, коли були прийняті зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України, якими була запроваджена фінансова децентралізація. Так, зокрема, Закон України від 28.12.14 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» став відправним пунктом для стимулювання громад до об’єднання та формування спроможних територіальних громад через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Як результат об’єднання, такі громади наділяються повноваженнями, рівнозначними повноваженням міст обласного значення. Натомість територіальні громади, які не візьмуть участі в об’єднанні, залишаються осторонь цього процесу та позбавляються права на виконання делегованих державою повноважень органів місцевого самоврядування в селах, селищах, містах районного значення, що не об’єдналися. Отже, об’єднання територіальних громад має стати запорукою переходу місцевого самоврядування на новий рівень. Тепер залишається лише з’ясувати: яким чином таке об’єднання має відбуватися. Саме про це і поговоримо у нашій статті.

Новина про зменшення розміру пенсії, належної працюючому пенсіонеру, без перебільшень підірвала інформ­простір. І як не говорити про це, адже буквально в кожній бюджетній установі працюють пенсіонери. Але чи всі вісті про пенсійне обмеження достовірні? Давайте дивитися на нормативку і будувати виключно обґрунтовані висновки!

Розрекламоване Прем’єр-міністром «покращення» для роботодавців у вигляді понижуючого коефіцієнта до ставки ЄСВ не спрацювало так, як хотілося. Головною метою цього ноу-хау була детінізація фонду оплати праці. Однак «світити» «чорні» зарплати мало хто зважився через низку жорстких умов. У зв’язку з провалом першої спроби законодавці зробили другу (прийняли Закон № 219, який послаблює умови застосування понижуючого коефіцієнта). Чи готові ви піти на ці вимоги заради зменшення розміру ЄСВ? Для відповіді на це запитання давайте з’ясуємо, чого повинен дотримуватися роботодавець.

Новий рік приніс нам багато нормативних новацій. Не став при цьому винятком і Бюджетний кодекс, в якому з’явились нові види субвенцій з державного місцевим бюджетам. Який порядок надання таких субвенцій? На які цілі їх можна використати? Хто їх одержувачі? Давайте разом розберемося з цими та іншими питаннями щодо надання субвенцій.

До редакції часто звертаються наші читачі за консультацією з різних питань, але частіше — з, так би мовити, особливих, з якими не зустрічаються у щоденній роботі. Серед подібних питань, зокрема, можна відокремити ситуації, коли депутата місцевої ради вироком суду засуджено до покарання за вчинення кримінального злочину. У цій статті розглянемо детально алгоритм дій місцевої ради у двох випадках: коли депутата засуджено до покарання з позбавленням волі та коли покарання за злочин не пов’язане з позбавленням волі.

У цій статті йтиметься про діяльність адміністративної комісії1 при виконавчому комітеті, наприклад, сільської ради. Здебільшого поговоримо про порядок утворення адмінкомісій, їх повноваження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, підготовку до засідань тощо. Звісно, що у більшості місцевих рад створені і діють адмінкомісії вже давно. Але… Одразу зазначимо, що до написання цієї статті спонукали зміни у правовій сфері, які найближчим часом можуть бути втілені в життя. Напевно, вже більшість нашої аудиторії обізнана з розширенням повноважень, яке планується для органів місцевого самоврядування2 в тій же архітектурно-будівельній сфері і не тільки. Наділення додатковими повноваженнями завжди прямо пропорційне більшій відповідальності за їх невиконання. Припустімо, що ОМС все ж таки отримали повноваження у сфері державно-архітектурного контролю. Як гадаєте, на кого буде покладено функцію здійснення контролю, наприклад, за самочинним будівництвом? Напевно, на ті ж ОМС (через складання протоколів про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень тощо). І це лише єдиний приклад нововведень, які плануються. Тому в цій ситуації дуже важливо не схибити і діяти в межах правового поля. Отже, не зайвим буде згадати про основи діяльності адміністративних комісій як ОМС (які їх утворюють), так і членам цих комісій, які мають виконувати покладені на них завдання, спираючись на норми чинного законодавства.

Одним із шляхів просування по службі державного службовця є присвоєння йому більш високого спеціального звання — рангу. І неначебто про ранги вже відомо все, але до редакції надходить багато запитань з цього приводу. У цій статті ми пропонуємо розглянути правила та порядок присвоєння рангів, зокрема, які ранги, ким та коли може бути присвоєно державним службовцям, що обіймають відповідні категорії посад.